Будь-яка розмова про медіаіндустрію сьогодні починається з того, як на процеси вплинув найбільший і, на жаль, найнепередбачуваніший фактор – війна. Іноді йдеться не лише про виробничі зміни, а й про смислові, і сьогодні наша бесіда буде саме такою. Ви ж пам'ятаєте, що телеканал СТБ, оголосивши про «гуманітарне програмування», повернув до ефіру і проект «Неймовірна правда про зірок»? Ось тільки за нових умов він дістав нову назву – «Неймовірна правда про українців», а його фокус, як кажуть на каналі, змістився із шоу-бізнесу на смисли та цінності нації. Виробничий процес також змінився, і про його нюанси ми поговорили з керівником проекту (і виконавчим продюсером каналу ICTV за сумісництвом) Дмитром Слободяном.
«Війна змінила практично все не лише у наших життях, а й на телебаченні. Телеканалом СТБ було ухвалено рішення, що потрібно робити крім новин іще й позитивний контент. Для цього обрали проект «Неймовірна правда про зірок», але його треба було видозмінити – тепер це програма не тільки про зірок, а й про простих людей, які довели своїми вчинками, що ними може пишатися вся країна», – каже Дмитро, додаючи, що ініціатива вибору саме «Неймовірної правди про зірок» теж була за мовником.
Продакшену ж потрібно було зробити так, щоб оновлений формат був не лише цікавий, а й корисний глядачам. Для цього, власне, змінили оптику: поряд з історіями зірок почали розповідати і про звичайних українців, які з тих чи інших причин стали відомі на тлі війни. «Наші нинішні герої – це люди, котрих узагалі обирають глядачі, а не ми. Основне джерело пошуку для нас – це соціальні мережі. І що частіше та чи інша людина в них миготить, то цікавіша вона іншим. За воєнних умов геть неважливо, чи це зірка шоу-бізнесу, Арестович, проста людина або навіть пес Патрон. Головне – це ті, про кого говорять усі», – зазначає Слободян. Пошук історій, втім, ведеться не лише у соцмережах. «Це хоч і основне, але не єдине джерело сюжетів. Наприклад, ми стежимо за різними благодійними заходами, за івентами, які організовують ті самі зірки. Також беремо інтерв'ю в учасників бойових дій, волонтерів. Напрямів, звідки ми можемо взяти інформацію, дуже багато», – каже Дмитро.
Незалежно від того, звідки надійшов сюжет і хто став його героєм, автори намагаються зберігати позитивний вектор: «Я вважаю, що нашим глядачам потрібно більше саме позитивного контенту. Навіть коли ми розповідаємо якусь зворушливу історію, то наприкінці завжди намагаємося вийти на позитив. Наприклад, є сюжети про зруйновані будинки. Певна річ, це дуже сумно, але ми акцентуємо: будинки можна відновити, а людське життя – безцінне. Якщо в такій тяжкій та складній ситуації ми зробимо так, що людина трохи посміхнеться, хоч маленьким краєчком губ, я вважаю, що це перемога», – ділиться Слободян.
Що ж до виробничого процесу, то тут продюсер не приховує: доводиться непросто – як морально, так і з погляду ресурсів. Але самовладання команда водночас не втрачає: «Всі об'єднуються навколо єдиної мети – ми робимо важливу річ, трохи відволікаємо людей від війни, розважаємо їх, даємо позитив і надію. Завдяки цьому команда згуртувалася. Чи змінилася система? Так, причому цілком. Починаючи з того, що наші круті ведучі стали не лише ведучими, а й паралельно і операторами, і режисерами. Вони самі знімають, самі виставляють кадр, вішають собі петличку, надсилають відео нам, а ми тільки монтуємо. Це дуже круто, адже ми можемо бути не прив'язані до однієї точки. Ми точно так само, як і всі українці зараз, не розуміємо, що буде завтра. Дуже важливо, що члени команди можуть переміщуватись, і це не впливає на творчий процес. Навіть монтаж у нас відбувається віддалено, люди сидять у різних кінцях країни, а іноді й за її межами. Але спільна мета змушує шестерні працювати», – пояснює Слободян.
За словами продюсера, частково налагодити виробництво таким чином допомогла пандемія, але зараз стало складніше, адже люди сидять не у себе вдома, а в інших місцях. Проте на швидкість це не вплинуло: поставити проект на, так би мовити, воєнні рейки вдалося за три тижні – від часу, коли канал прийшов із пропозицією, і до того, як продакшен вийшов на щотижневий випуск. Водночас обсяги виробництва проекту проти довоєнних скоротилися вдвічі. Це пов'язано з тим, що довелося пожертвувати частиною команди – найболючіший для Дмитра момент. «Дуже не хотілося втрачати людей, яких ти так довго і ретельно збирав, адже ми всі працювали як єдина родина. Але ситуація є такою, що частину людей довелося не взяти в новий проект».
Для продакшена це питання економії ресурсів. «Доходи від реклами зараз не можна навіть порівнювати з довоєнним часом. Ми відштовхуємося від того, що має канал», – пояснює Дмитро. Через це не лише ведучі знімають самі себе, але й інші процеси відбуваються паралельно, а працівники роблять те, чого раніше не робили: хтось шукає відео, хтось самостійно записує інтерв'ю та редагує. Ресурсів не завжди вистачає, сам Слободян теж підключається до процесу, але заразом каже: «Нам гріх нарікати, це дрібниці, як порівняти з тим, чого зазнають люди на передовій».
Водночас, як і в сюжетах «Неймовірної правди про українців», є в нинішній ситуації й добре. За словами Дмитра, війна змила всі кордони, дуже змінивши українських зірок: «Усі йдуть на контакт, усі готові самі себе знімати, навіть проводити інтерв'ю в окопі, коли поряд бомбардування – у нас таке було з Даніелем Салемом. Тобто зірки стали максимально контактними. У житті теж так: раніше здавалося, що зірки недосяжні, а тепер ми бачимо їх на польових кухнях, у метро. Кордонів більше немає – ми всі разом, всі робимо одну справу, і водночас неважливо, хто ти: співак, айтішник чи робітник на будівництві».
На каналі кажуть, що воєнна «Неймовірна правда про зірок» – не про шоу-бізнес у звичному розумінні, а про сенси та цінності, котрі є в українському суспільстві. І як показує фідбек від глядачів, саме це зараз їм необхідно. «Так, ми не можемо подивитись у цифрах, у рейтинговому вираженні, позаяк панель зараз не працює. Але відгук глядачів у соцмережах лише позитивний: вони дякують за те, як ми доносимо інформацію, час від часу веселимо. У цьому темному моменті нашої історії ми даємо глядачам маленький промінчик позитиву та надії, і їм це до вподоби», – каже Дмитро.
Післявоєнні плани у проекту теж є. «По-перше, ми дуже сподіваємося, що війна закінчиться якнайшвидше нашою перемогою, і ми знову увійдемо в режим виробництва великого проекту. Звісно, планувати тут нічого не можна. Але безперечно ми думаємо про те, щоб у мирний час розширити список тем та обговорень, розповідати не лише про зірок шоу-бізнесу, а й про звичайних людей, чиї історії резонуватимуть у суспільстві».
«Неймовірна правда про зірок» – один із перших проектів «старого» часу, який, хоч і видозмінившись, повернувся до глядачів. Певна, у майбутньому таких кейсів буде набагато більше, а наразі порада продюсерам: коли ви ще не зорієнтувались, як підлаштувати вже існуючі формати під нові умови, – беріть цей приклад на озброєння.
