Для когось перший день осені ознаменувався Днем знань, а для українських кінематографістів - стартом другого туру Сімнадцятого конкурсу Держкіно, що відбувався з 1 до 3 вересня. Цього разу експертні комісії розглядали три категорії ігрових повнометражних фільмів, дві - анімаційні повнометражні, а також категорію «Неігрові фільми». Про презентацій анімаційних проектів я вам уже розповідала, тож продовжую, як і обіцяла, розбирати решту категорій. Тепер на порядку денному - неігрове кіно.
Оцінювали напрям сім експертів: Анна Соболевська, Іван Тімшин, Андрій Корнієнко, Олександр Галицький, Олександр Омельянов, Олеся Анастасьєва та Дар'я Трегубова. Троє останніх - із резерву, котрі замінили Станіслава Притулу, а також дискваліфікованих Олександра Чубка і Валерію Кальченко-Донцову.
День відкрив проект «Невідома історія» (ФОП Рай Андрій Володимирович). Автори сценарію - Микола Дондюк і Кристина Шаповал, режисер - Микола Дондюк. У держави просять 100% бюджету - 1 млн 990 тис. грн.
Синопсис: Фотограф Максім Дондюк подорожує покинутими поселеннями Чорнобильської зони відчуження. Пошук візуальних артефактів (фотоплівки, світлини, листи й листівки), їхнє відновлення і збереження відкриває портал у минуле, до створення Чорнобильської АЕС та її катастрофи.
Майбутній фільм-спостереження презентував засновник благодійного фонду Sky Art Foundation Дмитро Палієнко, позаяк Дондюк - режисер, оператор і брат головного героя - був на зйомках іншої документалки, про Голодомор. Утім, Микола записав відео, де розповів, як вони з братом разом ходили в експедиції. Вони здивовані тим, що Чорнобиль і Прип'ять - перші у списку туристичних пам'яток багатьох іноземців, а ми самі, українці, так мало знаємо про тих, хто там жив та працював.
Головна ідея авторів - створення онлайн-музею з архівом документів. А гроші потрібні на виробництво фільму та промокампанію для участі у фестивалях: зокрема, планують замахнутися на Берлінале і низку американських заходів.
Режисер Анатолій Матешко запропонував змінити назву, адже оригінальна - вторинна й не відображає суті стрічки. Однак Палієнко вважає її найбільш прийнятною, позаяк усі вже втомились від «катастроф і революцій».
Наступний проект - «НепрOsti листи» (ФОП Яремчук Марія Валеріївна) - представляла сама Яремчук, яка є водночас і продюсером, і режисером. Автор сценарію - Алла Мегель. Просять 1,5 млн грн (100% бюджету).
Синопсис: Непростий шлях 57 тис. листів остарбайтерів Київщини, написаних у 1940-х роках до адресатів у наші дні. Марія Гаркавенко - жива остарбайтерка, котра 2020 року нарешті отримала лист, відправлений нею батькові далекого 1943-го.
За словами Яремчук, вона задумала фільм, почувши історію, яку розповіли волонтери: 1943-го через зміну лінії фронту та звільнення Києва НКВС вирішила не допустити розсилання листів, що їх отримав Головпоштамт від остарбайтерів. Їх виявилось 57 тис. лише у Київській області, й усі дивом збереглися.
У роботі з архівними матеріалами команда співпрацює з волонтерами, котрі вручають ці «загублені» листи. Аудиторією вбачають як у тих, хто цікавиться історією України, так і школярів й студентів. «Ми знаємо, що молодь віддає перевагу ігровим комедіям. Але якщо зробити проект ігровим я ще можу, то комедією - точно ні», - констатувала Яремчук. Зйомки заплановані на січень - квітень 2022-го.
Наступну стрічку - «Симфонія Донбасу 2021» (ФОП Крижна Вероніка Аркадіївна) - презентували режисер й автор сценарію Олена Рубашевська, а також продюсер Вероніка Крижна. У держави просять 1 млн 955 тис. грн (100% бюджету).
Синопсис: Мистецьке переосмислення промислової спадщини Донбасу у форматі поетичного документального кіно з метою реставрації ідентичності та відновлення культурного значення регіону України.
Навесні цього року проект брав участь у конкурсі соціально вагомого контенту PITCH UA 3, і відтоді його опис не змінився. Хіба що п'ять серій перетворились на повний метр хронометражем 55 хвилин.
