З перервою на свята та постсвяткове розкачування ми продовжуємо публікувати інтерв'ю, що стали основою аналітичного огляду «Український ринок VoD: динаміка, тенденції, готовність до виробництва originals» (це та інші дослідження, підготовані до KYIV MEDIA WEEK 2021, можна знайти тут). Сьогодні - перша частина розмови з керівником OTT-платформи «Київстар ТБ» Павлом Рибаком, присвячена поведінці і вподобанням користувачів, моделям монетизації, конкуренції й загальній ситуації на ринку.
Та спершу ми попросили Павла перелічити основні віхи у розвитку продукту:
- 2015 року компанією «Київстар» була запущена послуга «Домашнє ТБ», яка надає абонентам інтерактивне телебачення. А 12 грудня 2019-го відбувся перезапуск під назвою «Київстар ТБ»: із цього, можна сказати, почалася принципово нова ера розвитку продукту. Ми використали шанс на перезапуск, значно покращивши наповнення та функціональність. Послуга «Домашнє ТБ» була доступна тільки абонентам фіксованого інтернету від «Київстар». Продукт «Київстар ТБ» став доступний для мобільних абонентів «Київстар», де раніше був Kyivstar Go TV (спільний із MEGOGO проект, що існував від весни 2018-го. - MBR). Тепер платформа «Київстар ТБ» - єдиний продукт, котрий працює як для мобільних абонентів, так і для абонентів домашнього інтернету.
- А коли платформа стала доступна не лише абонентам «Київстар»?
- У квітні 2021-го ми запустили таку можливість. Тож на сьогодні будь-який житель України може скористатися продуктом «Київстар ТБ».
- Які відносини між платформою та 1+1 media?
- Це партнерський проект, у котрому і в «Київстар», і в 1+1 media є свої обов'язки, свої зони відповідальності, що регулюються договірними відносинами з платформою. Юридично платформа є власністю компанії «Плюс ТБ», але фактично це спільний проект трьох компаній.
- У 1+1 media є своя платформа, 1+1 video, де доступний весь контент «Плюсів» і певний продукт сторонніх виробників. Для чого розвивати ще й «Київстар ТБ»? Навіщо множити сутності?
- Це питання не зовсім у зоні моєї компетенції. Та якщо пояснювати просто, то 1+1 video зараз - по суті, брендована поличка контенту групи 1+1 media, а «Київстар ТБ» - повноцінна ОТТ-платформа.
- 1+1 video працює переважно з рекламною моделлю, «Київстар ТБ» - із передплатою й покупкою. Які ще моделі є на ОТТ-платформі?
- На «Київстар ТБ» можна купити передплату «фільми + телеканали», можна окремо купити VoD (різні пакети), можна купити фільм назавжди, можна орендувати на два дні. Тобто ТVoD, EST - усі ці моделі в нас є. Єдине, чого сьогодні немає у «Київстар ТБ», - це рекламної моделі.
- Чому?
- Ми розглядаємо запуск AVoD, тому сьогодні немає, а завтра, можливо, вже з'явиться.
- Якій моделі віддають перевагу користувачі?
- Тій, на якій ми фокусуємось. Я переконуюся в цьому рік у рік у різних компаніях: продається те, що ти продаєш.
- Виходить, ви починаєте активно промотувати…
- Цілковита правда. У нас є чотири тарифи, але все одно доводиться вибирати основний і бити в нього. Коли людина заходить на платформу, ми підкидаємо їй саме цей тариф. Відповідно, змінюючи конфігурації, можна досягти більшої кількості продажів, підвищити ARPU тощо.
- І яка конфігурація зараз?
- На сьогодні ми продаємо не найдешевший, але й не найдорожчий пакет - за 120 грн (нагадаємо, розмова відбулася восени 2021 року. - MBR).
- «Сімейний»?
- Саме так. Це, в принципі, ідеальне поєднання набору телеканалів і VoD. Можу сказати, що людям подобається - пакет покриває 80-90% запитів. А ті, кому потрібні якісь специфічні історії, купують дорожчі пакети.
- Крім того, у вас є недорогі тематичні пакети. Вони не передбачають телебачення?
- Залежить від того, які саме. Наприклад, у пакеті «Дорослий» представлений еротичний контент, що має обмеження з погляду законодавства. Такий контент ми продаємо як пакет, котрий додається до основних послуг, - до нього входять три телеканали. Є пакет «КіноХіт HD» - до нього входять і два телеканали, і набір VoD.
