Вчора стартував другий тур П'ятнадцятого конкурсу Держкіно, що триватиме три дні, і я традиційно стежу за перебігом презентацій. Втім, цього разу я вирішила не завантажувати вас усіма проектами поспіль, тому зосередилася на окремих категоріях. Вчора особливу увагу ми приділяли тематичними напрямками «Безбар'єрність» та «30-річчя незалежності України», а сьогодні детально вивчимо повнометражні дебютні стрiчки, що претендують на держпідтримку.
За цей день експертам (і нам разом із ними) належить заслухати 34 проекти. Тож не будемо відкладати справу в довгий ящик і розпочнемо.
Не знаю як ви, а я вже звикла, що вчасно в нас нічого не починається. Втім, сьогодні затримка склала лише 8 хвилин, що є свого роду рекордом.
Неігрові повнометражні фільми-дебюти
Оцінюють напрямок сім експертів: Анна Соболевська, Юлія Мельник, Олександр Чубко, Андрій Корнієнко, Олександр Галицький, Станіслав Притула, Олександр Омельянов. І перший проект - архівне есе «Фрагменти льоду» (ТОВ «Табор»). Режисер і автор сценарію - Марія Стоянова, продюсери - Максим Наконечний та Аліна Горлова. Бюджет авторського фільму - 4 млн 172 тис. 434 грн (у держави просять 1 млн грн).
Синопсис: Батько автора сценарію та режисера фільму - фігурист колись всесвітньо відомого українського ансамблю «Балет на льоду». Гастролюючи за кордоном за часів Перебудови, він знімав те, що відбувалося навколо на камеру. Сьогодні його дочка відкриває аматорський архів, щоб побачити Захід очима пізньорадянської людини.
Наконечний відразу нагадав, що багато їхніх проектів ставали подіями світу документалістики, та й про «Фрагменти льоду» ви вже напевно чули (нагадаю, проект фільму став одним із переможців індустріальної програми Ukrainian Doc Preview кінофестивалю Docudays UA). За словами Максима, Марія вміє розповідати історії крізь призму людяності, й в своєму повнометражному дебюті вона це продемонструє.
Основа фільму - 30 годин відео, що їх Марія та її тато знімали протягом дев'яти років. Режисер впевнена, що історія однієї родини - її власної - знайде відгук у глядачів по всьому світу. Вона прагне розповісти про непрості події 90-х на прикладі звичайних людей, а не глобальних політичних подій.
Проект отримав фінансування УКФ, яке пішло на створення декількох чорнових сцен, а також на масштабну промокампанію.
Наступний проект - авторський фільм «Звук Райдуги» (ФОП Сінчук Роман Іванович). Режисер і автор сценарію - Роман Синчук, продюсер - Олена Бородянець. Бюджет - 864 тис. 700 грн (просять 100% фінансування).
Синопсис: Проект про долі глухих акторів і працівників сцени театру «Райдуга». Фільм знайомить із історією театру - від часів його заснування й до сьогоднішніх залаштункових буднів.
За словами Романа, про театр глухих нічого не знімали вже майже півстоліття, й він взявся виправити ситуацію, аби показати залаштунки унікального закладу. За останній рік режисерові довелося багато працювати з хронікальними матеріалами. Продюсер додає, що стрічка не лише про театр - це ніби метафора суспільства, люди в якому не чують один одного.
Автори вже мають домовленості з українськими телеканалами, але якими конкретно - не повідомляють.
Режисер показав ролик, але попередив: це не тизер, а просто нариси, зняті на фотоапарат, аби продемонструвати героїв проекту. Якщо у автора будуть ресурси - картинка буде іншою.
Експертам у заявці не вистачило трітменту, тому вони цікавляться: якою планується структура фільму, чи буде саспенс та інтрига? Роман каже, що бачить і відчуває майбутню структуру: можна, наприклад, зачепитися за аспект браку фінансування або ж за тему взаємодії глухих акторів із глядачем. В цілому він розуміє, що драматизм необхідний, але пояснити словами не може. Експертам, схоже, доведеться вірити режисерові на слово.
Наостанок автори підключили важку артилерію - представницю театру глухих, яка розповіла про важливість і потрібність проекту. Експерти похвалили героїв, але ще раз порекомендували продумати структуру й пропрацювати конфлікти. Режисер обіцяє цим зайнятися.
