Інноваційні технології, штучний інтелект (ШІ), машинне навчання поступово стають невід'ємною частиною роботи медіакомпаній - як міжнародних, так і локальних, не лише приватних, а й суспільних. Це, своєю чергою, породжує безліч питань: якою мірою потрібно залучати технології до традиційних процесів, які переваги їхнього використання і чи не загрожує це людині? Відповідь шукали на KYIV MEDIA WEEK, де за підтримки представництва ЄС в Україні було організовано панельну дискусію з іноземними мовниками, що вже використовують інновації. В обговоренні брали участь Каті Бремме (Kati Bremme), заступник директора Департаменту інновацій суспільного France Télévisions (Франція), Йохен Шпангенберг (Jochen Spangenberg), заступник керівника проектів із досліджень і співробітництва, менеджер з інновацій Deutsche Welle (Німеччина), а також Олле Захрісон (Olle Zachrison), керівник відділу стратегії цифрових новин Шведського радіо (Швеція).
Без людини нікуди
«1968 року Пабло Пікассо сказав, що від комп'ютерів жодної користі й вони можуть лише давати відповіді. Сьогодні, гадаю, він змінив би свою думку, - відкрила дискусію Каті. - Багато інструментів, які надаються існуючими технологіями, дуже корисні. І вони творчі. Не самі собою, звісно, але з нашою допомогою вони можуть бути дуже креативними. І як будь-який інший інструментарій у медіа, можуть зробити нашу роботу кращою».
Вибір застосунків і технологій сьогодні дуже широкий: автоматизація різних дій, відстеження емоцій, моніторинг соціальних мереж, верифікація інформації та даних, предиктивна аналітика, оптимізація контенту, рекомендації тощо. Все це допомагає створювати якісніший контент, відповідаючи найвищим вимогам аудиторії.
Утім, ризиків, пов'язаних із використанням інноваційного інструментарію, експерти не заперечують: «Медіа часто використовують big data, що не завжди правильно. Ми маємо пильно стежити, аби така інформація не використовувалася для поганих цілей. Усім потрібно зрозуміти, що ШІ в медіа лише проміжний етап, а не якесь диво, здатне на все. Наразі ШІ тупуватий. Це просто інструмент, котрий потребує контролю з боку людини. Але можливостей - величезна кількість».
У пошуках правди
За словами Йохена, інноваційні технології сьогодні просто незамінні у роботі журналістів, аналітиків і правозахисників. «По-перше, вони дозволяють перевіряти величезні масиви даних за порівняно короткий проміжок часу. Уявіть, що вам потрібно обробити весь Панамський архів (злитий у пресу архів конфіденційних документів панамської юридичної компанії Mossack Fonseca важив 2,6 ТБ і містив 11,5 млн файлів. - MBR). Це просто неможливо самотужки! По-друге, технології спрощують процес аналізу даних. По-третє, вони допомагають у випадках, коли хтось намагається маніпулювати фото- або відеоматеріалами: журналіст отримує повідомлення, що з цього фото щось прибрали або, навпаки, додали. Але рішення у підсумку ухвалює однаково журналіст, людина. Зокрема, головне - публікувати новину чи ні».
Проте багато хто з нас дізнається новини не зі ЗМІ, а спершу із соцмереж. Водночас виникає проблема, коли правду складно відрізнити від вигадки, й потрібне першоджерело. А хто це першоджерело? І як припиняти розпалювання ворожнечі, коли пост за лічені хвилини може розлетітися всесвітнім павутинням?
Олле відповів на складне питання вельми провокативно: «Особисто мені байдуже, що там. Я вважаю, що це не наша відповідальність. Великі платформи, великі медіа та соціальні мережі повинні відповідати за це, не даючи поширюватися матеріалам, які розпалюють ворожнечу. Я знаю, що всі ці медіагіганти вже вкладають мільярди, аби відстежувати хейтспіч, ксенофобію, дитячу порнографію - будь-що. Але яка ефективність усього цього за умов, коли платформи базуються на тому, що контент створюють самі користувачі? Він не модерується на етапі до публікації. І навіть якщо у них будуть найкрутіші технології для відстежування, реалізувати премодерацію буде дуже непросто».
