Паралельно з офіційною програмою KYIV MEDIA WEEK 2021 відбулася спеціальна конференція «Кінокомісії України: особливості, перспективи розвитку, ефективні моделі співпраці з іншими гравцями кіногалузі країни та вигоди для розвитку економіки регіонів» - перша подія загальнонаціонального рівня, що об'єднала за круглим столом представників органів місцевого самоврядування, очільників кінокомісій, професійних кінооб'єднань та локейшен-менеджерів. Зокрема, участь у ній взяли голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук, голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв, голова Асоціації кінокомісій України Леонід Бицюра, виконавчий директор Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук, голова Асоціації кіноіндустрії України Дмитро Суханов, голова Асоціації локейшен-менеджерів України Віктор Шевченко, представниця Генічеської кінокомісії Оксана Чорнобривцева.
Конференція, організована Українською кіноасоціацією за підтримки Держкіно, мала на меті промотувати серед представників органів місцевої влади перспективи співпраці з кіновиробниками, а також анонсувати державні ініціативи щодо підтримки такої співпраці. Так, Марина Кудерчук висловила сподівання, що наступного року в бюджетах областей з'являться кошти на підтримку діяльності кінокомісій, створення електронних каталогів локацій тощо. Також вона повідомила, що невдовзі на сайті Держкіно буде виділений окремий розділ під локації України. І додала зібранню оптимізму повідомленням про те, що наразі на підписанні перебуває підзаконний акт, який дозволить Держкіно підтримувати кінокоміссії.
.jpg)
Своєю чергою Вікторія Ярмощук розповіла про нещодавні ініціативи УКА щодо міжнародної промоції нашої держави, реалізовані за підтримки Держкіно, Львівської адміністрації та представників індустрії. Зокрема, про кілька локейшен-скаутингів Україною (результати яких представлено на сайті локацій locations.com.ua та в окремому каталозі Lviv Location Guide), конференцію локейшен-менеджерів у межах цьогорічного ОМКФ, панельну дискусію щодо можливостей зйомок в Україні в межах спецпроекту з промоції нашої країни на впливовому міжнародному порталі C21Media тощо. «Кілька років тому було неможливо уявити, що до нас приїжджатимуть знімати HBO, Netflix й інші міжнародні компанії, а зараз це стало реальністю. Проте все це не має бути зосереджене лише в столиці. Залучення регіонів - наступний логічний крок на цьому шляху комплексної розбудови кіноіндустрії нашої держави. Й те, що ми в УКА робимо на міжнародній арені, має знайти відгук уже на місцях. До нас звертаються закордонні партнери й кажуть: «Українські локації зараз справді на вустах». Тож, якщо це так і є і до нас справді зараз поїдуть, треба бути до цього готовими», - підкреслила Ярмощук.
«У регіонах мають зрозуміти, що кінокомісії - це механізм підняти власну конкурентоспроможність. Кінематографічна децентралізація, мета якої «витягнути» кіноіндустрію в регіони, - це не просто культура, це економіка: робочі місця, зміна структури зайнятості населення й утворення нових галузей», - доповнив Леонід Бицюра. В очолювану ним Асоціацію кінокомісій України, створену 2019 року, наразі входить 16 кінокомісій з більшості регіонів держави. За основу був узятий досвід аналогічної структури в Італії. «За італійським принципом 1 євро, вкладений регіоном у кіно, повертається до місцевої економіки вже як 5 євро», - навів Бицюра статистку, до якої варто прагнути й Україні.
А ось інша приголомшлива статистика: «Ми вклали у проект 400 тис. євро, а отримали майже 2 млн 200 тис. євро» (тобто у 5,5 раза більше!). Її навела ще одна учасниця конференції Олександра Лойткенс (Alexandra Luetkens), представниця Кінокомісії Гамбурга та Шлезвіг-Гольштейну (Німеччина), розповідаючи про залученість організації до зйомок проекту «Янголи Чарлі» (2019; SONY Production, Studio Babelsberg).
Олександра - експерт із понад двадцятирічним досвідом роботи у кінокомісіях, член ради директорів Європейської мережі кінокомісій (EUFCN). Вона дистанційно приєдналася до конференції, аби розповісти українським колегам про алгоритми роботи кінокомісій у Німеччині, їхню роль в економічному розвитку кожного окремого регіону, а також про необхідність прозорої і зручної системи взаємодії між кінокомісіями, місцевими органами влади та представниками кіноіндустрії країни.
Отже, Кінокомісія Гамбурга та Шлезвіг-Гольштейну - некомерційна громадська організація, бюджет якої на 2021 рік становив приблизно 19 млн євро.