Наступний проект - драма «Микола» (ТОВ «Студія« Золоте руно»). Режисер - Єгор Воробйов, автор сценарію - Олена Солодовнікова, продюсер - Дмитро Овечкін. Бюджет авторського фільму - 989 тис. 350 грн (просять 100% фінансування).
Синопсис: Історія про підлітка Миколу Ніжніковського, котрий через вибух втратив обидві ноги та руку, але мріє стати паралімпійським чемпіоном із плавання. Фільм про те, як після страшного виклику долі подолати свої страхи й почати життя заново.
За словами Олени, її проект і про суспільство, і про внутрішні страхи людини, і про боротьбу. Головний герой стрічки зберігає оптимізм, але вдається це йому не завжди: у нього бувають зриви і депресії, йому складно здобувати освіту, оскільки інклюзія у нас - більше на словах, ніж на ділі. На думку Солодовнікової, говорити про це важливо.
Вона хоче, щоб в Україні з'явився приклад мужності - подібний до Ніка Вуйчича, але з тією різницею, що, на відміну від Ніка, Микола таким не народився, а отримав каліцтва через військові дій. Воробйов додає, що це не мелодрама, не фільм про війну, а спостереження, в якому герої самі рухають сюжет. І хоча участь Миколи в Паралімпійських іграх поки не гарантовано, кульмінацією документального фільму може стати будь-яка нова планка. Наприклад, минулого року хлопець переплив Дніпро, а зараз ведуться переговори про його участь у змаганнях в Монако.
Експерти згадують про етичну сторону - чи не стане стрічка експлуатацією каліцтв хлопчика. Солодовнікова каже, що зйомки для Миколи частина терапії: перед камерами він буквально розквітає, а коли їх немає - впадає в апатію. Тож фільм, якщо він реалізується, буде герою лише на користь.
Переходимо до історичного біографічного проекту «Неможливе - можливо. Сікорський» (ФОП Мірошников Віталій Сергійович). Режисери - Артем Шоломко та Вікторія Шоломко, автор сценарію й продюсер - Віталій Мірошніков. Бюджет - 1 млн грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Ідея проекту об'єднує дві мотивуючі історії - самого Ігоря Сікорського, видатного українського авіаконструктора, та молодих канадських винахідників із проекту AeroVelo, що надихнулися прикладом Сікорського й змогли зробити неможливе. А саме - виграли приз імені Сікорського: засновану 1980 року премію, котру ще нікому не вдавалося отримати.
За словами авторів, біографія Сікорського дуже важлива для України: нам необхідні історії успіху, що є частиною нашої спадщини. Творці проекту не хочуть вдаватися в політичні подробиці, а зосередяться на тому, як Сікорський досягав, здавалося б, неможливого.
Режисер планує використовувати живу зйомку, «щоб підкреслити драму», а також долучити хроніку. Канадську частину матеріалів планують зібрати у співпраці з КПІ ім. Сікорського та Університетом Торонто. У роботі задіяний оператор Ярослав Пілунський - Віталій каже, що проект буквально народжувався разом з ним.
Реліз планують на українській VoD-платформі: ексклюзив отримає та, яка виділить бюджет на промо. Якщо домовитися не вдасться, проект вийде на YouTube-каналі про авіацію, котрий має велику аудиторію.
Експерти запитують продюсера про досвід - він каже, що брав участь в продюсуванні адаптації якогось іспанського серіалу, який наразі знаходиться у передпродакшені. Підозрюю, що мова про проект «Часова варта».
Наступний проект - біографічний просвітницький доку-фікшн «Майя Дерен. Танок у Києві» (ТОВ «Прем'єр-медіа»). Режисери - Олена Юдашкіна (Алимова) і Руслан Товкун (Арітович). Автор сценарію і продюсер - Руслан Товкун. Бюджет - 987 тис. грн.
Синопсис: Проект присвячений киянці Майї Дерен, чиє ім'я відоме на весь світ. Вона була в авангарді незалежного американського та світового кіно, й стала першою жінкою в історії кінематографа, що отримала Гран-прі Канн.
