У світі, де пандемія все ще змушує сидіти нас по домівках, а локдауни й не думають завершуватись, украй бракує хоч якоїсь стабільності. Кінотеатральні релізи переносяться, фестивалі скасовуються або йдуть в онлайн, а гравці медіаіндустрії змушені регулярно винаходити нові формати роботи, аби встигнути за стрімко мінливим світом. Але є й добрі новини: змирившись із тим, що багатолюдні заходи наразі недоступні, організатори найбільшого у світі ринку телевізійного контенту MIPTV ще минулого року успішно перевели його на «віддаленку». 2021-го номер довелося повторити: медіагравці з усього світу знову беруть участь у MIPTV дистанційно, і тепер завдяки досвіду 2020-го в них є розуміння, що від зміни формату ринок не програє.
Колеги з MBR уже розповідали вам увідні про те, що шукають на MIPTV іноземні мовники, а трохи згодом готуйтеся дізнатись про тренди нинішнього каннського телеринку. Ну а поки естафету перехоплю я, аби розповісти про найсвіжіші та найгарячіші телеформати з усього світу, доповідь про які традиційно підготувала наша давня знайома Вірджинія Муслер з аналітичної компанії The Wit. Сьогодні на вас чекають одразу дві порції цінної та цікавої інформації: спершу ми поговоримо про презентацію Fresh TV Formats, в якій зібрані телешоу, а потім дістанемося Fresh TV Fiction, де на чільному місці - серіали. Одне слово, нудно не буде, тож пристебніть ваші ремені.
Fresh TV Formats: курс на ностальгію та тріумф «Маски»
Презентуючи формати телешоу, Муслер почала з того, що нинішній сезон найяскравіше ілюструє слово «ностальгія» - саме до неї дедалі частіше звертаються автори в пошуках натхнення. Відразу 10 нових форматів із 22 так чи інакше побудовані на знайомій усім із дитинства формулі вікторини, змінюються лише антураж і герої.
Наприклад, свіже голландське шоу Marble Mania (Talpa), придумане ветераном індустрії Джоном де Молем, ґрунтується на знаменитій однойменній дитячій грі «в кульки», і телебачення не особливо змінює суть: проект, який вже встигли показати на батьківщині та продати до Франції, передбачає, що змагатимуться між собою три знаменитості, кожна з яких вибирає свій колір кульок і проходить різні випробування. Французький формат Roll the Dice (WeMake) ще не виходив у ефір, проте суть його так само проста: учасники теж змагаються між собою, відповідаючи на питання, а замість кульок тут - кістки. Аналогічні правила й у німецького формату The Money Shot (Banijay): аби заробити грошовий приз, потрібно спершу розгадувати загадки, а потім - намагатися потрапити спеціальною червоною кулею в лунку.
Проект із Великобританії Lightning (Banijay) напевно впізнають ті, хто в дитинстві грав у гру «підлога - це лава». Щоправда, замість лави тут звичайне студійне світло, а заковика в тому, що учасники мають виконувати фізичні завдання, не потрапляючи на освітлену територію. Ізраїльський формат Family Piggy Bank (Armoza Formats) іще простіший: члени сім'ї спільно відповідають на різні питання, а за кожну правильну відповідь отримують монети, якими потрібно наповнити загальну скарбничку. Шоу Cherries Wild (Propagate Content Int.) родом зі США, а його цікавинка - величезний ігровий автомат, за допомогою якого конкурсанти можуть виграти $250 тис. Щоправда, спершу їм доведеться брати участь у вікторині та відповідати на питання з царини попкультури. Британський формат Bank Balance (all3media International) теж із цікавинкою - Гордоном Рамзі у кріслі ведучого. У решті це теж класична вікторина, де потрібно відповісти на 12 каверзних питань, аби дістатися призу.