Наприклад: під час Євро-2020, коли Англія програла Італії за пенальті, принаймні три темношкірі гравці стали жертвами расистських висловлювань в Instagram. ВВС провела розслідування, яке показало, що через шість тижнів після скандалу деякі акаунти-порушники продовжували працювати. «Очевидно, коли медіагіганти не можуть на це вплинути, то що можемо ми? - запитує Олле. - Мовники були наївні, вважаючи, що зможуть використати соцмережі для публікацій власного контенту. Ми помилялися. І нині вирішили більше фокусуватись, аби не припускатися помилок на своїх майданчиках».
(Не)традиційна журналістика
Якщо в соцмережах ситуація наразі дуже суперечлива, то з пошуковиками й новинним контентом намітився великий прогрес. За словами Йохена, Deutsche Welle зараз залучена до проекту, що дозволяє перевіряти справжність відео у браузерах. «Використовуються як наші власні розроблення, так і технології третіх сторін. Вони допомагають автоматизувати процес. І хоча маніпулювати даними сьогодні стало набагато простіше, інструментарій перевірки широко доступний і дозволяє аналізувати інформацію, особливо якщо її багато».
Нещодавно Deutsche Welle провела дослідження ситуації з уйгурами - корінним народом, який проживає в Китаї. «Нашу команду дуже цікавило: чи справді існують табори [уйгурів]. Коли так, то який вигляд вони мають. У нас були величезні обсяги даних китайською, якою більшість із нас не володіє. З допомогою техніків і мовних технологій ми змогли перекласти ці дані. Потім шукали аналогічну інформацію іншими мовами. А далі використовували дані супутника, щоб відстежити, як території змінюються з часом, а також визначити, де могли бути уйгури - знову ж таки за допомогою ШІ. Нарешті, ми залучили ШІ, аби у віртуальній реальності побудувати модель улаштування цих таборів. Тож штучний інтелект чи не штучний, головне, що це технології. Ми живемо у дуже цікавий час», - резюмував Йохен.
Ну й куди ж без технологій під час переведення аудіо в текстовий формат? Через відсутність автоматизації цього процесу страждають тисячі журналістів у всьому світі, адже розшифрування аудіозаписів може з'їдати дні та тижні. На Шведському радіо ж нині використовують особливу технологію, яка сама розпізнає аудіо і перетворює його на текст. А журналісти можуть узятись до інших, важливіших справ. Лишається сподіватись, що незабаром ця технологія запрацює всіма мовами.
Справжнє покликання і баланс
Хоч як банально звучатиме, але для компаній, що не розуміють кінцевої мети своєї діяльності, технології можуть не мати жодної користі.
«Наші конкуренти - той самий Netflix - чудово використовують технології, - каже Каті. - Ви могли бачити, як це працює, коли дивилися документальний фільм «Соціальна дилема» (The Social Dilemma). Вони застосовують їх по-своєму. А ми як суспільний мовник маємо використовувати технології з іншою метою. Щоб підштовхнути аудиторію перемкнутися на наш канал, нам потрібно добре її знати. Це завжди ґрунтується на поведінкових патернах. Але створення продукту, здатного задовольнити базові потреби користувача, недостатньо». В умовах, що склались, мовники мають пропонувати і щось таке, чого глядач чекає, і те, чого аудиторія не може побачити інакше. «Це повинно позитивно впливати на емоції. Ми маємо дивувати людей, піднімати настрій, - продовжує Каті. - З іншого боку, людям часом складно зрозуміти тих, хто думає не так, як вони. І вони не спроможні налагодити дискусію. А ми як державний сервіс мусимо забезпечити баланс. Не робити того, що робили завжди, а створювати новий контент на нові теми».
