Європа vs Голлівуд. Локальне кіно на мейджорських європейських ринках: Великобританія, Франція, Німеччина

Частка зборів національного кіно у загальному бокс-офісі в Україні останні п'ять років демонструвала постійний зріст. Рекордним у цьому плані став 2018-й, коли релізи вітчизняного виробництва заробили у кінотеатрах близько 8% від загальних касових зборів за рік. Для порівняння: аналогічний показник 2017-го склав 4,8%. Зростання, як то кажуть, помітне неозброєним оком. Україна вже наздогнала та перегнала немало європейських країн, але говорити про те, що ми хоча б «дотягли» до середньоєвропейської медіани, поки що занадто рано. В Європі у середньому частка зборів релізів локального виробництва становить близько 23%. Звичайно, це як міряти середню температуру по лікарні. Тому в цьому матеріалі ми вирішили уважніше подивитися на європейських лідерів - найбільших і за обсягами відвідуваності кінотеатрів, і за загальними касовими зборами. MBR проаналізував, як фільми національного виробництва почуваються у «домашньому» прокаті на трьох із шести європейських «мейджорських» територій - у Великобританії, Франції та Німеччині (другу «мейджорську» трійку - Іспанію, Італію та Росію - ми проаналізуємо у наступному матеріалі).

Великобританія

Сполучене Королівство вже тривалий час є найбільшим кіноринком Європи з погляду касових зборів. Проте якщо аналізувати кількість проданих квитків, а також кількість кіноекранів, що працюють у країні, то за цими показниками Туманний Альбіон досить відчутно поступається Франції. В середньому кожен британець за рік ходить у кіно 2,7 рази, а на кожні сто тисяч жителів у Великобританії припадає близько 6,6 екранів.

Частка зборів національного кіно у країні за офіційними даними є чи не найвищою в Європі (вища лише в Туреччини). За даними British Film Institute, торік вона склала 46,1%. Проте варто розуміти, що під поняття «національне кіно» тут підпадають усі голлівудські стрічки, що знімаються у копродукції з британцями. Якщо ж розглядати суто британське кіно (без голлівудської участі), то його частка минулого року склала 13,2%. І це - найвищий показник за останні чотири роки.

Загалом ситуація на кінопрокатному ринку Великобританії має такий вигляд:

Кіноринок Великобританії, 2015-2018 роки

Загалом торік у британський прокат вийшло 787 стрічок, що на 27 релізів більше за показники 2017 року. З них 212 - це проекти американського виробництва, 182 - британські стрічки і ще 15 - голлівудські фільми британської копродукції. Ці 15 голлівудсько-британських релізів згенерували загалом близько 32,9% усього річного бокс-офісу. При цьому частка 182 незалежних британських стрічок (зокрема і британсько-американського виробництва, але вироблених не зі студіями-мейджорами, а з незалежними американськими кінокомпаніями) склала 13,2%, а 212 американських фільмів зібрали у британських кінотеатрах 51,3% сумарної річної каси.

З огляду на вищенаведену статистику, недивно, що найбільш касовими британськими проектами є вироблені спільно з Голлівудом блокбастери. Якщо подивитися на статистику минулого року, то чотири перші позиції у рейтингу фільмів національного виробництва посідають британсько-голлівудські стрічки. І лише п'ятим за обсягом зборів національним фільмом є також копродукція зі США (проте не з мейджорською голлівудською студією).

Локальне кіно у британському прокаті, 2018 рік

Спроби знайти відповідь на запитання, чи вдається британському кіно час від часу складати гідну конкуренцію Голлівуду, здаються марною справою. Адже британське кіно по факту є сьогодні невід'ємною частиною Голлівуду. Звичайно, подекуди трапляються винятки із загального правила, коли британські фільми без голлівудської підтримки прориваються до ТОП-10 найкасовіших релізів року. Проте 2018-го цього не відбулося. Створена у копродукції з незалежною американською кінокомпанією Perfect World Pictures історична біографічна драма «Темні часи» стала найкасовішою неголлівудською британською стрічкою і, заробивши близько $33,4 млн, опинилася лише на 13-й сходинці британського кіночарта. А найбільш касовим релізом британського виробництва, до створення якого не долучилися американські кінематографісти, виявилась кримінальна драма «Король злодіїв» (King of Thieves), яка з бокс-офісом $7,77 млн опинилася аж на 54-му місці загального британського кінопрокатного рейтингу 2018 року.

