Не дарма Всесвітній економічний форум назвав дезінформацію однією з найбільших загроз світу. Останні підрахунки професора Роберто Кавазоса з Балтиморського університету показали, що загальні збитки від фейкових новин перевищують $70 млрд та мають негативний наслідок у різних галузях - від фондових ринків, ЗМІ, репутації, виборчих кампаній, фінансової інформації до охорони здоров’я.
Ціна фейків
За словами, колишнього віце-президента Єврокомісії Андруса Ансіпа, за рік Російська Федерація витрачає щонайменше $1,2 млрд на підтримку прокремлівської пропаганди. Зокрема, російська фабрика тролів «Агентство интернет-исследований» для провокації та поширення розбрату у США під час президентських виборів 2016 року замовила 3,5 тисячі рекламних повідомлень, авторами яких були нібито американські активісти. Загальна ціна реклами становила $100 тис.
За схожим принципом сумнівний британський вебсайт Mainstream Network, котрий підтримував вихід Британії з ЄС, за 10 місяців витратив $336 тис. на дезінформацію та охопив нею 10,9 млн користувачів.
У звіті кіберкомпанії Trend Micro йдеться, що лише за $2,6 тис. можна придбати акаунт у соцмережі, на який підписані 300 тисяч користувачів. А $55 тис. дозволить будь-кому успішно провести інформаційну кампанію проти журналіста. Щоб вплинути на зміну положень торгової угоди, виборів або результат референдуму доведеться викласти лише $400 тис.
Фінансовий сектор
У грудні 2017 року медіакомпанія ABC повідомила, що радник з національної безпеки генерал-лейтенант Майкл Флінн свідчитиме про Дональда Трампа, який доручив йому співпрацювати з представниками російської влади під час виборів 2016 року. Ця інформація могла спричинити процес імпічмента та затягнути країну у кризу. Через 30 хвилин після публікації матеріалу S&P 500 (фондовий індекс, у кошик якого включено 500 акціонерних компаній США) впав на 38 пунктів. За підрахунками, таким чином американська економіка втратила $342 млрд. Лише згодом виявилося, що «сенсаційний матеріал» ABC був завичайним фейком. ЗМІ спростували інформацію лише після закриття біржових ринків, коли втрата зменшилась до $51 млрд.
«Сучасні фейкові новини можна порівняти з бомбою у світі комунікації, репутації та брендування. Достатньо лише однієї вдало організованої операції, щоб скривдити людей та організації», - заявив Майк Пол, президент компанії Reputation Doctor, яка працює з репутаційними кризами.
Дослідники визначили, що неправдиві новини несуть потенційну втрату 0,05% глобальної фондової вартості, а це $39 млрд щорічних збитків по всьому світу.
Фейки також впливають на фінансовий стан громадян безпосередньо. Лише у США фінансова дезінформація впливає на $17 млрд пенсійних заощаджень. 63% респондентів опитування American Institute of Certified Public Accountants заявили, що поширення неправдивої інформації зробило ухвалення важливого фінансового рішення значно важчим. Ця цифра лякає, якщо зважати, що люди, які приймають більшість серйозних фінансових рішень, та люди, які поширюють найбільше фейків, становлять одну соціальну групу - американці 65 років+.
Фейки та здоров’я
Звичайно, зазначають вчені, фінансові втрати є другорядними у порівнянні з ризиками для здоров’я. Наприклад, щороку США доводиться витрачати майже $9 млрд на лікування захворювань, які можна з легкістю запобігти за допомогою вакцин. Жодна з країн не має імунітету до антивакцинаторської пропаганди, яка швидко може вийти з-під контролю.
Разом із некоректними медичними порадами та антивакцинаторськими настроями фейки активно поширюються у галузі захисту навколишнього середовища. Одне з досліджень виявило, що з 30 тисяч матеріалів про зміни клімату у відкритому доступі, лише 700 були фактологічно правдивими. Така тенденція також вплине на фінансовий сектор, адже неспроможність зупинити зміни клімату зменшать ВВП кожної країни на 7,2% до 2100 року.
Вибори
Дослідження Принстонського університету показало, що під час виборів президента США у 2016 році, 2,6% від усіх журналістських матеріалів становили фейки. Дослідники роблять також невтішні прогнози щодо майбутнього. Наприклад, очікується, що лише під час президентських перегонів 2020-го у США на дезінформацію витратять щонайменше $200 млн.
Але глобальний ефект фейків не стосується виключно США. Очікується, що відсоток неправдивих новин збільшуватиметься щороку. Зокрема, аналіз у Бразилії показав, що 42% вірусних повідомлень поширених громадянами під час виборів, фактчекери визнали неправдивими.
Бренди
Великі бренди можуть сильно страждати, якщо їхнє ім’я розташовано поруч з брехливим чи провокаційним контентом. Однак розміщення реклами бренду на сайтах, які поширюють екстреміську чи неправдиву інформацію, коштує набагато дешевше, ніж деінде. Маркетинговим відділам брендів доводиться обирати: жертвувати репутацією або грошима.
Наприклад, компанія L’Oréal може втратити $8,6 млрд, якщо розмістить рекламу продукту на сайті, де активно обговорюється псевдонаукова та неправдива медична інформація.
Брендам також доводиться вкладати значні кошти, щоб боротися із наклепом та дезінформацією. У серпні 2017 року на платформі 4Chan з’явилося повідомлення, що компанія Starbucks проводитиме «День мрійників» і безкоштовно видаватиме напої незадокументованим іммігрантам. Бренду довелося швидко провести кампанію проти дезінформації, на що витратили чималі кошти.
Вирішення проблеми
Facebook вже запустила низку ініціатив, які мають боротися з дезінформацією у соцмережі. Серед них - співпраця з факт-чекінговими організаціями та проект News Integrity Initiative, спрямований на підвищення рівня медіаграмотності. За словами Марка Цукерберга, щороку компанія виділяє більше коштів на боротьбу з дезінформацією, ніж Twitter отримує за рік (тобто понад $3 млрд).
За боротьбу з фейками також взялися уряди країн. Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США витратило $68 млн на дослідження технологічного способу виявлення маніпуляції та дезінформації. Велика Британія виклала понад $23 млн на Фонд фейкових новин Східної Європи. Від Бразилії до Китаю розробники створюють численні додатки, системи виявлення та IT-системи для боротьби з неправдивою інформацією.
Науковці підсумовують, що глобальні збитки від поширення фейкової або маніпуляційної інформації становлять щонайменше $78 млрд на рік. Незважаючи на технологічний процес та посилену боротьбу з дезінформацією, економічні наслідки фейків тільки погіршуватимуться. І у майбутньому фейки матимуть силу знищити величезні компанії та спровокувати глобальний хаос.