Олле з колегою солідарний: «ШІ не є метою сам собою. Його можна використовувати, щоб іти до якоїсь стратегічної мети. Наприклад, для нас як державних мовників однією з головних місій є висвітлення найактуальніших подій. Коли ШІ може сприяти цьому, чому ні? ШІ можна використовувати, зокрема, під час роботи з архівами, державними звітами. Зрештою, можна швидше та простіше обмінюватися контентом між нами, мовниками. Зараз на території ЄС є 20 мовників, що можуть акумулювати новини за допомогою нового інструменту, завдяки котрому ми можемо відбирати найцікавіше з зарубіжних новин. Але завжди необхідно повертатися до питання, які у нас цілі та цінності. Вони мають збігатись із нашою місією як мовника. Робити не просто крутий контент, а потрібний».
Співпраця і прозорість
У 18-19-му століттях, після промислової революції, багато людей втрачало роботу, бо на зміну ручній праці приходили верстати й машини. Але жоден верстат, жодна машина чи пристрій не могли замінити людину у сфері розумової праці. І нині, коли комп'ютери використовуються у царині озброєння, керують авто без участі людини та навіть пишуть сценарії (про якість останніх наразі змовчимо), недивно занепокоєння людей про те, що нові технології можуть їх замінити.
Часто це занепокоєння спричинене відсутністю знань про нові розроблення та використання технологій у тих самих медіа. Законодавці ЄС, наприклад, намагаються виправити ситуацію, але, схоже, не все йде гладко. «Цієї весни комісія ЄС опублікувала список правил щодо нових технологій, - розповідає Олле. - Пропонують, аби всі медіапродукти, створені з використанням ШІ, робили маркування та розповідали аудиторії, що саме ШІ робить. Але це дуже болісне питання для нас: як саме це робити? Щоразу, коли ми даємо певні рекомендації на сайті, використовується ШІ. Чи потрібно нам їх маркувати? Або коли використовуємо чат-боти в месенджерах, або ШІ-перекладач...»
«У сфері технологій вже доволі багато регулювання, - погоджується Каті. - І це створює певні проблеми для розвитку ШІ». А Йохен пропонує розвінчувати міфи про те, що технології відберуть роботу у людей: «Потрібно порушувати ці питання. Наприклад, звільнити журналістів від нудних занять на кшталт того самого розшифрування аудіо в текст, адже ніхто не любить цього робити. Але це не замінить журналістів. Потрібна прозорість і чіткість у донесенні, що ж таке ШІ, машинне навчання, як це впливає на життя. Потрібно зламати ці бар'єри».
Технологічна грамотність і відповідальність
Проаналізуйте, як ви знаходите контент. Найчастіше завдяки рекомендаціям - наприклад, у тому самому YouTube чи Facebook. І мало хто замислюється, що це частина роботи того самого ШІ. Про це ніхто не говорить, але зрештою це може стати проблемою, певен Йохен: «Необхідно доносити кінцевому масовому споживачеві інформацію про технології, навіщо вони існують, для чого створені. У це потрібно вкладати, і навіть більше - це має стати частиною освітньої програми».
Йохена підтримують і інші учасники дискусії, але й Каті, й Олле мають зауваження щодо самого сприйняття технологій. «Потрібно пояснювати аудиторії, що таке ШІ, на що він здатний, - каже Каті. - Аби донести посил про те, що настає епоха роботів. А технології - не заміна людей, а просто інструменти. Водночас важливо, аби ми могли контролювати те, що розробляємо, та, ймовірно, відмовлятися від деяких проектів, коли вони йдуть у неправильному напрямі. Зокрема, і під час пандемії».
«І треба розуміти, що ШІ працює геть інакше, ніж ми звикли. Виходить, що етичні аспекти мають братися до уваги на кожному дрібному кроці, кожному окремому етапі процесу. Інакше проект може призвести до поганих наслідків», - підсумовує Олле.
Це заключний матеріал MBR із серії присвячених KYIV MEDIA WEEK 2021. А з ексклюзивними дослідженнями й аналітичними оглядами, підготовленими для медіаформуму, можна ознайомитись у спеціальному документі KMW 2021 White Paper. Для цього необхідно лише перейти за посиланням і зареєструватися.
