Пригадується, під час нескінченних обговорень нових правил, за якими мають проводитися конкурси Держкіно, кінематографісти натякали: добре було б влаштовувати конкурси не один за одним, а, наприклад, раз на пів року. Аби експертам не доводилося читати десятки проектів за місяць, вони могли якісно оцінювати кожну заявку, вдумливо читати сценарії і таке інше. Але не судилося: Шістнадцятий пітчинг Держкіно стартував рівно за місяць після завершення П'ятнадцятого, тобто вчора, а Сімнадцятий, судячи з усього, відбудеться приблизно з тим самим інтервалом.
Сподіваюся, з часом держвідомству вдасться виробити більш щадний графік, а поки нагадаю, що цього разу другий тур конкурсу триватиме три дні, за які експертні комісії та члени Ради з держпідтримки кінематографії заслухають презентації 63-ох проектів у шести категоріях: «Анімаційні серіали», «Ігрові телесеріали», «Неігрові телесеріали», «Ігрові повнометражні фільми спільного виробництва» (мажоритарна і міноритарна копродукція), «Неігрові фільми міжнародна копродукція». Я традиційно триматиму вас в курсі того, що відбувається і почну огляд пітчів з ігрових копродукцій. Секцію мажоритарників оцінювали Анастасія Іващук, Тарас Босак, Злата Єфименко, Віктор Андрієнко, Юлія Мельник, Денис Тарасов і Валерія Кальченко-Донцова, а міноритарників - Злата Єфименко, Валерія Кальченко-Донцова, Денис Тарасов, Віктор Андрієнко, Мар'яна Когут (Заклінська), Сергій Неретін і Тарас Босак. Міноритарники, до речі, виявилися найсерйознішими учасниками Шістнадцятого пітчингу: шість із шести представлених проектів - драми.
Ну що, поїхали?
Драма «Зрадники» (ТОВ «Форфілмз»), копродукція з Канадою. Режисер майбутньої стрічки Девід Безмозгіс (канадський письменник латвійського походження) написав її сценарій за власним однойменним романом.
Продюсери з боку України - Володимир Яценко і Анна Соболевська, категорія - авторський фільм. Мови оригінальної версії - англійська й українська. Обсяг державної підтримки: 11 млн 900 тис. грн (бюджет - 161 млн 609 тис. 384 грн).
Синопсис: Історія одного важкого, але знаменного дня в житті Баруха Котлера, радянського єврейського дисидента, що став активним ізраїльським політиком. Коли політичні опоненти викрили роман Баруха з коханкою, котра на десятки років молодша за нього, закохана пара втікла до Херсону, вицвілого курорту молодості Котлера. Там, несподівано для себе, Котлер зустрічає Володимира Танкілевича, колишнього друга, чий донос відправив його до ГУЛАГу майже сорок років тому.
Мажоритарний продюсер проекту Біл Маркс записав відео, в котрому розповів, що випустив на екрани більше 60-ти повнометражних фільмів, що новий проект - вже третя його робота з Девідом (їхня попередня стрічка «День перемоги» була в конкурсі кінофестивалю «Санденс»), і що він буде дуже радий, якщо фільм «Зрадник» стане однією з перших копродукцій у межах Угоди між Україною та Канадою, котра була ратифікована минулого року.
Режисер - у власному відео - зізнався, що досліджує в книзі різницю між людьми, здатними померти за свої переконання, і всіма іншими. Як референси були згадані фільми Асгара Фархаді «Надер і Симін: Розлучення» та «Минуле», а також «Любов» Міхаеля Ханеке.
Українська частина команди - звукорежисер Сергій Степанський і художник-постановник Влад Одуденко, з котрими Яценко робить усі свої фільми (забігаючи наперед, скажу, що ці імена у перший день Шістнадцятого пітчингу звучали зі сцени непристойно часто). Головними героями будуть ізраїльтянин і американець (Яценко анонсував велику ізраїльську зірку, а також актора серіалу «Пуститися берега»), решта касту - українці. 98% зйомок заплановано в Україні.