Вчора я не мала змоги припустити, що Олена Алимова вийшла заміж - один з її проектів знявся з пітчингу. Та сьогодні все в порядку, тому знайте: напевно зміна прізвища на Юдашкіну сталася не просто так.
Але повернемося до проекту: за словами Руслана, їхня стрічка - не просто біографічна довідка, а в першу чергу розповідь про світ і особистість Майї Дерен. Олена ж описує фільм як спостереження або сон.
Другий фокус - метафоричне повернення Майї до Києва: паралельно вона ніби гулятиме як історичним, так і сучасним містом. Також автори хочуть розповісти передісторію Майї, аби глядачі розуміли витоки її таланту. Без реконструкції подій в таких справах не обійтися, тож у стрічці буде представлена і доросла героїня, і її маленька версія. Також планується мелодраматична лінія, але автори не хочуть розкривати деталі для громадськості.
Знімати в США, навіть частково, автори не планують, а фанатів Майї - на зразок Девіда Лінча та Міли Йовович - запишуть через онлайн-конференції. Цікаво, що автори відкидають ідею копродакшену: після численних переговорів Руслан зробив висновок, що американцям у документальному секторі нецікаво інвестувати в нашу культуру, якщо це не Чорнобиль і не війна. Тому базова інвестиція повинна бути саме з України.
Наступний проект - «Григір Тютюнник. Листи у життя» (ТОВ «Самміт фільм»). Режисер і автор сценарію - Микола Білоконь, продюсер - Валерія Іваненко. Бюджет - 1 млн грн (100% фінансування).
Синопсис: Григір Тютюнник, неперевершений новеліст, відзначений премією ім. Лесі Українки, на 49 році життя власноруч затягнув петлю на своїй шиї. Аби зрозуміти, що підштовхнуло письменника до самогубства, необхідно зазирнути в його минуле.
Автори почали з ролика, але попередили: це не тизер, а, радше, муд-відео.
Не втомлююся нагадувати, що до пітчингу треба готуватися. Автору цього проекту ця порада стала б у нагоді. Режисер говорить багато, повільно і не дуже узгоджено. Вдалося зрозуміти лише те, що фільм буде складатися з п'яти частин: дитинство та юність, творчий шлях, історія в кіно, самогубство (з висновком, що «довела система»), вплив Тютюнника на сучасність. Знімати планують у дев'яти локаціях - від Будинку письменників до кіностудії ім. Довженко.
Автори проекту «Глядєлов» з технічних причин не встигли підготувати презентацію, тому їх виступ перенесли на завтра. А ми переходимо до просвітницького доку-фікшену «Земля Енея» («ТОВ Три-Я-Да Продакшн»). Режисер і автор сценарію - Руслан Товкун (Арітович), Продюсери - Сергій Баранов, Ігор Волков і Богдана Семен. Бюджет фільму для широкої глядацької аудиторії - 1 млн грн (100% фінансування).
Синопсис: Цей фільм - захоплююча поетична подорож у міфічний рай. Історія про природну мудрість людей, що працюють на землі, й спосіб життя сучасного українського села, розказана на прикладі однієї поліської громади.
За словами режисера, проект розкриє тему земельної реформи, але не з політичного боку, як це сьогодні роблять повсякчас, а з поетичної сторони. А ще, судячи з усього, - також із соціальної: режисер обіцяє показати проблеми існування незалежних сільських господарств, а також знайти сучасного українського героя. «Еней - це всі ми», - кажуть творці. Просто як про Нігана з «Ходячих мерців».
Структурно стрічка буде поділена на три частини: історичний контекст, сучасність і філософські фікшен-епізоди. Портретна зйомка планується в стилі Олександра Довженка. Оператор - Костянтин Пономарьов.
Спочатку автори зосередяться на роботі з архівами (продакшен - творець історичного серіалу «Сага» - вже має досвід у цьому), потім планується чотири експедиції до героїв проекту, а згодом - зйомки ігрової частини. Останні заплановано після чорнового монтажу, оскільки ігрова частина має доповнити й посилити інформативність документальної складової.
Експерти радять прибрати з фільму хоча б одну з трьох структурних складових, бажано - ігрову (мовляв, колоритних і яскравих героїв документальної частини буде досить). Але автори запевняють, що відтягувати уваги вона не буде.