Британсько-французьке шоу The 1% Club (BBC Studios) передбачає участь сотні осіб: їм потрібно відповідати на питання, вивчені з глядачами в усій країні, аби довести, що саме вони входять до 1% найрозумніших людей. Формат Judgement Call (Aroma TV) дістався Канн аж із Канади, а його задум у тому, що двоє учасників змагаються, хто правильно відповість на більшу кількість запитань про чотирьох знаменитостей. Ті, звісно, теж присутні на майданчику. Ну й замикає перелік «ностальгічних» проектів іспанське шоу Sophia, Help me to Win 1 Million (The Mediapro Studio). Формат наразі існує лише на папері, але ідея цікава: на питання вікторини двом гравцям допомагає відповідати голосовий асистент.
Наступний блок свіжих форматів Вірджинія об'єднала умовною назвою Future reality, й до нього увійшли вісім шоу. Перше з них - ірландське Eating with the Enemy (all3media International), своєрідний експеримент, де за одним столом сидять люди з різними поглядами на життя та під час вечері намагаються знайти точки дотику. Теж за столом розгортається дія голландського проекту Table for Two (Banijay), але тут учасники не сперечаються, а розмовляють із людьми з власного минулого: двоє йдуть на вечерю, проте лише один із них у курсі, ким виявиться співрозмовник - старим другом, давнім коханням чи ще кимось.
Відразу два формати присвячені темі схуднення - це британські Lose Weight Like Me (BBC Studios) та Future You (Banijay). У першому четверо вгодованих учасників обирають наставника, який міг би допомогти їм скинути вагу, а в другому пущені в дію нові технології - за допомогою голограм товстунцям наочно показують, який вигляд вони матимуть після схуднення. Нагадує «Кохана, ми вбиваємо дітей», чи не так?
Ще два шоу експлуатують тему нерухомості. У голландському Kids Buy a House (Talpa) будинок для переїзду разом із сім'єю вибирають діти (певна річ, без участі дорослих), а в бельгійському Home Made Home (BeEntertainment) молоді пари учасників змагаються в тому, хто краще, якісніше та швидше відновить стару будівлю. Переможець отримує право жити або керувати врятованою від руйнування нерухомістю.
Жоден Fresh TV Formats не обходиться без глибоко соціальних форматів, і нинішня презентація винятком не стала. Німецький проект Caught in the Net (Karlsbridge), наприклад, покликаний боротись із педофілією в соцмережах: дорослі актори маскуються дітьми, аби виводити зловмисників на чисту воду. Формат, до речі, ґрунтується на чеській документалці на ту саму тему, тож не дивуйтесь із його похмурості. Іспанський формат Dr. Paw (The Mediapro Studio) поки існує лише на папері, проте цілі його не менш добрі: відповідно до задуму психолог працює з людьми, що переживають різні стреси та тривоги, але робить це не сам, а з тваринами. Виходить дуже мила пухнаста терапія, якої, видається, всім нам сьогодні бракує.
Ще чотири формати лишилися без класифікації, але придивитись до них теж варто. Британське шоу This Is My House (BBC Studios) цікаве тим, що в ньому беруть участь четверо осіб, які намагаються переконати групу знаменитостей, що будинок належить саме їм. І звісно ж, правду каже тільки один. Франція цього разу подарувала світові чергову спробу оживити кулінарний жанр: у форматі Can You Cook (WeMake) два шеф-кухарі набирають команду з людей, що геть не вміють готувати, аби якнайшвидше це виправити. Шоу Mystery Duets (Can’t Stop Media) теж із Франції: в ньому співаючим знаменитостям потрібно заспівати в дуеті, але, хто буде партнером, невідомо до самого виходу на сцену. Наостанок я лишила дуже милий проект з Японії під назвою Happily Ever Apart (TV Asahi Corporation). Уявіть, що хтось відзначає розлучення з таким самим розмахом, як і весілля, й отримаєте короткий переказ цього формату. Як гадаєте, чи в багатьох учасників виходить уникати водночас гучних скандалів?