Наступний проект - драму «Дім» - презентували ті ж продюсери, Володимир Яценко й Анна Соболевська (ТОВ «Форфілмз»). Режисер і автор сценарію - громадянка Ізраїлю Ор Сінай, тож копродукція планується саме з цією країною. Категорія проекту - авторський фільм, мови оригінальної версії - іврит і українська. Обсяг державної підтримки: 7 млн 820 тис. грн (бюджет - 31 млн 620 тис. грн).
Синопсис: Белла мріє дати своїм дітям краще життя. Жертвуючи стосунками із близькими, вона їде до Ізраїлю на заробітки. Невблаганний час промайнув так швидко, що коли героїня врешті-решт повертається додому, її зустрічають чужі люди, яких вона звикла називати родиною.
Режисер Ор Сінай і генпродюсер фільму Аді Барйосеф приїхали на пітчинг особисто, попри солідний строк вагітності останньої. Дівчата давно працюють разом: 2016-го їхній короткометражний фільм «Анна» переміг у каннської програмі Cinefondation, що дає великий шанс на презентацію в Каннах повного метру, а сценарій драми «Дім» був відібраний до сценарної лабораторії TorinoFilmLab, а потім (один із десяти проектів з усього світу) вирушив на FeatureLab - поглиблений розвиток. Основну частину бюджету продюсер вже отримала від ізраїльського кінофонду. За її словами, фільм розрахований на широку аудиторію і може дати новий поштовх для розвитку кіноспівпраці України та Ізраїлю.
Режисер додає, що це дуже особиста історія: за її хворою мамою доглядала жінка з Індії, на прикладі якої Ор бачила, як влаштовано соціальну нерівність. А оскільки героїня історії - українка, режисер багато спілкувалася з українськими жінками, що приїхали працювати до Ізраїлю.
Головну роль, як і в короткометражці «Анна», виконає Євгенія Додіна - одна з найвідоміших актрис Ізраїлю, що колись емігрувала з Білорусі. Але цього разу спеціально для зйомок вона готова вивчити українську. Візуальний стиль, жанр (реалістична драма, приправлена абсурдно-комедійними сценами) і команду також запозичать в «Анни». З українського боку до команди приєднаються Сергій Степанський і Влад Одуденко.
Українську частину зйомок планують у невеликому смт у Київській області, аби не позиціонувати героїню як представницю Західної України, для котрих їхати працювати за кордон - звична справа.
Фестивальну прем'єру стрічки (як і у випадку з попереднім проектом) Яценко обіцяє в травні 2023-го, а старт кінотеатральної історії - у травні 2024-го.
Наступний проект - драма «Транзитні часи» - вже тристороння копродукція: в разі перемоги Україна (в особі Виталія Шереметьєва і Наталії Лібет з ТОВ «Ессе Продакшн Хаус») присєднається до Німеччини й Румунії. Режисер і автор сценарію - Ана-Феліція Скутельніцу (Німеччина). Мови оригінальної версії - румунська й українська. Обсяг державної підтримки: 9 млн 039 тис. 600 грн (бюджет - 62 млн 222 тис. 580 грн).
Синопсис: Посередині свого життя Зіна намагається знайти місце для своєї родини, аби жити далі. Це відбувається на зламі кінця старої імперії СРСР і народження нової держави України, коли старі цінності вже не діють, а нові сенси ще не вибудовані.
Режисер фільму - румунка, що живе в Берліні, тому спогади про період розпаду СРСР і формування незалежних держав - таких як Україна - це її особиста історія також.
У записаному для пітчингу відео Ана-Феліція розповіла, що хоче показати трагедію інтелектуалів, котрим потрібно було виживати у 90-х, і що фільм присвячений мільйонам простих людей, «які принесли велику жертву».
Українская частина команди - худпост, художниці по костюмах і гриму. Крім того, українці складатимуть основу акторського ансамблю майбутного фільму.
Представляючи німецьких генпродюсерів, команда підкреслила, що їхній останній фільм System Crasher мав прокат по всьому світу, зібравши понад 700 тис. глядачів, а потім був проданий на Netflix.
