Весь день 10 жовтня Нацрада з питань телебачення і радіомовлення присвятила проведенню конкурса частот для розвитку радіо в регіонах України. Всього було видано 96 частот FM-діапазону. Але, на жаль, не обійшлося без конфліктів. Справа в тому, що конкурс - насправді безпрецедентний за розмахом - був розбитий на три етапи: кзмагання за 36 FM-частот у 14 областях для інформаційно-аналітичного мовлення; конкурс на 38 FM-частот у 22 областях для освітньо-розважального формату мовлення; конкурс на 15 FM-частот у 13 областях для розвитку культурно-мистецького мовлення. Скрізь подалася НСТУ, котра розгортає мережі радіостанцій «UA: Українське радіо», «Промінь» і «Культура» і, відповідно до Закону про телебачення і радіомовлення, має перевагу перед іншими мовниками. А ось «інших» виявилося вельми багато, через що під час засідання кілька разів піднімалося питання: «Навіщо ми платили внесок, якщо конкурс «заточений» під НСТУ?» Деякі просто відмовлялися від словесних презентацій, як, наприклад, в випадку з Міст Media Communications, яка претендувала на частоту в Павлограді, керівник Руслан Керімов показав проморолик і пішов - «бо не бачив необхідності щось говорити».
Член Нацради Сергій Костинский, що відповідає за конкурси, неодноразово звертав увагу присутніх, що регулятор із радістю голосував би за інших претендентів. «Але в законі прописано, що ми повинні віддавати пріоритет суспільному мовнику. Якщо ми проголосуємо за когось іншого, то виникнуть підозри в корупції. Ми не можемо йти проти закону», - сказав він. Тоді учасники конкурсу задалися питанням необхідності самого конкурсу: навіщо проводити, якщо й так зрозуміло, хто переможець? Але тут вже Костинського підтримав Олег Черниш - колись найзапекліший опонент з питань розвитку суспільного мовлення. Він нагадав, що конкурс прописаний все тим же законом, і регулятор його зобов'язаний оголошувати і проводити.
«Якби була б можливість віддати частоти громадському мовнику без конкурсу, ми б це зробили. Але закон не дозволяє. І не забороняє іншим компаніям брати участь у конкурсі. Ми ж не знаємо, на які частоти подасться НСТУ», - підсумував Костинский і порадив надалі звертатися за консультацією до регіональних представників Нацради, а також до професійних юристів, які можуть роз'яснити всі «підводні камені».
Втім, на багато частот НСТУ подалася як єдиний учасник, тому ліцензії видавалися голосами семи членів Нацради (Уляна Фещук захворіла і була відсутня) - за рідкісним винятком, коли Олександр Ільяшенко утримувався від голосування. Місцеві ж мовники нарікали на те, що в їх областях вже є сигнал НСТУ - втім, не тієї станції, яка розгортає мережу. Деякі, як «Закарпаття FM», «Радіо Світ ФМ» і Радіо «Слатіна-РТК», давно працюють на ринку. Були й ті, хто досі мовлять в сегменті дротового радіо, наприклад, КП Радіостудія «Новий Двір». Або керують інтернет-радіо, як у випадку з GOROD FM (ТОВ «ТРК« Медіа-Система»). Були й новачки, які говорили про амбіції, але не могли докладно розповісти, що саме будуть мовити.
Цікаво, що одна компанія - ТОВ «ПРО МЕДІА ГРУП», котра претендувала на частоти 100,8 МГц у Волочиську, 101,5 МГц у Кам'янці-Подільському та 104,2 МГц у Старокостянтинові Хмельницької обл. - встигла надіслати лист із проханням дискваліфікувати її з конкурсу і повернути сплачений внесок. І той дійсно можуть повернути, оскільки, як пояснив Костинский, Нацрада отримала лист до проведення конкурсу.
А от на конкурсі з розвитку радіо культурного спрямування претендентів, окрім НСТУ, не було, що злегка розрядило обстановку. З іншого боку, їх і не могло бути, оскільки виставлені дуже жорсткі вимоги: цілодобове мовлення, 100% української мови, не менше 50% передач, присвячених культурі, мистецтву та освіті. «Не знаю, хто ще міг би виконати їх, та ще в тому обсязі», - резюмував Костинский.
Отже, частоту, окрім НСТУ, отримала лише одна компанія - «Громадське радіо» (99,4 МГц у Києві). Та й те тому, що суспільний мовник на неї не подавався.