У команді проекту - оператор Денис Мельник, режисер монтажу Олександр Одуванчиков, композитор Антон Дегтярьов. Зйомки відбудуться на підконтрольній Україні території в місцях проведення ООС. Прем'єра запланована на травень 2022 року.
Вероніка Крижна додала, що у фільму окрім фестивального потенціалу є шанси на телепрем'єру - його попередньо готовий показати один загальнонаціональний канал (на попередньому пітчингу йшлось про домовленості з каналом «Дом»). Після цього продюсер попрохала вимкнути трансляцію: що вона розповідала в цей час, лишається загадкою.
Наступна стрічка - «Атлети Бога» (ТОВ «Скрін Медіа Юкрейн»). Режисер - Марина Ткачук, продюсер Павло Казанцев. Решти фактичної інформації не було ані у презентації, ані на сайті Держкіно.
Синопсис: Фільм присвячений 85-річній історії ансамблю ім. Вірського. Репетиції, концерти, слава за кордоном - за всім цим стоять люди, про особисте життя котрих мало хто знає.
«Ансамбль, який знають скрізь, ми хочемо показати з несподіваного боку, - пояснила режисер. - Канвою стане історія сімейної династії - тих поколінь, проте головний герой - сам ансамбль. Ми постійно спостерігатимемо за ним, їздитимемо на гастролі. Життя у готелях, бекстейдж, побутові питання. Дізнаємось внутрішню кухню».
У всьому цьому експерти не знайшли конфлікту, що міг би зачепити глядача, - мовляв, Держкіно підтримує виробництво стрічок, а не промороликів. За словами Ткачук, як конфлікт напрошуються два моменти: протистояння поколінь і погляди на те, куди рухатись далі. «Ми лише знайомимось, тому все з'ясується, коли відзнімуть матеріал», - підсумувала режисер.
«Закарпаття. 4 сезони» - ще один проект від ТОВ «Скрін Медіа Юкрейн» із двома режисерами: Валентином Дігтяренком і згаданим вище Казанцевим. Автор сценарію - Ольга Артюх. Просять 2 млн грн із 2,28 млн грн загального бюджету.
«Цей фільм народився з інших фільмів, - розпочав Павло Казанцев. - Я багато був на Закарпатті, і ця стрічка про героїв, з якими там познайомився».
Синопсис: Стрічка відстежує рік життя чотирьох жителів Закарпаття: письменника, військового капелана, циганського барона та голови угорської громади. Що їх об'єднує? Що робить різними? Що ідентифікує як українців? Яким вони бачать свій край?
Хронометраж проекту - 62 хвилини, тому експертів збентежила кількість протагоністів і можливих конфліктів, через що глядачеві буде складно стежити за сюжетом. Крім того, на презентації не було жодного візуалу, який би дозволив оцінити природу, котра, за словами Казанцева, є не просто сеттингом, а одним із головних елементів стрічки. «Чесно? Не встигаю, лишень здав фільм», - зізнався продюсер.
Щодо потенціалу дистрибуції, то ставку роблять і на фестивалі документального кіно загалом (зокрема Sundance), і на профільні, орієнтовані на проблеми прав людини. Прем'єру розглядають на українських фестивалях «Молодість» або Docudays UA.
Проект «Мама Ксюша» (ТОВ «Знімальний Цех Артура Якубова») представляв сам Якубов - режисер, продюсер і автор сценарію. У Держкіно просять 691 тис. 275 грн (100% бюджету).
Синопсис: Фільм розповідає історію волонтерки Оксани Лазебник, більш відомої як Мама Ксюша. Вона опікується дітьми загиблих військовослужбовців і дітьми постраждалих внаслідок бойових дій.
«Глобально це історія Оксани. Вона займається дітьми і там, і тут. Допомагає дитбудинкам у прифронтовій зоні. Це сильна героїня з величезним запасом людяності та любові. З багатьох друзків різних сімей їй вдалося створити одну велику родину», - розповів Якубов.
Експертів здивувало, що у тритменті документальної стрічки прописані діалоги, проте в Якубова, схоже, вийшло переконати їх у тому, що це нормально для його методу роботи: «Історія, вибудувана довкола оздоровчої поїздки на море, обростатиме драматургічними деталями. Є дівчинка, котру не відпускає справжня матір, позбавлена батьківських прав. Розв'язка - вдала поїздка. Це лише кістяк, і текст, певна річ, може змінитись. Фразу може сказати хтось інший чи іншими словами. Але попередній проект «Уламки», який також одержав держпідтримку, я знімав за тим самим принципом».