Продовжуємо після невеликої перерви. Презентується проект «Людина, що хотіла розфарбувати світ» (ТОВ «Самміт фільм»). Режисер - Дарина Вакуленко, автор сценарію - Олександр Єфименко, продюсер - Валерія Іваненко. Бюджет майбутнього авторського фільму - 995 тис. грн (претендують на 100% фінансування).
Синопсис: Фільм присвячений 120-річчю від дня народження всесвітньо відомого українського художника, людини дивовижної долі Миколи Глущенка. Мобілізація до армії, полон, довге й важке життя за кордоном, служба в розвідці - всі ці події не завадили йому розвивати свій талант і присвятити себе мистецтву.
Головним режисерським прийомом картини буде колір: темна й холодна частина про армію, світла й тепла - про повернення додому. Зйомки заплановано в галереях, де виставляються роботи Глущенка, а також на натурі - в місцях, які зображені на картинах художника. Особливих труднощів із цим у творців не буде: більшу частину своїх пейзажів Глущенко написав, коли жив у Києві. Серед спікерів проекту - історики, люди, які особисто знали художника, а також психологи, що зможуть скласти особистісний портрет героя.
Із референсами теж просто - це картини самого Глущенка: під час монтажу автори фільму мають намір відтворювати їхні палітри кольорів.
У маркетинговій стратегії збираються використовувати перевірені методи: запрошувати пресу на зйомки фільму, долучати до процесу блогерів (на кшталт каналу «Клятий рацiоналiст»). Щодо дистрибуції, то продюсер упевнений: його проектом зацікавляться і телеканали, і українські онлайн-платформи, і навіть Netflix, з яким він «наводить мости».
Переходимо до проекту «Рефат і Мусфіре» (ТОВ «К'артбаба Продакшн»). Режисер - Рефат Маліков, категорія - фільм для широкої глядацької аудиторії, бюджет - 1 млн грн (100% фінансування).
Синопсис: Це не просто розповідь про велике й тривале кохання. У долях Рефата і Мусфіре - історія цілого покоління кримських татар, якому випали страшні випробування: війна, депортація і боротьба за повернення на батьківщину.
Продюсер презентує проект без режисера, котрий зараз на зйомках. За її словами, фільм буде класичною лав-сторі та паралельно розповідатиме про непросту долю кримських татар. Через історію кохання Рефата і Мусфіре документалісти хочуть розповісти історію цілого народу, яку мало знають не лише українці, а й самі кримські татари (перш за все мова - про депортацію і подальше повернення кримських татар на батьківщину). Основним спікером картини буде Мусфіре - вона ще жива.
Соболевська цікавиться форматом зйомки - просто запис інтерв'ю або щось інше? І чи вийде привезти Мусфіре до Києва? Перше питання залишилося без відповіді, а на друге продюсер відповіла, що героїня, котрій зараз 88 років, почуває себе добре, має чудову пам'ять, і якщо не буде можливості записати жінку в Криму, то її привезуть у Херсонську область.
Описуючи візуальний ряд, продюсер перераховує безліч кримських локацій. Точної відповіді на питання, яким чином це буде знято, поки немає: вся надія на співробітників телеканалу ATR, яких багато в команді проекту
Проект планується кримськотатарською мовою з українськими і, можливо, англійськими субтитрами.
Автори фільму «Народжені вдруге» на пітчинг не прийшли, тому він відправляється до скарбнички проектів, які не було заслухано, а ми рухаємося далі - до проекту «От вінта» (ТОВ «Небокрай Філмз»). Режисер - Анастасія Єрмоленко, автор сценарію - Вадим Єрмоленко, продюсер - Андрій Суярко. Бюджет авторського проекту - 940 тис. грн (100% фінансування).
Синопсис: Головний конфлікт фільму (і героя) - між «епічним» минулим і нинішньою рутиною, між його харизматичної природою і поточною депресією. А також - конфлікт між різними частинами фільму: реальністю і художнім вимислом світу гумористичних оповідань, які пише герой.
