Поки ринок гуде через майбутнє кодування супутникового сигналу телеканалів медіагруп, що обіцяє додаткову монетизацію контенту, є проблема, яка може на всіх поставити хрест, - піратство. Це не просто перегляд одного фільму на нелегальному інтернет-ресурсі раз на тиждень, коли глядач не розуміє, що вчиняє щось протизаконне, а ціла сукупність порушень авторських прав. Серед них - кардшаринг, продаж піратами декількох підписок на той самий платний канал, «сірі» супутникові тарілки з тисячами каналів за копійки та продаж тюнерів із вбудованими плеєрами з доступом до нелегальних відеосервісів.
На щастя, медіагрупи та правовласники не сидять склавши руки й боротьба з піратством триває. Процес безперервний, довгограючий, але дуже перспективний та економічно виправданий. Про те, які ж методи застосовуються (і які з них найефективніші), учасники ринку розповіли під час панельної дискусії на KYIV MEDIA WEEK.
Та для початку - про теперішню ситуацію з піратством на ринку України загалом.
Споживацькі настрої
За результатами дослідження Gemius, що їх представила директор Громадської спілки «Ініціатива «Чисте небо» Катерина Федорова, дедалі більше жителів України готові платити за відео: у порівнянні з минулим роком їхня кількість збільшилася вдвічі.
Частині опитаних відомі Megogo або YouTube, однак 41% не знають ресурсів, на яких можна подивитись легальне відео.
На жаль, досі існують й ті, хто вважає, що контент: а) взагалі нічого не має коштувати; б) занадто дорогий, аби його купувати; в) повинен бути у відкритому доступі, інакше це прояв цензури.
Середньостатистичний житель України ще не до кінця розуміє: весь контент створюється з витратами, зокрема фінансовими - і цілком очікувано, що продюсери вимагають компенсації.
З іншого боку, опитування показує, що Україна повільно рухається в потрібному напрямку.
Ну а тепер про самі методи боротьби з піратством. Нижче наведені найефективніші з них, причому з погляду не лише аналітиків, які говорять про теорію, але й самих учасників ринку, котрі займаються цим щодня.
Діалог із провайдерами та кримінальні справи
На цей момент у StarLightMedia, за словами комерційного директора дивізіону Digital & Pay TV Миколи Фаенгольда, відкрито близько 40 кримінальних справ. Це допомагає провайдерам, що незаконно ретранслюють контент, прийти й укласти угоди. «Їх було понад сорок, але на якомусь етапі вони все розуміли, і кримінальні справи не відкривалися. Таких, що «зрозуміли», близько 20», - поділився він.
Будь-який правовласник тут може заробити одразу. І що головне, відбити всі витрати на співробітників, котрі займаються цими питаннями, - у StarLightMedia, наприклад, таких три.
«Аби зв'язатися з провайдером - найчастіше ОТТ-сервісом - і вирішити питання, зазвичай потрібно не більше трьох днів. Упоратися з таким завданням, коли вже створена публічна інструкція, може й одна людина. Якщо комусь потрібні консультації, звертайтеся до Діми, він дає їх безкоштовно», - сказав Фаенгольд, вказуючи на Дмитра Левіна, керівника Центру моніторингу контенту дивізіону Digital & Pay TV при StarLightMedia, котрий сидів у залі.
А ефективність боротьби Фаенгольд резюмував так: «Я запитав наших хлопців, скільки ми заробили, і цифра мене відверто шокувала. Адже ми створили відеомережі, де провайдеру в разі порушення повідомляється: «Шановний провайдере, ви порушуєте закон, розмістіть наш відеоплеєр». Так от, від 2013 року ми отримали понад 300 млн інвентарю. Тобто 300 млн рекламних переглядів за цей період. Якщо кожний із вас, хто продає рекламу, порахує, скільки би це коштувало, думаю, вийде дуже приємна цифра. І аж ніяк не співвідносна з витратами».
Блокування/видалення посилань із видачі
Якщо судити за результатами, то робота «Чистого неба» та інші практики боротьби з піратством приносять багато користі - за статистикою однієї тільки StarLightMedia, за минулі 12 місяців медіагрупі вдалося припинити дистрибуцію власного контенту на 236 сайтах. Із пошукової видачі браузера Google видалили 16,1 тис. посилань на піратський контент. А групі «1+1 Медіа», своєю чергою, вдалося прибрати 25 130 відео з піратських сайтів, відеохостингів, а також соцмереж і 4,2 тис. посилань із видачі Google.
