20 липня на платформі Amazon Prime Video стартував проект Double Room, що його створювали для вітчизняного ринка, але котрий не потрапив до сітки жодного з українських каналів - настомість став першим українським телешоу на Amazon. Чому так сталося, як знімали Double Room (оригінальна назва - «Номер на двох») і як продали на Amazon, ми поговорили з продюсером проекту Катериною Щукіною.
Спершу трохи про Катерину та про саме шоу, що в нас наразі недоступне (поки виходить на території США й Великобританії, інші країни доєднаються з часом).
Щукіна пропрацювала на українському ТБ понад 15 років, створюючи проекти для М1, «Нового каналу», «1+1» та «СТБ». Зокрема, вона продюсувала «Врятуйте нашу сім'ю», працювала у «Танцях з зірками» і на «Фабриці зірок».
Double Room - це тревел-шоу, побудоване на подорожах Катерини та її чоловіка, відомого полденсера, володаря багатьох нагород Олександра Щукіна (приміром, його можна було бачити в «Україна має талант - 7»). Разом вони відвідали 13 країн, у кожній обравши одне місто й найближчий курорт, 18 локацій на випуск. Суть проекту - знайти найромантичніше місце на Землі. Ведучі мандрують якомога різноманітніше, але при цьому намагаються не витратити всі гроші світу. Наприкінці кожного епізоду підбивають підсумок за п'ятьма критеріями: ціна на двох, готелі, їжа, розваги та романтика.
- Катерино, як виникла ідея шоу?
- У мене був рак, і я лікувалась в Іспанії. А коли вилікувалася - повернулась до України, однак зрозуміла, що йтиму з телебачення. Володимир Володимирович Бородянський зробив мені подарунок, повністю сплативши лікування. І от я вийшла з СТБ, так би мовити, з грошима, але без мети. Тож для початку вирішила зайнятись кар'єрою чоловіка. Ми полетіли до Австралії, де він виграв Чемпіонат світу. Потім - чемпіонат в Англії, у Сінгапурі. Я відійшла від ТБ, та ви ж розумієте, це мов наркоманія, воно залишилося у крові.
Ми переїхали до Іспанії й, подивившись українське телебачення збоку, я зрозуміла: мені є, що запропонувати на батьківщині, особливо для молодіжної аудиторії. Тоді ми почали працювати над цими тревелами.
- У фейсбуці ви писали, що пропонували проект багатьом українським каналам, проте всі відмовляли. До кого стукали, якщо не секрет?
- Конкретно цей тревел ми робили для «Нового каналу», у нас навіть є пілот українською мовою (іншим мовникам подобалась якість, але всі казали «дещо не та аудиторія»). «Новий канал» так і не сказав «ні», втім, і не сказав «так». Із квітня 2020-го ми чекали рішення, аж тут до нас звернувся Amazon (сміється). Запитав, чи не хочемо продати проект.
- Як вони на вас вийшли? Адже зазвичай усе відбувається навпаки.
- Наш випадок унікальний. Завдяки популярності у соцмережах, завдяки тому, що ми регулярно, від самого початку все документували, виставляли красиві блоги - нам написали і попросили подивитися, які проекти є в роботі.
- Тож проектів, виходить, кілька?
- Так. У нас є продакшен - Nu_Production.
- Він існував, коли почали знімати шоу Double Room?
- Так. Свій продакшен ми створили році у 2014-му. Чоловік багато їздив, і так було зручніше отримувати й обробляти оплати його виступів та майстер-класів. Адже офіційно, не шарашкіна контора. З часом почали займатися фестивалями, організовувати свої івенти, бути співорганізаторами. Потім підключилась реклама, digital-проекти. Так і з'явився продакшен у повному розумінні слова.
Тому проект Double Room - один із кількох. Ми робимо «глянець»: в Україні, наприклад, довго співпрацювали з виданням ELLE, робили невеликі тревел-гайди. Створювали фешен-проекти для французького й англійського брендів білизни, співпрацювали з французьким Playboy.
- Тобто в Amazon цікавилися не конкретно Double Room, а просто знали, що ви робите багато всього?
