У межах панельної дискусії «Український прорив: Від «Чорнобиля» до Китаю» під час дев'ятого міжнародного медіафоруму KYIV MEDIA WEEK презентували найпомітніші кінематографічні досягнення українських компаній, які протягом останнього року були задіяні в міжнародних проектах. Розмову модерувала Вікторія Ярмощук, виконавчий директор Української кіноасоціації та керівник медіаконсалтингової компанії Media Resources Management.
За словами Вікторії, сьогоднішню ситуацію на українському ринку контенту можна назвати кінцем епохи меншовартості: вітчизняні професіонали вже можуть похвалитися кейсами, що повноцінно представлені на міжнародних фестивальних майданчиках та кіноринках. За останні кілька років помітні не лише успіхи у царині арт-кіно, також збільшується кількість копродукцій з Україною, зростає затребуваність українських VFX-фахівців, а контент українського виробництва продовжує підкорювати нові території.
Серед гучних фестивальних перемог останніх років - «Донбас» Сергія Лозниці (премія за найкращу режисуру в програмі Каннського кінофестивалю «Особливий погляд»), «Плем'я» Мирослава Слабошпицького (три нагороди «Тижня критики» Канн), «Вулкан» Романа Бондарчука (Гран-прі міжнародного кінофестивалю «Золотий абрикос»), свіжа стрічка Валентина Васяновича «Атлантида» (найкращий фільм програми «Обрії» Венеційського кінофестивалю).
Поступово зміцнюються зв'язки з китайськими колегами: зокрема, FILM.UA спільно зі Stellar Mega Group працювала над проектом Flaming Eagle, а з China International Art and Business Alliance - над пригодницькою романтичною комедією Ukrainian Treasure. Сьогодні Україна може похвалитися й екзотичнішими копродукціями - наприклад, організацією зйомок для індійських кінокомпаній займається продакшен 435 Films.
Україна зарекомендувала себе і на ринку форматів. Так, серіали «Слуга народу» та «Нюхач» були продані як формати за кордон. «Нюхач» з'явився на території Японії і вийшов на Netflix, серіал «Хованки» (Hide and seek) взяла на дистрибуцію ZDF Enterprises, а проект «Принцип задоволення» - копродукцію України, Польщі та Чехії - німецький сейлз-агент Beta Film. У той самий час одна з найкасовіших українських комедій «Скажене весілля» була продана як формат у країни Балтії.
Не варто забувати і про гучні успіхи української анімації - мультфільм «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» проданий на шістдесят із гаком територій, а також став першою українською анімацією, яка вийшла в прокат у кінотеатрах Китаю.
Як представник Української кіноасоціації та радник Міністра культури України, що займається стратегією розвитку кінематографа в Україні, Вікторія Ярмощук зазначила: зараз ведеться активна робота над створенням нормативно-правової бази для спрощення співпраці з Україною, а це закріпить за нашою країною репутацію нової, перспективної для копродукції території.
Засновник Radioaktive Film Дарко Скульський розповів про участь української сторони у виробництві одного з головних хітів НВО цього року - мінісеріалу «Чорнобиль», який отримав найвищі оцінки за версією міжнародного кінопорталу IMDB, а також три Emmy Awards. Компанія Radioaktive Film функціонує на українському ринку понад двадцять два роки, концентруючись переважно на комерційному відео, але час від часу також виступаючи як сервісна компанія для зйомок кіно. До початку переговорів із Radioaktive Film продюсери «Чорнобиля» не розглядали можливості зйомок в українських локаціях - серіал мав бути повністю знятий на території Литви. Одним із факторів на користь укладення договору з Radioaktive Film був кейс успішної роботи над повнометражним фільмом «Смерть Сталіна» режисера Армандо Іаннуччі.
Хоча в Литві існує непрацюючий ядерний реактор, котрий має такий самий вигляд, як і Чорнобильська станція, продюсери серіалу були зацікавлені в автентичному відтворенні сеттингу УРСР кінця 1980-х. Після успішних переговорів ухвалили рішення проводити студійні зйомки в Литві, а в Києві знімати натуру. Крім команди НВО у зйомках було задіяно близько двохсот п'ятдесяти українських професіоналів. Ну а про те, як у створенні електростанції використовували VFX-роботу української студії POSTMODERN, ще влітку детально розповідала МедиаНяня.
На думку Дарко Скульського, на сьогодні однією з головних проблем, що пов'язані зі зйомками в Україні, є нерозвиненість інфраструктури, зокрема дефіцит студійних комплексів, за наявності великого вибору локацій. Заманюванню іноземних продюсерів має посприяти й система cash-rebate зі спрощеними умовами подачі проектів.
Катерина Шевелюк, директор департаменту монетизації контенту StarLightMedia, своєю чергою представила кейс українського серіалу «Кріпосна», що зробив бродкастера проекту - телеканал СТБ - лідером у своєму слоті. Розробка серіалу почалася 2013 року, одним із референсів була турецька історична драма «Величне століття». Стадія виробництва, за яке відповідали FILM.UA та StarLight Films, тривала близько тринадцяти місяців, а зйомки проходили на понад чотирьохсот локаціях, що зробило «Кріпосну» однією з наймасштабніших історичних костюмованих драм останніх років. Спершу був задум на два сезони по двадцять чотири серії, прем'єри сезонів відбулися навесні та восени цього року. На сьогодні кількість глядачів драми перевищила 22,2 млн.
Ігор Сторчак, генеральний директор FILM.UA Distribution, зауважив, що серіал став хітом не лише українського телебачення, але й польського - його прем'єра відбулася цього літа на одному з найбільших польських телеканалів, громадському TVP1. «Кріпосна» побила рекорд, ставши найуспішнішим українським проектом на польському телебаченні, піднявши частку мовника у слоті на 25,4%.
Сторчак зазначив, що задля успішної роботи в кіно- та телевиробничому середовищі в Україні продакшенам треба виходити на зовнішні ринки. Тому в перспективі компанією розглядається можливість зйомок третього сезону проекту в копродукції з Польщею.
Нарешті Єгор Борщевський, генеральний директор POSTMODERN Digital, розповів про власний досвід міжнародної співпраці - останні кілька років компанія активно працювала з китайськими колегами. Рішення про розробку азіатського ринку було ухвалене у зв'язку з тим, що в Україні фактично відсутній попит на якісний CG-матеріал через його високу вартість.
Один зі знакових проектів у портфоліо POSTMODERN Digital, за словами Борщевського, - участь у створенні CG для китайського блокбастера Wandering Earth («Блукаюча земля»), що зібрав близько $700 млн у тамтешньому прокаті. Але найважливішим із погляду обсягу та складності виконаної роботи, на думку Єгора, є створення студією п'ятнадцяти хвилин CG-контенту для фільму Looking Up Дена Чао. Проект включав не лише відмальовку, але й супервайзинг на знімальному майданчику в Китаї. Сьогодні головна амбіція студії - повноцінна копродукція з китайськими партнерами, а локально триває активна робота над удосконаленням профільної освіти VFX-фахівців.
