Десять років для телепроекту - великий термін, і переступити цю межу вдається не всім. От і творці «Орла і Решки», святкуючи п'ятиріччя програми «Ювілейним сезоном», не передбачали, що ще за п'ять років їм доведеться повторити хід із назвою - але тепер з нагоди направду круглої дати. Вже 13 лютого на «Новому каналі» відбудеться прем'єра нового сезону найвідомішого українського тревел-шоу. І якщо минулого разу в Teen Spirit Studio відзначили свято збором ведучих попередніх сезонів, то на десяту річницю запросили зірок, яких відправили досліджувати туристичні маршрути у розпал пандемії. Що з цього вийшло - дізнаєтесь вихідними, а ми вирішили зазирнути за лаштунки проекту та поговорили з його продюсером Оленою Синельниковою.
- Розпочнімо з актуального - нового сезону, в кожному епізоді якого буде нова пара ведучих: Michelle Andrade і Позитив, Юлія Саніна і ALEKSEEV, Анна Сєдокова і Коля Серга… Розкажіть, чи складно було зібрати стількох зірок в одному сезоні?
- Січень для зірок - зазвичай мертвий сезон, коли вони відпочивають. Причому не один-два тижні, а цілий місяць, і вирвати декого було дуже складно. До кінця січня стало набагато простіше: вже й ті могли, й інші, та спершу довелось понервувати (сміється). Між іншим, Мішель і Позитив (Michelle Andrade й Олексій Загородній. - MBR) виявились у цьому плані одними з найбільших працеголиків - вилетіли на зйомки 5 січня, практично з-за новорічного столу, та ще й дуже далеко, до Болівії.
- А як складали пари - шукали ведучих з уже усталеними взаєминами?
- Авжеж! Ми навіть декого прямо запитували, з ким вони дружать, адже коли у пари вже є якісь взаємини - дружба або спільні проекти - то й працювати простіше. Це і «хімія», і розуміння, як діятиме твій партнер за тих чи інших обставин. Цікавий момент із ALEKSEEV - дуже хотілось, аби у парі з Юлею Саніною був саме він, та терміни підпирали. Ми запропонували йому взяти участь у проекті буквально за чотири дні до вильоту, і, на щастя, він погодився. Якби цього не сталось, команді довелося б не просто відкладати зйомку, а чекати в Колумбії ще п'ять зайвих днів, коли прилетить інша пара.
- Очевидно, на зйомки нового сезону вплинув карантин. Які країни через нього злетіли, можливо, щось доводилось перегравати останньої миті?
- По-перше, зараз величезна проблема з авіаперельотами - дуже мало рейсів, особливо коли говорити про стиковки на далеких напрямах. Раніше їх було набагато більше, завдяки чому ми мали простір для маневрів: робили менше пересадок, очікування в аеропорту було набагато коротшим. Адже зараз це реальна проблема - у нас були випадки, коли артисти діставались локації понад 20 годин. Щодо країн, які злетіли, то це радше проблема нового сезону «Див світу», котрий ми знімаємо паралельно. 5 січня команда мала вилітати до Перу, і все було готове: заброньовані готелі, придбані квитки. Але 1 січня країна зачинилася. Уявляєте, який Новий рік був у наших продюсерів - їм довелось терміново думати, чим її замінити. Частково до такого режиму ми звикли, адже живемо в ньому вже півроку. Проте якщо раніше нові правила у різних країнах вводились раз на місяць (кожного 15-го числа), то тепер усе змінюється мало не щодня - десь режими стають жорсткішими, десь, навпаки, послаблюються, а ми поміж усім цим лавіруємо (сміється).
- Як загалом виробництво тревел-шоу в нових реаліях відрізняється від того, що було раніше - у вас уже з'явились «пандемійні» лайфхаки?
- Змінилось практично все (сміється). До пандемії в нас був чітко налагоджений механізм: розписані дати і країни, можна було заздалегідь бронювати та купувати квитки, а зараз ми взагалі цим не займаємося - безглузде марнування часу. Тепер квитки купуємо за день до вильоту: так, ми проробляємо країну, як і раніше, однак квитки беремо виключно сьогодні на завтра. Та й загалом усе, що ми робимо зараз, - це, скажімо так, нариси олівцем, адже ситуація може змінитись останньої миті.