За словами Віталія Шереметьєва, вже відібрано локації в Одесі та Ізмаїлі (в Україні заплановано 25 знімальних днів), восени проект подаватимуть на фінансування фонду Eurimages.
Наступний проект - драму «Алаґьоз», копродукцію з Азербайджаном, Туреччиною й Німеччиною - презентували режисер Марія Ібрагімова (США) і продюсер Ольга Матат (ТОВ «Евос Фільм»).
Автори сценарію: Лала Алієва-Кличкова, Марія Ібрагімова (за однойменною новелою Мейхоша Абдуллаєва). Категорія - авторський фільм; мови оригінальної версії - азербайджанська та фарсі. Обсяг державної підтримки: 3 млн 960 тис. грн (бюджет - 26 млн 400 тис. грн).
Синопсис: Літній пастух Гасан, втративши на безглуздій війні у Карабасі все, що йому дорого, вирушає в доленосну подорож до Ірану, аби врятувати улюбленого коня.
Минулого року проект було відібрано на Berlinale Co-Production Market, потім - визнано найкращим пітчем португальського кінофестивалю FEST. Втім, і сама режисер - досить титулована особа: наприклад, її режисерський дебют був у конкурсі Берлінале, а потім проданий у 40 з гаком країн.
За словами Марії, головний герой фільму за кілька хвилин втрачає все, що у нього було: будинок зруйнований вщент, дружина вмирає у нього на руках. Після евакуації Гасан дізнається, що його коня Алагез - найкращого друга і єдине, що залишилося від колишнього життя - бачили на іподромі в Ірані. Герой із труднощами дістається туди, випадково зриває перегони, потрапляє до в'язниці (у фільму дуже зворушливий фінал, але спойлерити не буду). «Історія розповідає, що відбувається з людьми, які втрачають свій будинок та ідентичність», - резюмує режисер. «Перемога Азербайджану [в Карабасі] дає Україні надію на повернення наших земель», - додає український продюсер.
Фільм хотіли б знімати в Карабасі, але це небезпечно, оскільки там багато замінованих територій. Всі актори - азербайджанці, і вже затверджені. Українські члени команди - звукорежисер Сергій Степанський і худпост Владислав Дудко.
Віктор Андрієнко попросив посилити в сценарії мотивацію друга, котрий постійно допомагає головному герою, - «не тільки совість, а й щось іще». Навіть цікаво, що може мотивувати сильніше за совість?
Наступний проект - драма «Фотографи», копродукція з Францією. Режисер і автор сценарію - Хельга Ландауер (США). Українські продюсери - Регіна Мар'яновська-Девидзон і Олексій Гладушевський (ТОВ «Ріал Пікчерс»). Мови оригінальної версії: українська, російська, англійська. Обсяг державної підтримки: 8 млн 385 тис. 256 грн (бюджет - 41 млн 926 тис. 278 грн).
Синопсис: Троє фотографів з абсолютно різними підходами до мистецтва встановлюють свої власні шляхи в пошуках фотозображення. Поки вони пересуваються містом, кожен в той чи інший момент стає учасником або випадковим свідком нещастя молодої жінки Лєри, перекладача з англійської мови, що протягом дня зазнає послідовних втрат: квартиру, роботу, особистий та соціальний статус, стосунки з матір'ю та коханим. Дорогою до Одеси вона зустрічає групу американців, що подорожують Україною з відомим пейзажним фотографом.
Події фільму розгортаються в Одесі 21 серпня 1991 року.
«Це важливий день для всього світу, коли перестав існувати СРСР, це важливий день для однієї жінки, героїні, - спробувала пояснити свою задумку режисер. - 1991-й був роком великих потрясінь, але після нього було 30 років української незалежності. І зараз ми так само переживаємо складні часи, але, можливо, це також початок чогось дуже великого і прекрасного».
Одну з головних чоловічих ролей виконає Олександр Кобзар, головну героїню зіграє німецька акторка українського походженния Віктория Чілап. У складі української команди - оператор-постановник Володимир Іванов, худпост Марія Хомякова, звукорежисер Сергій Степанський і художник по костюмах Руслан Хвастов.
