Наприкінці минулого тижня в український офіс міжнародної компанії MGID, котра займається нативною рекламою, завітали представники ГСУ МВС України в супроводі озброєних бійців фіззахисту і кіберполіції. Їх метою були обшуки, підставою для яких стала постанова Печерського суду Києва. Згідно з документом, слідчі дії проводилися за фактом «фінансування злочинних сайтів».
У MGID звинувачення рішуче відкинули, зазначивши, що компанія «прозоро і законно працює на території України, є платником податків і дотримується українського законодавства». Обшуки при цьому тут назвали «необгрунтованими, упередженими і направленими на шантаж і блокування діяльності компанії», а підстави для них - сумнівними, оскільки в постанові суду не було переліку злочинних сайтів, не вказано час, місце і спосіб здійснення передбачуваного злочину.
Однак сьогодні з'ясувалося, що претензії до MGID є не лише у правоохоронців. На обшуки відреагували в антипіратській Громадській спілці «Ініціатива «Чисте небо», і після уважного вивчення її позиції дії ГСУ МВС не здаються такими вже безпідставними:
«Ми як об‘єднання аудіовізуальної індустрії, котре допомагає правовласникам боротися за свої права інтелектуальної власності, вже кілька років йдемо шляхом follow-the-money. Ця світова практика показала себе важливою і дієвою. Однією зі складових цього підходу є співпраця з рекламодавцями.
З 2017 року стаття 176 «Порушення авторського права і суміжних прав» Кримінального кодексу України включає окремим складом злочину не тільки «незаконне відтворення» захищених авторським і суміжними правами творів, а й «фінансування цієї діяльності». Відповідаючи на питання, кому це вигідно, ми розуміємо, що це порушення закону вигідно не тільки самому інтернет-пірату, а й рекламодавцю, який дешево скуповує крадену аудиторію.
Інтернет-піратство - явище технологічне, має досить багато простору для маневрів, і боротьба із ним має бути комплексною. Тому ми працюємо і з інтернет-провайдерами, і з операторами платежів, і з рекламодавцями і агенціями. В більшості випадків рекламодавці бажають співпрацювати, бо для них важлива безпека брендів, і вони не хочуть асоціюватись із нелегальним бізнесом. Ми бачимо це через інтерес до нашого сервісу blacklists.org.ua. Подібні проекти є або плануються у різних країнах, наприклад, Британії, Нідерландах, Польщі, Латвії, на міжнародному рівні його адмініструє WIPO, World Intellectual Property Organization. Індустріальні об‘єднання на місцях моніторять ситуацію, повідомляють про факти розміщення реклами, проводять просвітницьку та роз‘яснювальну роботу. Правовласники ж мають змогу захищати свої законні права у судах.
Ініціатива «Чисте небо» постійно слідкує за ситуацією, використовуючи інформацію Української Антипіратської Асоціації (моніторинг брендів) та автоматичний моніторинг Gemius. «Минулого року ми помітили значну активність із розміщення реклами на сайтах зі списку blacklists зі сторони MGID. Я особисто зверталась до їх представника, пояснювала ситуацію і наслідки, просила проаналізувати, надавала необхідну інформацію - навіть отримала відповідь, що наші списки взято до роботи. Але в січні 2020-го аналіз показав, що кількість реклами на сайтах зі списку blacklists.org.ua, розміщеної MGID, збільшилась більше, ніж в 1,5 рази. Ця компанія стала номером 1 в нашому «антирейтингу». Про що ми знову повідомили компанію з проханням звернути увагу. Цього разу, на жаль, взагалі не отримали жодної реакції» -, коментує директор «Чистого неба» Катерина Федорова.
Тому ми вважаємо, що проведені обшуки мали під собою серйозне підґрунтя. Більше офіційної інформації сподіваємось отримати після закінчення слідства. І маємо надію, що ситуація не буде сприйнята як свавілля правовласників, а стане сигналом для цієї компанії та інших. Важливо, щоб всі стейкхолдери усвідомили серйозність проблеми і допомогли Україні вийти з перших місць списків країн з найгіршою ситуацією щодо порушення прав інтелектуальної власності».
Остаточні висновки, звісно, ще робити зарано, проте історія виразно заграла новими фарбами. Цікаво, що на це скажуть в MGID?