З іншого боку, за останні півроку ми навчилися багато що передбачати. Тепер, наприклад, зрозуміло, що до Європи найближчими двома місяцями не потрапити, тому її навіть не розглядаємо. А от Африка відкрита - туди на ці самі два місяці можна планувати подорожі. Хоча стабільних напрямків, певна річ, не дуже багато - ту саму Південну Америку ми двома групами буквально висмоктали, проте до певних країн, як Чилі, Перу й Аргентини, через карантини так і не потрапили.
- До слова, локейшени з усього світу говорять, що в певному розумінні під час пандемії працювати стало простіше: готелі, ресторани й інші місця більш охоче пускають до себе знімальні групи. Ви відчули це на собі?
- Я розумію, про що йдеться. В деяких моментах, особливо для кіногруп, це справді працює, проте в нашому разі все дещо інакше. Ми у кожному місті набираємо велику кількість локацій для зйомок, та багато з них просто закриті. Тож історія, коли можна приїхати до якогось міста, отримати знижку на готель і знімати там безвилазно, на жаль, не про нас - нам стало складніше. Знижки дійсно є, але це не рятує – адже глядачеві неважливо, чи заплатив ти повну вартість, йому головне, аби програма була цікавою та змістовною. Ми заточені на збереження темпоритму, на швидку зміну сюжетів, і похвалитися тим, що під час пандемії добиватись цього стало простіше, не можемо.
- А як щодо рекламних партнерів - пандемія вплинула на ваші відносини з кимсь із них?
- Торік я, здається, розповідала вам, що ми дуже переймаємось, оскільки не знаємо, як пандемія позначиться на спонсорах - зокрема й тих, з котрими співпрацюємо вже багато років. Певної миті побоювання стали серйозними: ніхто не розумів, як розвиватиметься ситуація. Проте, на щастя, наші постійні партнери так ними і залишились (посміхається).
- Ви виробляєте «Орел і Решку» вже десять років - не втомились, не видихнулися? Зараз часто говорять про вигоряння у багатьох напрямах - у вас його немає?
- Розповім вам дуже цікаву річ, яка відбулась особисто зі мною за ці півроку, особливо протягом останніх двох місяців. Наприкінці 2020-го, десь у листопаді, в мене був справжнісінький нервовий зрив - такий, що я взагалі хотіла все кинути. Я тоді подумала: «Та навіщо ми все це тягнемо, якщо витрачаються такі нерви, та й фінансово дуже важко?» Була навіть думка відсвяткувати десятиріччя проекту закриттям: ми, мовляв, даруємо собі безстрокову відпустку - або бодай перерву на півроку. Щоправда, був ризик не відкритись, як багато хто (сміється). Одне слово, справжня серйозна криза. Але одного дня я прокинулась і зрозуміла: треба взяти себе в руки. Адже якщо ми змогли пережити навіть карантин, то здатись на десятиріччя - не варіант. Тому поставили собі нову планку та зробили зірковий сезон (сміється).
- До речі, як вам працюється із зірками? Не шкодуєте, що взагалі за це взялись?
- Чесно кажучи, наразі не знаю (сміється). Звісно, всі вони - вже сформовані особистості, і це не може не даватися взнаки. Уявіть: є команда «Орла і Решки», вона давно їздить світом, перепробувала все у світі, розуміє, які й де можуть бути факапи, готова до недосипань та інших труднощів. А тепер до цих людей щоп'ять днів приїжджають нові ведучі - повторюся, вже сформовані і відомі люди. Зрозуміло, що це щоразу, скажімо так, хвилююче: ти не знаєш, чого очікувати, не можеш передбачити, чи захоче зірка щось робити або ж ні. До того ж, через карантин у нас мало доступних локацій, тому регулярно доводиться щось придумувати. Одне слово, мандраж є перед кожною зйомкою, перший день роботи завжди складний - люди притираються, придивляються. Але загалом поки всі задоволені (посміхається). Мені видається, тут працює ще й те, що зірки приїжджають лише на три дні - тобто для них це пригода, яку можна витримати. А от провести з нами, скажімо, місяць, гадаю, не погодився б ніхто (сміється).