Аби остаточно закрити тему Fresh TV Formats і перейти до серіалів, додам цікавий факт. За словами Вірджинії Муслер, найадаптованішим телеформатом у період із вересня 2020-го по квітень 2021-го виявився (сюрприз!) корейський The Masked Singer. Це шоу на сьогодні може похвалитись аж тринадцятьма адаптаціями в усьому світі, тимчасом як найближчі конкуренти з ТОП-10 поки «народили» лише 3-4 адаптації
Fresh TV Fiction - кримінал, маніяки та ретро
Світ нових серіалів дивує не меншим розмаїттям. Починаючи презентацію Fresh TV Fiction, Муслер вивела відразу кілька трендів, які простежуються практично в усіх представлених проектах. По-перше, виробники контенту явно роблять ставку на кримінальні історії, в центрі котрих часто опиняються криваві маніяки та подї, що реально відбувались, а по-друге, як і в разі з телешоу, серіали тяжіють до ностальгії, ретростилю й демонстрації минулих епох.
Про багато тайтлів, які представила Вірджинія, ви вже чули, особливо коли стежите за серіальними новинками в моїх щомісячних доповідях. Тут знайшлось місце і проектові зі США «Клариса» (Clarice), дистрибуцією котрого опікується MGM Studios, і британському «Це гріх» (It’s a Sin) від All3Media International, що вийшов у січні, встигнувши наробити багато галасу. Також знайомим вам напевно видасться британський «Змій» (The Serpent) від дистрибутора ITV Studios, який ґрунтується на реальній кримінальній історії, з зіркою «Мавританця» Тахаром Рахімом у головній ролі. Бельгійсько-голландську драму «Червоне світло» (Red Light) від дистрибутора Entertainment Federation упізнають ті, хто стежив за фестивалем Canneseries 2020: серіал одержав на огляді нагороду за найкращий акторський ансамбль. Окрім того, серед проектів-учасників знайшлося місце й одному російському тайтлу - дистрибутор Okko Studios привіз до віртуальних Канн свій серіал «Чикатило» (у презентації - The Red Ripper) з Дмитром Нагієвим.
Коли вам до душі кримінальна тематика, про яку Муслер говорила на початку, то за допомогою презентованих серіалів ви зможете вирушити у справжню подорож Європою крізь призму злочинів і їхніх розслідувань. Дізнатися більше про Німеччину можна в місцевих серіалах Unbroken (ZDF Enterprises) і 8 Witnesses (Fremantle), про Італію - у проектах Lolita Lobosco (RAI Com) та Il Commissario Ricciardi (RAI Com), про Іспанію - у шоу Parot (ViacomCBS Int.). Францію на цій своєрідній карті представляють проекти The Showdown (Newen Connect) і The Promise (Newen Content), Великобританію - The Pembrokeshire Murders (ITV Studios), Ізраїль - Line in the Sand (Keshet International) і Nafas (DBG Films), а Турцію - The Shadow Team (Mistco).
Згадані вище здебільшого кримінальні серіали, як і обіцяла глава The Wit, також відображають тренд на демонстрацію минулих епох. Але одне шоу забралося набагато глибше за решту - це серіал «Леонардо» (Leonardo) з зіркою «Хоббіта» Ейданом Тернером, що розповідає про життя Леонардо да Вінчі. Коли полюбляєте щось подібне - можете починати дивитися: перший епізод проекту вийшов в Італії ще 23 березня
Наостанок - два проекти, які можуть припасти до душі тим, хто віддає перевагу над криміналом простим життєвим драмам. Це австралійський серіал Bump (ITV Studios) - про дівчину-підлітка, чиє життя змінює раптова вагітність, а також бразильський A Life to Die For (Globo), де сюжет закручений навколо чотирьох жертв авіакатастрофи, що отримали шанс на друге життя.
Як бачите, попри пандемію, кількість різноманітного контенту зростає, а нам із вами лише й потрібно, що встигати його споживати. Цікаво, на які зі свіжих проектів покладуть око українські телеканали?