Рано чи пізно - маємо надію, що таки рано, - пандемія COVID-19 скінчиться, карантин у різних куточках світу знімуть, і життя продовжиться у більш-менш звичному режимі. Втім, таким як раніше воно, звісно, вже не буде, й питання найближчого майбутнього постають перед усіма без винятку індустріями світу - включно з медійною. Що відбудеться з ринком дистрибуції телеконтенту вже наступного року? Як байєри та селлери поводитимуться? Чи готові вони знову їздити на ринки або мають намір працювати через віртуальні платформи? Що продаватиметься найкраще?..
Відповіді на багато з цих запитань дає матеріал Deadline, для якого видання опитало десять керівників великих медіагруп рівня Banijay Rights, All3Media, eOne та Fremantle за підсумками ринку контенту MIPTV, котрий нещодавно закінчився. Ми вибрали головні тренди і готові поділитись ними з вами.
Онлайн-заходи - не заміна, а доповнення
Онлайн-презентації контенту, онлайн-перемовини, та й узагалі онлайн-ринки однозначно приживуться на глобальному медіаринку. Якщо раніше вони були таким собі бонусом, то тепер, найімовірніше, стануть основою різного плану заходів. Так вважають Кеті Пейн, виконавчий директор Banijay Rights, Стюарт Бакстер, президент міжнародної дистрибуції eOne, і Дженс Ріхтер, виконавчий директор Fremantle International.
Їх почасти підтримує Луїза Педерсен, виконавчий директор All3Media International. За її словами, платформи на кшталт Zoom залишаться. І якщо раніше віддавали перевагу обговоренню угоди в живому спілкуванні, то практика останніх років показала, що нові віртуальні формати зустрічей байєрів і селлерів можуть його замінити. Часом достатньо простої комунікації через e-mail. Але для початку нових знайомств живі зустрічі все ще будуть у пріоритеті. Позаяк тільки так можна краще дізнатись про проект із великим потенціалом, отримати більше інформації про продакшен-компанії або окремо взятого продюсера. У такому разі переписка - не найкращий варіант.
А от Джулі Мелдал-Йонсен, виконавчий віцепрезидент із питань глобального контенту ITV Studios, відкрито визнає, що сумує за традиційними майданчиками. На її бік пристав і Тім Герхатц, старший віцепрезидент світових продажів Red Arrow Studios International: «Це [онлайн-майданчики] чудові допоміжні інструменти для маркетингу та продажів. Однак ми чекаємо не дочекаємось, коли знову зможемо зустрічатися віч-на-віч - як у себе в офісах, так і на ринках й фестивалях».
Майбутнє традиційних майданчиків
За словами Кеті Пейн, традиційні офлайн-майданчики почали поступово трансформуватись іще до карантину. Для такої медіагрупи як Banijay, в котрої багато офісів по всьому світі, концепція, що ти маєш пітчити якийсь проект у певний час і в певному місці, сама по собі застаріла. Тому, хоч агенти й їздять на міжнародні ринки, повсякденний бізнес медіагіганта тримається на онлайні.
«Ба більше, - додає Ріхтер, - за цей карантинний рік на онлайн-зустрічах агентам Fremantle вдалось поспілкуватися навіть із більшою кількістю байєрів, аніж на традиційних ринках». Утім, і Пейн, і Ріхтер погоджуються, що ринки залишаться чудовим місцем для скринінгів контенту. З огляду на це та сама Banijay і надалі буде учасником традиційних майданчиків.
Притому спостерігається тенденція відходу від загальносвітових заходів до регіональних чи навіть локальних. На думку Педерсен, останніми кількома роками MIPTV уже не був такий важливий для All3Media - на заміну йому прийшли скринінги в Лондоні, а також велика кількість жанрових заходів і фестивалів регіонального або локального масштабу. «Можна відправити туди менше людей та отримати чудовий результат», - зізнається вона.
Стюарт Бакстер з eOne відзначає: вони вже певний час експериментують із direct-to-consumer-заходами, аби отримувати відгук безпосередньо від глядача. Тож цю тему розвиватимуть і надалі.
Чого очікують від глядачів…
Отож, головні тренди посткарантинного часу:
- збільшиться попит на серіали, адже зйомки багатьох проектів призупинені;
- збільшиться попит на нові проекти - вочевидь, із початком локдаунів багато хто з продюсерів не був готовий ризикувати і робив ставку на класику, вже відомі проекти та формати. У новій реальності надто виграють проекти, які можна зробити віддалено або із дотриманням соціального дистанціювання задля безпеки;
- у сегменті доку-реаліті й документального контенту дедалі більшу популярність набирають теми про навколишнє середовище та зміни клімату. Також зростає попит на теми, пов'язані із сексом, статевою й расовою приналежністю;
- у сегменті серіальної продукції попит, найімовірніше, матимуть більш легкі для сприйняття формати та, певна річ, комедії;
- у сфері шоу ставку роблять на формати, цікаві всій родині, а не окремим членам домогосподарств;
- зросте попит на формати із соціальними експериментами, аби показати, як змінився світ. Приміром, такі, що розповідають про тих, хто потребує опіки, про те, як реінтегрувати до суспільства людей із різноманітними психічними розладами тощо.
…і від ринку
Наразі головною рушійною силою виступають індустріальні зміни, а саме - дедалі більше перетікання глядачів від традиційного ТБ до онлайн-платформ, того самого Netflix або Disney Plus. Але виграшними варіантами можуть бути і місцеві майданчики або catch-up-послуги мовників. Для дистрибуторів, на кшталт Banijay, це чудові можливості, оскільки контент часто потрібен дуже різноманітний - серіали, шоу, документальні проекти. І на додачу це ще одне джерело монетизації.
Виходячи зі сказаного вище, очікується, що:
- перерозподіл аудиторії між платформами лінійного та відкладеного/ОТТ/VoD-дивлення триватиме;
- під час карантину традиційні телемовники частіше запускають проекти-копродакшени, зокрема й міжнародні, - і ця тенденція збережеться;
- збільшився попит на проекти та формати поки що не надто популярних країн-експортерів - наприклад, австралійські.
Наразі кінця карантину не видно, тому, можливо, більшість фестивалів і ринків контенту доведеться проводити в онлайні по кілька разів - і насилу налагоджені схеми взаємодії так приживуться, що все ж таки посунуть звичні офлайн-заходи у світлому постковідному майбутті. Наостанок хочеться відзначити: від 8 квітня Палац фестивалів і конгресів (Palais des Festivals et des Congrès) - традиційне місце проведення Каннського кінофестивалю - використовують як центр вакцинації.