Цей слайд із презентації Лойткенс демонструє загальний обсяг і структуру державної підтримки кіновиробництва у Німеччині та розповідає про умови, за яких проект може на неї претендувати
Загалом ключові функції Кінокомісії Гамбурга можна звести до таких:
- безкоштовне надання профільної інформації та послуг для національної і міжнародної кіноіндустрії;
- консультування щодо локацій регіону та підтримка в процесі скаутингу;
- посередництво у комунікації з локальними знімальними групами, продакшен-сервісами, постачальниками обладнання, готельєрами тощо;
- зв'язок із місцевими органами влади та громадськими організаціями;
- системна підтримка знімальних груп протягом роботи у регіоні та допомога в усуненні проблем.
Окрім того, кінокомісія сприяє системному розвитку та промо Гамбурга на національному та міжнародному рівнях. Вона створила й системно оновлює локейшен- і продакшен-гайди, тісно співпрацює з радами з питань туризму, консультує з питань sustainable production і green filming, сприяє профільному навчанню та розвитку локальних представників індустрії, опікується маркетингом регіону на національних і міжнародних виставках та фестивалях. Ось, наприклад, один із промороликів, що наочно демонструє можливості локацій Гамбурга.
Аби наочно проілюструвати методи й результати роботи кінокомісії, Лойткенс розповіла про вже згаданий вище кейс «Янголів Чарлі». У цей розважальний міжнародний блокбастер режисер Елізабет Бенкс прагнула залучити якнайбільше цікавих локацій: задля них скаутинг проводився всією Європою, й автори були готові навіть змінювати під них сценарій. Зрештою такі локації вони знайшли в Німеччині, вирішивши знімати у різних федеральних землях - й отримати як національні, так і регіональні рібейти.
SONY Production разом із німецькою Studio Babelsberg та її локейшен-менеджером Маркусом Беншем активно співпрацювали з декількома регіональними кінокомісіями країни. Для зйомок були обрані Берлін, замок Моріцбург під Дрезденом і Гамбург. Загалом виробники отримали національні гранти за системою DFFF II на суму приблизно 10 млн 165 тис. євро та підтримку регіональних фондів на загальну суму 2 млн 200 тис. євро (ключові положення роботи фільм-фондів Німеччини можна знайти тут). Як уже зазначалося, безпосередньо Гамбург виділив на проект 400 тис. євро, а в результаті отримав надходження до місцевого бюджету у сумі 2 млн 200 тис. євро.
Розповідаючи про проблеми, які допомогла вирішити кінокомісія, Лойткенс, зокрема, згадала про концертну залу Elbhilharmonie у Гамбурзі. Після скаутингу творці проекту вирішили розмістити на цій локації офіс «поганої» техкорпорації, але за сценарієм цей офіс розташовувався не в Німеччині, а в іншій країні. Та влада Гамбурга й Міністерство культури Німеччини цьому не зраділи: вони не були проти зйомок, але заперечували, аби їхню архітектурну перлину «перемістили» у фільмі бозна-куди. Аби розв'язати це протиріччя, кінокомісія долучилася до організації круглого столу за участі представників Elbhilharmonie, влади та продюсерів фільму: після кількох раундів переговорів було вирішено змінити сценарій - і «лишити» будівлю у Гамбурзі. Продакшен-компанія отримала регіональне фінансування, а концертна зала - суттєву винагороду за оренду: повний win-win!
Окрім того, кінокомісія допомагала в отриманні дозволів на зйомку, блокуванні публічних місць, вулиць, водних шляхів. А натомість мала спеціальний пункт у контракті про фінансування, що гарантував місту фотокол для преси і промоматеріали.
Лойткенс підкреслила: одна кінокомісія чи окремий регіональний фонд фінансування погоди не зроблять - задля системного розвитку кіноіндустрії країни потрібна ціла мережа. Серед ключових причин для єднання вона зокрема зазначила:
- полегшення налагодження контактів і доступу до інформації;
- єдині стандарти якості й обслуговування;
- спільна діяльність у контексті маркетингу, проведення тренінгів, присутності у соціальних мережах;
- спільна фізична чи онлайн-участь у фестивалях, ринках, виставках;
- розділення видатків на спільні проекти.
Ось вони, фільм-фонди різних регіонів Німеччини, котрі ще від 1990 року об'єднані в організацію Focus Germany
Коментуючи тему конкуренції за знімальні групи між різними країнами Європи, Лойткенс знову наголосила: співпраця корисніша за «щурячі перегони». «Я маю віру в європейський дух і в те, що ми - спільнота й кіноіндустрія - можемо знайти багато переваг у співпраці та обміні, попри те що ми є конкурентами на ринку», - сказала вона. Та як приклади такого єднання навела Мережу європейських фільм-комісій (European Film Commissions Network), яка наразі об'єднує 96 кінокомісій з 31 країни, та Міжнародну асоціацію фільм-комісій (Association of Film Commissioners International).
А резюмувала вона свою доповідь - і всю конференцію - стисло і по суті: «Якщо ви інвестуєте у залучення продакшенів, вони згодом привносять до регіону набагато більше, ніж ви вклали».