- З VoD ви також створюєте внутрішні канали.
- Так, всередині нашого застосунку є окрема категорія «Канали «Київстар ТБ», ми їх називаємо КС ТБ. Для абонента фактично різниці немає, чи ми купили цей канал, чи створили самі.
.jpg)
- Якщо цей контент і так доступний користувачеві, для чого створюються віртуальні телеканали?
- На сьогодні, щоб бути успішними, доводиться використовувати всі можливості максимально. Повірте, для платформи створення віртуальних каналів - історія доволі витратна, адже їх формуванням займаються люди. Але ми йдемо на такий крок, адже абонентам набагато звичніший формат телеканалу.
- Тобто готова пропозиція.
- Так. Вони заходять у розділ «Онлайн ТБ» - і погнали за списком, хоча половина цього контенту, навіть більше, є в нас у VoD. Люди все одно дивляться це на телеканалах, особливо тематичних, котрі ми створили, - «Екшн», «Комедія», «Трилер» тощо. Увімкнув канал - і не треба нічого обирати, напружуватись, фільми улюбленого жанру транслюють по колу. Зручно? Зручно.
Із цікавих фактів: під час опитування абонентів ми з'ясували, що вибір контенту для перегляду є достатньо великою проблемою для людей. Вони можуть витратити на це 30-40 хвилин, якщо дивляться не самостійно, а з кимось. Користувачі зізнавались, що їм бракувало кнопочки «Вибрати фільм випадково». Тобто людина готова дивитися навіть за таким принципом, але не гаяти час на вибір.
- Наявність телеканалів на платформі залишається драйвером залучення аудиторії? Або люди все ж таки приходять по інший контент, а телеканали відходять на другий план?
- Лінійне телебачення точно не є основним інструментом залучення - тим, що змушує користувача переключитись на ОТТ. Однак - одразу на противагу цьому - найбільше люди дивляться саме телеканали. Приміром, на «Київстар ТБ» за весь час існування щомісяця за переглядами лідирує «1+1». Його дивляться більше за будь-що інше. 80-90% нашої аудиторії, хай як крути, споживають лінійне телебачення у тому чи іншому вигляді. Тому не можна сказати, що телебачення - тригер для залучення аудиторії на платформу. Але національні телеканали - це те, без чого українська платформа нині існувати не може.
Тепер про те, що змушує людей переходити на ОТТ. Яскравий приклад: улітку ми відключали функцію перемотування вперед - і отримали багато скарг. Люди сказали: «Чим же ви відрізнятиметесь від простого кабельного або Т2, якщо я можу й там дивитися канал «1+1»?» А в нас людина може запізнитися на серіал на 10 хвилин і скористатись кнопкою «Дивитися спочатку». Зручно?
- Звісно.
- Є історія конкуренції між платформами (її поки що опустимо), і є концептуальна історія залучення абонента до ОТТ з будь-якого іншого типу прийому. Наразі ОТТ складає 20-25% ринку Pay TV, а 80% - решта типів прийому. Я вважаю, що спершу ми маємо воювати за ці 80%, а вже потім дивитися один на одного як на конкурентів і ділити аудиторію.
Це не означає, що ми не дивимось на конкурентів зараз, але ми точно розуміємо, де наш greenfield, куди набагато простіше бити, і зосереджуємося на цьому. У нас багато технологічних переваг перед кабелем, аналогом та іншими джерелами: кетч-ап і все, що з ним пов'язане, перемотування, відкладений перегляд, функція «Почати спочатку», само собою, бібліотека контенту - VoD у будь-якому його прояві. Але й тут є особливості - наприклад, поштучна покупка та оренда фільмів є радше подразником для людей, ніж класною штукою.
- Чому?
- Людина купила передплату і починає обирати фільм. Одна річ, коли ти їй кажеш, що цей фільм (або набір фільмів) не включений до її пакета, проте є у дорожчому пакеті. Людина розуміє: «Мені просто потрібно заплатити на 40-50 грн більше, і я отримаю ширший вибір». Але побачивши фільм, котрий коштує як місячна передплата, людина каже: «Стоп. Та я ж щойно купила передплату»! І ти починаєш пояснювати, що фільм з'явився одразу після кінопрокату, минув лише місяць, ти можеш перший… Однак користувача, котрий завжди має рацію, це реально дратує. І, зважаючи на все, не лише в Україні - я бачу, як компанія Netflix всіляко цього уникає, у неї це просто в зародку відсутнє.
