«Договір із HBO, як це зазвичай стається на таких масштабних проектах, узгоджувався майже пів року. Зрештою фіналізований він був уже глибоко у процесі підготування до зйомок. І лише якийсь час по тому ми помітили, що підписаний він саме 26 квітня», - згадує Євгенія Яцута, виконавчий продюсер провідного українського продакшена Radioaktive Film.
Проект, про котрий ідеться, - це, звісно ж, «Чорнобиль»: мінісеріал, пізніше відзначений двома «Золотими глобусами», десятьма «Еммі» та який побив улітку 2019-го рекорд рейтингів IMDb (тоді його глядацька оцінка становила 9,7 із десяти, й вище досі ніхто не піднявся).
Спершу HBO відмовились від ідеї роботи в нашій країні, але в підсумку зняли тут майже 25% проекту, а також використали VFX-моделі ЧАЕС, раніше створені українською студією POSTMODERN (FILM.UA Groupe) для серіалу «Метелики».
Про те, як усе ж таки вдалося заманити HBO до України, Євгенія Яцута, витончено лавіруючи між незліченними NDA, розповіла у спільному подкасті MBR і FILM.UA «У меня было». До 35-ї річниці трагічних подій, що лягли в основу серіалу, ми переслухали цей випуск і законспектували його ключові моменти. Отже, Євгенія Яцута...
…про риторичне питання «Ну чому це зняли вони, а не ми, адже це наша тема?!»
- Передусім тому, що в нас недоступні такі масштаби бюджетів. Гадаю, якби п'ять років тому з тим самим складом творчої групи, котра в підсумку зробила «Чорнобиль», ми прийшли, наприклад, подаватися до Держкіно, то навіть за десяту частку такого бюджету нас би вигнали мітлою. «Це все сумнівно. Ну і Крейг Мейзін - шоуранер... Що за сценарії він раніше писав? «Дуже страшне кіно», «Похмілля», а тут раптом у драму поліз. Якось це непереконливо» - ось як зазвичай у нас відповідають на такі історії. А HBO саме відрізняється тим, що вони - ризикові хлопці. Знаєте, насправді я гадаю, що навіть Netflix навряд чи б на такий пакет пітча відгукнувся. Задорого або задраматично? Всього потроху.
…про налагодження контакту з HBO
- Це був процес практично одночасний з двох боків: вони нас знайшли - і ми до них постукали. Дізнались, що проект повномасштабно готується до зйомок у Литві й обурились: як це так - серіал про Чорнобиль знімається не тут?! І за допомогою сарафанного радіо знайшли спільних знайомих в індустрії, що нас і сконтактували. Одночасно HBO в Литві зрозуміли, що в них, по-перше, є проблеми з художньої частиною, а по-друге, без зйомок в Україні так чи інакше не обійтися: все вийде не так автентично, як хотілося б Крейгу Мейзіну та режисерові Йохану Ренку. Насправді HBO бували в Україні до цього - з ознайомчою поїздкою на іншу студію. Як я гадаю, вони не зрозуміли одне одного, та студія не відповідала їхнім очікуванням щодо скаута, і після цього приїзду вони дійшли висновку: з Україною все очевидно, ще й рібейтів немає - гаразд, зніматимемо в Литві. А потім, коли все вперлося у проблеми з креативною частиною, вони вирішили спробувати ще раз - може, ми не догуглили українських студій? (Сміється.) Ну є ж там усе-таки люди, які працюють на Голлівуд, і ніби всі задоволені лишаються... Познайоммось із ними. Отже, ми зробили пробний скаут для HBO, ну й усе закрутилося. Стало ясно, що ми якраз розуміємо, чого вони хочуть, говоримо однією мовою. Спершу нам пробно надіслали сценарій однієї серії - не всю історію відразу. І вже з цього фрагменту було зрозуміло: це шедевр, буде дуже круто. Тому, природно, в усіх було завдання викластися на 200%, аби HBO точно приїхали до нас в Україну - бодай на трохи.