Стрічка досліджує проблему ПТСР, яка сьогодні надзвичайно актуальна для України. Жанр проекту - спостереження, й режисер спостерігає за героєм протягом чотирьох років. Основна канва сюжету - написання воїном із позивним Дід гумористичної книги. За словами Анастасії, це хороший приклад того, як колишній військовий може впоратися з синдромом. Уже зараз є спойлер: герою з ПТСР стало краще, отже історія не буде трагічною.
Автори показали тизер проекту, з якого зрозуміло, що герой дійсно дуже харизматичний, і фільм про нього може вийти цікавим. За чотири роки роботи Анастасії вдалося домогтися того, що Дід вже не помічає камер і поводиться перед ними дуже природно. Головну мету режисер бачить в тому, щоб так само, як Дід змінив її життя, він змінив би й життя глядачів.
Автори встигли відзняти близько 70% матеріалу, але попереду ще багато роботи з монтажу.
Наступний проект - «Під одним сонцем» (ТОВ «Ю. Еф. Ай. Продакшнз»). Режисер - Дмитро Хопта, автор сценарію - Андрій Кашпур, продюсер - Едуард Євтушенко. Бюджет майбутнього фільму для широкої глядацької аудиторії - 690 тис. грн (просять 100% фінансування).
Синопсис: Це - дев'ять історій українців, що живуть в Мюнхені. Кожен з них мав свої причини для еміграції. А також - дев'ять історій українців тих самих професій і того ж віку, що мешкають в різних містах нашої країни і мали мотивацію залишитися. Яким ці люди бачать майбутнє - особисте й України?
Свій проект автори позиціонують як фільм-спостереження, фільм-дослідження і фільм-діалог про те, як ми стаємо глобальної нацією. Соціальна місія проекту - довести, що їхати з України зовсім необов'язково. Для цього творці мають намір провести справжнє соціологічне дослідження, протягом якого розберуть найпопулярніші міфи про еміграцію та спробують їх спростувати.
Своїх героїв автори вже знайшли - принаймні тих, хто виїхав з України, а також частково підібрали їх «антиподів». Окрім того, відбувся скаутинг, але подальшій роботі завадила пандемія, тож автори вирішили звернутися за держпідтримкою.
Презентація вийшла короткою - схоже, експерти дуже хотіли піти на перерву, тому не задали жодного питання. Що ж, тоді й нам час пообідати - зустрінемося за 20-25 хвилин.
Після перерви настала черга категорії Ігрові повнометражні дебюти. Її розглядатимуть Анна Соболевська, Юлія Мельник, Олександр Чубко, Андрій Корнієнко, Олександра Братищенко, Віктор Андрієнко та Валерія Кальченко-Донцова.
Перший проект - драма «В обіймах Мельпомени» (ТОВ «Спільна перемога продакшн»). Режисер і автор сценарію - Анатолій Максим'юк, продюсер - Валерія Іваненко. Бюджет майбутнього фільму для широкої глядацької аудиторії - 11 млн 958 тис. грн (100% фінансування).
Синопсис: Це історія літнього актора Юрія Юрійовича, який, втративши віру в свою творчу самореалізацію, зі скандалом звільняється з провінційного театру і везе свого учня на прослуховування до столиці. Поїздка виявляється складною для обох героїв, адже Кирило сумнівається у власному таланті, а Юрій Юрійович приховує від підопічного справжню причину їхньої поїздки до Києва.
Продюсер пояснює, що тема, котру зачіпає проект, важлива, оскільки в житті кожної творчої людини може настати момент, коли вона перестає вірити в себе й починає займатися чимось, що їй не близьке.
Для режисера і автора сценарію ця історія почалася 13 років тому, коли він підслухав розмову двох акторів провінційного театру, в якій ті насміхалися зі свого колеги - той, мовляв, уже в літах, а викладається як двадцятирічний. А загалом автор хотів би присвятити свій фільм усім талановитим людям, які не можуть не займатися мистецтвом.
Віктор Андрієнко проект підтримує, оскільки прекрасно розуміє виворіт театрального життя. Щодо сценарію, то йому тут не вистачає гумору: і в діалогах, і в ситуаціях.
Наступний проект - урбаністична драма «Місто» (ТОВ «ТОУ») за однойменним романом Валер'яна Підмогильного. Режисер і автор сценарію - Михайло Маслобойщиков, продюсер - Дмитро Суханов. Проект подається в категорії авторських, бюджет - 11 млн 957 тис. 121 грн (100% фінансування).
