Спричинений пандемією карантин вніс суттєві зміни в життя багатьох із нас. Неможливість збиратися великою кількістю людей призводить до закриття підприємств і скасування багатьох івентів. Серед останніх опинились не лише фестивалі, а й телепроекти - наприклад, шоу «Голос країни».
У березні, коли в усій Україні був оголошений карантин, творці проекту заявили, що три прямі ефіри (5, 12 та 19 квітня) зніматимуться без глядачів. Проте через деякий час і цей розклад довелось переграти. Етап нокаутів був подовжений на два ефіри, в новому форматі мав відбутися лише суперфінал. Звісно, можна було б піти за прикладом American Idol, роздавши всім учасникам телефони з якісною камерою, та цілком перевести шоу в онлайн-режим. Або взагалі перенести шоу на осінь. «Плюси» ж вирішили піти іншим шляхом - провести прямий ефір за допомогою всіх благ діджиталу.
Відразу застережемось: на картинку такий розклад не вплинув. Хіба що кількість осіб на сцені зменшилася до однієї. Однак у залі все було таке технологічне, що браку будь-чого не відчувалось.
Ба більше, позаяк на першому етапі суддів виводили на екрани лише після номера, глядачеві не доводилося відволікатись від співу та номера на розмови, не завжди доречні загравання Дана Балана й Тіни Кароль або постійні поцілунки Потапа та Насті Каменських (в ефірі - строго ПТП і NK ).
З огляду на те, що такий формат на нашому телебаченні був реалізований вперше і цей «млинець» не вийшов грудкою, ми вирішили обговорити побачене з керівником напряму «Великі розважальні шоу» продакшена «Плюсів» Володимиром Завадюком.
Як, ким, скільки та в яких умовах готувався суперфінал ювілейного, 10-го «Голосу країни» - нумо розберімось.
Підготовка
Скасувати шоу - найпростіше, проте команда «Голосу країни» вирішила піти складним шляхом та все ж таки провести суперфінал в умовах карантину. І безумовно, підготовка цього разу була ретельніша й триваліша - аби максимально передбачити можливі форс-мажори.
- Ми відразу розуміли, що варіанта з перенесенням немає, - каже Володимир Завадюк. - Наш глядач дуже любить шоу і дуже чекав фіналу. Та й актуальність проекту була би втрачена. Тому ми пішли за іншим планом: збільшили кількість програм із нокаутами з двох до чотирьох, уперше за 10 років зробили спецвипуск «Голос. Найкраще», щоби дати собі більше часу на підготовку, згадали яскраві виступи фіналістів та інших зірок, чий шлях колись розпочався на нашій сцені. Потім був фінал в особливому діджитал-форматі. Загалом активна підготовка тривала понад три тижні, і за цей період учасники нашої команди жодного разу не бачилися - всі наради відбувались у месенджерах.
Варіанту стовідсоткового онлайн-формату за прикладом American Idol команда «Голосу країни» не розглядала.
- Має бути витримана межа між реальним і діджитальним, - впевнений Володимир. - Гадаю, на телебаченні це буде тренд найближчих років. Якщо ви звернули увагу, візитки, інтерв'ю та номер opening знімали самі учасники. Режисер просто готував їх і керував процесом. Навіть спонсорські прояви були зняті вдома на телефон. Гадаю, візитки ми робитимемо так само й надалі, бо вони виходять жвавіші та природніші. Не бачу потреби знімати їх як раніше.
Ідея провести частину ефіру в онлайн-режимі народилась у Володимира і режисерів-постановників шоу - Наталії Ровенської, Наталії Лисенкової та Марії Григоращенко - одночасно. Потім були наради в ZOOM (там само, до речі, розмовляли з Володимиром і ми), а також окремі зустрічі невеликими групами до п'яти осіб. Деякі співробітники їздили на освоєння локації й тестування поодинці, знімали те, що відбувається, і потім доповідали іншим, як ідуть справи.
Сцена у формі куба будувалась швидше, ніж зазвичай, - три дні. До речі, глядачі її потім порівняли зі сценою з «Чорного дзеркала». Сам Завадюк каже, що серіал дивився, але схожість помітив, лише прочитавши коментарі. А от форма куба невипадкова: такий формат ідеальний на карантині, адже учасники перебувають на безпечній відстані від усіх. Сцену розробляли постійні підрядники «Голосу»: «Технологія та дизайн», Alight і Mediatech.
