24 лютого 2022 року українська медіасфера зазнала кардинальних змін, усвідомлення масштабу й остаточної форми котрих іще попереду. Втім, уже сьогодні зрозуміло, що частина проектів (видання, продакшени, телеканали тощо), не зумівши знайти себе у новій реальності, зникне з вітчизняного медіаландшафту, а частина перевидумає себе наново, аби бути максимально корисними своєму споживачеві. Одним із проектів, що трансформується буквально в режимі реального часу, є «Телебачення Торонто» – щотижневий сатиричний дайджест новин «Ґрати, песик, дужка, гривня, знак питання, долар, нуль», який виходив на трьох телеканалах із 2016 року, та однойменний YouTube-канал, на котрому крім флагманського шоу #@(₴?$0 «прописані» ще дві програми у форматі пояснювальної журналістики. З початком повномасштабної війни команда «Телебачення Торонто» потужно виступила одразу на трьох фронтах – новинному, волонтерському та інформаційно-психологічному, зокрема створивши YouTube-проект, що став для сотень тисяч українців справжньою терапією у перший місяць бойових дій. Про те, як ведеться ця робота, нам розповів Максим Щербина – один із ведучих та сценаристів «Телебачення Торонто».
Здавалося б, гумористичному контенту не місце в теперішньому медіапросторі українців. Та приклад «Телебачення Торонто» свідчить про протилежне: на четвертий день повномасштабної війни з росією на YouTube-каналі проекту вийшов перший стрім – по суті, рефлексія того, що відбувається в країні та навколо неї. Саме такий формат – розбір поточних новин здебільшого у сатиричному ключі, включення цікавих гостей (від українських музикантів, котрі змінили свою діяльність під час війни, до експертів у психології, воєнній справі тощо), інформування про волонтерські ініціативи та живе спілкування з аудиторією – виявився тим, що потрібно людям, які, говорячи мовою ведучих, почали «плавитися» від жахливої реальності. Втім, спочатку ніхто з команди не усвідомлював, наскільки корисною виявиться ця робота.
«У нас не було жодного плану на випадок війни, все відбувалося досить хаотично, – пригадує Максим. – Майкл Щур (фронтмен «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів. – MBR) пішов воювати. Два наші продюсери, В'ячеслав Рушник та Андрій Кондратенко, пішли волонтерити у великі благодійні фонди, як то «Фонд Притули» або «Повернись живим». Іще один креативний продюсер Євген Самойленко та [ведуча] Ярослава Кравченко лишилися в Києві. Решта команди, що працювала безпосередньо в офісі, виїхала. Причому це не було централізовано. Так просто склалося, що ми із Сашею Гонтар (співведуча та сценаристка «Телебачення Торонто». – MBR) виїхали до Івано-Франківська. Десь на восьмий день сюди виїхав Анатолій Остапенко».
У воєнний час Максим Щербина й Олександра Гонтар стали головними обличчями «Телебачення Торонто»
.jpg)
Вести стріми їм допомагали Анатолій Остапенко та Сергій Чирков
Отже, частина команди опинилася в Івано-Франківську та вирішила відновити мовлення бодай у якомусь вигляді. «Ми зрозуміли, що не встигаємо робити тижневий дайджест, адже події несуться з такою швидкістю, що все застаріває вже за годину, – продовжує Щербина. – Тому вирішили робити щоденні стріми і десь перший місяць у такому режимі існували: стріми кожен день, шість разів на тиждень. Формат цих стрімів вибудовували поступово: перші три-чотири випуски була просто спроба рефлексії новин, потім зрозуміли, що потрібно додавати щось унікальне. Тому почали акцентуватися на духопідйомних новинах з України. Технічно це також було досить непросто – десь на восьмий випуск ми вийшли на певну технічну усталеність. Дякую нашим глядачам: вони допомогли купити пульт і ще певні речі.
Потім, коли все більш-менш стабілізувалося, наскільки можна вживати слово «стабілізувалося», ми вирішили лишити стріми, бо цей формат зайшов аудиторії. І крім того, робити повноцінні випуски [дайджесту]».
Студію у новому місті знайшли за день, з обладнанням допомогли глядачі, частину команди, якої бракувало, розшукали за допомогою допису у фейсбуці
На час щоденних стрімів зі старої команди, що становила майже 30 людей, лишилися Максим, Саша, Анатолій і Сергій, а також Вадим Єрченко та ще п'ять сценаристів. «Але додалися нові люди, яких ми знайшли на місці, – каже Щербина. – Це частина знімальної групи, випусковий редактор на стріми, людина в редакторській команді. Звісно, це менше, ніж було до війни, але команда поступово повертається. Наш монтажер уже більш-менш у безпеці, людина, що опікується постпродакшеном, уже теж із нами працює. Ярослава Кравченко, яка іноді просто включалася, наразі робить повноцінні сюжети з Києва». Загалом сьогодні над випуском працюють до п'ятнадцяти людей. Половина – віддалено.