Синопсис: Матвій ненавидить село, але сумує за ним у місті. Прагне вчитися, проте лишає інститут, хоче заробляти гроші, але займається творчістю. Така логіка змінює його. Здається, це лише питання часу: коли хлопця поглине Місто?
Основний акцент планують робити на стосунках головного героя з жінками, яких у нього протягом історії буде чотири, і які зрештою перетворять його на зовсім іншу людину. З роману режисер планує взяти тільки драматургічну основу, а мову персонажів осучаснити. Локації підбиратимуть так, аби в стрічці відчувався пульс сучасного міста. Наприклад, режисер хоче, щоб актори відвідали справжній кіносеанс, справжній спектакль і рейв. Таким чином, заплановано художню роботу в документальних обставинах. Стилістику фільму Михайло описує так: між Гаспаром Ное та Вонгом Карваєм.
Знімати планують наступного року - з травня по жовтень. Продюсер сподівається забезпечити картині міжнародну прем'єру на якомусь великому фестивалі. Але й глядацький потенціал, на думку Суханова, проект теж має - хоча б тому, що він розповідає про молодь. А режисер додає, що хотів би бачити серед глядачів взагалі всіх, хто знайшов в собі сміливість переїхати в нове місто.
Питань до проекту в експертів прогнозовано мало: Дмитро Суханов вже зарекомендував себе як далекоглядний продюсер, після стрічки «Мої думки тихі» йому можна довіряти.
Переходимо до соціальній драмі «Братушка» (ТОВ «Фемілі Продакшен Студіо»). Режисер і автор сценарію - Анастасія Буковська, продюсери - Данило Каптюх і Станіслав Притула. Бюджет - 11 млн 980 тис. грн (100% фінансування).
Синопсис: Патрульна-поліцейська Женя і ветеран АТО Олексій - різні за характером люди, але їх зближує неприйняття оточенням. Женя намагається повернути Олексія до соціального життя, а він прагне допомогти їй відчути себе жінкою.
На думку Буковської, українському глядачеві не вистачає міських історій про міських мешканців, тому вона готова таку зробити. За словами режисера, це буде першою чергою кіно для глядачів, хоча проект подається в категорії авторських фільмів.
Свій досвід Анастасія доводить короткометражної роботою «Бульмастиф», останні успіхи якої - «Золотий олень» КМКФ «Молодість» і кінопремія «Золота Дзиґа». Однак із новою роботою Буковська планує досягти ще більших успіхів - наприклад, взяти участь у кінофестивалі в Локарно чи Карлових Варах.
Дрімкаст проекту - Іванна Сахно та Олексій Горбунов. Останній, до речі, підтвердив свою участь. До команди вже приєдналися оператор Антон Фурса, худпост Ольга Злобіна й французький режисер монтажу Ерве Шнайде.
У команди особливе бачення дебютної секції: крім того, що картина стане повнометражним дебютом Буковської, також до роботи залучать молодих кінематографістів, які будуть стажерами.
Віктору Андрієнку все подобається, але не вистачає мотивації головної героїні, тому він радить доопрацювати цей момент.
Наступний проект - кримінальна драма «Винен» (ТОВ «Зет Пікчерз»). Режисер і автор сценарію - Валерій Кочерган, продюсер - Злата Єфименко. Бюджет майбутнього авторського фільму - 11 млн 800 тис. грн (просять 100% фінансування).
Синопсис: Емоційно неврівноважений герой відсидів десять років за жорстоке вбивство педофіла, який хотів зґвалтувати його маленьку дочку. Він повертається в рідне містечко і намагається налагодити стосунки з дочкою, але одного разу її на смерть збиває машина, що належить синові мера міста.
У авторів три рівня бачення сценарію: морально-етичний (який буде розкриватися через стосунки батьків та дітей), соціальний (людина проти системи) і метафоричний (біблійний сюжет про апостола Павла). Серед референсів - стрічка «Протистояння» (Heat) із Де Ніро та Пачіно, а також «Левіафан» Звягінцева. Від себе додам, що сюжетно проект схожий чи то на серіал «Суддя» з Брайаном Кренсоном, то чи на «Гнів людський» Гая Річі.
