Вчора Нацрада з питань телебачення і радіомовлення нарешті проголосувала за винесення на громадське обговорення проекту змін до Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги. Чим цікаве це питання і чому вже не вперше викликало доволі бурхливу дискусію між членами регулятора? Давайте розбиратись.
За словами відповідального секретаря та автора проекту Юрія Зіневича, наразі у законодавчих положеннях, якими керується Нацрада, не прописана процедура продовження строку дії ліцензій. «Продовження» як поняття згадується у різних статтях, але не сама процедура. Через це де-юре провайдери не можуть подавати заяву на продовження, а лише на видачу нової ліцензії, причому попередня анулюється. Власне, так провайдери і роблять. Тому Зіневич ініціює видалення з положень «продовження» ліцензії.
Олександр Ільяшенко не розділяє думку Зіневича. Він вважає, що ситуація має недоліки (провайдер, що мав попередження чи санкції, просто «скидає тягар», оформлюючи нову ліцензію, з чистою історією), але індустрія працює, і до сьогодні не було жодних проблем з видачою цих ліцензій. Зрозуміло, що дехто користується шпаринкою у законі, аби надалі працювати ніби з чистого аркушу, але більшість працює за законом, не має порушень чи санкцій, а їм все одно доводиться проходити через ускладнену зміною процедуру подовження ліцензії. Якщо прибрати «продовження» ліцензії, то всі будуть змушені постійно оформлювати нову. Де справедливість? «Це буде і для тих, хто виконує [вимоги], і для тих, хто не виконує».
Ільяшенка підтримав Максим Онопрієнко, який вважає, що процедура не на часі і може завдати шкоди безпосередньо мовникам тоді, коли невідомо, скільки триватиме карантин. Конкурсів немає, засідання проходять виключно онлайн... «Є важлива складова - наша аудиторія, - зазначив він. - Аналогового [ТБ] нема, супутник закодований, а цифровий сигнал може виявитись заблокованим». За його словами, можливо, було б краще не прибирати згадку про продовження ліцензії з положення, а навпаки, ініціювати через законодавців прописування процедури у законодавстві. Аби положенню дійсно було, на що посилатись. «Я б ще доопрацював проект змін», - зауважив Онопрієнко.
Голова регулятора Ольга Герасим’юк спробувала заспокоїти: «Хочу розвіяти апокаліптичні враження. Це не є догматичний документ, це є пропозиція для обговорення». Але Ільяшенко піддав її слова сумніву: «Ми вже місяці три тому це питання порушували. І врешті вирішили, а там всі «коми й крапки» лишились на своїх місцях. Жодних змін. Тому і сильно на обговорення не сподіваюсь. Була зроблена робоча група, де були провайдери, робочі групи провайдерів, і жодного разу питання про ліцензію не поставало. Навіщо? Провайдер може подати заяву на продовження - ми продовжуємо, на анулювання ліцензії - ми анулюємо. Про продовження ліцензій там не було жодного слова, я підняв протоколи».
Олег Черниш та Юрій Зіневич спробували переконати колег, що зміни необхідні, адже насправді були листи від голови АППК Наталії Клітної. «Наше положення, - підсумував Зіневич, - акт на виконання норми закону. Ми не можемо вносити в положення те, чого немає в законі. Є окрема стаття 40 закону «Про телебачення і радіомовлення». Цю статтю можна вважати основною та системною. Там ніде немає про продовження ліцензії, хоча мало б бути. Немає нічого про те, що відбувається у заяві про продовження. Є лише про видачу. Ми не маємо права допускати, що законодавець хотів записати, але не записав».
Отже, змінам бути - «за» проголосували шість членів Нацради, Ільяшенко та Онопрієнко були «проти». Але які саме зміни відбудуться, залежить від обговорення. Тож коли його офіційно оголосять - долучайтесь!
