У світі щодня створюється така кількість відеоконтенту, що, навіть відмовившись від сну та роботи, середньостатистичний житель планети навряд чи здатен подужати бодай його половину. Здавалося б, для сервісів, котрі поставляють такий контент, це глухий кут: створювати фільми та серіали можна нескінченно, а от розширити добу не вийде, скільки не намагайся. Але там, де зачиняються одні двері, цілком можуть відчинитись інші - треба лише уважно роздивитися на всі боки, аби зрозуміти, в якому напрямку рухатись.
Днями компанія Megogo зібрала журналістів у майже сакральному місці - бібліотеці ім. Вернадського - з метою довести: її команда здатна дивитись на всі боки та вловлювати світові тренди. Щоправда, тему зустрічі до останнього тримали в секреті, а на всі запитання представники сервісу відповідали, що пресбранч буде присвячений запуску нового проекту, який не стосується відео.
«Сьогодні ми вам презентуємо продукт, котрим займалися останні півтора року - насправді над будь-яким новим продуктом ми працюємо щонайменше півтора року», - продовжив напускати інтригу маркетинг-директор компанії Іван Шестаков.
Журналісти тим часом збиралися, пили вітальну каву та потихеньку починали здогадуватись, що мова піде про щось, пов'язане з книжками - недарма ж покликали до бібліотеки!
І загалом, завіса таємниці досить швидко розвіялась. Презентованим продуктом виявився сервіс Megogo Audio - про нього ви вже чули, а користувачі Android, можливо, й бачили на власні очі. Проте на зустрічі крім безпосередньої інформації про новинку представники Megogo розповіли багато цікавих фактів та показали статистику, яку важливо знати, тому сьогодні ми поговоримо саме про неї.
Почати, мабуть, варто з того, навіщо взагалі відеосервісу знадобилося займатись аудіоконтентом. Шестаков узявся розмотувати цей клубок мотивації з найпершої нитки. «Наша основна мета - аби користувач якнайбільше часу проводив із Megogo», - не став приховувати він головного посилу.
За його словами, підтвердженими статистикою, цей показник щодо кожного окремо взятого користувача постійно зростає. У представленій інфографіці поки немає даних за 2019 рік, але Шестаков повідомив, що навіть без грудня, який традиційно стає найактивнішим місяцем для сервісу, показники 2019-го вищі за показники всього 2018-го
Оскільки час у добі негумовий, а середньостатистичному представнику виду Homo Sapiens необхідно не лише вісім годин сну, але ще й працювати, виходить, що в кожного члена сім'ї часу на перегляд Megogo (та й будь-якого іншого сервісу) залишається не так уже й багато - тільки дві години на день, і на картинці це позначене красивим м'ятним кольором
Іван зізнався: такі результати команду сервісу, звісно, тішать, однак проводити з користувачем лише кілька годин на добу вони рішуче відмовляються - мовляв, замало. Тут, власне, і криється головний камінь спотикання, об який мало не перечепився відеосервіс: річ у тому, що поліпшити статистику стандартними для Megogo методами не вийшло б через наявність у добі лише 24 годин.
«Пристрої, з яких користувачі приходять на Megogo, - переважно телевізори. Та позаяк мобільних гаджетів набагато більше, ніж телевізорів, нам важливо нарощувати саме цей спосіб споживання», - нарешті підібрався до головного Шестаков.
Ба більше, за словами Івана, раніше команда сервісу дуже комплексувала через те, що мобільний додаток у них вийшов крутим, але такою популярністю серед користувачів, як той самий YouTube, він похвалитися не може. «Коли ми копнули глибше та попитали в наших друзів і конкурентів, зрозуміли - ситуація в усіх плюс-мінус однакова: мобільними пристроями для перегляду відео, особливо фільмів, серіалів і телеканалів, користуються лише в тому разі, якщо під рукою немає зручнішого гаджета», - поділився Шестаков, додавши висновок, що з контентом, який вже є у Megogo, мобільне споживання збільшити не вийшло б.
Усвідомивши витоки проблеми, сервіс почав працювати в обраному напрямку. Для цього, за словами Івана, їм потрібно було передусім збільшити спонтанне та фонове споживання контенту, а сам контент притому має прихиляти до короткого контакту - щоб у його компанії можна було без жалю провести не години, а хвилини. «Навіть більше: спонтанний контент має бути ще й періодичним. Тобто нам треба було зробити так, аби користувач, послухавши його, розумів, що буде продовження, на яке б він чекав», - пояснив Шестаков.
Крім того, під час роботи виключно з відео в Megogo зрозуміли - користувачі дуже не люблять вибирати: їм украй важливо, аби це вже зробили, а вони би просто скористалися пропозиціями на свій смак. Через що в компанії давно прижились одразу кілька систем рекомендацій, якими раніше можна було скористатися в розділі з відео, а тепер вони стали у пригоді і для аудіо.
Що ж до фонового споживання, то тут Megogo теж дійшли кількох висновків - завдяки їм на світ з'явились нові продукти. По-перше, сервіс не став гнатися за короткими відеороликами, чесно визнавши, що цю нішу давно і міцно зайняв YouTube. По-друге, виникло розуміння, що фоновий контент має бути легким та простим, розважати користувача, не відволікати, а після себе залишати позитивні емоції.