Дрімкаст фільму - Віталій Салій, Мирослав Маковійчук і Станіслав Боклан. Оператор-постановник - Володимир Іванов. Автори розраховують на інтерес широкої глядацької аудиторії, хоча в заявці вказали авторську категорію.
Експертам в проекті не вистачає внутрішнього конфлікту головного героя, та автор впевнений, що в сценарії все прописано.
Переходимо до наступної драми - проекту «І мені більше не цікаво, як ти там» (ФОП Кнорозок Любов Володимирівна). Режисер - Богдана Смирнова, автор сценарію - Оксана Савченко, продюсер - Любов Кнорозок. Бюджет - 14 млн 448 тис. 923 грн (у держави просять 11 млн 982 тис. 340 грн).
Синопсис: Події фільму відбуваються в сучасному Києві, переважно в спальному районі. Поки дехто стрибає з багатоповерхівки через розбите серце, Рита мріє створити вірусне відео про самогубство, щоб сподобатися зірці інтернету Єгору. Молода мати Лора намагається не втратити коханого, що працює на двох роботах, аби мати можливість виплатити позику за квартиру. Фільм настільки трагічний і драматичний, наскільки це можливо при зіткненні ідеалістичного світу мрійниці з сучасною дійсністю.
Настрій проекту базується на відчуттях людини, коли та розуміє, що її мрії ніколи не здійсняться, і доводиться підлаштовувати їх під сувору реальність. Автори показують муд-борд проекту - це «самотність спальних районів».
Режисер називає картину портретом епохи: наприклад, люди купують квартиру в кредит, а потім не можуть його виплатити, і їх виселяють, або юні блогерши знімають ролики, щоб сподобатися якийсь інтернет-зірці чи прославитися.
Наразі проект виключно український, але продюсер сподівається отримати фінансування за кордоном - певні переговори про це вже ведуться. Оператором фільму стане Ольга Черних, худпостом - Васса Багаліка, за грим і костюм відповідатиме Ася Сутягіна.
Віктор Андрієнко радить дівчатам ретельніше продумати мотивації персонажів - в сценарії є непослідовність у вчинках.
У відповідь на питання про соціальну значущість режисер повторює думку про портрет епохи і кредити, а продюсер додає, що проект - гротеск, який дозволить глядачам подивитися на себе збоку.
І ще одна драма - проект «Серце дитини» (ТОВ «Альбатрос коммунікос Україна»). Режисер - Денис Галушко, автор сценарію - Ольга Калуга, продюсер - Анна Капустіна. Бюджет майбутнього авторського фільму - 11 млн 980 тис. 560 грн (просять 100%).
Синопсис: Гнат змирився, що життя підходить до завершення, - у нього невиліковна хвороба серця. Приголомшлива звістка про появу донора викликає у Гната бажання знати, кому ж належало серце. Нарешті він отримує бажане - надприродну зустріч із попереднім власником, і це перевертає світ Гната.
Режисерові тема донорства дуже близька: кілька років тому він пережив пересадку рогівки ока.
Стрічка буде знята в напівдокументальному стилі, а головні ролі зіграють Віктор і Оксана Жданови, батько і дочка в реальному житті. Оператор - В'ячеслав Цвєтков, худпост - Іван Левченко, композитор - Микита Моісеєв.
Продюсери подали проект на кілька воркшопів, серед яких Канни. Відповідь про участь, за словами Капустіної, надійде 17 червня. Незважаючи на пандемію, у команди вже є домовленості з двома лікарнями - значна частина дії розвивається саме там.
І знову драма, але тепер урбаністична - проект «Атипові» (ТОВ «Діректорія кіно»). Режисер і автор сценарію - Оксана Артеменко, продюсер - Ігор Савиченко, категорія - авторський фільм, бюджет - 12 млн 500 тис. грн (просять 12 млн грн).
Синопсис: Трагічна смерть батьків залишила глибокий шрам у душі тридцятирічної Лізи. Сьогодні вона на шляху до одужання - чекає, поки її знімуть із обліку наркологічної комісії, аби повернутися в театр і до нормального життя. В її будинок забирається Андрій - залишається жити, стверджуючи, що це його квартира. Він тільки-но вийшов із в'язниці і прагне довести свою невинуватість. Сім днів разом допоможуть їм зрозуміти самих себе і почати нове життя, вільне від шаблонів і марних сподівань.