Хто дивився цю серію «Чорного дзеркала», той зрозуміє
Кожен тренер спілкувався у режимі онлайн із дому. І звісно, цей етап теж вимагав певної підготовки - позаяк судді самостійно не налаштовуватимуть трансляції та не вибудовуватимуть кадру! Додому до кожного наставника виїжджали по два співробітники технічної групи - безумовно, в респіраторних масках, рукавичках і після температурного скринінгу. Від сценаристів, журналістів і режисерів вирішили відмовитися, аби максимально зменшити кількість людей у будинку тренерів. Гримувались вони або самі, або з допомогою своїх, перевірених фахівців. Щоб уникнути форс-мажорів зі зв'язком, як це часто буває, вдома в усіх тренерів встановили потужні роутери.
На зв'язку були й глядачі проекту, тож усі оплески реальні, жодної бутафорії
- Чесно кажучи, почавши працювати з дому, я й сам змінив роутер, бо зрозумів, що попередній усі ці онлайн-зустрічі не подужає, - жартує Завадюк.
Був іще один складний момент: двоє фіналістів перебували в Казахстані і приїхати зі зрозумілих причин не могли. Та це не завадило їм з'явитися у фіналі - команда дистанційно записала виступи учасників, і вигляд вони мали дуже навіть нічогенький.
- Зараз у світі проводиться безліч музичних марафонів від зірок, тому недивно, що якийсь «виступ» відбувається з дому, - каже Володимир Завадюк. - Тут була та сама історія. Ми розуміли: деякі учасники опинились в особливих умовах - через карантин вони перебували в інших країнах. Але було важливо забезпечити і для них гідний дистанційний рівень виступів. Їх відзняли заздалегідь, одним дублем, аби уникнути технічних сюрпризів у прямому ефірі та нікого не підвести. Ми попередньо готували їх, дистанційно розв'язували проблеми - цим питанням опікувався музичний продюсер Руслан Квінта. Крім того, максимально створювали їм атмосферу, використовуючи «домашні» спецефекти: Індіра розвіювала волосся феном, Єрлан співав на тлі створеної вдома мінідекорації.
Заздалегідь були записані й музиканти, яких уперше за 10 сезонів у павільйоні не було. Робити номера під «мінус» не хотіли, а тому оформили все за допомогою технології Kinect.
Номер Тіни Кароль із Даном Баланом також був записаний напередодні - у співачки вдома.
Ефір
У день суперфіналу в павільйоні позмінно працювали 80 осіб - у різний час, у різних приміщеннях павільйону та за його межами. Віддалено ефіром опікувалися приблизно 150 людей. Для порівняння зазвичай на майданчику «Голосу країни» працюють близько 400 співробітників.
В павільйоні діяла чітка схема маршрутизації, розроблена виконавчим продюсером, аби співробітники не перетиналися в тих самих точках.
- Це питання було серйозно вивчене, ми розробили спеціальну схему дій, - згадує Завадюк. - Була забезпечена охорона, аби в павільйоні перебували лише співробітники зі заздалегідь погодженого списку. На вході всі проходили обов'язковий температурний скринінг, коридорами не можна було пересуватися без респіраторної маски і рукавичок. Також службам були видані спеціальні окуляри. Наші співробітники - свідомі й геть усі дотримувались правил. На контрольних точках, звісно ж, були антисептики - для оброблення рук перед входом до павільйону та перед виходом у зал. І безумовно, по кілька разів за ефір дезінфікувалися всі приміщення й поверхні, а у гримерках були встановлені спеціальні лампи. Також наші лінійні продюсери стежили, аби люди пересувалися максимум по двоє та не створювали натовпів.
У павільйоні було кілька ізольованих приміщень, в одному з них на «зеленці» працювали ведучі - Катя Осадча і Юрій Горбунов.
Періодично вони переміщувалися до студії ТСН за допомогою спеціальної технології Motion Tracking. Ведучі працювали на точці, де не перетинались ні з ким, окрім оператора. На сцені ж вони з'являлися за допомогою проекційного екрану у вигляді голограм.
Ну й найцікавіше - система, за допомогою якої перемикалися кадри під час прямого ефіру. Ні, це був не ZOOM, а спеціально розроблена технічним директором Олександром Ковтуном програма.
Тренери в кадрі з'являлись завдяки вдосконаленим телевізійним ефектам. Процесом керував головний режисер ПТС, для чого довелося збільшити кількість сервісних можливостей. Щось таке можна побачити під час прямих включень у новинах.
У режисера було дуже багато каналів - разів у три-чотири більше, ніж під час звичайного ефіру. Він мав вчасно вибрати правильну кнопку, щоб вивести потрібний кадр або в ефір, або на екран у залі. До речі, для включення в ефір тренерів використовували віртуальне тло - глядачі могли його бачити, коли ті начебто сиділи у своїх червоних кріслах. Ця система теж була створена технічним директором. А ще були емоджі, що періодично з'являлися в кадрі під час коментарів суддів, - сердечка, оплески, діаманти. Ними керував Володимир Завадюк.
