Створення образу: така різна Мавка

Образ Мавки без перебільшення народжувався в муках, аби зробити максимально якісну анімацію, що сподобається глядачам будь-якого віку. Але після виходу тизер-трейлера багатьох цікавило питання: чому Мавка змінилась? На постері 2016 року вона одна, в першому тизері – інша, а в новому відео – взагалі третя... Коли коротко, для відповіді на питання потрібно знати дві речі. По-перше, тизер 2017 року, з яким порівнюють сьогоднішню Мавку, був створений задовго до фіналізації образу – аби продемонструвати міжнародній B2B-аудиторії, потенційним партнерам і покупцям мультфільму, що студія Animagrad «вміє в анімацію» та з нею можна вести переговори. По-друге, весь цей час Мавка не змінювалася, а шукалась, і кожен із варіантів зовнішності персонажа, які потрапили в публічне поле, не був остаточний.

На першому з відібраних ескізів Мавка була повністю блакитна і, за визначенням Ірини Костюк, ефемерна. «Класний варіант – героїня доросла та водночас круглолиця, автентична», – додає продюсер Анна Єлісєєва.

«З усіх перших ескізів ми вибрали цей – найспорідненіший духом і відчуттями, який передає граційність, – розповідає Костюк. – Талія тут, звісно, набагато ширша, ніж лишилась у підсумку». (Посміхається.) «Тут є певна округлість, – погоджується Єлісєєва. – Вона й зараз нам подобається – наша Мавка, що відповідає історії».

Відштовхнувшись від цього образу, художники почали малювати обличчя для постера – так вийшла знайома всім дівчинка із синім волоссям.

Утім, згодом від цього варіанту довелося відмовитись: творці визнали, що така Мавка надто лялькова. «В нас вийшла маленька дівчинка, а за історією на неї чекає кохання, випробування – вона б просто не лягла в сюжет. Це був би міскаст для історії, котра задумувалася дорослою, – згадує Анна. – Почали шукати. Яка вона? Більш дика, більш лісова. Зробили дикішою – вийшла східна, якась грузинська зовнішність. Зробімо більш слов'янською – та не занадто, аби не вийшла дівчина із села, має бути щось незвичайне... Загалом, складно було вгадати, «якими ті зелені очі мають бути».

Варіантів Мавки та їхніх перероблень було так багато, що одна з художниць – Ольга Петренко, котра намалювала гори ескізів, – якоїсь миті перегоріла й пішла у творчу відпустку (але, коли повернулася, відразу намалювала персонажів для іншого мультфільму Animagrad, «Роксолани» ). Цей випадок чудово ілюструє одну з технологічних особливостей створення анімації. Коли знімається фільм, творці відбирають акторів на кастингу й відразу бачать, чи потрапляють в образ. А у разі з мальованими персонажами кожен народжується в муках, проходячи тисячі мікроскопічних змін. «Пам'ятаю, нам надсилали якісь вії Мавки, окремі частини обличчя, – сміється Єлісєєва. – До цього я ніколи не замислювалася, якою мірою несуттєва деталь може змінити обличчя: ледь-ледь змінюєш крила носа – й отримуєш геть іншу людину, піднімаєш брови – і вже нове відчуття. В нас іноді так бувало: десять картинок, і ми з Ірою не розуміємо, в чому різниця. «Тобто в чому різниця?! – обурюються художники. – Тут брови не такі, тут крила носа не такі, тут губи вгору, тут губи вниз, вужчі, ширші...»

Ажіотаж, спричинений і в Україні, і на міжнародному ринку першим тизером «Мавки», впевненості творцям не додав. «Коли очікування та ставки такі високі, коли розумієш, що облажатися жодним чином не можна, це починає тиснути, й ти у креативі кожну дрібницю перевіряєш по сто разів. А якоїсь миті просто починаєш бити себе по руках, бо повсякчас щось змінювати вже неможливо», – зізнаються продюсери. Тільки на пошуки образу Мавки пішло понад рік, а далі почались терзання щодо її дій, магії, одягу – всього, що так чи інакше пов'язане з героїнею. Наприклад, чи має Мавка співати? Думки розділилися: частина команди боролась за комерційний потенціал (дітям подобається, коли герої Disney співають), частина відстоювала історію (Мавка чує серцем, як співає Лукаш, на чому зав'язана одна із сюжетних ліній). І в цьому полягала ще одна зі складностей виробництва: пройти тонкою межею між тим, що точно спрацює, й оригінальністю. «Можна мислити комерційними референсами, скористатися набором певних ходів, що спрацювали в інших мультфільмах, – міркує Ірина. – Але Мавка «вистрілила», бо унікальна й ні на що не схожа, тому ми маємо орієнтуватись на власне бачення, не піддаватися спокусі порівнювати з західними проектами. З іншого боку, оригінальність – це ризик. Коли мультфільм «Викрадена принцеса» створювався з чітким розрахунком не ризикувати, а йти паттернами, які спрацювали в інших проектах, то «Мавка» передбачає більше унікальності. Й відповідно, більше терзань». За словами продюсерів, у розробленні оригінального способу нема на що спертись – по суті, ти керуєшся лише суб'єктивною думкою, подобається чи не подобається. Правильного або неправильного тут немає – спрацювати може все. А з огляду на те, що варіантів Мавки було безліч, дуже важливо ухвалювати рішення в команді однодумців, які мають однакове бачення персонажа, однакову надивленість, смак. «Можливо, іноді варто було б ухвалювати вольові одноосібні рішення з метою економії часу та коштів, але в нас у команді було багато демократії».