- Правильно, адже в мене є ще один проект, з яким я обійшла всі українські канали. Ну, крім «Інтера», тому що це взагалі мимо. Я щоразу повертаюсь до України, бо хочу продати саме сюди. Дуже хочеться зняти проект Love & the City - про секс і сексуальність. Ми з чоловіком досліджуємо стосунки, кохання та секс у різних країнах. У нас знятий пілот про Париж: кілька самотніх героїв і подружніх пар розповідають про досвід знайомств та побачень, стосунків до шлюбу й після одруження. Серед тих, кого опитували, були і дуже привабливі, проте самотні, танцівниці вар'єте Crazy Horse, в котрих ну ніяк не виходить зі стосунками. Або виробники білизни, які розповідають, хто, що та чому вибирає. Був фотограф Playboy і Vogue - він пояснював, що сексуально для читачів, а що ні. Останні тренди. Це не якась вульгарщина.
Так от, проект про секс не підійшов, оскільки в нас лише пілот, шоу не було зняте повністю. А Double Room їм чудово зайшов. Буквально через дві доби спілкування нам написав приймаючий редактор Amazon, і справа рушила.
- Проект про секс чимсь віддалено нагадав «Навколо М» із Лесею Нікітюк. Сам момент про стосунки за кордоном…
- Мені про це хтось казав, але там усе ж таки про інше та по-іншому. Це інакший жанр. У нас розважальна документалістика у стилі BBC 4, Netflix.
- Повернімося до Double Room. Як ви його знімали?
- Дуже специфічно. Чоловік - відомий танцівник, і їздили ми за рахунок його майстер-класів та виступів, паралельно знімаючи проект. Ось вирушаєш до Австралії, 23 години перельотів, через чотири години після приземлення виступаєш немов хворий, не розуміючи, де стеля, де підлога. І як наступного дня змусити себе прокинутись та піти подивитися на коал? Правильно, придумати зйомку для вищих цілей. А мета в нас - мрія - продати проект на українське телебачення.
- Виходить, знімали повністю на свої гроші?
- Так, сторонніх коштів не залучали.
- Крючок на другий сезон є?
- Так, ми з Amazon про це говорили, й вони були за. Та проблема в COVID-19. У роботі із західними компаніями дуже багато контрактів і зобов'язань. Я не знаю, чи реально зараз брати на себе зобов'язання зі зйомок: усе змінюється буквально за добу, за лічені години. А одна з перших умов продажу на Amazon - саме легальні зйомки. Все має бути за робочими візами. І нам дуже пощастило, адже в нас так і було.
Найтривалішою проблемою в перемовинах з Amazon була технічна перевірка матеріалу. Мають бути всі права. Ніякої «лівої» музики, надайте угоду з придбання бібліотеки аудіоматеріалів. У нас був контракт із композитором.
- Перевіряють усе?
- Так, покадрово віддивляються весь матеріал - твій контент чи не твій. Одразу запитали, чи були в нас дозволи на зйомки дроном. Не просили надати, але запитання поставили. Я знаю, що деякі тревел-шоу, якщо в кадрі чогось бракує, тихенько беруть з YouTube, вирізають, фліпають (віддзеркалюють) відео, аби вставити до себе. На Amazon таке не пройде.
Загалом, про другий сезон наразі не думаємо. Проте, по секрету, запропонували Amazon певні навчальні відео - це ж своєрідний тренд. Вони купують багато відзнятих тренувань: приміром, курси йоги або куховарства. Не Гордон Рамзі, а як у Юлії Висоцької. Такий собі добре відзнятий YouTube-формат відео. Поки хочемо в такому руслі попрацювати.
Головне у співпраці з Amazon - почати. «Якщо з тобою вже працюють, то хочуть узяти максимально, що можна», - каже Катерина
- Double Room може стати форматом? Уже хтось цікавився?
- Наразі ні. Все ще плекаю надію, що «Новий канал» перегляне своє рішення. Продаж на Amazon повністю окупив проект, і я готова віддати його просто за смішні гроші. Хочеться довести, що український глядач - не такий дурний, яким його намагаються представити. Що він готовий до більш глибоких шоу.
У нас бо як: хтось стрибнув із парашутом! Знімаймо! І що? Що тут такого незвичайного? Та в нас українці - екстремали! Сталкери он у Чорнобилі… Аж ні, братимемо в шоу ведучих, котрі плачуть, поводяться мов дівчата. Задля чого? Посміятись із них? Ну, вперше посміялися. Але у двадцять перше?!.
