5 лютого 2020 року депутати внесли до парламенту чергову версію проекту Закону про електронні комунікації, № 3014. Цей документ повинен врегулювати ринок інтернет-доступу та мобільного зв'язку в країні. Редакція AIN.UA виокремила основні нововведення проекту (у версії, що разглядалася робочою групою від 15 січня 2020 року).
За день до цього - 4 лютого був знятий з розгляду попередній проект № 2264, котрий отримав негативні відгуки. Ще восени 2019 року Інтернет Асоціація України (ІнАУ) опублікувала відкрите звернення до влади щодо загрози знищення ринку послуг зв'язку.
Аби вирішити цілу низку проблем галузі, експерти Офісу ефективного регулювання BRDO запропонували зміни, що лягли в основу проекту «Про електронні комунікації», особливу увагу приділяючи захисту абонентів.
Що це дає користувачам?
Документ закріплює право кожного на доступ до інтернету (ст. 103-104). «Адресний» доступ вважається універсальною послугою, до якої входять можливість користуватися інтернет-пошуком, інтернет-банкінгом, поштою, онлайн-медіа, інтернет-магазинами, мессенджерами, голосовим і відеодзвінками тощо. Малозабезпеченим споживачам обіцяють надати субсидії для такого доступу.
Користувач отримує можливість відмовитися від нав'язливої розсилки. Ст. 123 проекту вводить обов'язкову попередню згоду абонента отримувати інформацію і обов'язкову можливість відмовитися від розсилки, причому в кожному повідомленні. Проект передбачає штрафи за небажані розсилки від 1700 до 8500 грн.
Ще одна зручна опція - позасудове вирішення суперечок. Абонент зможе оскаржити дії мобільного оператора не тільки в суді, але і зверненням до Нацкомісії з регулювання зв'язку (НКРЗІ). Там мають вирішити конфлікт за два місяці з моменту звернення (ст. 126).
Також у абонентів з'явиться можливість купувати телеком-послуги не в «пакетах», а тільки ті, що потрібні (ст. 110), і відмовитися від плати за послугу, яку вони не замовляли.
У проекті закріплено право абонента знати про мінімальну і максимальну швидкосість сплаченого ним інтернету. Ст. 108 зобов'язує телеком-компанії повідомляти про мінімальну, середню і максимальну швидкості підключення.
За абонентом залишається право отримувати телеком-послуги анонімно (вільна купівля SIM-карти, без пред'явлення паспорта), ст. 107, п. 5: абонент може добровільно пройти ідентифікацію у оператора, в тому числі, за допомогою MobileID і BankID.
Що це означає для провайдерів і мобільних операторів?
Проект Закону про електронні комунікації ґрунтується на принципі технологічної нейтральності. Це означає, що застосування законодавства повинно якомога менше залежати від технології, що використовується для телеком-послуги. Законодавство не повинно заохочувати або дискримінувати окремі технології. «У ліцензіях на користування радіочастотами не буде вказано конкретну технологію, їх застосування буде визначатися тільки планом використання радіочастотного ресурсу», - пояснюють в BRDO.
Обов'язки учасників ринку буде визначати тільки закон, а не підзаконні акти. Нечіткі формулювання будуть трактуватись на користь компаній. Також закріплено загальне використання інфраструктури телеком-мереж для учасників ринку (ст. 29).
Вести онлайн-реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг буде НКРЗІ.
Над проектом працювала робоча група на базі Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації спільно з представниками мобільних операторів України, бізнес-асоціацій та незалежними експертами.