Ми ж поштучний продаж [фільмів] запустили тільки цього (2021-го. - MBR) року. І це було радше вимушено, адже частину контенту правовласники не дозволяють забирати в інший спосіб. Спочатку ти продаєш/здаєш в оренду фільм поштучно, і лише потім він може потрапити до спільного котла стандартної передплати SVoD.
Що ще подобається людям - мультиплатформовість. І кабель, і супутник мають свої технологічні обмеження. В OTT вони відсутні - ти можеш підключитися всюди, де бажаєш. «Київстар ТБ» зараз є майже на всіх платформах (офіційно немає на PlayStation, але через браузер ніщо не заважає зайти). І це зручно. Плюс у нас нереальна перевага завдяки партнерству з компанією «Київстар» - обнуління трафіку всередині застосунку. Це те, що ми відчуваємо «з полів». Якщо дивитись телеканал у прямому ефірі, за годину буде витрачено приблизно 0,5 Гб. Далі можна легко порахувати, який потрібен пакет, адже далеко не в усіх безлімітний трафік.
У нашому разі наявність інтернету від «Київстар» - великий плюс, тому що «Київстар ТБ» дивляться в дорозі, в заторах, у маршрутках, за містом, на курортах, на дачах. Особливо це відчувалось у період червня-липня, коли збірна України просунулася в Євро-2020 так далеко, як ніхто не міг передбачити. До речі, 3 липня у нас був абсолютно рекордний перегляд лінійного контенту за весь рік, хоча зазвичай це мертвий час. Таке навантажувальне тестування платформи (посміхається).
- Які ще переваги вирізняють «Київстар ТБ» серед конкурентів? Технічні, контенті - будь-які.
- Тут я розділив би на те, що абонент може побачити і чого не може. Наприклад, йому байдуже, що в мене сервери і доставка на 0,1 мс швидша. Це означає, що гол під час футбольного матчу побачать спочатку на «Київстар ТБ» і лише за 20 секунд у нашого конкурента. Начебто перевага, але, поки абонент не спробує, йому складно це продати. Тому тут завжди є видима та невидима частини. Видима - трафік. На сьогодні в Україні іншої такої пропозиції точно немає. Ще одна перевага - наш бандл, унікальний продукт «Київстар», котрий має назву «Все разом». У межах одного тарифу людина отримує мобільний зв'язок, мобільний інтернет, домашній інтернет і ТБ. Ми провели мільйон аналізів: у будь-якій конфігурації, з урахуванням найдешевших мобільних операторів, найдешевшого телебачення та найдешевшого інтернету все одно виходить відсотків на 50 дорожче, ніж купити у нас. При цьому наш абонент отримує продукт двох провідних у своїх сегментах компаній, а оплачує один рахунок, що зручно.
- Користувачеві ця зручність важлива?
- Коли ми проводимо опитування, користувачі кажуть: «Мені б дешевше». Але потім, коли за інтернет потрібно платити в одному місці, за ТБ - в іншому, за мобільний зв'язок - у третьому, людина починає забувати десь сплатити, десь відключити. І тоді вона розуміє: купити одну пропозицію набагато зручніше, ніж платити за чотири-п'ять окремо. Це продуктові такі штуки.
Щодо контенту… Радше ні, ніж так. Конкуренція між провідними платформами настільки щільна, що межа якоїсь унікальності на ринку дуже розмита. Та це не означає, що ми гірші. У нас багато контенту 1+1 media, частина - на ексклюзивних умовах. Наприклад, великі шоу («Танці з зірками», «Голос країни») не викладаються одразу на YouTube - повні випуски в записі були доступні лише на «Київстар ТБ». А це найпопулярніші телешоу в країні. Унікальна перевага? Так. Проте відразу можу сам собі заперечити. У сім'ї, де дружина обожнює наші «Танці» і дивиться кожний випуск, чоловік може сказати: «Але ж у них немає футболу!» І по-своєму матиме рацію.
Та сама історія з футболом. З одного боку - класна, ексклюзивна. З іншого - нещодавно ми побачили унікальне перетікання футбольних прав від однієї платформи до іншої. Компанія так довго вибудовувала своє позиціонування на футбольних каналах, не надаючи їх іншим ОТТ-платформам (тому в нас не було «Футболів 1/2», у платформи, що зрештою виграла тендер, теж не було, ні в кого не було). Але тут на ринку відбулися зміни - і ексклюзив втрачено! Виникає питання: якою мірою варто грати в ексклюзив, коли та як це зробити?