Після невеликої перерви конкурс продовжився презентацією фільму «Рідні» (ТОВ «Частогусто»). Режисер - Володимир Бакум, автор сценарію - Вікторія Задорська, продюсер - Артем Голубєв, оператор - Богдан Гайдаш. Запитувана держпідтримка - 2 млн грн (100% бюджету).
Синопсис: Війна в Україні розділила сестер Нескоромних. Оля обрала Київ. Наталя - ЛНР. Через труднощі Оля збудувала успішну кар'єру, а в Наталі майже нічого не змінилось. От тільки у чому причина втрати зв'язку між сестрами: у війні, успіху Олі чи в чомусь більшому?
«В Україні зняті багато фільмів, де головний герой - сильний чоловік, - із несподіваного боку зайшла Задорська. - Познайомившись з Олею, я зрозуміла, що це та сама сильна жінка, історія якої влучає просто в серце глядача. Вона із Станиці Луганської й 2014-го постала перед вибором - Станиця і ЛНР або Київ? Оля обрала Київ, а Наталя - ЛНР. Оля хоче помиритися, та чи готова до цього Наталя? Невідомо, адже в нас відкритий фінал».
«Це інтимна сімейна історія, - додав Володимир. - Про яку має дізнатись якомога більше людей. Аби вони зрозуміли: можливо, не все втрачене, можливо, треба самому зробити перший крок. Ми хочемо, щоби сестри зустрілись у сірій зоні, на КПП».
На відміну від більшості проектів, на презентації продемонстрували хоч і приблизну, але детально пророблену схему драматургії з трьохактною структурою. Утім, знайшлася нестиковка у документах: знімати хочуть 45 днів, однак протягом трьох років. Перший блок - у листопаді 2021-го, другий - у жовтні 2023-го. На самій презентації показали, що знімальний період запланований на 2022 рік, а 2023-го - вже фестивальна прем'єра. До слова, є попередня домовленість із дистрибутором Festivals cinema.
На запитання експертів, чи буде у фільмі якось відображена друга сторона, Наталя, Бакум сказав, що зі зрозумілих причин знімати у ЛНР неможливо, та компенсувати хочуть вставками відеодзвінків.
Наступний проект - «Канікули» (ПП «Кінокомпанія «Магіка-Фільм») - представляли режисер/автор сценарію Андрій Вербицький і продюсер Геннадій Кофман. У Держкіно просять 1 млн 911 тис. 660 грн із 2 млн 006 тис. 298 грн загального бюджету.
«Андрій звернувся до мене з ідеєю ще роки три тому, - зізнався Кофман. - Це певною мірою продовжує тему того, чим займається наша компанія. «Жива ватра», «Земля Івана»… Цей фільм міг би гідно продовжити ряд».
Синопсис: У глухому селі художник і філософ Олексій Альошкін розмальовує покинуті хати, ставить у полі скульптури і каже, що знає, як здобути справжнє: буде гармонія в кожній людині - буде гармонія у суспільстві. Та якщо в молодості він був упевнений в обраному шляху, то тепер його справи під питанням…
«Фільм про протистояння соціуму, соціальному вибору, звичкам. І про власний шлях, - каже Вербицький. - Зазвичай людям доводиться робити важкий вибір у складних обставинах, а наші герої зробили його добровільно, коли в них усе було добре. Батько героя працював у Кабміні, батько його дружини - директор порцелянової фабрики. Старт мав бути дуже хорошим. Але вони відмовились від усього і нині займаються майже всіма видами образотворчого мистецтва в селі».
Основні зйомки планують улітку, а закінчити виробництво хочуть за 12 місяців. Потім - пітчинги Work in Progress, аби познайомити фестивалі зі стрічкою.
Наступний проект - «Королівські перегони - київський слід» (ДП «Українська студія хронікально-документальних фільмів»). Просять 100% держфінансування - 1 млн 995 тис. грн. Режисер - Володимир Луцький, автор сценарію - Андрій Гнатенко, оператор - Роман Єленський (усі троє вже працювали разом над проектом «Малевич»), продюсер - Володимир Авраменко.
Синопсис: Королівська родина Великобританії була в Україні лише раз - 1973 року на 11-му чемпіонаті Європи з кінного триборства. Ця подія мала велике політичне, спортивне і культурне значення для історії країни.