Кастингом в Україні займається Алла Самойленко. Цільова аудиторія проекту - люди 35+, свідки розпаду СРСР.
Останній і єдиний у своїй категорії глядацький фільм - біографічна драма «Оголений крик» (ТОВ «Трафік філмз»), копродукція з Францією. Режисер - Дар'я Жук (Білорусь/США). Автори сценарію: Наталія Блок (Україна), Крістіна Лазарді (Греція). Український продюсер - Денис Іванов. Мова оригінальної версії - українська. Обсяг державної підтримки: 8 млн 300 тис. грн (бюджет - 117 млн грн).
Синопсис: Самогубство Оксани Шачко глибоко вразило світову спільноту і вилилось у поліфонію суперечливих поглядів на організацію Femen, співзасновницею якої була дівчина. Заснування, тріумф, зрада і відродження цього руху втілені у коротких розповідях-замальовках, почутих з вуст друзів, ворогів, товаришів і самої Оксани. Це історія піднесення однієї жінки і падіння іншої, що розказана від виникнення руху в Києві та його радикальної зміни у вигнанні в Парижі.
Денис Іванов із неприхованою гордістю представив Дар'ю Жук, чий дебютний фільм «Кришталь» був фестивальним хітом 2018 року та висувався на «Оскар» від Білоруси. Щойно вона завершила роботу над одним з епізодів серіалу «Передумови» для Hulu, а потім буде однією з режисерів проекту «Маленьк Америка» для Apple.
«Зіткнувшись із акцією Femen, що проходила 2011 року на сходинках білоруського КДБ, я була абсолютно вражена, - зізналася режисер, котра приєдналася до презентації з Нью-Йорка, де на той момент було 4 ранку. - Я не могла собі навіть уявити, що дівчата з України приїхали підтримати білоруських політв'язнів. І роздяглися в самий мороз. Що ними рухало? Хто вони? Як таке можливо? Як взагалі можливо, аби дівчата з невеликого українського міста Хмельницький організували всесвітньо відомий політичне рух?.. Мене вразили сміливість цих дівчат і широта їхнього жесту, вони створили політичний рух з елементами театрального перформансу й інстаграмного епатажу (до появи Інстаграма)... У російськомовній і україномовній преси Femen були досить швидко дискредитовані й зняті з рахунків, а тим часом вони стали дуже успішним і впізнаваним українським брендом у всьому світі».
Свій фільм Дар'я бачить як ансамблеву історію про стосунки трьох українських дівчат, що створюють феномен, політичний рух. Але потім втрачають над ним контроль. У центрі історії - перші 10 років Femen, найуспішніший час, а потім - його розпад. Це історія про дружбу і зраду, батьківщину і еміграцію на пізнаваному тлі.
Головні ролі мають виконати Іванна Сахно, Марія Стопник та Анастасія Пустовіт. Вгадайте, хто отримає Оксану - «сердце й ікону Femen»?
Творців консультує одна із співзасновниць руху Олександра Шевченко, з іншими учасницями Femen режисер записала десятки годин інтерв'ю. Знімати планують у Хмельницькому, Києві та Парижі.
З французької сторони проектом займається велика компанія Pan Européenne («Містер Ніхто», франшиза «Ларго Вінч»), тому Іванов очікує на прокат у всьому світі. Розробку цієї історії раніше підтримав Український культурний фонд (написання сценарію, роботу з консультантами, попередній кастинг і зйомки тизера).
Віктор Андрієнко попросив зробити діалоги більш життєвими і людськими - мовляв, зараз вони картонні й плакатні. Жук обіцяла прислухатися, хоча не виключає й труднощів перекладу: сценарій писався українською, потім перекладався англійською (і цією мовою допрацьовувався), а потім знову перекладався українською.