- І до чого йде платформа «Київстар ТБ» у перспективі двох-трьох років?
- Хочемо стати для користувачів таким місцем, аби вони не мали потреби ходити [по контент] кудись іще. За принципом того, що створює «Київстар» усередині себе - велику систему різних продуктів. На початку вересня ми запустили розділ аудіокнижок і почали з аудіоказок українською для дітей.
- Це власне виробництво?
- Частина - власне, частину закупили. Дивитимемось, як далі піде. Відповідно, у цьому напрямі можна і треба розвиватись. Хочеться, аби людина могла купити передплату і в ній знайти те, що на 80% покриє її потреби в аудіовізуальному контенті. А в ідеалі - прийти до історії, коли користувачеві не матиме потреби купувати фільми поштучно. Наразі досить складно це реалізувати, адже фінансово дуже дорого для нас.
- Фінансово?
- Так. Навіть Netflix на території України бере за передплату $11 (сьогодні - від $4,99 до $9,99. - MBR). У нас ARPU геть інша - $4. При тому, що Netflix - чистий VoD, а в нас є ще лінійні телеканали. Але ми рухаємося в цьому напрямі, пробуємо різні варіанти, експериментуємо… До того ж, гадаю, за два-три роки відбудеться сильна консолідація ринку. Ринок у нас складний, і, як показують практика та час, не всі можуть на ньому встояти. Хоча ми завдяки закордонним ринкам робили менше помилок - одразу бачили, як треба. Вони проходили цей шлях довго, поетапно, щось запускали, міняли, а ми одразу зробили фінальну версію, тільки краще. Тому що умовно Netflix, Hulu, Disney, котрі запускались як чистий VoD, сьогодні активно дивляться в бік додавання лінійних телеканалів.
Тобто вони тільки зараз починають розуміти, що VoD - це круто, але розвиватись без лінійних телеканалів, якщо ти хочеш продовжувати експансію, ніяк, їх доведеться добирати. Власне, за прикладом далеко ходити треба - коли ми спілкувались із компанією ivi, що дуже довго не думала про телеканали, там прямим текстом казали: «Це не наш бізнес». Але й вони цього дійшли - запустили телеканали в Росії та активно пробивалися до України, аби й тут запуститись у пропозиції з телеканалами.
- Є думка, що Netflix та інші міжнародні стримери на українському ринку ніколи не будуть повною мірою конкурентами для місцевих платформ саме через відсутність ТБ, наявність якого для українських користувачів важлива.
- Сто відсотків, причому впродовж найближчих років зо п'ять навіть не наблизяться. Якщо подивитися в сухому залишку кількість переглянутих хвилин усього VoD-контенту та переглянутих хвилин лінійних телеканалів, то канали відсотків із 80 на себе візьмуть. Тобто сумарно за часом їх однаково дивляться більше. І ще: Netflix та інші іноземні платформи - це дорого. За нашими оцінками, не більш ніж 700 тис. українських сімей сьогодні можуть дозволити собі такі дорогі передплати. У перспективі найближчих років їх стане мільйон, не більше.
- А у вас є користувачі, що дивляться тільки VoD та не дивляться лінійних каналів?
- Таких у нас 8%. Якщо ж казати навпаки, то тих, хто дивиться виключно лінійні телеканали і за жодних обставин не заходить на VoD, 40%. Як бачите, поки що очевидна перемога ТБ.
- Повернімося до консолідації: як ви гадаєте, скільки великих платформ зможе витримати ринок? Буквально вчора прочитала думку, що їх з огляду на фінансові можливості має бути дві. Але вони мусять опікуватися власним виробництвом, а не закуповувати контент.
- Зважаючи на те, як розвивався український ринок (до «Київстар ТБ» я довго працював у компанії «Воля», котра теж стикалася з різними складнощами та викликами), мені видається, що дві - мало. Я зараз не розділятиму кабелю, ОТТ та іншого, адже кабельне ще довго не помре, той самий супутник буде присутній (платформа Viasat живе і працює після кодування). Скажу загалом про телевізійних гравців: гадаю, майже п'ять великих плюс іще якісь регіональні.
- Я мала на увазі двох гравців серед великих ОТТ-платформ.
- Однаково два - амбіційно. Гадаю, три-чотири. Але загалом погоджуся, що для України йдеться про одиниці.
- Чому саме три?
