Майже місяць українська кіноспільнота перебуває в напруженні через загрозу скасування результатів Одинадцятого пітчингу Держкіно. Проекти-переможці очікують на держпідтримку, та чи відбудеться вона, поки невідомо. Нагадаємо, причиною розмов про скасування результатів пітчингу стала загальна сума підтримки, що втричі перевищує заплановану бюджетом. Який вихід з цієї ситуації бачить Рада з державної підтримки кінематографії?
На вчорашньому засіданні члени Ради розглянули звернення міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського. Перший заступник голови Держкіно Сергій Неретін зачитав лист Бородянського від 10 вересня, в якому йдеться про перевищення бюджету держпідтримки у межах Одинадцятого пітчингу.
Який вигляд має ситуація з боку Міністерства.
Під час Одинадцятого пітчингу для держпідтримки було обрано проекти на суму 1,7 млрд грн. Ця сума втричі перевищує річний бюджет Держкіно. Тобто державні кошти розписано на три роки вперед, до того ж без урахування серіалів та анімаційних фільмів. Отже, маємо невідповідність нормам закону.
Який вигляд має ситуація з боку Ради.
Державні кошти видають не за результатами пітчингу, а після укладання угоди з Держкіно протягом трьох років після оголошення результатів конкурсу. До того ж складають графік виділення коштів, який може розтягуватись на кілька років.
Окрім того, багато проектів для держпідтримки - це копродукція. У Раді стверджують: є велика вірогідність, що за цей час продюсери копродукційних фільмів-переможців знайдуть кошти і не скористаються запланованими у бюджеті. Проте без гарантій державного фінансування зробити це їм буде дуже важко.
Наприклад, станом на початок жовтня фактично використано всього 10% запланованих на 2019 рік коштів. Усе невикористане повернеться до бюджету. Відповідно, постане питання - чи потрібно стільки коштів на наступний рік? І замість збільшення обсягу держпідтримки при плануванні нового бюджету матимемо, навпаки, зменшення.
Тож сумма в 1,7 млрд грн фактично є «бюджетом Шредінгера»: гроші є, але їх немає. Ними можуть скористатись, та, ймовірно, значно меншою частиною чи за довший період. До того ж Рада, приймаючи рішення щодо пітчингу, розраховувала на збільшення бюджету підтримки кінематографії на наступні роки. Для цього були підстави: мали на увазі єдине об'єднане джерело фінансування зі злиттям бюджетів міністерств. Окрім того, є Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії (№1074).
«Ми з попереднього досвіду знали, що ці кошти не будуть витрачені, тож продовжували їх розподіляти на бюджети наступного року. Тепер нам кажуть: ви не маєте права розподіляти, бо не знаєте, які бюджети будуть наступного року. Ми хочемо роз'яснень, чи можемо розраховувати на збільшення бюджету, чи маємо право такий прогноз робити? Або ми вже виходимо за межі повноважень?» - прокоментував ситуацію MBR член Ради Андрій Дончик.
Як зазначалося під час засідання, 11-й пітчинг був першим для Ради нового складу, що керувалася досвідом попередніх результатів пітчингів із планом на три роки. Андрій Дончик зауважив, що Рада мала налічувати 9 членів, натомість наразі їх лише 8. Позиція юриста в ній так і не закрита. Він визнав, що новій Раді не вистачало фахової консультації, і запропонував звернутися до Міністерства фінансів по роз'яснення, чи справді Рада вийшла за межі повноважень. Якщо це так, то рішення у Раді є, стверджує Дончик.
Олександр Шпилюк нагадав присутнім про отримання листа також і від кіноспільноти, що очікує на рішення за результатами Одинадцятого пітчингу. Від імені кіноспільноти на засіданні виступила режисер-переможниця конкурсу Мирослава Хорошун. Вона запропонувала продовжити реформування галузі, але залучати при цьому її представників до робочих груп.
Сергій Зленко також визнає необхідність повернутися до правового поля вирішення цього питання і напрацювати процедуру для наступних пітчингів.
Андрій Халпахчі звернув увагу, що за останні п'ять років у галузі відбулося багато реформ:
«Навіть за цей короткий час існування нової влади розроблені реальні кроки для того, аби галузь розвивалася. Втім є дуже важливе питання, котре турбує всю кіноспільноту. Це зупинення кінопроцесу, що просто не дозволяє вчасно зняти фільм. Бо це залежить від погодних умов, від сезону, в який мали знімати кіно, а фінансування призупиняється. І безперервний процес підтримки українського кіно є дуже важливим».
Андрій Халпахчі виніс пропозицію влаштувати зустріч із президентом і членами кіноспільноти для пошуку рішення.
Максим Маган порушив питання, чи встигне Рада цього року прийняти рішення щодо пітчингу, отримавши відповідь Міністерства фінансів. Сергій Неретін відповів, що лист задля роз'яснень буде надісланий найближчими днями, а на відповідь чекатимуть протягом двох тижнів. І затримок не буде, бо на наступний день після отримання роз'яснень Рада обіцяє винести рішення.
«Навіть якщо зараз ми укладемо угоди, фінансування припинено. Тому затримка не вплине на кінопроцес, бо він уже прининений, він у стагнації. Через те, що документи лежать між старим та новим Міністерствами юстиції, між старим і новим Міністерствами культури», - прокоментував це питання Халпахчі.
Людмила Горделадзе нагадала про можливе невиконання бюджетного плану цьогоріч, унаслідок чого невикористана частина повернеться до держбюджету. Сергій Зленко зазначив, що бюджет Держкіно на цей рік склав 455 млн грн. Дійсно є загроза, що кіновиробники просто не встигнуть опрацювати ці кошти. Зараз реально використано близько 51 млн грн. «Ми маємо привести наше рішення у відповідність до закону, а з іншого боку - знизити ризик того, що до державного бюджету повернеться понад 100 млн грн», - підсумував він.
Андрій Дончик теж впевнений, що загроза невиконання бюджету дійсно є: «Потім, як казав Іллєнко, будемо у грудні обдзвонювати продюсерів і казати: «Візьміть гроші, бо залишається». У нас є ще Дванадцятий конкурс. Коли ми дізнаємось про долю Одинадцятого, зможемо щось перекинути на документалку. Документальних проектів багато на цей рік, багато короткого метру. Є варіант, за якого ми можемо розглянути проекти, що вже запущені у виробництво. Ми навіть знаємо фільми, в яких уже запланована прем'єра поточного року, але вони не потрапляють до цього нашого списку. Варіанти є, як виходити з ситуації. Та ми чекаємо на роз'яснення», - зазначив Дончик.
Він знову наголосив, що інсує декілька напрацьованих варіантів рішення: «Ми не будемо просто тицяти пальцем і вибирати. Ми скажемо: ОК, наш прохідний бал піднімається… Все базуватиметься виключно на системі балів. Є кількість грошей і є кількість переможців за балами. Власне, буде таке рішення, і все залежатиме від того, якою сумою ми отримаємо дозвіл розпоряджатись».
Така велика сума розбіжності наразі дійсно є проблемою, що вимагає від Міністерства та Ради з держпідтримки спільного рішення. Отже, за результатами розгляду даного питання Рада ухвалила рішення подати лист до Міністерства фінансів для роз'яснення повноважень. За це проголосували сім членів Ради, один утримався - рішення схвалено.
А тим часом Володимир Бородянський пропонує розпустити Раду як орган, що не виконує своїх прямих завдань...
