Не можна сказати, що вебсеріали - геть уже новий і невідомий для України напрям: експериментами в цьому жанрі встигли відзначитися як великі гравці (Суспільне, StarLightMedia та - причому не раз - «Мамахохотала»), так і невеликі продакшени. Але повноцінно зайняти нішу на нашому ринку вебсеріалам наразі не вдалось. Можливо, з виходом дванадцятисерійки 1+1 media «Секс, Інста і ЗНО» ситуація зміниться, і створений виключно для діджитал-майданчиків серіал приверне увагу виробників до жанру. А якщо так - їм напевно стануть у пригоді поради бувалих творців вебсеріалів.
Один із таких - Роман Розенгурт, сценарист, лектор школи 1+1 Media School і співзасновник (разом із Анною Розенгурт) продакшену Caffeine Film Production, що спеціалізується на вебсеріалах. Проекти Романа - Speech!ess, 150 KG, Deviant Science й інші - відзначені міжнародними нагородами, декотрі представлені на Amazon Prime. Спеціально для MBR Розенгурт написав колонку, в якій розповідає про особливості виробництва вебсеріалів і ділиться досвідом.
***
Що ж таке цей вебсеріал?
Вебсеріал сам собою не є окремим жанром, і можна сказати, що від звичайного серіалу його відрізняє форма подавання й аудиторія. Та є кілька параметрів, за якими можна виявити цього звіра:
Місце проживання. Всілякі вебмайданчики: YouTube, Instagram, TikTok тощо. Сама назва «вебсеріал» передбачає, що трансляція продукту відбувається не на ТБ, а в інтернеті.
Хронометраж. Зазвичай вебсеріал - невелика тварина, розмір залежить від майданчика проживання. На Instagram або TikTok - епізод може бути менший за хвилину. На YouTube, Vimeo, Facebook - уже більший, від 2 до 10 хвилин. Бувають винятки у вигляді п'ятнадцятихвилинних серій, але вони доволі рідкісні.
Нішевість. Вебсеріали поглинають увагу специфічної вузької аудиторії, тимчасом як ТБ-серіали передбачають велике охоплення та ширшу аудиторію.
Класифікація вебсеріалів
Залежно від мети та способу монетизації можна виділити кілька видів вебсеріалів:
Преміальний - контент заради контенту. Це незалежні вебсеріали, що монетизуються від переглядів на платформі, або ж перегляд доступний за преміум-передплатою. Глядач платить або своєю увагою, або кревними. Мабуть, найвідоміший - з купою неофіційних наслідувачів і офіційних адаптацій - французький серіал «Коротше» (Bref).
Рекламний або брендований. Такий вебсеріал замовляється якоюсь комерційною організацією з метою просування себе, свого продукту тощо. Це варіант непрямої реклами, коли компанія замовника інтегрується в серіал через product placement, надану характерну локацію або у вигляді лого. Досить часто такий контент компанія ексклюзивно розміщує в себе на сторінці. Приклади: Falling for You (Target), «Марго проти Лілі» (Nike), 1968.DIGITAL («Альфа-Банк»), «Міксер» (Comfy), «Вільні гроші» («Фрідом Фінанс Україна»), «Ті, що вижили» (ТРЦ «Проспект»).
Соціальний - на відміну від рекламного замовляється некомерційними організаціями. Їхня мета - достукатись і донести до уваги аудиторії певний соціальний меседж. Приклади: 5baksiv.net, Eva.stories.
Окремо йдуть усілякі приквели, сиквели та спінофи телевізійних серіалів, завдання яких - зберегти увагу аудиторії певного проекту. Приклад: 4 вебсеріали за «Ходячими мерцями», «Приборкувачі духів» (спіноф до «Надприродного»). Цей вид мало поширений на пострадянській території, натомість добре діє на Заході.
Фінансування та монетизація
Де ж гроші? Історія фінансування кожного серіалу сама собою може стати основою для серіалу. Але загалом джерела фінансування залежать від типу проекту: це можуть бути спонсори, бренди, маркетингові агентства (у разі брендованих серіалів), держава, фонди, меценати (у разі соціальних серіалів), телеканали або платформи для спінофів. Найскладніші справи з фінансуванням преміального контенту. Часто це робиться на власні кошти творців із метою бути поміченим, запропонувати серіал великим гравцям чи як просто творча реалізація. За певний відсоток прав можуть підключатись інвестори. Ну й завжди лишається опція краудфандінгу на платформах на кшталт Kickstarter та Indiegogo.
Відповідно, монетизація вебсеріалу може бути або на стадії виробництва, коли гроші виділяються до зйомок і продакшен заробляє production fee, або після зйомок. Напевне, монетизація готового серіалу - найскладніша частина процесу. В ідеалі варто підключити до цього дистрибуторську компанію.
Види монетизації:
- Продаж ліцензії або формату платформам, каналам, сайтам. Ідеальна схема, адже продати один серіал можна багато разів. Але це і найскладніша схема. Як гадаєте, скільки контенту пропонують щодня, наприклад, сервісу Netflix?
