Увесь минулий рік більшість людей у світі вчилася жити по-новому: пандемія багатьом поплутала карти, змусивши придумувати нові правила гри та свіжі формати для давно звичних речей і явищ. Навряд чи потрібно нагадувати, що однією з найпостраждаліших галузей у нескінченному марафоні карантинів і локдаунів виявилася медіаіндустрія, особливо її кіновідгалуження. І якщо про повноцінне відновлення кінотеатрального прокату говорити поки зарано, то фестивальний сегмент чимдуж намагається встати на по-новому прокладені рейки.
Першопрохідцем напряму 2021 року стане Берлінале - єдиний з великих форумів, що проскочив до початку пандемії 2020-го. Кінофестиваль, котрий традиційно відбувається у лютому, не зміг обійтись без переносів термінів і зміни формату, але його основні активності все ж стартують 1 березня. Ну а позаяк часу до весни лишилося аж геть мало, сьогодні ми поговоримо про те, чого чекати від 71-го Берлінале, який він буде і як його організатори розв'язали проблему масових прем'єр у розпал пандемії.
Розділений, але не зломлений
Фото - theconversation.com
Перше, про що потрібно згадати, - це рішення оргкомітету розбити фестиваль на дві частини та рознести їх у часі. Власне, 1 березня стартує лише перша, індустріальна частина заходу, а другої, глядацької, доведеться зачекати до літа - точніше, до 9 червня.
Попри те що всі офлайн-активності й урочисте вручення призів лишили на літо, початок весни теж обіцяє бути спекотним: крім закритих показів, на яких зі стрічками-учасницями основного конкурсу познайомиться журі, в ці самі терміни відбудуться Берлінський ринок копродукції (Berlinale Co-Production Market), програми Berlinale Talents і World Cinema Fund, а також традиційний супутник кінофестивалю European Film Market. Переможців у різних секціях Берлінале (зокрема й Generation 14plus, до якої в української аудиторії цьогоріч особлива цікавість - через участь у конкурсі стрічки Катерини Горностай «Стоп-Земля») теж виберуть у березні, а в червні фільми-тріумфатори представлять глядачам - як у кінотеатрах, так і на відкритих майданчиках, а їхнім творцям роздадуть призначені призи.
Пояснюючи рішення провести Берлінале в кілька етапів, виконавчий директор огляду Маріетт Різенбек зазначала, що передусім воно спричинене потребами індустрії: зібрати глядачів у залах зараз не дозволяє епідеміологічна ситуація, але правил функціонування кіноринку ніхто не відміняв, тому його потрібно було провести в першому кварталі року. «Наприкінці листопада ми зрозуміли, що провести Берлінале у традиційному форматі не вийде. Карло (Шатріан, художній керівник фестивалю. - MBR) на той час переглянув кілька цікавих фільмів, творці яких шукали можливостей показати свої проекти публіці. Ми відчули, що маємо дати їм такий шанс, але водночас виникла необхідність продумати, як саме це зробити. Певна річ, що найраннішою датою став початок літа. Тоді Канни були заплановані на травень, тож ми розуміли, що ринок почне функціонувати», - поділилася Різенбек.
До речі, членам журі, яке складається із шістьох режисерів-переможців Берлінале минулих років, не доведеться чекати літа, щоб побачити фільми основного конкурсу на великому екрані. Спеціально для них організатори передбачили можливість кінотеатральних показів. «Для нас важливо, аби члени журі не лише дивились фільм в одному залі, а й мали можливість обговорити його віч-на-віч. Ми не проти сучасних технологій, але йдеться про геть інші види роботи та взаємодії. Для нас це очевидно. Крім того, в нас є підтримка місцевої влади, тож гості зможуть прилетіти до країни й дивитися кіно в закритому кінотеатрі», - заявив Карло Шатріан.
Без стримінгів і студій, але з потенційними хітами
Фото - twitter.com/berlinale
Складаючи програму фестивалю в період пандемії, організатори передбачувано зіткнулися з безліччю труднощів. Наприклад, цього року серед конкурсантів немає релізів від великих студій на кшталт Disney або Warner Bros. За словами Шатріана, це сталося через відсутність упорядкованості у графіках прем'єр. «Берлінале та студії пов'язує довга історія. Фестиваль традиційно надавав їм майданчик для демонстрації проектів, але це працювало лише тоді, коли всі театральні релізи були заплановані та розписані. Зараз про це не йдеться. Ми беремо участь у безлічі дискусій і обговорюємо можливість перенесення деяких термінів на літо, проте великі студії продовжують відкладати прем'єри, тож демонстрація таких стрічок у березні просто неможлива», - пояснив він.
Крім того, за бортом опинилися стримінг-сервіси, але тут перешкодою став нагородний сезон. Художній керівник Берлінале зізнався, що представники фестивалю вели переговори з майданчиками, та нові терміни глядацької частини огляду останніх не влаштували, бо вони насамперед націлені на «Оскар», церемонія якого відбудеться у квітні.
