Сьогодні відбулося чергове засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ), на якому розглянули зауваження щодо нещодавно ухваленого у першому читанні законопроекту № 3014 «Про електронні комунікації». Адже вже на 30 червня заплановано друге читання, а НКРЗІ багато з чим не згодна.
Зокрема НКРЗІ хоче посилити свою незалежність як регуляторного органу. Регулятор хоче ухвалювати рішення, які можна не погоджувати з органами влади, і які не можуть ці органи скасувати. При цьому телеком-регулятор пропонує оскаржувати свої рішення через суд, але щоб оскарження не зупиняло виконання рішень. Спростити собі роботу НКРЗІ пропонує за рахунок включення ухвалених ним актів до Єдиного держреєстру нормативно-правових актів без проведення державної реєстрації та нерозповсюдження на ці акти дії закону «Про основи державної регуляторної політики». Також в НКРЗІ зацікавлені в тому, щоб вийти з-під дії закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час здійснення заходів державного нагляду.
У новому законопроекті вбачається загроза зриву виконання зобов’язань України, передбачених Угодою про асоціацію, та ставиться під сумнів реалізацію задекларованої незалежності та адміністративної спроможності національного регуляторного органу у галузі зв’язку (стаття 391 Угоди про асоціацію).
В НКРЗІ хочуть зберегти діючий механізм радіочастотного моніторингу (проведення його УДЦР за рахунок користувачів РЧР) та механізм проведення тендерів на право користування радіочастотним ресурсом «з доповненням прогресивними нормами про визначення регулятором необхідності проведення аукціону із застосуванням електронних торгів [«Прозорро продажі»]».
Є кількадесят зауважень до термінології, при цьому регулятор ставить під питання необхідність безкоштовного присвоєння частот та існування універсальної послуги з доступу в інтернет та її керування з Києва, а не на регіональному рівні, що виглядає більш логічним. Та відзначає, що «регуляторна платформа», яку хочуть створити, не має підґрунтя: «У законопроекті відсутні принципи її технічної реалізації, управління, забезпечення функціонування, підтримки тощо. Без детального технічного аналізу неможливо визначитися з кошторисом і терміном побудови платформи. У той же час джерела фінансування побудови платформи в законопроекті не визначено».