Я розумію, що українські канали, можливо, і не розглядали б нас - ми їм невідомі. Однак зараз, в умовах, що склались, ніхто не ризикне знімати тревели, кудись їздити. Я з Європи вам кажу - це лише початок! Восени буде дуже погано. Їхати знімати буде вкрай складно: ізоляція, штраф, арешт. Може бути все, що завгодно... Навіть зараз масковий режим строго контролюється поліцією, волонтерами. Під час карантину ми знімали у Франції для Бадоєвої - не встигла Жанна зняти маску на вулиці, одразу ж підходить поліція. І постійно: «Ваш дозвіл!» Дуже жорсткий контроль, а де його ще немає - буде. Усе до того йде. Світ змінився. Українським продакшенам це треба розуміти.
- В яких країнах знімали Double Room? Куди їздили, поки можна було?
- 13 епізодів, у зв'язці місто плюс курорт (примітне місце туризму): Мексика та Рів'єра Майя, Мілан - Комо, Неаполь - Капрі, Лондон - Дублін, Единбург - острів Мен, Сідней - Нова Каледонія, Мельбурн - Острів Філіпа, Барселона - Коста-Брава, Мадрид - Країна Басків, Париж - Монблан, Тель-Авів - Мертве море, Бангкок - Пхукет і щось іще, забулось (сміється).
- А який хронометраж?
- Від 42 до 48 хвилин. Плюс усередині є маленькі скетчі. Наприклад, у Мексиці - пародія на мексиканський серіал.
- Скетчі, прив'язані до місця дії?
- Так. Вони там само знімалися й переважно не змонтовані, а вставлені окремо. Гумор невисокоінтелектуальний. Звичайний, зрозумілий кожному.
- Який середній бюджет одного епізоду? Мабуть, виручало те, що ви не витрачались окремо на перельоти, а знімали паралельно з робочими поїздками...
- Якби я зараз знімала другий сезон, фактична вартість становила б $8 тис. за епізод. Це легко рахується та здешевлюється, якщо прибирати країни на кшталт Австралії (приблизно плюс $6 тис. за епізод одразу). Наприклад, дронщика ми найчастіше беремо на місці, бо не хочемо морочитися з дронами, брати дозволи. Набагато дешевше найняти на день: дронщик прекрасно все знає, бачить і віддає матеріал. І в нього є всі-всі дозволи у світі. Адже це жах, коли дрон конфіскують, як іноді буває в Арабських Еміратах.
Усе чудово відбилося: нас привезли організатори майстер-класів, у готелях - за блогерським бартером, були спонсорські ролики. Тобто фактично відпочили у п'ятизіркових готелях, не заплативши майже ані копійки. А десь у готелі було замовлення щось дозняти - ми ще й заробили. Там дозняти, тут - і от Бангкок у нас вийшов не те що безкоштовним, а ще й прибутковим. Десь за все платили повністю, Іспанію знімали за свій рахунок. Це було недорого та цілком наша ініціатива - спонсорів не шукали.
До речі, гарне рішення (не скажу, що це мій винахід, багато хто так робить) - узяти людину з добрими соцмережами як ведучого, наприклад. І за бартером частково відбити витрати. Адже витратне що? Переліт, готель, їжа. Коли соцмережі популярні, можна дуже непогано на цьому працювати.
- А як домовлялися про зйомки на місці? Отримували дозволи у влади чи все вирішували безпосередньо в готелі або ресторані?
- Дуже залежить від країни. У Бангкоку, наприклад, дозвіл на зйомку не потрібен й усю інформацію можна легко знайти в інтернеті, знаючи мови. Завдяки популярності чоловіка нам завжди легко відшукати місцевих у допомогу. Адже є поняття «фіксера-локала» (місцевого жителя, що знає, як і з ким розв'язати різні питання. - MBR), а в нас є купа бажаючих, готових допомогти з будь-якою проблемою.
Також у нас є офіційний документ європейського зразка, що ми продакшен. Він майже скрізь працює, без додаткових дозволів. Але раніше сильно не перевіряли, а зараз перевіряють усе.
- У Британії та США вас показує виключно Amazon. Тобто на інших територіях можете шукати майданчики дистрибуції?
- Правильно.
- І згодом кількість країн збільшиться?
- Так, розширюватимемо на всі країни. Наразі це титрування (контент із субтитрами. - MBR). Ми з Amazon домовилися (а домовитись можна по-різному), що США та Великобританія. На суму угоди це не впливало.