За два місяці невпинної роботи команди проекту кількість підписників каналу збільшилася приблизно на 100 тис. людей. За словами Максима, якщо до війни на каналі було 4 млн переглядів на місяць, то зараз їх 13–14 млн. На думку ведучого, частина нових глядачів – це стара аудиторія, що з тих чи інших причин відписалася раніше. «Умовно кажучи, ми критикуємо Порошенка – хтось відписався, ми критикуємо Зеленського – також хтось відписався. Зараз інші часи. Є щось спільне. Частина людей повернулася, вирішивши, що політичні чвари не на часі», – каже Щербина. Втім, географія все ж трохи змінилася: збільшилися перегляди з Європи, адже туди виїхала частина глядачів, також серед нової аудиторії з'явилися росіяни, частка яких становить 2–3%. А певні відео (наприклад, розслідування Анатолія Остапенка про соцмережі свиногор'я росіян), попри українську мову, навіть потрапляли до трендів російського YouTube.
Окремої уваги вартий телеграм-канал «Телебачення Торонто». До 24 лютого це був просто допоміжний інструмент для розповсюдження нових випусків #@(₴?$0 та інших програм команди. А з початком повномасштабної війни канал перетворився на самостійну інформаційну платформу, де можна знайти всю актуальну і, головне, перевірену інформацію. На сьогодні телеграм-канал має більше ніж 115 тис. підписників, що майже вдвічі перевищує показники найбільших українських суспільно-політічних (не жовтих) видань на цьому майданчику.
Виявляється, канал веде одна людина – це Євген Самойленко, один із продюсерів #@(₴?$0. «З початком війни Самойленко повністю сконцентрувався на телеграм-майданчику і фактично перетворив його на самостійне медіа, – каже Щербина. – Це новинна стрічка, де майже немає іронічно-сатиричної торонтівської двіжухи. Просто новини. Хоча останнім часом Євген дозволяє собі неформальнішу подачу новин. Він професійний медійник. У нього були скіли це зробити, і він зробив. Крім того, я так розумію, для нього ця робота – певний спосіб психологічної підтримки. Триматися за щось. Робити щось корисне. Він зробив це досить успішно і продовжуватиме робити».
Крім того, «Телебачення Торонто» розвиває інші канали комунікації – наприклад, повністю англомовний twitter-акаунт, у котрому вже понад 16 тис. підписників. Цим напрямом роботи опікуються 4 людини (редактори та перекладачі).
Максим зізнається, що робота є своєрідною терапією для всієї команди: їм це допомагає відволіктися від нескінченного потоку новин та узагальнити конкретні сюжети цієї війни, так само як глядачам допомагають відволіктися нові випуски їхніх програм. «Ми не лише «розкручуємо» глядача, ми з перших днів підтримуємо купу волонтерських ініціатив, збираємо гроші на волонтерські або благодійні організації», – каже ведучий. За два місяці роботи команда «Телебачення Торонто» розповіла своїй аудиторії про штаб волонтерів «Порт Франківськ», координаційний центр #SaveUkraineNow, волонтерське об'єднання «КОЛО», благодійний фонд «Восток SOS», коаліцію правозахисних організацій «Україна. П'ята ранку», ініціативу Save Pets of Ukraine, телеграм-канал «Шукаю рідних – Маріуполь», фонд Rescue NOW UA й інші волонтерські рухи та ініціативи, не кажучи про найбільші фонди, які сьогодні знає вся країна.
Команда, що перебуває в Івано-Франківську, навіть провела перший в історії «Телебачення Торонто» офлайн-івент, на якому збирали кошти для благодійного фонду Brave Ukrainians. Зібрані 276 тис. грн були спрямовані на допомогу для жителів Харкова та Бучанського району Київської області
До повномасштабної війни монетизація «Телебачення Торонто» відбувалася завдяки рекламним інтеграціям і донатам підписників на Patreon (за даними «Еспресо», наприкінці 2021 року акаунт проекту на цьому майданчику був першим серед українських за кількістю патронів та другим за сумою пожертв). Нині ж, за словами Максима, з джерел фінансування залишився тільки Patreon: причому він не просів, а навіть трохи збільшився. Сьогодні у «Телебачення Торонто» понад 1800 патронів, які щомісяця донатять більш ніж $10 тис. До того ж команда почала знову працювати з грантовими програмами, що робила декілька років тому. А гроші, акумульовані від рекламних інтеграцій, допомогли фінансувати переїзд частини команди та виплачувати зарплати у перший місяць.
Нещодавно «Телебачення Торонто» продало на NFT-аукціоні один зі своїх найпопулярніших мемів «Жуй сраку» за 1,1111 ETH ($2,5 тис. на час продажу). Ці гроші були спрямовані на розвиток YouTube-каналу проекту (натисніть на скрін)
Наразі команда «Телебачення Торонто» планує працювати у форматі, що виробився останнім часом: щотижневі випуски й іноді стріми. Як уже згадувалось, Анатолій Остапенко досліджує соцмережі росіян, і такі відео збирають мільйони переглядів – тож він точно продовжить опікуватися цією справою. На початку квітня журналістка проекту Аліна Шеремета робила спецрепортаж про маріупольців, яким удалося врятуватись, – найімовірніше, такий серйозний контент також з'являтиметься на каналі. А от куди команда повертатиметься після вимушеного переміщення, поки невідомо: «Наша студія в Києві, де ми постійно писалися, була евакуйована (йдеться про студію телеканалу «24», що допомагав технічно забезпечувати створення програм. – MBR). Фактично в Києві нам немає куди повертатися, – констатує Щербина. – Потрібно шукати або створювати з нуля якийсь новий майданчик». Утім, у «Телебаченні Торонто» все ж сподіваються, що до літа вдасться повернутись до Києва.