…про історичну достовірність і знімальну групу як експертів
- Концептуальна проблема, з якою HBO зіткнулися в Литві: ця країна - одна з республік, що перші вийшли із СРСР, - дуже активно впродовж усіх цих років позбавлялася будь-яких слідів радянського минулого. І тому в контексті реквізиту в них фізично не було потрібного в необхідній кількості. Ми для проекту просто вигребли барахолки та блошині ринки всієї України.
Для будь-якої стрічки, що реконструює історичну епоху, проводиться детальний рісьорч з усіх нюансів і деталей, а потім робляться великі підготовчі робочі бази - і для художнього департаменту, і для департаменту костюмів. Усе заради того, аби в тебе в масовці не з'явилася раптом людина в костюмі 2020 року. І точно так само з реквізитом: усе сортується, переглядається на відповідність епосі, шукаються бекап-варіанти, коли не виходить знайти щось, що точно відповідає часу.
Межі історичної достовірності «Чорнобиля» диктували Йохан, Крейг і продакшен-дизайнер Люк Халл. До речі, позаяк Люк доволі молодий, наш художник-постановник Володимир Радлінський провів для нього такий собі освітній курс із цілковитим зануренням у стилістику тих часів. Ну і якось так вийшло, що для більшої частини нашої знімальної групи все це - історія дитинства. Ми всі для HBO були експертами, нам було дуже легко у цьому їм допомогти. Бо будь-хто міг відповісти на питання: «В тебе вдома була така попільничка? А сервізик який тобі подобається?» - «О, в моєї бабусі був такий, такий і такий». Тому ти зараз бачиш картинку й розумієш: ось і сервіз, і годинничок, і шпалери - я ж усе це пам'ятаю!
Така скрупульозність дуже важлива. Знаєте, коли на майданчику починає зачасто звучати фраза «Поправимо на пості», це сигнал: щось кардинально йде не так. Іноземні замовники «дресирували» нас тим, що приїжджали сюди, аби все отримати in camera: все якнайбільше має відбуватися безпосередньо фізично на майданчику. Бо в них на відміну від України постпродакшен дорогий.
…про контейнери реквізиту та 23-кілометрову колону техніки
- Кажете, в Україні зробили 25% проекту? Гадаю, десь так - з огляду на те, що ми не лише українську частину зйомки забезпечували художніми складовими, а ще й до Литви відправляли наших гримерів, реквізит: намети, костюми - це все контейнерами туди надсилалося. І ще транспорт у великій кількості - цивільний і а-ля військовий, зовнішній вигляд якого ми здебільшого відтворювали відповідно до тієї епохи: перефарбовували, міняли покришки, ковпаки тощо. Колона, котру ми туди відправили, була 23 км завдовжки.
Були в цій колоні й «ігрові» автобуси - ті, які видно у сцені евакуації: вони знімалися тут, а потім були сцени в Литві, де їх теж потрібно було залучити. Насправді перед нами стояло завдання знайти автентичні жовті «Ікаруси», котрими тоді вивозили людей. Але виявилося, що їх уже просто не існує в потрібній кількості. Потім стало зрозуміло, що навіть коли ми їх п'ятнадцять знайдемо - не важливо, жовтих або не жовтих, ми б перефарбували - то скільки з них було б на ходу? В підсумку з'ясувалося, що два або три. І то питання - чи доїдуть вони до Литви? А вони ж іще мають повернутись назад: можливе було лише тимчасове ввезення, бо Литві не потрібен металобрухт у такій кількості. Одне слово, все це ані юридично, ані логістично жодним чином не розв'язувалося. Тому пішли на поступки: які автобуси знайдемо в потрібній кількості - такі й будуть. У результаті зупинились на «кругляшах»-ЛАЗах, що ми теж збирали в усій Україні й теж багато які перефарбовували, лагодили.