Луцький розповів про стрічку через відеозвернення: «По-перше, є чудова драматична історія з яскравими головними героями. По-друге, є книжка мемуарів колишнього мера Києва Володимира Гусєва, який був головою оргкомітету і готував чемпіонат. Є великий обсяг кіно- та відеоматеріалу, що зберігся у держархіві України. Зрештою, живі герої, учасники тих подій - члени родини Гусєва і принцеса Анна. Є всі складові для хорошого фільму.
Буде дві сюжетні лінії. Перша - про події 1973 року, починаючи з прильоту принца Філіпа до Борисполя. Від тотального несприйняття і недовіри до моменту, коли дивним чином упала на трасі принцеса Анна, одна з лідерів перегонів, із фіналом, коли Філіп дарує Гусєву особистий подарунок. Друга, допоміжна лінія - про сучасну підготовку України до чемпіонату з кінного спорту та запрошення як почесної гості принцеси Анни. Кульмінація фільму - її приїзд (якщо він, звісно, відбудеться)».
В ідеалі у принцеси Анни хочуть узяти інтерв'ю. Та якщо вона не зможе приїхати, є варіант поїздки української делегації за кордон.
Творцям стрічки запропонували зробити її копродукцією. Авраменко відповів, що запити потенційним партнерам із Великобританії вже відправили, але відповіді наразі не отримали.
Продюсер Володимир Бульба представив проект «М. Зав'ялов - хрещений батько українського боксу» (ТОВ «Спільна перемога продакшн»). Автори сценарію: Максим Розенко, Дмитро Лазуткін і Сергій Дрига. Режисер - Сергій Долбілов, оператор - Сергій Борденюк. У Держкіно просять 2 млн грн із 3,5 млн грн загального бюджету.
Синопсис: Фільм розповідає про Михайла Михайловича Зав'ялова - батька українського боксу, боксера, тренера збірної СРСР на Олімпійських іграх. Він вистояв у нелегкі 90-ті, організував та очолив Національну лігу професійного боксу, вивів українських спортсменів на олімпійський рівень і зробив неоціненний внесок в історію спорту.
Проект позиціонують як історію успіху й досягнень України. «Назву взяли в однієї з книг авторства Зав'ялова», - повідомив Бульба. І додав, що фільм «уже чекають принаймні в Німеччині та США». Творці планують використовувати архівні матеріали, спогади Зав'ялова, бої з закадровим текстом, інтерв'ю колишніх і чинних чемпіонів із боксу. Є готовність прокатувати фільм у кінотеатрах.
В експертів виникла купа питань, але найголовніше спричинила відсутність на презентації Долбілова, так само як і його відеозвернення або опису режисерського бачення. За словами Олесі Анастасьєвої, в цей тур не пройшли два інші проекти з цієї самої тематики, хоча в їхніх режисерів було більше готового продукту: в одного відзнято 30% матеріалу, в іншого - готовий трейлер. Бульба виправдався тим, що режисер хворіє.
Наступний проект - «Одеські незалежні» (ТОВ «Маланка Студіоз»). Автор сценарію і режисер - Олена Кутінова, продюсер - Ольга Гібелінда, оператор - Артур Садовніков. Запитувана сума підтримки - 1 млн 438 тис. 561 грн (100% бюджету).
Синопсис: На початку ХХ століття з'являється спілка волелюбних художників «Одеські незалежні». Фільм проводить паралелі між митцями минулого сторіччя та часів незалежності, досліджує нове українське мистецтво і спільноту сучасних одеських художників.
Режисерка, для якої цей пітчинг - перший, наголосила, що одеська земля породила багато напрямів, задала багато трендів у мистецтві, але про них чомусь більше знають за кордоном, ніж у самій Україні. І її фільм, задуманий як гімн свободі творчості, має це виправити.
У проекті використовуватимуть хроніку, анімацію картин, елементи реконструкції подій, а також інтерв'ю художників і експертів-мистецтвознавців. Зйомки, заплановані на початок 2022 року, триватимуть 24 дні. До роботи планують залучити Goethe-Institut і Institut français d'Ukraine, які, можливо, допоможуть із показами фільму в Німеччині та Франції відповідно.
В експертів презентація питань не викликала.
На черзі проект «Долина карпатського зубра» (ФОП Ткач Євген Сергійович). Автор сценарію - Наталя Шевченко, режисери - Сергій Розов і Михайло Богомаз, продюсер - Євген Ткач. На створення стрічки запитують 1 млн 980 тис. грн за загального бюджету 2 млн 120 тис. грн.