Загалом, за словами генерального продюсера телеканалів Star Media Олексія Шульдешова, видаляється від 80 до 93% піратських посилань, що є не менш ефективним, аніж обшуки та судові позови. Так, на піратському ресурсі, як і до цього, може лежати контент правовласника, але от потрапити на сайт - якщо користувачі про нього не знають (наприклад, не заходили раніше) - майже неможливо. «Сайт випадає з перших сторінок видачі, а користувачі переважно лінуються прокрутити далі кількох сторінок». Трафік скеровується на легальні платформи: власні, партнерські або той самий YouTube.
Боротьба зі Smart TV
«Канали StarLightMedia вже відсутні в нелегальних додатках для Smart TVs, - заявляє Фаенгольд. - Ми домоглися того, що додатки беруть із легальних джерел. У результаті користувачі дивляться більше нашого контенту, і ми на цьому вже заробляємо більше. ОТТ-провайдери відраховують нам за кожного споживача».
Не всі, звісно, видаляють контент, однак StarLightMedia робить ставку на партнерські відносини: «У нас є реноме - буває, що і провайдер сам повідомляє нам про порушення та блокує його».
Відрізання рекламного доходу
Кирило Матвієнко, директор із продажів компанії Global Images Ukraine - представництва Getty Images в Україні, - розповів, що в нашій країні компанія продає контент уже близько 15 років. Переважно зображення йдуть у новинні онлайн-видання (інформаційні, спортивні, розважальні), тому з піратством саме в цьому сегменті й борються. Причин, чому піратять контент, декілька. Передусім банальна відсутність бажання купувати легальні фото; прагнення якомога швидше дати новину, а звідки взяте фото, вже не так важливо; нарешті, вартість легального контенту.
До слова, про вартість користування Getty Images. Під час дискусії теж було порушене питання про дорожнечу послуг компанії, і Матвієнко відверто сказав, що ціну формують у головному офісі, а багато західних партнерів не розуміють, чому в Україні їхній контент має коштувати в десятки, а то й сотні разів менше, ніж в Америці. «Хоча у нас справді є одиниці, які продаються в сто разів дешевше, - зізнався він. - Залежить від економічної ситуації в Україні».
Боротьба Getty Images із піратством в Україні помітно посилилась, коли почали закриватися друковані ЗМІ. Багато хто пішов в онлайн і, щоби залишитися в плюсі, розміщують рекламу. Вона і є головним важелем тиску на піратів. За словами Матвієнка, багато порушників спершу не реагують ані на листи, ані на дзвінки, або вдають, ніби не розуміють, про що мова. Тоді в Getty Images звертаються безпосередньо до рекламодавця та блокують рекламу в соцмережах (це вагомий шматок рекламного пирога для онлайн-ЗМІ). «Щойно відрізали рекламний дохід, [пірати] вже самі виходили, шукали нас, - розповів Матвієнко. - Але було й так, що після всього цього людина знову запитувала, а що ж такого вона зробила».
Аналогічний метод боротьби використовує і StarLightMedia. За словами Фаенгольда, його почали практикувати з весни 2018 року. Одним із перших під прицілом опинився майданчик OLX: було безліч звернень, видалялось багато оголошень. Але зараз ситуація змінилася кардинально. Доходить до абсурду. «Коли розміщується оголошення про будь-яке ПЗ із доступом до нелегального контенту (їх одиниці) або «Ми налаштуємо вам ОТТ, підключимо супутникову тарілку, ще щось» (таких багато), то внизу є приписка: «Спеціально для StarLightMedia - ми не ретранслюємо ваші канали», - каже Фаенгольд. - Для боротьби з такими повідомленнями на OLX створили премодерацію. А от із Facebook та Google домовитися не вдалось - просто не знайшли їхніх офісів у Києві. Та ми використовуємо прописані ними процедури, і все видаляється».