- Загалом, зірки не капризують?
- Я доволі забобонна людина, а ми ще не всі відзняли, тому наразі не казатиму однозначно (посміхається), хоча натепер таких випадків не було. Іноді людина чогось побоюється або гидує, втім, це звична для «Орла і Решки» історія, це нормально. Але те, що всі стараються, це точно. Мені дуже подобається, що у всіх без виключення прокидається дух суперництва. Зрозуміло, більшості кортить провести вікенд із золотою картою, однак головне - азарт, який просто не може не заводити тієї миті, коли підкидають монетку. Можливо, хтось потім і шкодував про результат, та було пізно (сміється).
- Антон Птушкін у нещодавньому інтерв'ю Юрію Дудю дещо критикував концепцію «Орла і Решки», побудовану на практичності, а не на емоційності - мовляв, 99% глядачів ніколи не поїдуть до місць, де знімають проект, тому розповідати їм, що скільки коштує, немає сенсу. Якої ви про це думки?
- Я не дуже згодна з формулюванням Антона, але, гадаю, він просто коротко та змістовно намагався пояснити, в чому відмінність «Орла і Решки» від його проекту. Хоча взагалі це набагато глобальніша історія. Так, якщо описувати нашу фішку двома словами, то це відмінності «бідного» та «багатого» відпочинку. Проте не можна сказати, що в нас немає емоційної складової - емоцій повно, й вони дуже різні. Більшість глядачів справді не планують «наживо» досліджувати місця, які ми їм показуємо, однак практика і досвід доводять, це не головне. Адже ми розпочинали проект дуже давно - тоді не було подорожей у тому вигляді, до котрого звикли за це десятиліття. У ті часи, збираючись за кордон, ти передусім телефонував до туристичної агенції (сміється). Власне, тому ми й прагнули того, аби досвід «Орла і Решки» був прикладний, і це працює досі. Перед тим, як їхати до нового міста чи країни, багато хто дивиться випуски звідти - я, чесно кажучи, й сама так роблю. Але працює і навпаки: я не збираюсь до Гондурасу, та переглянути епізод і дізнатись, що там до чого, мені також цікаво.
- З минулого сезону «Орел і Решку» в Україні транслює «Новий канал». Як я знаю, керівництво мовника давно хотіло переманити вас до себе - розкажіть, чому цього не сталося раніше. І як ви розлучались із «Інтером» - канал не намагався вас утримати?
- З «Інтером» розлучались чудово. Втримувати нас не було потреби, позаяк узагалі питання зміни мовника назрівало давно. Все ж таки аудиторія «Нового каналу» нам значно ближча, ніж сьогоднішня аудиторія «Інтера». Власне, ми так і сказали: хочемо перейти туди, бо наш глядач, молодь, там. Ніхто не сварився та не штрафував - завершився контракт, і новий просто не стали укладати.
- У вас, до речі, був контракт на тривалий термін чи домовлялись щодо кожного сезону окремо?
- Контракт був до кінця року, але через пандемію ми переглянули домовленості - після карантинного сезону ніхто не знав, коли знову можна буде розпочати зйомки. Скажімо, пандемія нас обнулила щодо цього.
- Як розв'язали питання з правами на телетрансляції давніх випусків проекту?
- Вони лишилися в «Інтера». У «Нового» права на епізоди лише із сезону «Дівчата».
- А як домовились із «Новим» про вихід випусків у діджиталі? У SLM цьому напряму приділяють набагато більше уваги, тому напевно питання стояло гостріше, ніж у разі з «Інтером».
- Це правда. Подробиць повідомити не можу - комерційна таємниця, але скажу так: ми з «Новим» домовились, що YouTube лишається за нами (посміхається).
- Відносини Teen Spirit із «Новим» якось відрізняються від відносин з «Інтером» щодо виробництва? Як я знаю, «Інтер» на нього жодним чином не впливав, ви були цілком самостійні.