Синопсис: Історію фільму буде побудовано довкола лісової екосистеми національного парку «Сколівські Бескиди». З фокусом на життя дуже харизматичної істоти, європейського зубра, який намагається повернутися у своє природне середовище з «книги викреслених видів».
«В Україні багато цікавих природних локацій - ми на другому місці в Європі (після Франції) за рівнем біорізноманіття, - зазначив продюсер. - Але у нас немає аудіовізуального уявлення про це, немає повнометражних фільмів у жанрі документалістики природи». Власне, «Долина» стане першим. Утім, відповідний досвід у режисерів є: Богомаз співпрацював із National Geographic, а Розов створив низку фото- й відеоматеріалів про природу. В авторів є домовленість із Національним парком і з науковими співробітниками різних організацій. Загалом у планах 60 знімальних днів. Прем'єра запланована на квітень 2023-го.
Експерти запитали, чи буде зубр єдиним «героєм», на що режисери відповіли, що згадка про зубра все ж таки більше маркетинговий хід, а загалом вони хочуть привернути увагу до самої природи України, і тварин у стрічці буде більше. «Це цілий природний парк, - пояснив Богомаз. - Там мешкають ведмеді, рисі, вовки й хижі птахи. Все, що можна уявити про Карпати, там є».
У проморолику проскочив титр УКФ, у зв'язку з чим Анна Соболевська запитала, чи заручався проект підтримкою фонду? Ткач відповів, що відео «частково монтоване коштами інституційної підтримки. Самі ж кошти були отримані не на фільм, а на організацію, яка опікується документалістикою зокрема. Ми розуміємо, що і цих грошей [Держкіно] забракне, й шукатимемо дофінансування». Зокрема, з кінця минулого року проект був розміщений на краудфандинговій платформі «Спільнокошт», але зміг зібрати лише половину заявленої суми.
На черзі - проект «Сердце під мундиром» (ТОВ «Одеса Фільм Продакшн»). Автори сценарію - Олександр Тарасенко й Андрій Осіпов. Режисер - Ігор Козлов-Петровський, продюсер - Андрій Осіпов, оператор - Володимир Гуєвський. Запитувана сума - 980 тис. грн (100% бюджету).
Синопсис: Документальна драма присвячена 130-літтю першої української опери «Катерина» та її авторові Миколі Аркасу.
Опустимо інформацію про те, що перша українська опера з'явилася раніше (і це не «Катерина»), й перейдемо до пітчу, який Осіпов вів із машини. «Це історія про людину, котра жила в непростий час, але зробила величезний внесок, позаяк її оперу за класикою Тараса Шевченка ставили в багатьох країнах, а отже, поширювалася українська культура. Фільмів про Аркаса наразі немає», - повідомив продюсер.
«Це своєрідний український Дон Кіхот, - додав зі сцени голова товариства «Просвіта ім. Миколи Аркаса» Олександр Мачула. - Він продавав майно, аби будувати українські школи, коли викладати українською було заборонено. Це Тарас Шевченко в мініатюрі. Якщо Шевченко - вся Україна, то Аркас - її південна частина».
Зйомки триватимуть 14 днів в Одесі й Миколаєві. Передпродакшен - до кінця поточного року, а прем'єра вже наступного. Основна функція стрічки - просвітницька, але автори не виключають можливої фестивальної історії. Попри слабку віру продюсера в добрий прокат документального кіно в Україні, прокатне посвідчення все ж таки отримуватимуть. Крім того, є попередні домовленості про показ на телебаченні, але, з ким із мовників, Осіпов змовчав.
Переходимо до проекту «Фотобалет. Останній танок Миколи Троха» (ТОВ «Продекс Фільм»), який представляли продюсер Ростислав Моховиков, режисер Олена Клочко та Геннадій Гутгарц - автор сценарію і креативний продюсер в одній особі. Запитувана підтримка - 1 млн 897 тис. грн (100% бюджету).
Синопсис: Фільм присвячено фотохудожнику Миколі Троху, який давно здобув визнання на батьківщині й за кордоном, але його творчість протягом останніх років життя лишається майже нікому невідомою.
За словами Гутгарца, Трох був відомий співпрацею з Товариством Паризької комуни та журналом «Наш». Але буквально останніми місяцями життя, 2007-го, у нього з'явилася відеокамера, і Трох знімав мікрофільми, практично завжди з першого дубля. Тоді ж він створив величезний цикл фотографій - складних технічно, з цікавим сценарним рішенням. Цей цикл автори фільму й закладають у поняття фотобалету. «У мене унікальна, як я знаю, касета, на котрій година відео, записаного Трохом, що чудово лягає на ідею фільму», - підсумував Гутгарц.