Боротьба за YouTube
Тим, у кого є свої канали дистрибуції контенту в YouTube, необхідно боротися з дублями відео та піратами. Коли залишаєшся єдиним, хто показує той чи інший контент на даному майданчику, то можеш перетворитись на агрегатор продукту, як трапилося зі Star Media. І тоді до дистрибутора підуть інші продакшени, знаючи, що їхній контент захищений. А це все гроші.
З іншого боку, слід розуміти, що збільшення каталогу веде до збільшення штату співробітників, які моніторять ринок. Але очевидно, це несумісні цифри прибутку та витрат.
Боротьба з «ВКонтакте»
Усі ми знаємо, що російська соцмережа заборонена в Україні, проте це не означає, що туди не заходять українські інтернет-користувачі. І - що туди не зливають контент українських медіагруп.
За словами Шульдешова, боротися з цим допомагає ПЗ Fingerprint. Іноді видалення відбувається за лічені хвилини. А це особливо важливо, якщо враховувати, що соцмережа фактично доступна у всьому світі.
Вибір між співпрацею з піратами та репутацією
Це не метод, але теж важливий елемент роботи, про який розповів Шульдешов. Він зазначив, що на самому початку боротьби з піратами Star Media розглядала варіант співпраці з ними - мовляв, якщо їх не можна перемогти, то можна працювати разом. Однак результат виявився не таким, на який розраховували. Так, частина піратів пішла назустріч, але тоді легальний контент з'являвся в каталогах великих, відверто піратських платформ, і компанія почала втрачати репутацію. «Ми зрозуміли, що це не те, що потрібно, - зізнався Шульдешов. - З піратами можна тільки боротися».
Утім, вибір у такому випадку - за кожним правовласником.
Закордонний досвід
Даце Котзева, виконавчий директор латвійської асоціації «За легальний контент», скайпом розповіла про досвід своєї країни. Ще роки чотири тому в Латвії ніхто не знав обсягу збитків від діяльності піратів, операторам було байдуже, чий контент вони показують, а пірати вставляли рекламу навіть у найпопулярніший контент. «Дірки», що існували в законі, трактувалися владою так: ми займаємось лише легальними учасниками ринку, а «нелегали» - не наша проблема. За оцінкою асоціації, 2016 року близько 97 тис. домогосподарств від загальної кількості у 707 тис. споживали піратський телеконтент. На початку 2019-го співвідношення змінилося - 62 тис. до 712 тис. домогосподарств (багато піратів залишаються на DTH, про що нижче). Кількість легальних спортивних трансляцій у громадських місцях за півтора року збільшилася втричі. Вперше за 27 років незалежності країни людина отримала тюремний термін за крадіжку інтелектуальної власності, що стало серйозним поштовхом для решти - ніхто не хоче до в'язниці, тож простіше заплатити штраф та «обілитися».
У Латвії застосовують ті самі методи, що і в Україні: боротьба в інтернеті, рейди та обшуки поліції, кримінальні справи. Але є і нововведення. Приміром, на питання про те, як борються із «сірими» тарілками, Котзева відповіла, що все не так складно, як здається. Є, наприклад, програмне забезпечення на кшталт Dishpointer або обладнання для зчитування спектра частот. Тому латвійський інспектор, навіть не заходячи у будинок пірата, може зчитати, що той дивиться, куди скерована тарілка, і виписати штраф як за адміністративне порушення. Принаймні така ідея лягла в основу закону (що зараз готується) про передавання до суду справ, відкритих через нелегальний перегляд супутникового ТБ. Законопроект іще не ухвалили, проте учасники ринку налаштовані оптимістично.
За словами Даце, провайдер повинен переконатися, чи є легальним контент, який він транслює, тому що саме його можна покарати, а от глядача - ні. «До відповідальності користувача ми поки не дійшли, та до secondary liability (субсидіарна відповідальність) підійшли близько». В Україні до цього ще далеко, але боротися, безумовно, варто вже зараз.
Ну а для тих, хто все ще сумнівається в ефективності боротьби з піратами, наведемо резюме Олексія Шульдешова: «Боротьба з піратством в Україні - не лише необхідність, це бізнес». І Миколи Фаенгольда: «Коли борешся з піратами, твої легальні партнери цінують це і платять тобі більше, тому саме формулювання «чи варто боротися» неправильне. Якщо ти продаєш платний контент, то повинен знищити канал, де він надається безкоштовно».