Це, втім, геть не означає, що постраждала якість програми Берлінале. Цьогоріч в основному конкурсі беруть участь 15 стрічок із 16 країн (2020-го фільмів було 18), і цього, на думку Шатріана, цілком удосталь - особливо з огляду на те, що показуватимуть їх журі протягом лише п'яти днів. Серед конкурсантів - завсідник огляду Хон Сан Су з новою стрічкою «Вступ», володарка премії Європейської кіноакадемії за найкращий сценарій і режисер фільму «Портрет дівчини у вогні» Селін Ск'ямма з роботою «Маленька мама», а також зірка «Безславних виродків» Даніель Брюль із режисерським дебютом під назвою «Поруч». Із повною програмою можна ознайомитися тут.
Дистрибуція по-новому
Фото - berlinale.de/Palace Cinemas/Kino Melbourne
Директор Берлінале Маріетт Різенбек лише побіжно згадувала про те, що European Film Market важливо провести на початку року, а глава кіноринку Денніс Рух дав цьому докладніше пояснення: «Позаяк EFM є важливою складовою світової кіноіндустрії і включений до однієї екосистеми з такими подіями, як Marché du Film та Американський кіноринок, ми не могли перенести його на пізніші терміни».
З огляду на пандемійні реалії основна частина заходів ринку відбудеться в онлайн-форматі, але без сюрпризів у цій частині теж не обійшлось. На початку лютого організатори презентували нову програму під назвою EFM Goes Global і в її рамках обіцяють провести живі кінопокази за межами Європи: учасники зможуть подивитися на великому екрані фільми з офіційного відбору Берлінського кінофестивалю. Міст, в яких будуть організовані покази, загалом чотири: Токіо, Мельбурн, Сан-Паулу та Мехіко. А логіка їхнього вибору пояснюється тим, що саме там сконцентрована значна кількість національних прокатних компаній. «Якщо дистрибутори не зможуть відвідати Берлін цього року, ми самі привеземо їм фільми та представимо їх у тому форматі, під який вони були створені: на великому екрані. Завданням EFM Goes Global є підтримка міжнародного просування стрічок, відібраних на Берлінале. Ця ініціатива також дозволяє невеликим прокатним компаніям за межами Європи взяти повноцінну участь у ринку. Крім того, нова програма сприяє більшій стійкості прокатного бізнесу в умовах обмежень авіаперельотів», - пояснив ініціативу Рух.
Що ж до онлайн-показів, то на спеціальній платформі EFM зареєстрованим користувачам будуть доступні не лише проекти-учасники ринку, а й стрічки, що увійшли до програми Берлінського кінофестивалю. А щоб глядачам з усього світу було зручно стежити за прем'єрами, організатори розробили графіки для кожного часового поясу, і почати перегляд будь-якого фільму можна буде протягом 120 хвилин зі старту сеансу. Також не забувайте, що EFM цінний не лише кінопоказами - в його межах під егідою EFM Industry Sessions традиційно відбудуться численні дискусії та конференції, стежити за якими теж можна буде онлайн.
Україна на EFM
Фото - Film Industry Association of Ukraine
Щороку на Європейському кіноринку працює Український національний стенд, організований індустрією за підтримки Держкіно. І 2021-й виключенням не стане, хоча промоція вітчизняних фільмів відбуватиметься онлайн. Як повідомили організатори (Асоціація кіноіндустрії України за участі Української кіноасоціації, Української кіноакадемії та інших професійних спілок), на національному онлайн-стенді буде розміщена інформація про переваги зйомок в Україні (зокрема, про запровадження кеш-рібейтів, податкові пільги тощо), привабливі локації та можливості для реалізації спільних проектів. Основна діяльність стенду націлена на просування українських національних фільмів на міжнародний кіноринок та налагодження співпраці з іноземними партнерами. Вже традиційно головним слоганом стенду стане UkraineIsYourDestination.
У профілі стенду на EFM виробники зможуть розмістити інформацію про українські національні фільми - трейлери, постери та загальні дані про стрічки. Для цього потрібно заповнити онлайн-форму, додати посилання для завантаження постеру, а також створити чи оновити сторінку про відповідний фільм на платформі DzygaMDB. Інформація у профілі може містити трейлер стрічки (за наявності) - цей лінк буде додано до профілю фільму на стенді. Дедлайн подачі - 24 лютого.
Також організатори повідомляють, що в межах Українського стенду працюватиме координаційний центр, котрий в онлайн-режимі відповідатиме на запити відвідувачів, допомагатиме з пошуком українських партнерів та координуватиме організацію зустрічей. І нагадують, що є можливість проведення ринкових показів українських фільмів за зниженим тарифом від Українського національного стенду. Зареєструватися для участі у ринку, аби отримати доступ до бази учасників EFM, можна тут.
Наразі важко сказати, якою мірою ефективним виявиться новий формат проведення великих міжнародних кінофестивалів, але сам факт пожвавлення в сегменті не може не тішити. Ну й, певна річ, ніхто не скасовує наших сподівань на те, що колись пандемія завершиться, а організаторам оглядів більше не доведеться виявляти дива винахідливості.