Таким самим концептуальним питанням для творців став стиль поведінки героїні загалом: якщо ті самі діснеївські принцеси завжди активно діють, то Мавка, на перший погляд, нічого не робить. Одна з її унікальних характеристик – зовнішність, а краса й естетичне задоволення від споглядання героїні замислювалися важливою складовою сюжету. Але частина команди (зокрема іменитий західний скрипт-доктор) вимагала дій. «У таких суперечках ми намагаємося відштовхуватись від історії. Мавка вражається, вперше в житті почувши музику, – раніше вона ніколи такого не чула. А якби вона заспівала пісню та потім з'явився Лукаш зі своєю музикою – не було б цього вауефекту! Завжди потрібно відштовхуватись від історії, від персонажа, – певна Анна Єлісеєва. – Унікальність Мавки – в її магії, доброті, ніжності, ліричному характері. Вона не може бути як Меріда або Рапунцель: розпустити косу, взяти когось у полон, стріляти з лука. З іншого боку, Мавка не може весь час просто стояти й бути вродливою. На відміну від ігрового кіно, що дозволяє працювати з великими планами (як, наприклад, у «Сутінках», де герої томно дивляться одне на одного), в анімації персонаж має рухатись. І тут потрібно було знайти форму, в якій Мавка лишиться собою, але водночас щось робитиме. Мені видається, ми цього досягли».

Звісно, розкрити всі деталі сюжету мультфільму ми не можемо, але зрозуміти, що мають на увазі продюсери, кажучи про досягнення компромісу, допоможе сцена з зубрами з тизер-трейлера. У представленій глядачам версії Мавка біжить назустріч стаду, застрибує на зубра та мчить на ньому до прірви, за допомогою магії запобігаючи на ходу трагедії. Інший варіант сцени передбачав, що стадо зубрів несеться назустріч героїні, а вона просто стоїть і застосовує свою магію, забираючи страх у переляканих тварин: зубри, що біжать, сповільнюються, немовби обтікаючи Мавку, та в підсумку зупиняються.

Утім, вибір на користь екшена робився далеко не щоразу, і враження про Мавку, що поводиться як амазонка, може бути помилковим – варто все ж побачити мультфільм цілком.

Шукати компроміси доводилося не лише між комерційним та оригінальним: від великої кількості задумів творці були змушені відмовитись через складність і дорожнечу їхньої реалізації інструментами анімації. Один із прикладів прямої кореляції результату з бюджетом – сукня Мавки. Як ви напевно звернули увагу, в першому тизері вона довга, а в другому – коротка. «Коли робити сукню довгою протягом усього хронометражу, внизу вона має повсякчас чогось торкатися (трави, землі), а симуляція цього – дуже дорого та тривало. Тому сукня коротша, ніж спершу хотілось», – пояснює Ірина Костюк.

Сукню Мавки з першого тизера розробляла Ольга Навроцька, і цей принт використовується в самому мультфільмі. Але загалом робота художника з костюмів в анімації теж сильно відрізняється від кіно: Навроцька створила базу, відштовхуючись від якої художники малювали костюми персонажів відповідно до технічних вимог виробництва. До речі, спершу задуману кількість нарядів також довелося скоротити, бо виробництво кожного – дорого та складно.

«Чому в першому відео на голові Мавки є вінок, а в другому ні? – продовжує ділитись подробицями Костюк. – У першому тизері, що створювався для B2B-аудиторії, все складене «зі шматочків» (зверніть увагу – там тільки великі плани), і цю модель складно було б анімувати в разі 90-хвилинного мультфільму. Тому в Мавки немає вінка протягом усього хронометражу: він має симулитися з волоссям і, як згодом виявилось, відкидає тінь на обличчя. На голові героїні лишилися квіти, а й їх потрібно було до чогось кріпити: коли подивитись на 3D-модель, квіти ростуть просто з голови (волосся ж симулиться окремо)».