Автори готують докудраму з елементами мок'юментарі (з фото- й відеохронікою, реконструкцією), розраховану на аудиторію 17-60 років. Знімати планують 50 днів. Прем'єра намічена на кінець 2022-го. Позаяк багато фотографій з тих, що хочуть включити у фільм, раніше не демонструвалися, творці мають намір відкрити виставку, яка допоможе прокату.
Наступний проект - «Народжені Вільними» (ТОВ «Банк Ідей») - презентували продюсер Наталія Яковлева й режисер Сніжана Гусаревич (через відеозв'язок). Автор сценарію - Наталія Рибалко. Бюджет - 1 млн 987 тис. 770 грн, просять 100% фінансування.
Синопсис: Фільм-портрет, що знайомить широкого глядача з першим поколінням вільних українців - тих, хто виріс у незалежній Україні та вже 8 років стримує атаки ворога. Головні герої - п'ятеро молодих військових командирів. Фільм розповідає про їхній життєвий шлях, що ґрунтується на принципах і болі, баченні майбутньої перемоги й національної ідеї.
«Ми хочемо, аби Україна знала своїх героїв, - пояснила Яковлева. - Ми бачимо, що молодь зростає на будь-яких героях, окрім українських. Не тих, що поруч із нами. Старше ж покоління зростало на фільмах про Чапаєва та Щорса, і з цієї парадигми їх важко вирвати».
«Через портрет кожного героя ми зможемо розповісти історію кожного українця, - додала Гусаревич. - Історія ведеться від зародження Запорізької Січі й до вторгнення російських військ 2014-го. Але реконструювати ті події я не хочу, тому подання матеріалу буде у стилістиці японського коміксу манга: чорно-білий варіант [малюнки] і фокус на внутрішніх переживаннях героя». Манга з закадровим голосом ветерана АТО, командира роти «кіборгів» Андрія Шараскіна чергуватиметься з ігровими новелами про героїв. У фіналі манга стане кольоровою і перейде в анімацію.
Аудиторія проекту - 12+. У планах - покази на фестивалях, а потім прем'єра на українському ТБ (попередньо домовилися з каналом ICTV). Також зроблять англійський дубляж, що збільшить потенціал міжнародної дистрибуції.
Проект «Сухе болото» (ФОП Моргунець-Ісаєнко О. О.) представляли автор сценарію/режисер Олеся Моргунець-Ісаєнко та продюсер Олена Яковенко. У Держкіно просять 100% бюджету - 1 млн 892 тис. 122 грн.
Синопсис: Фільм-спостереження за спробою відновити висохле болото в Україні. Наразі більшість осушених боліт - це деградовані середовища, які зовсім не придатні для сільського господарства. І до того ж є постійними осередками пожеж через викид вуглецю. Якщо запустити процес, можна відновити більшість боліт і покращити екосистему України.
За словами Олесі, спроба «оживити» болото, відновити одну, нехай і не дуже велику екосистему може запустити ланцюгову реакцію, яка зробить Україну чистішою та здоровішою. Історія будуватиметься навколо людей, котрі опікуються відновленням. Головна мета фільму - довести, що ми можемо щось змінити, і розвіяти міф про те, що болото - це погано. Зйомки заплановані на березень - липень 2022-го, загалом 25 днів. Прем'єра - на березень 2023 року.
«Усією Європою проходить «зелена» політика. А в нас такого ще ніхто не робив», - підсумувала Олеся.
Наступний проект - «1618 Гетьман» (ТОВ «Кіномануфактура»). Режисер - Андрій Кривошеєв, автор сценарію та продюсер - Ігор Коваленко. Бюджет - 1 млн 997 тис. 880 грн (просять 100% фінансування).
Синопсис: Фільм про історичний похід гетьмана Сагайдачного 1618 року, коли українські козаки з польськими союзниками змусили Московське царство просити про мир.
У фільмі буде описане життя Сагайдачного, побут козаків і те, як змінювалася армія. А також розказано, як же так сталось, що Москва схилилася перед козаками, а вже через чотири роки вони пішли до неї на службу. Крім того, це цікавий час із погляду військової тактики і стратегії - час появи пороху й поширення артилерії. Саме Сагайдачний створив артилерійські розрахунки в козацькому війську. Це, за словами авторів, додасть військової фактури у фільм.