Якщо проаналізувати попередні періоди, то стає очевидним, що незалежний британський фільм через таке близьке британсько-американське співробітництво має дуже мало шансів увійти до лідерів місцевого прокату. Найкращий результат 2017 року показала британська драмеді «Т2 Трейнспоттінґ» (T2 Trainspotting), котра з бокс-офісом $21,2 млн зайняла 18-ту позицію загального кінопрокатного рейтингу. А от найкасовішим британським релізом (без участі США, проте за участі Канади) 2016 року став драматичний трилер «Око в небі» (Eye in the Sky) - стрічка зібрала $6,64 млн, що дозволило їй зайняти аж 65-ту сходинку чарта.

Франція

Франція є наразі найбільшим ринком Європи - як із погляду кількості проданих квитків, так і за кількістю кіноекранів, що працюють у цій країні. Знову ж, якщо залишити за дужками Туреччину (яка є Європейською територією лише частково), то Франція залишається лідером регіону за часткою фільмів національного виробництва у прокаті. У середньому кожен француз за рік ходить у кіно трохи більше 3 разів, а на кожні сто тисяч жителів у Франції працює наразі 9,2 кіноекранів.

Кіноринок Франції, 2015-2018 роки

На відміну від Великобританії, котра левову частку свого кінопродукту виробляє у копродукції з іншими країнами (переважно зі Сполученими Штатами), французькі кінематографісти є набагато самостійнішими і до проектів спільного виробництва долучаються не так часто, як британці. Частка французьких релізів у загальному бокс-офісі країни торік сягнула 39,3%. Це найкращий результат за останні чотири роки, проте далеко не рекордний. До прикладу, за даними CNC, 2011-го цей показник становив 41,9%, 2012-го - 42%, а рекордного 2014 року - 46,7%.

Торік відразу чотири стрічки французького виробництва потрапили до десятки кінопрокатних лідерів. Найуспішнішими традиційно для Франції були комедії, що посіли друге і третє місця у загальнорічному кіночарті. При цьому боротьба за перше місце була дійсно напруженою: голлівудський блокбастер «Месники: Війна нескінченності» (Avengers: Infinity War) зібрав у кінотеатрах Франції $47,69 млн і випередив французьку комедію «100 мільйонів євро - 3» (Les Tuche 3) лише на $260 тис.

Локальне кіно у французькому прокаті, 2018 рік

У попередні декілька років релізи французького виробництва, хоч і регулярно входили до трійки найкасовіших стрічок, усе ж стати абсолютним лідером місцевого кінопрокату не змогли. 2017 року найкращий результат серед фільмів, виробництвом яких займались французькі кінематографісти, показала масштабна міжнародна копродукція «Валеріан та місто тисячі планет» (Valerian and the City of a Thousand Planets), що заробила у місцевому кінопрокаті $36,8 млн і стала третьою найкасовішою стрічкою року. Лідером 2017-го зі зборами майже $65 млн був голлівудський блокбастер «Зоряні війни: Останні джедаї» (Star Wars: The Last Jedi).

2016 року французька комедія «100 мільйонів євро - 2» (Les Tuche 2) виявилась третьою за обсягом загального бокс-офісу, що склав $32,6 млн. Того року перше місце за зборами у Франції було в американського фантастичного блокбастера «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія» (Rogue One: A Star Wars Story) - стрічка зібрала загалом близько $39,4 млн. Якщо ж говорити про 2015 рік, то найбільш касовій французькій роботі - комедії «Нові пригоди Аладіна» (Les nouvelles aventures d'Aladin) - вдалося посісти лише сьому сходинку загального кінопрокатного чарта з результатом $29,9 млн.