- Ви знаєте, ми з усіма проводимо таку політику, аби бути повністю незалежними у виробництві. Ми самі придумали та зробили проект, а каналам надаємо готовий результат: подобається - беріть, не подобається - не беріть. Є безліч прецедентів, коли канали намагаються втручатись у виробництво, а автори це допускають, і потім виходить, грубо кажучи, смаківщина. Я не кажу, що це однозначно кепсько - часом виправлення мовників ідуть на користь, але нам такий варіант не підходить. Якщо ми допустимо вплив когось одного, то доведеться змінювати відносини з усіма. Тому від самого початку придумали отаке жорстке правило. Певна річ, ми враховуємо законодавство та не показуємо нічого, що спричинило би проблеми, беремо до уваги політику кожного каналу, дотримуємося юридичних правил, але щодо виробництва лишаємось цілком незалежними.
- Проект виходить у ранковому слоті суботи, і за підсумками минулого року зібрав доволі середні для «Нового» показники - лише 6,6% (аудиторія 18-54, 50+ з урахуванням повторів), що практично дорівнює показникам на «Інтері», але нижче за середню частку для «Нового» (на прохання каналу вказуємо, що частка повних сезонів, включно із випусками, що виходили в січні та лютому, все ж вища: сезон «Орел і Решка. Дівчата» на «Новому» зібрав 7,38%; сезон «Дива світу» - 7,71%. - прим ред.) Чи задоволені ви таким результатом і чим його пояснюєте - аудиторія ще не звикла, подорожі зараз неактуальні, ще щось? І до речі, чи задоволені слотом - із вами цей момент узагалі обговорювали?
- Щодо слота, то тут, я вважаю, ми не маємо права втручатися та вибирати. Програмування каналу - справа тільки каналу, я в цьому довіряю професіоналам. А щодо цифр - ми й самі весь час про це думаємо, повсякчас аналізуємо, дивимося, що йде на каналах-конкурентах. Варіантів того, чому показники майже такі самі, як на «Інтері», багато: по-перше, це те, про що я казала - ми переїхали дуже швидко, і глядач іще не перелаштувався. Все ж таки на «Інтері» ми виходили в той самий час протягом десяти років, тут хочеш не хочеш, а звикнеш (сміється). По-друге, я не виключаю, що недоступність подорожей позначилась на цікавості людей до тревел-шоу. Здавалося б, має бути навпаки - в будь-якому разі ми так собі це уявляли, - але ентузіазм аудиторії виявився меншим. До того ж не всі сезони «Орла і Решки» виходять однаково вдалими у фінальній версії. На «Новому» вийшов лише один сезон, тож цілком можливо, що показники наступного будуть вищі. В усякому разі ми для цього робимо максимально все, що від нас залежить, - нам, як будь-якому виробнику, хочеться підняти частку. З іншого боку, не можна не зважати й на те, що наша цільова суцільно сидить в YouTube та дивиться випуски там - а ранок суботи на телику їй не підходить, бо вона спить до 11:00 (сміється).
- Цікаво, якою мірою відрізняються ваші доходи від телебачення та діджиталу?
- Тут буде стисло: на YouTube в нас багато не заробиш. Якби ми виходили тільки там, то знімати проект не змогли б - дохід від майданчика й близько не покриває витрат.
- Не думали щільніше опікуватися діджитал-напрямом і продавати проект на VoD-платформи - наприклад, на MEGOGO?
- Щиро кажучи, ні: цьому потрібно приділяти увагу, а в нас наразі не було ані сил, ані часу. Але цілком відмовлятися від такої перспективи теж не квапимось. Зараз у нас потроху купують формат: нещодавно, наприклад, був дуже милий кейс, коли компанія з Валенсії придбала права на адаптацію десяти випусків про свій регіон. Це геть негрошова історія - вона принесла якісь копійки, та мені було страшенно приємно!
- А красти формат, до речі, припинили? Раніше у вас було багато таких історій...