- Бо люди не люблять вибирати між двома, між трьома - простіше. Тут європейцям не зрозуміти: у нас є «так», є «ні» і є «та ні, напевно» (сміється). Гадаю, три платформи можуть ужитися: одна посідатиме нішу суперпрем'єрного контенту, друга - нішу лоукостера, а третя буде чимось середнім.
- Ви озвучуєте кількість своїх користувачів?
- Ні, але можу сказати, що ми зростаємо швидше за ринок. Плануємо закінчити [2021] рік на другому місці серед українських ОТТ-платформ.
- А який зараз розмір українського ОТТ-ринку? 2019-го 1+1 media прогнозувала, що до кінця 2020-го буде 1,5 млн.
- 2020 рік закінчили якраз на рівні 1,5 млн абонентів. До кінця 2021-го буде понад 2 млн.
- Як на «Київстар ТБ» вплинув 2020 рік? З одного боку, були локдауни та приплив користувачів, але з іншого - криза, скорочення доходів і витрат споживачів. Що з цього ви відчули?
- Карантин - дуже цікава штука, бо ні в кого не було схожого досвіду чи референсів, на які можна рівнятися. Березень - квітень 2020-го стали для платформи дуже важким часом: ми технічно були не готові. Люди сиділи вдома і дивилися контент, а ми щодня відчували аномальні навантаження.
- Але зрештою це привело до зростання кількості передплатників?
- До вересня, можу чесно сказати, ми мали зростання навантаження, але не приріст абонентів. Тому що багато хто почав роздавати своїм користувачам контент, відкривати розширений доступ, надавати лояльніші умови. І люди різко впали в стан анабіозу: ніхто нічого не робив, боявся кудись смикнутись. У нас просіли навіть нові підключення! Бо люди боялися впускати майстрів додому: а раптом у них коронавірус? Рівень продажу сильно впав там, де користувачі не могли підключитися дистанційно, не контактуючи з техніками.
А основний приріст пішов із вересня до грудня, коли почався back to school і в людей повернулася активність. Я це пов'язую з тим, що вони боялися нового локдауну, тому терміново вирішили все, чого довго не робили, не відкладаючи. На сьогодні всі різкі стрибки згладилися, але карантин все ж таки вніс корективи. Раніше у телекому чітко простежувалася сезонність: перед Новим роком - сплеск, після - падіння до кінця лютого (період відпусток). Березень - квітень - високий сезон, травень - початок низького тощо. Наразі такої чітко вираженої сезонності немає.
- На нашому ринку дуже полюбляють вигадувати акції, знижки, промоперіоди для залучення аудиторії. Але потім пільговий період закінчується - і аудиторія йде. Чи стикалися ви з цим?
- Зіткнулися. Причому це той випадок, коли є певне ринкове регулювання - діалог найбільших кабельних, ОТТ-гравців, провайдерів тощо, коли дотримуються мінімальних гігієнічних правил, аби геть не йти в анархію (наприклад, у певний момент ринок домовився, що мінімальний тариф не може бути нижчим за 99 грн, а безкоштовний пробний період - не більший за сім днів. - MBR). Адже на нашому ринку, якщо не намагатися регулювати та домовлятися, анархія точно буде.
- Почнеться безмежний демпінг?
- Так. Я проводив експеримент іще півтора року тому. Придбавши в магазині новий телевізор - умовно Samsung або LG, - я міг понад два роки безкоштовно дивитися ТБ, адже кожен застосунок
дарував передплату на 3-6 місяців. Тому ми, наприклад, не заходили на Samsung дуже довго. Сенс ставати третім у ряд? Один застосунок - пів року безкоштовно, другий - пів року...
Демпінг - це проблема всього ринку, адже в такий спосіб не заробить ніхто. Кожен з операторів і провайдерів однаково сплачує роялті за телеканали, платить відрахування, інвестує в обладнання, що в наші дні теж не найдешевше задоволення. Але зрештою постає питання: навіщо все це робити, коли в результаті роздавати контент безкоштовно? Проте іноді на ринку виникають фірми, котрі демпінгують, але зазвичай ненадовго. Ба більше, якщо компанія демпінгує, то вона, найімовірніше, працює не за правилами, обманює правовласників.
- Поговорімо про залучення аудиторії не знижками, а контентом. Чи залучають абонентів ексклюзивні прем'єри (у вас є порівняно свіжий кейс - фільм «Скажене весілля - 3»)? І як їх потім втримати?