- Тобто можна навіть в YouTube викласти?
- Так, тільки ми маємо закрити перегляди для глядачів зі США й Англії. Аби там був доступ лише через Amazon Prime.
Варіантів багато. Можна, наприклад, брати «рентал» - про це у вас розповідали вже (йдеться про фільм Ice of Chernobyl Марини Димшиць. - MBR). Але в нас трохи інше, й викидати на YouTube не хочемо.
Умови угоди - комерційна таємниця, тому розповісти не можу. Це обговорюється передусім: спершу питають, чи легально все, й одразу дають підписати договір про нерозголошення. До речі, там само є пункт не ділитися контактом редактора - людини, яка з тобою працює з боку Amazon. Бо для зв'язку з Amazon потрібен або агент, або хтось, хто може привертати. Я так зрозуміла, вони можуть дати дозвіл, і коли ти кваліфікований партнер, то можеш допомагати передавати проекти від інших продюсерів.
Крім того, в нашому випадку була потрібна реєстрація офісу в ЄС або США - щоб перевіряти податкові декларації. Мені видається, для наших це великий камінь спотикання.
- А що за графіки від Amazon, які ви згадували у фейсбуці?
- Графіки робіт: хто, що, коли та навіщо робить, порядок зйомок, текст.
- Текст теж?
- Так. Англія, Італія без правок пішли. А от щодо Мексики одна правка була: фразу «Коли мексиканці з'їдять усю кукурудзу, починають дивитися серіал» визнали расистською.
Для роботи з великими онлайн-платформами - за такою схемою, як у нас, - обов'язково потрібен юрисконсульт із прав й усього решта, котрий розбирається, що таке харасмент, знає права жінок, національних меншин тощо. Вмикаючи українське вечірнє шоу, я розумію: тут, в Іспанії або тій самій Америці, виробника б уже затягали по судах. У нас ця посада називається гестер, такий собі юрист і в чомусь бухгалтер. Він переглядає весь матеріал з юридичного погляду.
Коли я зрозуміла, що без цього ніяк, знайшла гестера. Це виявилася дівчина, яка працює з іспанським серіалом La casa de papel («Паперовий будинок», куплений Netflix). Виходить, що продакшен цього серіалу Atresmedia і наш Nu_Production обслуговує одна фірма. Нам пощастило, бо багато іспанського контенту продається до Америки, Північної та Латинської. НВО от відкриватиме європейський хаб - і теж у Мадриді.
- Постпродакшен був за вами?
- Усе робили ми, крім графіки. Ну й музику замовляли композитору - так дешевше, ніж купувати бібліотеку.
- Що порадите іншим продакшенам, аби пробитися на Амазон?
- Головне - розуміти, куди прямуєш. Потрібно орієнтуватись у запитах аудиторії та платформ дистрибуції, хто якого контенту потребує. На Заході не так, як в Україні: наприклад, тревел провалився, ставимо повтори або взагалі щось інше. Тут, коли тревел провалився, в більшості випадків потрібен конкретно новий тревел.
Потрібна чітка мета та мрія. Світити свій продукт потрібно постійно: як мінімум у соцмережах. І найважливіший момент - вчити англійську. Це найправильніший внесок. Незугарна англійська нікому не потрібна. А якщо ви навіть перекладача не спромоглись найняти, то що ж ви знімете? Відмовляться відразу.
Далі, робити все максимально легально. Будь-яке порушення, нестиковка - ви за бортом.
Важлива тема, звісно. Потрібно знайти таку, якою можна зачепити. От на НВО зараз надзвичайно популярний документальний фільм «Ласкаво просимо до Чечні» (Welcome to Chechnya) Девіда Франса про переслідування гомосексуалів у Чечні. Чи можна таке зняти в Україні? Ні. Але тем багато: того, що в Україні буденне, а за кордоном - цікаве й незвичне. Ті самі ЛГБТ, ставлення до жінок, пластична хірургія. У нас наразі не можуть абстрагуватися й показувати секс як секс, геїв як геїв.
Зрештою, є просто якісь технічні вимоги. Наприклад, у випадку з Amazon це зйомка на певні види техніки; завжди окремі доріжки, аби була можливість підставити доріжку іншою мовою; якість відео рівня ProRes 422HQ (формату 4K вони поки не розглядають).
Зараз такий час, що пробитися можливо. Потрібно пробувати!