Стиль подання: реконструкція, анімація, ігрові сцени. Зйомка - динамічна, яка, за словами оператора, має «зайти» молоді. Знімальний процес - 15 днів. Локації: Київ, Запоріжжя, Хотин, Харків і Львів. Прем'єра запланована на жовтень 2022 року.
Переходимо до проекту «Операція Щит України» (ПП «Продюсерська агенція «АССА». Режисер - Олена Короп, автор сценарію - Андрій Бабік, продюсер - Тетяна Лазарева. У держави просять 2 млн грн за бюджету 3 млн грн.
Синопсис: Головну крапку в історії незалежності України було поставлено тоді, коли ми отримали не тільки територію та армію, а й національну валюту - гривню. Мало відомо, що підготовку до введення гривні було розпочато ще за два роки до розпаду СРСР. Проект реалізували спецслужби України.
Гривня остаточно стала національною валютою 1996-го. Але багато було зроблено заздалегідь: розроблення почалось до проголошення незалежності, велися переговори з іноземними державами, банками. Потім Леонід Кравчук розпорядився відправити таємну делегацію до Канади, щоб у національному банку іншої країни роздрукувати гривні й доправити валюту до України морем.
За словами Лазаревої, фільм присвячений процесу підготовки до друку й секретному рейсу суховантажу «Петро Алейников», що без будь-якого супроводу доправив валюту з Монреаля. Багато які матеріали стрічки демонструватимуться вперше. У проекті крім інтерв'ю будуть використані реконструкція і анімація.
Проект не копродукція, хоча зйомки заплановані в Україні, Канаді, Латвії та на Мальті (загалом 55 днів). Фільм мають намір здати до грудня 2022-го. Прем'єра відбудеться в Україні й Канаді.
Анну Соболевську збентежило, що творці хочуть вивезти учасників операції на Мальту, що явно підкосить бюджет. «Ліпше витратити гроші на якість і продати фільм платформам, ніж вивозити людей за кордон», - порадила вона. Лазарева погодилася, що, можливо, буде краще зняти локації там, а реконструювати події вже в Україні.
Наступний проект - «Історія Християнської Церкви. Український вимір» (ФОП Леонова А. О.). Автор сценарію - Олександр Денисенко, режисер - Сергій Сотниченко, продюсер - Тарас Аврахов. У Держкіно просять 1 млн 894 тис. 900 грн із 1 млн 998 тис. 700 необхідних.
Синопсис: Цикл складається із семи історичних зрізів, часів Дмитра Ростовського (Туптала), Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди, Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя, Стефана Ковніра, які своєю діяльністю вплинули на українську духовність.
За словами Аврахова, готується фільм-розслідування з не менш ніж 30% реконструкції. Над проектом певною мірою працюють уже багато років: це консультації з експертами, представниками духовенства, які стали основою циклу зі 150 радіоп'єс «Історія християнської церкви». Тепер їх хочуть перенести на екран. «Ми знаємо нашу аудиторію і нині за допомогою візуалізації хочемо її омолодити», - заявив Аврахов. У фільмі будуть дві лінії: об'єднання минулого та сьогодення, кадри храмів, церков і служителів двох часів.
Знімати планують 21 день, зокрема на території Росії, про що в документах ані слова. Творці кажуть, що їм потрібно потрапити до Санкт-Петербурга (яким чином - іще не придумали). Втім, сама тема видалася експертам сильно неоднозначною: а чи про українську церкву буде стрічка? Відповідь - про українську, але не тільки: «Не можна відокремити православну церкву від минулого. Це деномінація, ми йдемо у схоластику. Наприклад, Феофан Прокопович був католиком, а потім став православним. А потім служив Російській імперії. Але за тих часів був значний вплив і Києво-Могилянської академії, і українського духовенства. Ми не існували окремо, це частина історії. Росія весь час говорить: це НАША історія. А цим фільмом ми її повертаємо собі».
Наступний проект - «Оркестр (Музика буття)» (ТОВ «Торнадо Фільм»). Режисер - Геннадій Черномашинцев, автор сценарію і креативний продюсер - Сергій Гаврилець, оператор - Дмитро Юріков, продюсери - Катерина Чернявська та Світлана Тульчинська. У Держкіно просять 100% бюджету - 1 млн 965 тис. грн.