Переходимо до мажоритарної копродукції. Розпочати секцію вирішили з комедії «Мільйонери» (копродукція з Латвією, український виробник ТОВ «Еф Філмз»). Режисер - Семен Горов, сценарій написала Анастасія Коротка за п'єсою Ореста Огородника «Блазні мимоволі». Українські продюсери - Андрій Ногін і Олеся Ногіна. Категорія: фільм для широкої глядацької аудиторії. Мова оригінальної версії: українська. Обсяг державної підтримки: 6 млн 020 тис. грн (бюджет - 8 млн 600 тис. грн).
Синопсис: Бідний актор дитячого театру впродовж багатьох років бреше своєму успішному брату, американському мільйонеру, про власні шалені статки, але раптом брат прилітає в гості.
«П'єса «Блазні мимоволі» вже 50 років успішно йде у львівському театрі, - розповіла Одеся Ногіна про те, як народилася ця комедія положень. - Після успіху фільму «Паразити» ми зрозуміли, що ідея соціальної нерівності затребувана в усьому світі, і взялися за розробку п'єси, перенісши дію в сучасність».
А Семен Горов пообіцяв яскраві характери і багато перевтілень, «коли люди видають себе за інших». Актори поки не затверджені, але проби вже проводилися.
Латвійський копродюсер - компанія Cinegilla, творець касових фільмів, зокрема оригінальних «Свінгерів».
И в тому, що нова стрічка також буде касовою, творці не сумніваються:
Як бачите, прогноз за аудиторією, що платить (кінотеатри + VoD) - 1 млн осіб.
Наступний проект - «Дике літо в Криму» - був переможцем Одинадцятого конкурсу Держкіно, але потрапив під скорочення, потім брав участь у Чотирнадцятому (як дитячий фільм), але не переміг, тож пробує тепер - у тематичному напрямі «30-річчя незалежності України, Крим - це Україна!». Український виробник проекту - ТОВ «Торнадо фільм», країна-копродюсер - Італія. Режисер - Оксана Тараненко (Оксана Юджель), сценарій написала Зірка Мезантюк (за власною однойменною книгою), український продюсер - Катерина Чернявська. Категорія: фільм для широкої глядацької аудиторії. Мова оригінальної версії: українська. Обсяг державної підтримки: 23 млн 548 тис. 778 грн (бюджет - 29 млн 435 тис. 973 грн).
Синопсис: 2013 рік. Дівчинка-підліток разом із батьками їде відпочивати в Крим «дикуном». Там вона потрапляє до містичного світу, у котрому знаходить нових друзів, шукає з ними скарб і відкриває в собі магічні здібності. Далі гра стає серйознішою: дівчина має перемогти могутню силу зла, аби врятувати цілий народ.
За словами сценаристки, її головне завдання - аби українці не були «старшим братом» для народів, котрі живуть в Україні, знали їхню історію, розуміли, що вони пережили. Важливо донести дітям розуміння й увагу до тих, хто живе поруч. «І що кожній культурі й національній ідентичності є місце в українському букеті», - додає продюсер.
Виконавці дитячих ролей швидко ростуть - і доводиться кастингувати нових. До речі, ви тільки вдумайтеся: в Україні вже виросло покоління дітей, котрі ніколи не були в Криму.
З огляду на те, що знімати в Криму поки не вийде, як локацій обрані острів Джарилгач, Одеса і Херсон, а кримські пейзажі «зіграє» Апулія - звідси й копродукція з Італією.
З італійським копродюсером ви добре знайомі - він був режисером україно-італійського фільму «Ізі». Андреа Маньяні впевнений: Україна добре зарекомендувала себе на європейських кінофестивалях, і вважає найкращим місцем для прем'єри нової стрічки секцію Берлінале Generation - мовляв, там меседж фільму точно буде почутий.
Віктор Андрієнко хвалить діалоги, але просить додати дії - в сценарії «не вистачає кіно». І переписати фінал.
А ось і перший трилер - проект «Правила гри» від ТОВ «Іллєнко фільм продакшенс», копродукція з Польщею. Режисер і автор сценарію - Соломія Томащук, продюсер - Пилип Іллєнко, категорія - авторський фільм, мова оригінальної версії - українська. Обсяг державної підтримки: 18 млн 730 тис. грн (бюджет - 25 млн 670 тис. грн).
