Афганські кінорежисери, чоловік і дружина Хасан Фазілі і Фатіма Хусайні, з маленькими дітьми на руках були вимушені втікати до Таджикистану після нападу талібів. Там вони познайомилися із документалісткою з Каліфорнії Емілі Махдавіан, яка порадила їм документувати свій шлях біженців на мобільні телефони.
Чотири роки потому те, що почалося з декількох відеороликів з телефону, отримало назву «Опівнічний мандрівник» (Midnight Traveller). Це повнометражний документальний фільм про незавершену подоріж родини до безпечного життя, знятий на три телефони Samsung. У фільмі зображена криза біженців - найбільша в Європі з часів Другої світової війни, але не як історія міграції, а як історія становлення сім'ї. Статус біженців тут відходить на задній план.
У стрічці випробування тривалою міграцією проявляються в деталях, іноді страхітливих (наприклад, бандити-антимігранти в Болгарії загрожують дочці головних героїв), іноді приглушених (довгий список очікуючих в'їзду до Угорщини, що висить на стіні).
Обробити 300 годин відзнятого матеріалу режисерам допомогла та ж Емілі Махдавіан, зв'язок із якою вони підтримували протягом усієї подорожі Афганістаном, Туреччиною, Болгарією, Сербією та Угорщиною. Сім'я періодично відправляла їй картки пам'яті своїх телефонів.
З огляду на естетику домашнього відео, зйомок без зовнішнього мікрофону, стрічка вимагала довгого постпродакшену. «Фільм дійсно заснований на монтажі і великому постпродакшені», - заявив співпродюсер Су Кім, який керував монтажем звуку і корекцією кольору. Команда намагалася буферизувати звук наскільки це можливо, щоб адаптувати відео для великого екрану.
Midnight Traveller взяв участь у 16-ти кінофестивалях, в тому числі Берлінському та форумі незалежного кіно в Санденсі, де отримав спецпризи.