- Останнім часом нічого такого не чула. Не знаю, добре це чи погано (сміється). Можливо, це пояснюється тим, що ми стали відоміші - це відчувається в усьому світі.
- Знову повернімось до «Нового каналу». Минулого року мовник зацікавився ще одним проектом вашого продакшена - «Вдома краще» - та навіть анонсував дату його прем'єри. Але потім від ідеї відмовились, пояснивши це тим, що проект, який виходив на YouTube, неможливо перебудувати під телевізійне законодавство. У чому саме полягали складнощі та чи є ймовірність, що проект коли-небудь з'явиться в ефірі?
- Правду кажучи, подробиць я вже не пам'ятаю, але складнощі були в тому, що створений під YouTube проект потрібно було цілком перемонтувати для ефіру, а часу на це не було. А потім «Новий» запустив і «Орел і Решку», і «Le Маршрутку» з Лесею Нікітюк, тож іще один тревел-проект явно був би зайвий. Та ми не зупинили виробництва - новий сезон «Вдома краще» вийшов на YouTube, і я не виключаю, що коли-небудь він дістанеться телебачення.
- Наскільки далекосяжні у вас плани щодо співпраці з «Новим каналом» і групою SLM? Чи немає домовленостей на якісь нові проекти для них?
- Наразі ми нічого не плануємо, позаяк дуже багато уваги приділяємо «ОіР». Але хотілося би продовжувати співпрацю - вони мені дуже подобаються. Я, до речі, часто чую, що ми - продакшен одного проекту, та мене це не ображає: виробляти його протягом десяти років дуже складно, це потребує величезних зусиль, енергії і купи часу. Ми могли б запустити щось нове, проте лише в тому разі, якщо загоримося ідеєю.
- Минулого року ви розповідали, що плануєте документалку за матеріалами карантинного сезону «ОіР». На якому етапі ця ідея?
- Щиро кажучи, на жодному, на неї взагалі немає часу. Річ у тому, що стороння людина цього не зробить, потрібно бути в темі. А всі наші завантажені буквально під зав'язку. Але матеріали є - коли-небудь, сподіваюся, до них дійдуть руки.
- А що з повнометражним художнім фільмом? Над його сценарієм ви працюєте вже кілька років, у стрічки навіть з'явився режисер...
- Скажімо так, ми продовжуємо працювати над фільмом, але поки не знімаємо. Процес виявився набагато довший і складніший, ніж ми собі уявляли, а в нинішній ситуації з пандемією його довелось тимчасово заморозити.
- Це буде ігрове кіно з акторами й усе таке?
- Ми хочемо, аби було так (посміхається).
- І наостанок: за десять років роботи над «ОіР» у вас напевно накопичилась безліч історій про труднощі та їхнє подолання. Розкажіть ті, що найбільше запам'яталися.
- Правду кажучи, труднощі з нами відбуваються практично скрізь і завжди, але ми справді вміємо їх долати (сміється). Найекстремальнішою, мабуть, була зйомка «Навколо світу», яка тривала дев'ять місяців, а взагалі найнебезпечніше буває в Африці. Нещодавно знімали в Уганді, і просто в розпал роботи у країні почалася революція. Все місто стало в затори, місцеві палили на дорогах шини, стріляли та влаштовували заворушення. Наша група з машини пересіла на байки, аби дістатися локації - їхали крізь сльозогінний газ, постріли, а дорогою їх змусили вдарити портрет нинішнього президента кулаком, вимагали грошей. Якоїсь миті ведучий навіть кинув у когось свої капці, аби захиститись... Облом десятиліття з нами стався в Ессуейрі (Марокко). Група вже приїхала на зйомки, проте сиділа в готелі та чекала офіційного дозволу - без нього знімати в Марокко не можна. Епізоду так і не зняли, поїхали ні з чим. Але випуск про Ессуейру досі в наших мріях (посміхається). Ще одна країна, в якій ми донині не можемо отримати дозвіл на зйомку, - Туркменістан.
Як бачите, навіть проектам-довгожителям є про що мріяти. Сподіваємося, у продюсерів вистачить сил на втілення задуманого, а глядач відповість їм високими рейтингами.
