Для будь-якої галузі в будь-яких умовах криза - це випробування на міцність. Хтось його неодмінно провалить, а хтось, скориставшись можливостями, що трапилися, оберне собі на користь. Пандемія у цьому нехитрому правилі не виняток: вона, безумовно, підкосила багатьох, та є й ті, для кого події минулого року стануть поштовхом до розвитку.
Якщо ви стежите за новинним порядком денним світової медіаіндустрії (й уважно читаєте наш телеграм-канал), то знаєте, що уряд Іспанії ухвалив безпрецедентне рішення інвестувати в місцеву кіноіндустрію величезні гроші - 1,6 млрд євро протягом найближчих п'яти років. Це, а також цікавість глобальних гравців на кшталт Netflix і Amazon, які бачать у країні не лише локацію для зйомок, а й штаб для підкорення європейського ринку, змушує придивитись до того, що там узагалі відбувається. Іспанці певні: найближчими кількома роками їхня країна стане передовиком кіновиробництва в Європі, й сьогодні ми розберемося, на чому ґрунтуються такі амбіції.
Держпідтримки багато не буває
Спершу, мабуть, варто докладніше поговорити про інвестиційний план Spain Audiovisual Hub, який наприкінці березня озвучив прем'єр Іспанії Педро Санчес. Він справді передбачає 1,603 млрд євро держпідтримки для місцевої кіноіндустрії і розрахований до 2025 року, а його головна мета - збільшення виробництва на території країни, залучення іноземних інвестицій, а також зміцнення впливу іспанських компаній на міжнародних ринках. Домагатись усього цього планують у чотири етапи, що фінансуватимуться та здійснюватимуться паралельно. Аби все вийшло, до плану долучаться не лише профільні відомства на кшталт міністерства культури, а й усі ключові урядові установи, зокрема міністерство економіки.
Та зупинімося на етапах: їх, як ми вже говорили, чотири, і кожен розписаний доволі докладно - із сумами, що виділятимуться, і цілями, яких необхідно досягти. Найскромніша стаття витрат становить 15 млн євро й передбачає адаптацію і просування потрібних галузі досліджень. Куруватимуть її національні Міністерства освіти та промисловості. Ще 18 млн євро піде на спрощення системи міжнародних відносин в аудіовізуальній сфері, а також на усунення бюрократичних бар'єрів. Третій етап передбачає перехід компаній на цифрове виробництво, збір статистичних даних про аудиторію та підтримку як іспанських компаній на міжнародній арені, так і іноземних виробництв в Іспанії. Відповідатиме за реалізацію спеціально створене Spain Audiovisual Hub Bureau, а бюджет етапу - 240 млн євро.
Найзначніша частина держфінансування - 1,33 млрд євро - піде на зміну системи податкових пільг. Мета цього етапу - полегшити доступ до фінансування, розширити права на участь у проектах, створити нові напрями суспільної підтримки галузі та скоротити гендерний розрив. Для іноземних продюсерів рібейти становитимуть 30% для першого мільйона євро витрат і 25% для наступних витрат на території Іспанії. Водночас на Канарських островах і в Наваррі діятимуть окремі, більші пільги - 50% і 35% відповідно.
Якщо рекордне вливання грошей у кіновиробництво видається вам несправедливим щодо інших галузей індустрії, то знайте: претендувати на підтримку зможуть також творці телеконтенту, цифрові платформи, творці анімації, відеоігор і візуальних ефектів. Підсумком чотирьох років майбутньої роботи має стати зростання всіх цих виробництв на території Іспанії на 30%.
Фото - en.prothomalo.com
Криза як привід для зростання
Щедрість, з якою держава підтримує іспанську медіаіндустрію, вражає, але в цьому є чимала заслуга самої галузі. Річ у тому, що на неї, за даними Мінкульту, припадає вже 3,2% іспанського ВВП, а коли інвестиції спрацюють, цифра зросте ще більше. Крім того, пандемія та зумовлена нею економічна криза стали причиною глобального перегляду раніше намічених стратегій. Наприклад, сфера туризму, яка до початку пандемії становила 12,4% ВВП країни, протягом 2020-го просіла до рекордно низького рівня й нині лише злегка перевищує 4%. З огляду на всі обставини чекати швидкого відновлення сектора не доводиться, тому уряд Іспанії вирішив зробити ставку на культуру.
І неспроста: за словами прем'єра країни Педро Санчеса, сьогодні «аудіовізуальна індустрія є ключовою з погляду зайнятості та економіки, а також міжнародною проекцією іспанської культурної ідентичності». Ба більше, в іспаномовного контенту є суттєва перевага перед рештою Європи: його без зайвих вкладень можна поширювати не лише в самій країні, а й майже в усій Латинській Америці.
Утім, не пандемією та держпідтримкою самими: закріпитися на світовій мапі кіновиробництва Іспанії допоміг іще й Brexit. Коли Великобританія 2016 року ухвалила рішення вийти з Євросоюзу, глобальні виробники контенту виявили підвищену цікавість до роботи в Іспанії, та так, що в період із 2015-го по 2018-й кількість випущених тут серіалів зросла більш ніж на 50%, а внесок прибутків від кіноіндустрії у ВВП підскочив із 429 до 655 млн євро. Успіх закріпився тим, що 2018-го стримінг-сервіс Netflix ухвалив рішення відкрити в Мадриді першу європейську виробничу філію, яка запрацювала 2019-го. Віцепрезидент Netflix Ерік Баркман щодо цього казав, що Іспанія - країна новаторських ідей і телепродуктів і тому глядачі від Сан-Себастьяна до столиці Чилі Сантьяго, від Торонто до Токіо полюбляють фільми іспанського виробництва. І загалом, він має рацію: один лише успіх «Паперового будинку» чого вартий.
Слідом за Netflix Іспанією цікавляться й інші глобальні гравці. У країні працює підрозділ Amazon Studios, є офіс HBO, а Viacom International Studios відкрила в Мадриді центр зі співробітництва зі своїми делегаціями в Латинській Америці. Також тут планують вести координацію розроблень, виробництво та розповсюдження контенту Європою, Африкою й у країнах Близького Сходу.
Одне слово, передумов для постпандемійного зростання в іспанської кіноіндустрії і так у надлишку, а рекордна держпідтримка в результаті цілком може обернутися захмарним профітом. Тож, якщо плануєте шукати партнерів для копродукції, придивіться до місцевих компаній - іспанський досвід нам усім зараз не завадив би.