Синопсис: Вова живе нормальним життям, але з народженням доньки його починають переслідувати дивні люди та спогади минулого, котрі були давно забуті після втечі з дитячого будинку. В розпаді особистості з’являється друге альтер-его, що намагається захопити всю свідомість чоловіка. Вові доведеться згадати всі події минулого та знайти компроміс зі своїм жорстоким та неконтрольованим Я.
Пожартувавши, що останнього разу стояв з цього боку сцени дев'ять років тому, Пилип Юрійович надав слово режисерці. Соломія ж розповіла, що їй вкрай цікаво вивчати феномен диссоціативного розладу особистості (він же розлад множинної особистості).
Підсвідомість її героя створює низку різних Я, котрі потім синтезуються в нову ідентичність. Простіше кажучи, герой «розбудив звіра всередині себе».
На пітчингу презентували дрімкаст, з якого остаточно затверджений лише виконавець головної ролі Олександр Соколов (якихось персонажів мають зіграти поляки). За задумом режисера, у всіх акторів буде спільна фізика, аби глядачі бачили: це одна особистість.
Знімати мають намір у невеликому містечку в Карпатах (22 дні) і великому місті в Польщі (8 днів). Планується світло в стилі нуар, рухлива камера, відмова від центральної композиції кадру, експериментальний монтаж.
За словами Іллєнка, психологічний трилер - чи не єдиний жанр, що може бути успішний одночасно і в широкому прокаті, і на фестивалях, тому в зацікавленості аудиторії він упевнений.
Як і в компетенції копродюсера. У Польщі творці фільму планують користуватися рібейтами, а також звернутися до інституту кіно за фінансовою підтримкою.
Наступний проект - пригодницька драма «Режисер» (ТОВ «Одеса фільм продакшен») - також бере участь у конкурсі Держкіно втретє. Фільм Костянтина Коновалова (режисер і автор сценарію) був переможцем Одинадцятого конкурсу у тематичній секції 120-річчя від дня народження Довженко, але потрапив під секвестр, потім не переміг у Чотирнадцятому, але добре, що партнери досі чекають.
Партнери, до речі, відразу з п'яти країн: Німеччини, Литви, Канади, Туреччини й Естонії. Вони відповідають за постпродакшен, а також забезпечують координацію зйомок у Берліні (3 дні), Таллінні (3 дні) та оплачують акторів зі своїх країн. Крім того, естонський копродюсер обіцяє організувати арт-директора, що працювала на фільмі Крістофера Нолана «Тенет».
В цілому зйомки триватимуть 56 днів. Генеральний продюсер шукає 53% бюджету, ще 4% дає Одеська кіностудія.
Українські продюсери стрічки: Андрій Осипов, Ганна Дочева і Юрій Калиновський. Категорія - для широкої глядацької аудиторії, мова оригінальної версії - українська. Обсяг державної підтримки - 24 млн 995 тис. 900 грн (бюджет - 46 млн 411 тис. 882 грн).
Синопсис: Фільм присвячено першому року роботи Олександра Довженка в кіно. 1920-ті є періодом, коли Довженко перебував у колі європейських і проєвропейських діячів культури, що багато в чому визначило його світогляд і мистецькі пошуки.
Режисер обіцяє тепле сімейне кіно для великої аудиторії, зняте в стилістиці ретро (один з референсів - «Авіатор» Скорсезе). І розраховує на інтерес до нього не тільки в Україні, але і в Західній Європі, Бразилії та Канаді - принаймні там регулярно гуглять Довженка.
А ось ЦА фільму визначили, спираючись на «соціологічне» дослідження з не надто соціологічною вибіркою.
Основні актори вже затверджені, за історичну правду відповідає визнаний довженкознавець Сергій Тримбач, за картинку - оператор Володимир Гуєвський.
Віктор Андрієнко похвалив творців за те, що «шикарно обросли міжнародними продюсерами, алеі знову попросив доопрацювати сценарій - мовляв, за три роки мотивація у героїв так і не з'явилася, а діалоги залишаються картонними.