- Ба більше, в номерах учасників була використана максимально вдосконалена технологія alfa-каналу, Інста-маска для номера Марії Кондратенко, - додає він. - Уперше на українському телебаченні режисери-постановники проекту під час прямого ефіру використовували систему Notch, яка дозволяла створювати яскраві номери онлайн, видозмінюючи графіку залежно від музичних і вокальних «перепадів» на сцені.
Утім, якщо на українському телебаченні таке технологічне рішення застосували вперше, то світові зірки - Jay-Z, Billie Eilish, BTS й інші - вже використовують цю технологію у своїх виступах. Окрім того, в одному з номерів уперше застосували водоспад із лазера - технологію, розроблену в Лос-Анджелесі, а втілену в Україні.
Загалом, ніхто б не здивувався, якби в разі перемоги іноземного учасника йому або їй одразу відправили віртуальний кубок. Але перемогу, як ви пам'ятаєте, здобув українець Роман Сасанчін, принісши чергову зірочку на фюзеляжі Тіні Кароль.
Висновки
Цифри. Суперфінал зібрав частку 16,06% за аудиторією 18-54, 50+; 16,17% за 14-49, 50+ та 16,77% за 18+, 50+. Середня частка всього сезону за аудиторією 18-54, 50+ становила 16,02%; за 14-49, 50+ - 15,72%; за 18+, 50+ - 15,99%.
Ціни та рівень складності. За словами Володимира Завадюка, такий формат ефіру коштував каналу не дорожче за стандартний суперфінал. Та звісно, відчутно важчий щодо організації.
- Для нашої команди маржинальність проекту, як і цифри, дуже важлива, адже телебачення - це бізнес, - каже продюсер. - Я ціную розумне використання ресурсів. І точно можу сказати: такий формат коштував нам не дорожче. Хоча в реалізації все було складніше, безумовно. Ми могли піти второваною доріжкою та перенести шоу на осінь. Але я вважаю, що саме в моменти кризи виникають чудові ідеї. З кризи ми вийдемо на крок попереду конкурентів.
Ефір виявився таким технологічним, що на компліменти були щедрі не лише колеги з «Плюсів», а й конкуренти з інших каналів.
- Повідомлень було багато, - згадує продюсер. - Усі вони - позитивні та підтримуючі, це дуже приємно, коли й конкуренція є, і дружба. Ми у своїх шоу про конкурентів ніколи не відгукуватимемося погано. Коли вони виробили щось круте - чому б це не визнати. Ба більше, хочу вкотре нагадати, що я завжди за будь-які колаборації. Не бачу проблеми в тому, що зірки інших каналів братимуть участь, наприклад, у «Танцях із зірками», хоча раніше багато хто не міг, їм забороняли. Те, що зараз відбувається у світі, всіх нас сильно змінить і покаже: потрібно бути присутнім на різних майданчиках. Колаборація - тренд нашого часу.
Сам Володимир не шкодує компліментів своїй команді. Крім уже згаданих колег він висловлює подяку головному режисерові та режисеру ПТС Андрію Музиці, виконавчому продюсеру Анні Аксютенко, головному сценаристу Оксані Лісненко, старшому режисерові візиток Антону Пельноватих, стар-продюсеру Майї Двалішвілі та всій творчій групі, котра зробила фінал можливим. Загалом, запам'ятайте ці імена.
І мабуть, один із головних моментів суперфіналу - він був благодійний. Кошти, зібрані від продажу реклами під час фіналу та голосування, підуть на допомогу українським медикам, які борються з COVID-19. Ця сума (627 407 грн) стала першим внеском у благодійному музичному марафоні «Ти не один», що стартував в ефірі «1+1» 3 травня.
Ну а для тих, кому мало всього написаного вище, «Плюси» підготували відео про те, як робився суперфінал:
Події останніх місяців та їхні наслідки кардинально змінюють правила гри, а можливо, й саму гру. Як у неї грати, щоби виграти? Чи бодай не програти ще на старті? Про це спецпроект MBR «Зняти корону», частиною якого є цей матеріал, - особистий досвід представників української аудіовізуальної й медіаіндустрії, компаній і окремих людей, які зуміли швидко зорієнтуватися у змінених через коронакризу умовах. Реальні та вже реалізовані адаптаційні кейси кіно, ТБ, реклами й інтернет-медіа - з перших вуст.