«Так ми і придумали Megogo Audio - продукт, який допоможе нам наростити спонтанне та фонове споживання за рахунок звичної моделі. Крім того, з його допомогою ми збільшуємо цінність підписки, тож насамперед це сервіс для передплатників», - зазначив менеджер.
Ще одним логічним мотивом зануритись у світ аудіоконтенту для Megogo стало те, що новий продукт чудово вписався в екосистему сервісу, заповнивши собою нішу мобільного споживання
Профіт, з якого боку не глянь
Як бачите, мотивації орати ниву мобільного споживання у сервісу достатньо, тому поява такого продукту була лише питанням часу. Але чому саме аудіокнижки та подкасти? На питання Іван відповів теж інфографікою, що відображає користувацьку статистику цих сегментів на розвиненішому західному ринку.
Ось такий вигляд мають загальні цифри щодо аудіокнижок,
а такий - щодо подкастів
Природно, картина в Україні має інакший вигляд:
Аби ви краще розуміли різницю, варто додати - блокові передувала ремарка Івана: загалом у цій галузі в нас усе кепсько
Може видатися, що з такими ввідними роботу з аудіоконтентом не варто було й починати, проте в Megogo легких шляхів не обирають, а життя потім доводить, що мета виправдовувала засоби. До того ж певна аудиторія у продукції все ж є:
У нас поки не дуже розрізняють аудіо- та електронні книжки, однак 28% молодої аудиторії у продукту вже є. На жаль, через нерозвинений ринок вони зараз ідуть передусім до піратів, проте з часом і це можна виправити, що доводить досвід із відеоконтентом
Попри далекі від ідеалу споживчі цифри по Україні, в Megogo не сумують. Компанія вже придумала модель роботи, за якою аудіоконтент не лише закуповуватиметься у сторонніх виробників та правовласників, а й створюватиметься самостійно.
Його монетизація відбуватиметься ось так
Питання з аудіокнижками при цьому допоможуть закрити різні видавці, в яких бізнес і раніше був налагоджений, хай і в інших нішах. А для подкастерів новий сервіс може стати якщо не золотою жилою, то хоча б простим і зрозумілим способом монетизувати свою працю: зараз, за словами Шестакова, все, на що вони можуть сподіватися, - вкрай малі гроші від рекламодавців. Тож, якщо ви саме шукаєте майданчик для реалізації в даній сфері, придивіться до Megogo. Тільки врахуйте, що Іван і Ко мають слабкість до фікшен-подкастів та обіцяють приділяти їхньому виробництву особливу увагу.
На цьому кадри презентації закінчилися, але запитання, що на них міг би відповісти Шестаков як про запуск нового проекту, так і щодо подій, котрі відбуваються навколо сервісу, - ні. І ми, певна річ, без десерту вас не залишимо:
- Іване, для початку розкажіть, чи вплине запуск нового сервісу на місячну вартість підписки?
- Ні, не вплине.
- А для його запуску вам довелось задіяти певні додаткові ресурси чи обійшлися тим, що у Megogo вже було в наявності?
- Авжеж, довелось. По-перше, команда, по-друге, технічна база - ми і студію побудували, і закупили звуко- та відеозаписувальне обладнання. Однак воно нам потрібне не лише для цього сервісу: ми ж іще й спортом займаємося, тому використовуємо його для коментування, а з допомогою відеоапаратури записуємо контент для нашого музичного проекту.
- Аудіоконтент, котрий ви купуєте у правовласників, якою мовою?
- Ми купуємо всіма можливими мовами.
- І як часто у списку є українська?
- Дуже рідко, наразі в нашій бібліотеці україномовного аудіоконтенту відсотків 15. Але з часом його буде більше, адже просто зараз ми домовляємося одразу з декількома українськими видавцями. Сподіваюсь, питання вирішиться протягом року, і тоді ця цифра виросте до 40%.
- Чи дорого виробляти аудіокнижки та подкасти самостійно?
- Контент буває різним, тому й вартість у кожному випадку відрізняється. Точніше ми зможемо сказати про це трохи згодом, коли в нас уже буде достатньо досвіду і ми зможемо порівнювати. Поки під час експериментів зробимо дешевшу, дорожчу і середню: порівняємо результати та визначимося, що нам більше підходить.
- Ви маєте намір змінити ситуацію з тим, що ринок не доріс до аудіоконтенту. Яким чином?
- Банальною присутністю на ринку і роботою з аудиторією. Тобто що більше людей почне споживати немузичний аудіоконтент, то активніше ринок розвиватиметься. Кількість користувачів зростатиме, сягне критичної маси та почне підштовхувати, зокрема, й інших гравців до розвитку.
- Ви вивчали, як в Україні споживають аудіоконтент, приміром, через додаток Apple?