«Прикраси на голові Мавки – взагалі яскравий приклад, – додає режисер Олег Маламуж. – Там передбачалися і листочки, і квіточки – стільки варіантів графіки було! На картинці це має дуже гарний вигляд, але, щойно починає симулитись у 3D, квіточки «працюють» із волоссям, усе починає хитатися... А глядач же має дивитись на обличчя, а не на цю «корону». Тож ми стежили ще й за тим, аби персонаж не був перевантажений. На статичній картинці можна довго розглядати деталі, а коли персонаж «живе», рухається – це має не дуже добрий вигляд. Тому, до речі, важко знімати кіно з дівчатами в українських народних костюмах: вінки дуже гарні, та в кадрі вони не працюють».

Утім, в одній з фінальних сцен глядачі все ж зможуть побачити аутфіт Мавки таким, яким він замислювався спершу: з довгою сукнею, великою кількістю квітів і з повноцінним вінком. Але для цього, як жартує Ірина, довелось «застосувати диктатуру».

Знаючи, що рухи Мавки «змалювали» з прими-балерини Катерини Кухар, ми не могли не поцікавитись, як це взагалі відбувається. За словами продюсера Єгора Олесова, це звичайна практика для анімації, аби правильно вибудувати рухи персонажа: «Ми з Катериною записували відеореференс для Мавки. Це не motion capture , коли рухи повністю синхронні – такий метод більше підходить для фільмів, а в нас усе ж таки ручна анімація, тут своя специфіка та багато творчої роботи. Такі відеореференси робляться для всіх антропоморфних персонажів, просто в разі решти обійшлося без гучних імен. У них узагалі немає необхідності – це робочий процес: буває, що аніматор записує сам себе, просто аби зрозуміти, як відмалювати той чи інший рух, розвести сцену».

А ось що справді ускладнювало процес створення персонажа – то це дії, пов'язані з магічними здібностями Мавки, багато з яких в анімації робиться вперше. «Коли Мавка чує музику Лукаша, в неї на обличчі загоряються руни. Запалювання чогось на обличчі – такого у принципі немає ніде, – розповідають продюсери. – Світло від рун відбивається в очах, і вони починають горіти там, де не потрібно (не кажучи вже про те, що симуляція цього запалювання може у принципі мати вигляд плями). Якщо в Мавки руна на лобі – неможливо нормально анімувати обличчя: персонаж не може ворушити чолом, бо руна почне рухатися. Або, наприклад, левітація волосся, коли Мавка застосовує свої магічні здібності. Зрозуміло, що симуляція волосся – це завжди найскладніше, та аби воно ще й левітувало – такого теж ніхто не робив. Плюс концепція зміни кольору: спершу, коли Мавка прокидається, в неї блакитне волосся, а з настанням весни стає зеленим. Блиск в очах, припустімо, робили, але в нас має бути райдужка, яка особливим чином відображає магію. Коли Мавка у гніві, змінюється стан погоди, а коли гладить тварин – під рукою виникає магічний пилок. Може, не суперскладні ефекти, та вони не були відтестовані в анімації раніше. Та й сам ліс, якщо порівнювати з «Відважною» (Brave) або «Епік» (Epic) за рівнем картинки, не плаский: рослини ворушаться, метелики літають. Тобто це все – складні завдання. Звісно, нас намагаються порівнювати з Disney, дуже завищують очікування, але потрібно розуміти, що «Мавка» – європейська анімація з українським бюджетом. Коли ми показували готові 30 хвилин мультфільму партнерам – усі дивуються, зокрема рівню бюджету: як таке можна зробити за такі гроші»

На думку артдиректора, загалом, починаючи з ідеї, образ Мавки розроблявся років зо три: «Сказати, що в нас був такий рівний і послідовний процес, в якому можна було б точно вирахувати терміни, не можна – оцінка дуже приблизна. Мавка – наш найскладніший персонаж, але ж є ще десятки інших героїв, декорації: все робиться різними групами одночасно та в підсумку складається в один великий часовий масив». Процес розвитку й розроблення персонажа тривав аж до початку анімації Мавки, до перших епізодів. І навіть під час підготовки тизер-трейлера допрацьовувалися деякі нюанси, аби Мавка стала ще гарніша. «Показуючи героїню різним людям, ми не отримували одноголосного фідбека, всі реагували по-різному, – згадує Олег Маламуж. – Тому додатково обговорювали, що змінювати, як, чи варто взагалі це робити. Було непросто, адже в думках великої кількості людей потрібно знайти щось середнє. Наскільки рожевими мають бути щічки? Чи сильно має бути видно татуювання? А волоссячко таке або таке, це ще натурально чи вже штучна завивка? Всі речі обговорювались до дрібниць, на що також ішло дуже багато часу. Хочеться зробити персонажа, який сподобається більшості». За такого підходу творці «Мавки» не могли обійтись без фокус-груп. «На дітях тестували обов'язково, адже це наша основна аудиторія, – посміхається режисер. – Навіть більше: нам потрібно, аби сподобалось і дітям, і бабусям. Тож, якщо була можливість показати бабусі, ми показували».