НСТУ отримала ліцензії на такі частоти:
«UA: Українське радіо» (вимоги: 24 години мовлення, не менше 50% інформаційно-аналітичних і публіцистичних передач, 100% української мови, забороняється ретрансляція будь-якого іншого мовника)
88,9 МГц у с. Кортеліси Волинської обл.,
89,9 МГц у смт. Попільня Житомирської обл.,
105,7 МГц у с. Біловарці Закарпатської обл.,
104,6 МГц у с. Красній Закарпатської обл.,
105,0 МГц у с. Нижні Ворота Закарпатської обл.,
107,7 МГц у с. Нижнє Студене Закарпатської обл.,
106,0 МГц у с. Сойми Закарпатської обл.,
107,2 МГц в Ужгороді Закарпатської обл.,
90,2 МГц у Токмаку Запорізької обл.,
100,4 МГц в Івано-Франківську,
100,1 МГц у Калуші Івано-Франківської обл.,
100,2 МГц в Яремче Івано-Франківської обл.,
88,1 МГц у Богуславі (с. Дибинці) Київської обл.,
95,4 МГц в Іванкові Київської обл.,
90,8 МГц у Кагарлику Київської обл.,
87,6 МГц у с. Андріївці Кіровоградської обл.,
90,7 МГц у Добровеличківці Кіровоградської обл.,
89,4 МГц у Новомиргороді Кіровоградської обл.,
93,9 МГц у Дрогобичі Львівської обл.,
92,2 МГц у Новому Роздолі Львівської обл.,
98,5 МГц у Червонограді Львівської обл.,
91,4 МГц у Одесі,
101,0 МГц у с. Іскрівці Полтавської обл.,
106,2 МГц у Карлівцях Полтавської обл.,
103,7 МГц у Зачепилівці Харківської обл.,
104,3 МГц у Кегичівці Харківської обл.,
103,0 МГц у Високопіллі Херсонської обл.,
101,7 МГц у Скадовську Херсонської обл.,
100,8 МГц у Волочиську Хмельницької обл.,
101,5 МГц у Кам'янці-Подільському Хмельницької обл.,
104,2 МГц у Старокостянтинові Хмельницької обл.,
104,4 МГц у Варві Чернігівської обл.,
88,0 МГц у смт Козельці Чернігівської обл.,
88,1 МГц у Мені Чернігівської обл.,
103,8 МГц у Сновську Чернігівській обл.
«Промінь» (вимоги: 24 години мовлення, не менше 50% інформаційно-освітніх і розважальних передач, 100% української мови, забороняється ретрансляція будь-якого іншого мовника)
100,3 МГц у Вінниці,
103,9 МГц у Ковелі Волинської обл.,
97,4 МГц у Шацьку Волинської обл.,
104,8 МГц у Дніпрі,
101,2 МГц у Нікополі Дніпропетровської обл.,
100,9 МГц у Павлограді Дніпропетровської обл.,
103,2 МГц у Маріуполі Донецької обл.,
94,1 МГц у с. Дубовий гай Житомирської обл.,
105,6 МГц у Житомирі,
91,9 МГц у Рахові Закарпатської обл.,
104,4 МГц у Бердянську Запорізької обл.,
106,2 МГц у Запоріжжі,
104,0 МГц у Яремчі Івано-Франківської обл.,
91,9 МГц у Білій Церкві Київської обл.,
88,7 МГц у Кропивницькому,
102,5 МГц у Львові,
105,7 МГц у с. Красне Миколаївській обл.,
88,8 МГц у Миколаєві,
96,6 МГц у Кременчузі Полтавської обл.,
92,6 МГц у Миргороді Полтавської обл.,
100,0 МГц у Полтаві,
99,5 МГц у Дубровиці Рівненської обл.,
104,9 МГц у Зарічному Рівненської обл.,
103,0 МГц у Рівному,
99,6 МГц у Охтирці Сумської обл.,
106,9 МГц у Шостці Сумської обл.,
101,5 МГц у Тернополі,
106,5 МГц в Ізюмі Харківської обл.,
98,9 МГц у Куп'янську Харківської обл.,
100,5 МГц у Харкові,
98,5 МГц у смт Велика Олександрівка Херсонської обл.,
88,1 МГц у Херсоні,
102,1 МГц у Хмельницькому,
102,1 МГц в Умані Черкаської обл.,
98,6 МГц у Черкасах,
105,0 МГц у Чернівцях,
92,5 МГц у Корюківці Чернігівської обл.,
91,4 МГц у Чернігові.
«Культура»
100,9 МГц у Вінниці,
88,1 МГц у Ковелі Волинської обл.,
88,1 МГц у Дніпрі,
90,6 МГц Житомирі,
90,1 МГц у Бердянську Запорізької обл.,
87,8 МГц у Запоріжжі,
91,8 МГц у Кропивницькому,
103,9 МГц у Львові,
100,1 МГц у Миколаєві,
99,6 МГц у Кременчузі Полтавської обл.,
89,5 МГц у Полтаві,
103,3 МГц у Змієві Харківської обл.,
105,6 МГц у Херсоні,
90,3 МГц у Смілі Черкаської обл.,
90,9 МГц у Ніжині Чернігівської обл.