- Sharing revenue. Платформи публікують у себе вебсеріал, беруть гроші за його перегляд, або за рекламу під час перегляду, або за передплату й виплачують творцям частину прибутків. Так працює, наприклад, Amazon Prime. Прибутку з цього, як правило, небагато, але можна набрати сотню платформ і збирати буквально з миру по нитці.
- Монетизація на YouTube. Якщо глядач натискає на рекламний банер або на рекламний ролик на початку відео, то рекламодавець платить за це майданчику, а YouTube віддає половину творцям відео. Начебто найочевидніший спосіб, його намагаються реалізувати мільйони людей в усьому світі - але, як правило, не дуже успішно. Вартість реклами залежить від країни, в котрій залили відео. В Україні вартість реклами вдесятеро менша, ніж у тій самій Америці. Тому, щоб якось заробити на відео, потрібні мільйонні перегляди. Аби домогтися мільйонних переглядів, відео потрібно просувати, хоч яке воно геніальне. А просування коштує грошей. Іноді має сенс укласти у просування більше, ніж у виробництво, а заробляти вже на наступних сезонах. Або ні. Відеобізнес - штука ризикова.
Але що важливіше за всі схеми, типи, способи монетизації та інші речі - це сценарій. Відео має бути цікавим, інакше його швидко перемкнуть на інше: шукати не потрібно, воно саме в кутку вистрибує. Тому зосередьмося на драматургії вебсеріалів.
Особливості драматургії вебсеріалів
Основи драматургії незмінні, чи то анекдот або «Гра престолів». Дідусь Аристотель казав, що в історії мають бути початок, середина й - от несподіванка! - кінець. Причому зовсім не обов'язково в такій послідовності. Звісно ж, мусить бути герой, в якого має виникнути проблема, з'явитися мета - хибна чи справжня, що приведе його до рівноваги. В хорошого героя є мотивація для досягнення мети, перешкоди на шляху й антагоніст (теж зі своєю мотивацією, метою та перешкодами). Антагоніст - необов'язково жива істота. Це може бути природа, суспільство або сам герой зі своїм внутрішнім конфліктом. У підручниках є ще багато чого, та перерахованого вище у принципі достатньо для якісної історії. Втім, характерні відмінності вебсеріалів привносять у стандартну драматургію деякі особливості.
10 заповідей драматургії вебсеріалів
1. Не вбивай часу. Дія має захоплювати відразу, часу на довгу експозицію немає. Якщо протягом 10 секунд не втримати уваги глядача - він перемкнеться на інше відео.
2. Не завдавай нудьги. Все має бути динамічно, на атмосферні сцени майже немає часу.
3. Не вимовляй зайвого. Більше дій, менше слів. Вебсеріали зручні для міжнародної дистрибуції. Якщо забагато слів - іноземному глядачеві буде важко читати субтитри. Та й не все можна адекватно перекласти.
4. Чини перелюб. На відміну від ТБ-серіалів в інтернеті можна знімати і про секс, і про кров, і про політику. Але в міру. Бо в YouTube та інших платформ є свої правила, на які потрібно зважати, аби не заблокували на зльоті.
5. Шануй батька, матір і свого глядача. Пиши про те, що знаєш, або про те, що тебе хвилює. Глядач одразу відчує фальш чи незнання матеріалу. Це не телевізійний серіал, що слухають у процесі приготування вечері.
6. Не бажай бюджету як у великого серіалу. Вебсеріали зазвичай малобюджетні, й на це потрібно зважати під час написання. Йди та викресли гелікоптер, який врізається в динозавра, що пожирає Біг-Бен.
7. Не вкради. Аудиторія вебсеріалів, найімовірніше, надивлена, і, якщо спробуєш поцупити прикольну ідею з маловідомого серіалу, перший же коментар напевно буде саме про це.
8. Не сотвори кумира, та сотвори аудиторію. Якщо це не замовлений вебсеріал - ти сам вирішуєш, хто твої глядачі. Не потрібно прогинатися під продюсерів, не потрібно закривати ефірний слот, не потрібно уникати табуйованих на телебаченні тем і ретельно цензуруватись. У цьому полягає свобода творців і глядачів, гріх нею не скористатися.
9. Не ускладнюй арки персонажа. Арка - базове поняття драматургії, описує, як змінюється персонаж протягом історії. Потрібно пам'ятати, що не в усіх жанрах і форматах - наприклад, у ситкомах, як правило, не змінюється. У вебсеріалах, за рідкісними винятками, персонаж теж не змінюється. Великий шанс, що глядач почне дивитись продукт не послідовно від першої серії, а із середини, із серії, що розшарив його знайомий. У такому разі він не знає, який персонаж був і який став. Тому герой має бути максимально зрозумілим для глядача в будь-який момент вебсеріалу.
10. Вийшло не 10 заповідей, а дев'ять. А ось і десята - порушуй правила. Ламай стереотипи, перевертай кіноштампи. Де ще це робити, як не у вебсеріалах?
