Почувши словосполучення «державне регулювання», що нічого не говорить пересічному інтернет-користувачеві, будь-який український інтернет-провайдер одразу занепокоїться. І цілком справедливо. Згадайте часи, коли подивитись фільм онлайн або почитати новини на мобільному було неможливо, - як давно це було! А підростаючому поколінню, мабуть, навіть не поясниш, що таке ADSL-підключення зі швидкістю 50 Кбіт/с і коллбеком - особливо нічним, адже так дешевше...
І тут виникає питання: чи розвивався фіксований інтернет в Україні самостійно, силами провайдерів? Або ж процес спрямовувала рука влади? Чому за останні півроку почали виникати заяви на кшталт «Отепер з'явиться інтернет!», «От нині він буде в кожного»? Влада регулярно каже, що галузі необхідне державне регулювання. Але якщо так - виходить, регулювання раніше не було? І коли не було, то чому в пересічних користувачів інтернет - й інтернет добрий - є? А ті, в кого немає, можуть без проблем його підключити навіть у селі, маючи бодай одного місцевого провайдера широкосмугового доступу.
Завдяки останньому звітові європейського аналітичного центру IDATE (станом на вересень 2019 року, коли розмови про регулювання українського інтернет-сегмента ще не спалахнули з новою силою) ми можемо побачити очима експертів зарубіжжя, якою мірою розвинений фіксований інтернет в Україні (через волоконно-оптичні лінії зв'язку, ВОЛЗ).
Відразу зазначимо, що для територій Європи IDATE використовує спеціальні позначення. Під EU-28 (ЄС-28) йдеться про членів ЄС: Австрія, Бельгія, Болгарія, Македонія, Естонія, Італія, Португалія, Фінляндія, Латвія, Румунія, Франція, Литва, Словаччина, Німеччина, Люксембург, Словенія, Греція, Мальта, Іспанія, Чехія, Угорщина, Нідерланди, Швеція, Данія, Ірландія, Польща, Великобританія та Хорватія. У разі з EU-35 (ЄС-35) до країн EU-28 приєднують Андорру, Ісландію, Норвегію, Ізраїль, Сербію, Швейцарію й Туреччину. Нарешті, EU-39 (ЄС-39) включає держави EU-35, а також Україну, Білорусь, Казахстан і Росію.
Україна - в п'ятірці лідерів ЄС-39
Станом на вересень 2019 року Україна посідала четверте місце серед усіх держав ЄС-39 за кількістю FTTH/B-вузлів (Fiber To The Building - волоконно-оптичний кабель до будівлі) та FTTH (Fiber To The Home - волоконно-оптичний кабель безпосередньо до квартири/офісу) - 11,24 млн одиниць. Більше лише в Іспанії, Франції та Росії. Загалом на території ЄС-39 налічувалося близько 400 млн FTTH/B-вузлів, половина з яких припадала на ТОП-5 країн.
ТОП-5 країн ЄС-39 за кількістю вузлів FTTH/B у вересні 2019 року
Росія | 74,75 |
Франція | 53,592 |
Іспанія | 49,67 |
Україна | 11,24 |
Італія | 11,15 |
Джерело: IDATE, квітень 2020 року
Зазначимо, 2016-го Україна також була на четвертому місці. А Італія вперше за три роки наблизилась настільки, що 2020-го може нас обійти - і, з огляду на темпи, обійде. Проте Україна залишиться в п'ятірці лідерів.
Покриття та проникнення фіксованого інтернету
Якщо брати до уваги тільки країни ЄС-28, то станом на вересень 2019 року покриття ВОЛЗ склало 39,4%. Однак якщо взяти ЄС-39, показник одразу збільшується до 49,9%. А це означає одне: покриття оптичного полотна в одинадцяти державах, що додаються, набагато вище за середній показник ЄС.
Загалом у вересні 2019-го у країнах ЄС-39 налічувалось 70,4 млн користувачів FTTH/B. Що на 9,2 млн більше, ніж у вересні 2018-го, і майже утричі більше, ніж 2012 року.
Джерело: IDATE, квітень 2020 року
При цьому в України зберігається величезний потенціал із погляду розвитку ринку: проникнення складає 11,5% від усіх домогосподарств країни. З них трохи більше за 1% - підключення типу FTTH, тоді як усе решта припадає на FTTB.
Джерело: IDATE, квітень 2020 року
Як видно з діаграми, в низці країн (наприклад, Ісландії або Білорусі) волокно «тягнуть» до квартири/офісу, що теоретично підвищує швидкість передавання даних. Утім, не можна сказати, що для кінцевого інтернет-користувача це критично, якщо взагалі помітно. За правильного налаштування домашнього/офісного мережевого обладнання у споживача не виникне питань. 4K/Ultra HD - без проблем!
Наприклад, за даними speedtest.net, у березні 2020 року Сербія, де використовується лише підключення FTTB, займала 53-тє місце у світі за швидкістю передавання даних - 55,26 Мбіт/с на завантаження, але 13,92 Мбіт/с на аплоад. Україна поступається неістотно - 58-ме місце за дуже гідних показників 51,83 Мбіт/с на завантаження та 56,2 Мбіт/с на аплоад.
Кількість передплатників ВОЛЗ
Україна посідає восьмий рядок серед країн ЄС-39 за кількістю передплатників фіксованого доступу до інтернету (FTTH/B) - понад 2,1 млн домогосподарств. Станом на вересень 2018-го їх було менше за 2 млн д/г, а це означає, що зростання, нехай і повільне, є. І темпи приросту вищі, ніж 2016-2017 рр.
*враховані лише ті країни, де кількість передплатників FTTH/B перевищує 200 тис., а проникнення складає >1% від загальної кількості домогосподарств. Джерело: IDATE, квітень 2020 року
Україна вже точно не тягнеться у хвості, позаду всієї Європи. І це лише з огляду на ВОЛЗ, тоді як у нас також розвинена інфраструктура мереж на базі стандартного мідного або обмідненого дроту (через стандарт Docsis) - його використовували та продовжують використовувати для кабельного ТБ. Ну і, звісно, високошвидкісний мобільний інтернет, який ще може отримати нове дихання від розгортання 4G. Хоча, будемо відверті, й без нового стандарту жителі України почуваються цілком непогано. Інше питання - вартість доступу, дохід операторів і готовність населення платити.
Що далі?
Раніше очікувалось, що до кінця 2025 року в ЄС-28 будуть покриті 187 млн домогосподарств, зі зміщенням акценту з FTTB на FTTH. Істотне розширення ринку ВОЛЗ прогнозували і для країн ЄС-39, проте через коронавірус й уповільнення економік, украй сильного удару по Великобританії, Іспанії та Італії, де спостерігалося швидке зростання сегмента фіксованого доступу до інтернету, загальна цифра регіону буде нижча.
На жаль, в Україні пандемія також внесла «корективи» - удар завданий майже по всіх галузях економіки. Тому операторам, перш ніж перейти до подальшого розгортання мереж і їхньої модернізації, потрібен час оговтатися від наслідків. Крім того, постає питання про повернення рівня прибутковості, позаяк через карантин рівень несплат зріс і оператори або вже відключають абонентів, або готуються до цього.