- Річ у тім, що в Apple немає такої статистики. Та й загалом з аудіоконтенту у всіх вона убога. Основна проблема у подкастерів, які вивантажують свій контент на платформу Apple або кудись іще, саме в тому й полягає, що ні в кого немає швидкої адекватної статистики. Так, можна витягти з різних місць певні шматки інформації, однак щоразу її доведеться наново приводити до спільного знаменника, аби зробити висновки.
- Поточний стан справ із піратством сприяє тому, щоби працювати з цим ринком в Україні?
- Ніколи не буває вчасно, а якщо брати до уваги піратство, то все завжди передчасно. Те, що у нас поки немає ринку, означає лише одне - він практично на 100% піратський. Зараз благо з аудіокнижками є певні гравці, якісь спроби продавати їх на українському ринку, тому піратство тут нестовідсоткове. Але та сама статистика свідчить, що переважна більшість людей споживає безкоштовний, тобто піратський контент. Відповідно, треба робити все, що ми робили і раніше: з одного боку, боротися з піратами, а з іншого - пропонувати якісний контент і зручний легальний сервіс.
- Чи потрібні спеціальні норми в законодавстві для боротьби з піратами у сфері аудіоконтенту?
- Усі норми вже є - важливо, аби вони просто працювали. Та ще важливіше, аби сам ринок консолідувався, як це сталось із відео та «теликом». Якщо всі працюватимуть разом, перемогти піратство простіше.
- Ви згадували, що хотіли б виробляти фікшен-подкасти, а англійською мовою їх уже досить багато. Плануєте перекладати для свого сервісу?
- Ми точно спробуємо, але, звісно, теж доведеться купувати права. Наразі не знаю, котрі саме закордонні подкасти ми виберемо. Найімовірніше, орієнтуватимемось на популярні жанри, як це відбувається з книжками: і детективи, і фантастика, і щось наближене до сучасної прози. Одним словом, історії про людей. Єдина заковика тут полягає в тому, що не можна просто взяти і перекласти - ніхто не слухатиме такий подкаст. Потрібно щонайменше його адаптувати, а часом і переписувати практично з нуля, адже історія має бути максимально близькою локальному користувачеві.
- У вас уже є люди, які це реалізовуватимуть?
- Поки що ні, проте ми займаємося пошуком.
- Недавно Олександр Ткаченко заявив, що його комітет у ВР розробляє законопроект «Про медіа», де серед іншого може з'явитися норма про оподаткування для стримінг-сервісів. Як у Megogo ставляться до такої ініціативи?
- Якщо це торкнеться всіх без винятку сервісів, то чом би й ні? Ми не проти. Якщо і Megogo, і YouTube, і Netflix з Amazon, і Vimeo, і Facebook (у якого теж є своя стримінг-платформа), і ще сотні інших сервісів платитимуть податок - чудово! Україні та кожному українцю такий розвиток подій лише на руку. А ті, хто не сплачуватимуть, повинні стати недоступними в українському інтернеті. Тут найважливіше, аби новий закон, нові правила не почали застосовуватися вибірково - лише до певних учасників ринку; аби не виявилось, що закон популістський та обстоює інтереси окремого кола людей. Дуже хочеться вірити, що так не буде, інакше це обернеться негативно передусім для глядачів і для легального ринку.
Щодо національного продукту та гіпотетичної потреби збільшити його частку не менше ніж до 30% - ми готові це робити. Навіть готові забрати його весь. Тільки його немає в достатній кількості. А той, що є, коштує дуже дорого. Що менший і бідніший ринок збуту (український контент переважно цікавий в Україні), то дорожчою буде одиниця контенту. Саме тому за всі роки незалежності в прокаті відбили витрати на виробництво лише декількох фільмів.
І знову-таки нехай ми. А що робити з YouTube та Netflix? На YouTube теж має з'явитися 30% усього контенту українського виробництва? Звідки його у такій кількості? А чи точно Netflix зараз кинеться купувати за будь-які гроші українські серіали?
- Ви як українська компанія вже й так сплачуєте податки - чи не буде додаткове навантаження занадто великим?
- Так, ми сплачуємо та сплачуватимемо надалі. Чи стане ситуація критичною? Ні, якщо це стосуватиметься всіх тисяч сервісів - ринок із часом вирівняється, а новий податок буде закладений у ціну для користувача. Якщо ж усе навантаження ляже на певні легальні сервіси, але не торкнеться нелегального бізнесу, який податки не сплачує і не сплачуватиме, то розрив в умовах стане ще більший, і ми отримаємо зворотний ефект від намірів законодавців.
- Чи знали ви про цю ініціативу до того, як Ткаченко її озвучив? Із вами консультувались, обговорювали?
- Ні, про наміри ми не знали, і з нами це не обговорювалося. Обговорення розпочались уже після того, як ініціатива була озвучена. Ми свої побоювання та зустрічні пропозиції висловили, але не знаємо, чи вплинуть вони якимось чином на текст закону.
Доля законопроекту, що про нього говорить Шестаков, наразі під питанням, проте Megogo Audio вже запустився і працює. І якщо ви ще не слухаєте книжки та подкасти, то саме час почати це робити: цілий новий світ буде радий новому жителю.