…про локації
- У Києві ми знімали в районі Русанівки, Оболоні, Троєщини, КПІ. Ще Будинок із зіркою на Хрещатику, корпуси Університету ім. Шевченка біля ВДНГ, Державний музей авіації, Інститут гідробіології, вулицю Богдана Хмельницького, Костянтинівську і ще багато місць на Подолі... Також були зйомки на Київському морі, в селі Українка, на аеродромах у Борисполі та Гостомелі, ну й безпосередньо в Чорнобилі.
Отак HBO та Radioaktive Film на вулиці Богдана Хмельницького відмотали час на три десятки років назад
Було важливо, що в нас є можливість знімати на військових аеродромах, базах тощо - є доступ до режимних об'єктів і військової техніки. Бо сцени передбачалися доволі складні - з військовими гелікоптерами, які, на жаль, не ввійшли до монтажу. Ці сцени готувались тижнями та знімалися протягом цілих днів, але в підсумку з драматургічних міркувань просто не помістились у задану кількість серій, і від них вирішили відмовитися. Хоча на час підготування можливість зняти цю реальну техніку була дуже важлива для творчої групи.
…про тандем шоуранера та режисера
- Насправді для Крейга Мейзіна цей серіал теж був переломною точкою в кар'єрі, бо він дуже довго намагався позбутись шаблону сприйняття його як комедійного сценариста. І він із цією ідеєю довго носився, буквально жив нею. Він дуже творча людина, прискіпливий до всіх деталей.
Крейг Мейзін, Джаред Харріс і Стеллан Скарсгард на зйомках «Чорнобиля»
Крейг - за «трушність», й у цьому розумінні вони з Йоханом Ренком були чудовою командою. Мені складно сказати, як вони домовлялися між собою, але за час рісьорча, підготування вони стали друзями. І я гадаю, запорука успіху в тому, що ці двоє дуже добре один одного розуміли. Я не пам'ятаю якихось конфліктів, суперечок. Крейг увесь час був присутній на майданчику, але все ж таки там більше Йохан мав вагу - режисер однаково головний. А ще на час роботи над серіалом Йохан усе ж був визнанішим творцем у цьому жанрі, ніж Крейг, тому все одно за ним лишалося останнє слово.
…про те, як Йохан Ренк, попри все, потрапив до Чорнобиля
- Коли знімався проект, у лісах навколо Чорнобиля розпочались пожежі. Наш другий знімальний юніт зумів усе ж прорватися, а от першого, з яким мав їхати Йохан, туди не пустили. І лишився незакритий гештальт. У підсумку я звозила Йохана туди восени 2020-го: він тоді приїжджав до Києва на запрошення фестивалю «Молодість» на семінар - і вдалось заманити тим, що ми пообіцяли цього разу його точно звозити до Чорнобиля (сміється).
Й от ми поїхали. Коли виїжджали з Києва, екскурсовод від «Чорнобиль-туру» запитала, якого туру ми хочемо. Кажемо: «А які є?» Виявляється, нині є маршрут локаціями серіалу «Чорнобиль». Ми вирішили заради жарту ним пройтись. І виявилося круто! Для цього туру вони знайшли місця, де мешкали пожежники й інші герої серіалу: Людмила Ігнатенко, Дятлов - реальні квартири реальних людей у реальній Прип'яті. Ще занесли туди пожежну частину. Й оцими місцями ми пройшлися - гостя дуже сильно пройняло... Ось вона, сила серіалів!
Узагалі якоїсь миті після виходу «Чорнобиля» стався туристичний бум місцями його зйомок. А потім, іще через кілька місяців, до мене дійшли чутки, що ці туристичні бюро - наш сайдбізнес. І ми з Дарко (засновником Radioaktive Film Дарко Скульським. - MBR) тоді подумали: «Блін, але ж було б непогано, якби в нас на це був час!» (Сміється.) І ще посміялись, що компанія з такою назвою, як у нас, була просто приречена знімати цей серіал.