Синопсис: Історія музикантів духового оркестру з невеличкого провінційного містечка, які вже 30 років грають на похоронах та весіллях.
«Жива музика на весіллях і похоронах стає анахронізмом. Ми документуємо традиції, які стоять на межі зникнення, - пояснив суть фільму Гаврилець. - В оркестрі дев'ять учасників, дев'ять різних доль, сімей, що стане чудовою ілюстрацією культурного побуту українців. Вони вчать музики місцевих дітей, допомагають молодим людям знайти в собі сили до духовного розвитку. Це вселяє віру в ренесанс української культури».
Режисер обіцяє картинку як в ігрових фільмах: «Коли говорять про документальне кіно, глядач уявляє собі щось на кшталт телерепортажу. Ми ж хочемо максимально наблизитися до кінематографічної якості». На зйомки закладено 22 дні, прем'єра запланована вже на 2023-й.
Подавати стрічку планують на багато кінофестивалів: у Берліні, Варшаві, Карлових Варах і на «Темні ночі» в Таллінні. Далі в ланцюжку дистрибуції - онлайн-платформи й регіональні телеканали, потім - обмежений прокат у кінотеатрах Києва, Одеси, Львова, Харкова, Івано-Франківська та Житомира.
Переходимо до проекту «Народжені вдруге» (ФОП Божко Ольга Миколаївна). Автор сценарію - Ольга Божко, режисерські крісла посядуть Ольга Божко й Тетяна Ціопкало. Пітч проводив журналіст Олег Климчук, що раніше працював із цією командою над альманахом «Незламні». Запитувана сума - 860 тис. грн (100% бюджету).
Синопсис: Історія про двох ветеранів: рядового солдата та генерала ЗСУ, що ніколи не зустрічались, але кожен воював за звільнення Савур-могили - стратегічної висоти на Сході України, на яку вторглася російська армія. Обоє були смертельно поранені, але дивом вижили й зараз повернулися до повноцінного життя, роблячи суспільно корисні справи.
«Кажуть, що 95% тих, хто повернувся з війни, зламані, - почав Климчук. - Ми хочемо показати, що це не так. Ніхто навіть не проводив таких досліджень в Україні. Наш приклад показує доволі успішну соціалізацію після вкрай важких поранень. Ці двоє особисто не перетиналися, але ми хочемо, щоб вони зустрілись і потиснули руки».
Команда ставить перед собою три завдання: показати позитивні кейси повернення українських військових до соціуму, відновити історичну правду, зафіксувавши живі свідоцтва про російську агресію, і сформувати позитивний образ ветерана. Історію знімуть, ґрунтуючись на діалогах героїв, покажуть, ким вони були й ким стали сьогодні. Планується 14 знімальних днів.
Щодо дистрибуції: фестивалі, показ на каналах НСТУ й обмежений прокат у невеликих кінотеатрах.
Питання в експертів були, але, позаяк режисери на презентації були відсутні, поставити їх не вийшло.
Останній проект - «TRUE_IT.UA» (ТОВ «БіЕрБі Продакшн»). Автор сценарію - Наталя Блок, режисери - Дмитро Кочнєв і Євген Соболєв, продюсер - Артем Бурба. Бюджет - 1 млн 995 тис. грн (100% участі Держкіно).
Синопсис: Зірки українського IT - Іван Алцибєєв, Олесь Петрів, Дмитро Швець - створили разом із командою застосунок Reface, що літом 2020-го обігнав в американському App Store навіть Facebook, Netflix та ТікТок. Тепер вони запланували створити соціальну мережу, яка стане найпопулярнішою з існуючих у deepfake.
Формат проекту - суміш документального й ігрового кіно. Головна мета - створити мотивуючий фільм, який розповість про успіхи молодих українських IT-фахівців і покаже, що будь-яка мрія досяжна. «Це не про цифри та гроші стартапів, а про особистості героїв, ровесників незалежної України», - наголосили автори. Друга лінія сюжету - історія розвитку IT-індустрії в Україні протягом останніх десяти років. На зйомки відводять 40 днів, прем'єра запланована у грудні 2022-го.
Один з експертів, Олександр Омельянов, засумнівався, що проект варто знімати за бюджетні гроші, позаяк для зацікавлених людей з IT сума бюджету підйомна. Проте Бурба певен, що айтішники зажадають щось натомість і стрічка виявиться засуб'єктивною.
Попри те що пітчинг відбувся досить давно, я не має наміру відступати від мети описати всі презентації. Тож не перемикайтесь.