- Завжди є той, хто чимось незадоволений і до останнього вважає, що платить забагато. Тому одразу відповім про втримання, аби винести це за дужки. Телеком - один із тих секторів, складних послуг, де споживача доводиться всіляко втримувати. Ми розробили алгоритми, що дозволяють виявляти абонентів, які, ймовірно, попрощаються з нами найближчим часом. Розрахунок ґрунтується на моделях поведінки: хто, як часто дивиться, що дивиться, звідки. Зібравши дані за рік, ми за допомогою machine learning створили систему, яка виловлює людей, котрі відтікають.
- Як зрозуміти, що вони відтікають?
- Коли вам щось припиняє подобатися, ви починаєте рідше купувати, рідше користуватись. І лише після цього остаточно ухвалюєте рішення, наприклад, на користь іншого продукту. Цьому ми навчили систему, отримавши точність 86%, і не чекаємо, доки абоненти підуть, а вживаємо заходів трохи раніше. Той випадок, коли ти вирішив не користуватися, а тобі - раз! - надсилають нову добірку. Спрацювати на випередження завжди легше та дешевше, ніж потім намагатися втримати абонента. Бо втримувати доводиться вже прямими витратами.
- І такі превентивні заходи працюють?
- Ви знаєте, так. Не можу сказати, що це панацея, але метод дав свої плоди, особливо проти щомісячних результатів із тим, скільки ресурсів було витрачено. А так з утриманням ми працюємо регулярно, постійно проводимо NPS, CSI-опитування серед наших користувачів. Запитуємо як, чому, дивимося, чи змінюються причини, паралельно з цим можемо щось робити і спостерігати зміни в динаміці.
Заходячи до застосунку, користувач бачить список телеканалів (його за дефолтом викидає на цю сторінку) - люди скаржаться, що мало VoD-контенту. Тоді ми встановили на вході заставку з VoD-контентом: скарг на бібліотеку поменшало, але вдвічі зросли скарги на меню - мовляв, незручно, що за дефолтом закидає у VoD.
- Не догодиш.
- Так, замкнене коло. Ми зрозуміли, що незадоволених розміром бібліотеки VoD набагато менше, ніж глядачів лінійних телеканалів, - і відкотили зміни назад... Загалом це жива екосистема, з якою нам допомагають наші ж користувачі. Робота з усіх напрямів - використання змін, купівля контенту, поліпшення функціоналу - ведеться у тісному контакті з аудиторією. В якихось випадках, коли користувачеві мало контенту, варто дати розширений пакет бодай на місяць: він подивиться і зрозуміє, що вистачає, потрібен лише інший пакет.
- Тобто ексклюзивні прем'єри для нього не такі важливі?
- В усіх опитуваннях користувачі говорять про свіжість та актуальність контенту. А ексклюзив важливий, коли вони починають порівнювати тебе з конкурентами, що в кого є. Але ексклюзивність сьогодні не можна вимірювати грошима, а те, що можна, буде дуже далеким від вартості такої інвестиції в контент. Ми не можемо різко скупити тисячу ексклюзивів - і не факт, що це потрібно. Потрібно вибудовувати імідж та репутацію, які зіграють на дистанції у три роки, тому сьогодні ми починаємо поступово привчати користувача до ексклюзивних історій. «Танці з зірками», «Голос країни», «Маскарад» у діджитал виходять лише на «Київстар ТБ» - те, про що я вже говорив; ексклюзивно для VoD у «Київстар ТБ» запустили «Скажене весілля».
Восени у нас є напівексклюзив з іншою платформою - продукт Paramount Plus, доступний тільки на двох платформах, що дозволяє публікувати кінопрем'єри класу А (наприклад, фільм «Нескінченність») у передплаті, а не поштучній покупці. Те, що користувачам справді до вподоби. Такі напівексклюзиви, коли контент виходить на двох платформах - цілком цікава історія з погляду фінансів, бо наш ринок іще не такий великий. Водночас на «Київстар ТБ» вже на початку наступного року вийде пара ексклюзивних серіалів.
- Один із них - «Скажені сусіди»?
- Так. «Скажені сусіди» - це те, що ми вже оголошували, але є ще кілька. Гадаю, незабаром оголосимо. Наша мета на наступний рік - бодай один ексклюзив на місяць.
А про які ексклюзиви йдеться та що планують на «Київстар ТБ» у контексті виробництва originals - читайте завтра, у другій частині інтерв'ю.