Касовим проривом французького кіно останніх п'ятнадцяти років є романтична комедія «Лашкаво прошимо» (Bienvenue chez les Ch'tis), котра 2008 року просто таки розірвала французький кінопрокат, заробивши шалені $193,76 млн. Трохи меншими, але все ж надпотужними зборами може похвалитися біографічна драмеді 2011 року, відома нам як «1+1» (Intouchables). Лише у кінотеатрах Франції ця стрічка зібрала майже $166,13 млн, впевнено залишивши позаду голлівудські блокбастери. Третім найкасовішим релізом національного виробництва за останні роки є комедія «Божевільне весілля» (Qu'est-ce qu'on a fait au Bon Dieu?), що зі зборами майже $104,66 млн очолила кінопрокатний рейтинг 2014 року.

Німеччина

Німеччина є другою країною Європи за кількістю кінозалів. Німці у середньому ходять до кінотеатрів рідше, ніж ті самі французи та британці (2018 року на кожного німця припадало лише 1,3 проданих квитків). А от показник кількості залів на душу населення є вищим за Великобританію (близько 6 кіноекранів на кожні 100 тисяч мешканців країни). При цьому, незважаючи на те, що за кількістю населення Німеччина випереджає інші європейські країни, загальна відвідуваність кінотеатрів останніми роками поступово зменшується.

Кіноринок Німеччини, 2015-2018 роки

З погляду частки фільмів локального виробництва у місцевому прокаті Німеччина перебуває якраз у медіані середньоєвропейського значення. За підсумками 2018 року німецькі релізи змогли зібрати близько 23,5% усієї виручки місцевих кінотеатрів від продажу квитків. При цьому особливими касовими перемогами німецьке кіно торік не відзначилось: найуспішніший за бокс-офісом реліз локального виробництва - біографічна драма «Хлопчик має бути на свіжому повітрі» (Der Junge muss an die frische Luft) - з результатом $31,8 млн зміг посісти лише п'яту сходинку загального кінопрокатного рейтингу. Інші найкасовіші стрічки німецького виробництва розташувались у хвості другої десятки локального кіночарта.

Локальне кіно у німецькому прокаті, 2018 рік

2017 року дуже непогано показала себе німецька комедія «Відпадний препод - 3» (Fack ju Göhte 3), котра зі зборами $62,52 млн впевнено посіла друге місце локального кінопрокатного рейтингу. Її зміг випередити лише голлівудський блокбастер «Зоряні війни: Останні джедаї» з касою $83,14 млн. 2016 року найкращою серед фільмів німецького виробництва виявилась драмеді «Гартмани вас вітають» (Willkommen bei den Hartmanns), котра зібрала $28 млн і стала сьомою серед найкасовіших стрічок року. За рік до цього друга частина місцевої комедії «Відпадний препод» (Fack ju Göhte 2) заробила у німецькому прокаті $70,21 млн, проте змогла посісти з цим результатом лише третю сходинку загального кінопрокатного рейтингу. 2014-го та 2013-го німецькі фільми - відповідно драмеді «Мед у голові» (Honig im Kopf) та комедія «Відпадний препод» - ставали другими за загальним обсягом касових зборів, пропускаючи вперед голлівудські блокбастери.

Проте за останні п'ятнадцять років усе ж таки були випадки, коли німецьке кіно ставало абсолютним лідером кінопрокату на батьківщині. 2007 року романтична комедія Тіля Швайгера «Красунчик» (Keinohrhasen) зібрала $74 млн і на понад $8 млн випередила свого найближчого голлівудсько-британського конкурента «Гаррі Поттер та Орден Фенікса» (Harry Potter and the Order of the Phoenix). А 2004 року найкасовішою стрічкою стала німецька науково-фантастична комедія «Космічна варта. Епізод 1» (T)Raumschiff Surprise - Periode 1), котра загалом зібрала $62 млн.