Ще один дитячий фільм - комедія «Зубарикус» (ТОВ «Кедр фільм»), копродукція з Туреччиною. Режисер - Марина Ер Горбач. Автор сценарію - Олександр Дерманський (за власним романом «Стонадцять халеп Остапа Квіточки»). Українські продюсери проекту - Марина Ер Горбач і Святослав Булаковський, турецький копродюсер - чоловік Марини Мехмет Багадир Ер. Мова оригінальної версії - українська. Обсяг державної підтримки: 25 млн грн (бюджет - 38 млн 980 тис. грн).
Проект брав участь в Одинадцятому конкурсі, набравши 41 бал, але не отримав фінансування, оскільки Марина тоді перемогла з іще одним проектом («Клондайк»).
Синопсис: Це історія про кумедні пригоди юного вчителя Остапа Квіточки та закоханих чмунів Вельзепера й Горзулії. Попри стонадцять халеп, що так і сиплються на голови наших героїв, їм не лише вдається лишитися оптимістами, але й урятувати школу від злих інспекторів. Добрі справи і справжня дружба розвіюють силу багаторічного прокляття й перетворюють чмунів на людей.
«Іноді ми поводимося як чмуні, які зі шкіри пнуться, аби стати чмаками і навіть чмарищамі, але головне - залишатися людьми, - попередив автор сценарію. - Це історія про людяність і оптимізм. А ще - про школу, тільки не ту, котру відвідували багато з нас, де вчитель ментор і наглядач, а про ту, де вчитель - справжній друг. Але вона в небезпеці, і за неї потрібно боротися, тож це ще й історія про боротьбу». За словами Дерманського, під час його виступів зі своєю книгою дорослі сміються в тих же місцях, що й діти - отже, аудиторія у фільму має бути найширша.
В команді проекту - худпост Маркета Корінкова («Хроніки Нарнії», «Казино «Рояль»), другий режисер Микита Козлов (також працював на «Клондайку») та виконавчий продюсер Андрій Ризванюк («Кріпосна», «Скажене весілля»).
Акторів на головні ролі ще шукають,
а Чмуньчину матір, можливо, зіграє зірка «Величного століття» Мер'єм Узерлі - принаймні, вона зацікавлена. Музику для стрічки напише гурт «Казка», постпродакшен виконає найбільша турецька студія Geniuspark VFX.
Ложкою дьогтю в цій діжці меду став коментар Віктора Андрієнко: за словами експерта, для дітей все описане дуже складно, а для дорослих - надто просто. Крім того, він попросив доопрацювати другорядних героїв, а то здається, що автори про них забули, зосередившися на основних.
Останній у категорії проект - фантастичний бойовик «Соломен» (ТОВ «Березкіно») від режисера, сцнариста і продюсера Олександра Березаня (хоча зі скриптом йому допомагає Тетяна Іванова, а з продюсуванням - Олена Моренцова-Шулик). Категорія: фільм для широкої глядацької аудиторії. Мова оригінальної версії - українська. Обсяг державної підтримки - 25 млн грн (бюджет - 58 млн 820 тис. грн).
Синопсис: Професійний вбивця заради коханої намагається вийти з небезпечного бізнесу, але викрадення його маленького сина призводить до загрозливого протистояння з колишнім роботодавцем. Аби перемогти могутнього ворога, герой отримує надприродні сили, та чи зможе він впоратись з ними?
Судячи з презентованого відео, Олександр надумав зняти перший український супергеройський блокбастер, тож бюджет проекту не має вас дивувати. Слоган режисера також звучить амбітно: «Світ має дізнатися про україну як місце суперсили».
Творці планують багато трюків і сцен за участю каскадерів, причому знімати хочуть максимально наживо, а графіку використовувати мінімально.
Тільки подивіться, які костюми роботів вже розробили
і виробили,
як заморочилися з гримом.
За словами режисера, вже поставлено 50% бойових сцен, і, зізнатися, мені б дуже хотілося побачити, що з цього вийде. Залишається чекати результатів, а зовсім скоро я розповім вам, як відбулися презентації проектів в інших категоріях. Не перемикайтеся.
