Влітку минулого року месенджер Telegram оголосив про запуск власного агрегатора новин, що не має аналогів за ступенем свободи та ефективності. Розробку алгоритму, який використовуватиметься в агрегаторі, Дуров і Ко виставили на конкурс, і основними вимогами до продукту (не технічними, а контентними) було вміння відбирати новини англійською та російською мовами, розподіляти замітки за семи категоріями (суспільство, економіка, технології, розваги, наука, спорт, інше), групувати новини за однією темою та сортувати матеріали за ступенем важливості.
«Такі сервіси як «Яндекс.Новини» вражають в технічному відношенні, однак обмежені цензурою й російськомовним ринком, - писав тоді засновник Telegram Павло Дуров. - Telegram володіє кількістю даних і технологіями, що дозволяють створити подібний сервіс рекомендацій новин в глобальному масштабі - й без політичної цензури. У нас є шанс створити перший в історії інтернету ефективний і вільний агрегатор новин».
11 травня цього року Telegram оголосив другий етап конкурсу зі створення алгоритму (закінчиться 25 травня, переможці розділять призовий фонд у $100 тис.), і з його умов умов можна зробити висновки про те, яким насправді буде обіцяний новинний агрегатор. З розбору видання «Ми і Жо» зрозуміло, що він вмітиме:
- відрізняти новини від усіх інших матеріалів ЗМІ (до цього пункту ми ще повернемося);
- рекомендувати користувачеві додаткові матеріали на основі вже переглянутих новин;
- складати щогодинні добірки новин;
- відбирати не просто російськомовні, але релевантні для російського читача новини (до цього пункту ми також ще повернемося);
- відбирати англомовні новини для максимально широкого кола міжнародних читачів (наприклад, Xbox Series X - релевантна тема, а боротьба з коронавірусом в одному з регіонів Індії - ні);
- підбирати новини, релевантні відразу для декількох категорій (але не більше трьох);
- виключати з видачі агрегаційні статті (наприклад, «Головні новини за вихідні»);
- рекомендувати не лише тексти, а й відео.
У загальних рисах задум Дурова і Ко зрозумілий, але деякі його елементи викликають питання. Наприклад, як алгоритм відрізнятиме новину від не-новини (власне, ключова вимога до агрегатора) та яким джерелам віддаватиме перевагу (ключове питання для видавців). Наразі очевидна лише прив'язка новин до часу - в агрегатор потраплятимуть події, що відбуваються прямо зараз або трапилися в недавньому минулому (до збірки матеріалів на одну тему - «сюжет» - можуть потрапляти матеріали за період до 30 днів). І що новинами будуть вважатися навіть прогнози погоди й гороскопи - їх алгоритм включить до рубрики «Інше» та, ймовірно, пессімізує у видачі.
Питання відбору російськомовних новин також поки відкрите: у поясненні для розробників йдеться, що матеріал про Мінське агентство з держреєстрації не є релевантним, а, наприклад, «Скандальна розмова Трампа і Зеленського» - дуже навіть. З одного боку, це може означати лише зацікавленість Telegram в українському сегменті аудиторії, з іншого - все те, що мають на увазі російські державні телеканали й інформагентства, зосереджуючись на українському порядку денному.
Чому це важливо. Станом на травень 2019-го українська аудиторія Telegram досягла 4,5 млн (дані Data Magic), і за рік, що минув, ця цифра напевно істотно збільшилася. Очевидно, що після запуску агрегатора новинні редакції моментально почнуть оптимізувати під нього свій контент (і українські - не виняток). Не менш важливо і те, як Дуров і Ко боротимуться з цензурою (що свого часу не вдалося технічно вдалому агрегатору «Яндекс. Новости») і протистоятимуть засиллю російських грошей: на думку медіааналітіка Олександра Амзіна, Telegram медійно захоплений величезною кількістю провладних каналів РФ, «які легко зможуть виробляти тисячі новинних статей для потрапляння в «сюжети» під новинами ідеологічних супротивників».