Із синопсису може видатися, що намічається щось на кшталт «Іронії долі» з нальотом чорнухи, але ні: режисер каже, що це історія про людей, які не схожі на інших і не прагнуть цього.
Знімати картину збираються цієї осені в Києві з прицілом показати місто таким, яким воно є, зізнатися йому в любові. Головні ролі виконають Ольга Ціцілінська і Макар Тихомиров.
Наступний проект - спортивна драма «Більше за юність» (ТОВ «Істмен Філмс»). Режисер - Елізабет Зісман-Зоц, автор сценарію - Олена Завидовська, продюсер - Ахтем Сеітаблаєв. Категорія - авторський фільм, бюджет - 11 млн 970 тис. грн (100% фінансування).
Синопсис: Амбіційний юнак - чемпіон серед юніорів з ритмічної гімнастики - після довгого життя за кордоном разом із батьками-дипломатами повертається в Україну. Єдина можливість продовжити його кар'єру - отримати місце в складі жіночої збірної з художньої гімнастики. Наслідками цього рішення стануть блискучі виступи, яскраві перемоги, любов, травми, біль, розчарування й, нарешті, відродження команди та внутрішньої гармонії в кожному з героїв.
Проект, якщо йому дадуть зелене світло, стане не лише режисерським дебютом для Елізабет, але й продюсерським для Ахтема Сеітаблаєва. Тому перше, що зробив Ахтем, це зізнався у хвилюванні.
А режисер відразу почала детально відповідати на коментарі експертів, зокрема - з приводу можливого перебору з хронометражем у 90 хвилин. Елізабет обіцяє: сюжет буде динамічним, монтаж - кліповим, отже жодної затягнутості фільм не матиме.
Серед режисерських прийомів - гра з кольором. Наприклад, коли герой ходить на тренування з дівчатками, тони будуть холодними, а коли він у фіналі виступає сольно - стають яскравими. Виступ спортсмена режисер хотіла б зняти одним-двома дублями, а найнапруженіші моменти буде підкреслено відсутністю звуку - емоції планують передавати через стукіт серця тощо.
Сценарист Олена Завидовська почала доводити соціальну значущість стрічки: це і внесок в український спорт, і дослідження теми зворотного сексизму, а тема дружби і здорової спортивної конкуренції взагалі актуальна завжди.
На кастинг проекту режисер має намір кликати як професійних акторів, так і професійних гімнастів, а також випускників естрадно-циркових училищ (до речі, велика кількість знімальних днів обумовлена необхідністю знімати дублерів). Звісно, головну складність Елізабет бачить в пошуку актора на головну роль - хлопчика, який займається художньою гімнастикою, знайти дійсно непросто. У дрімкасті - Тетяна Лаврушко, Тетяна Юрікова, Вікторія Литвиненко, Олексій Осмоловський, Ірина Кудашова і Валерія Лук'янець. Також творці мріють про камео Анни Різатдінової.
У проекта вже є оператор (Юрій Король), художник-постановник (Марія Шуб) та інші ключові учасники команди.
Сеітаблаєв додає, що можливостей для промо у фільму багато: одних лише змагань із художньої гімнастики в Україні протягом року проводиться близько сотні.
Нарешті не драма - антиутопія «Камінь-Ножиці-Душа» (ТОВ «Операторські технології.ЮА»). Режисери і автори сценарію - Марія та Анастасія Старожицькі, продюсер - Євген Дяченко. Бюджет - 12 млн грн (100% фінансування).
Синопсис: Сумніви щодо необхідності виконати свій громадянський обов'язок змушують 25-річну Настю втекти з пересувного центру здачі душ на даху хмарочоса. В найближчому майбутньому - гротескному відображенні сьогодення - мільйонами спеціально випущених душ, оголошених рудиментом, латають діри в озоновому шарі, аби запобігти кризі глобального потепління. Потрапивши до відлюдників, які роблять душі непідйомними, обтяжуючи їх камінням, Настя знову опиниться перед необхідністю виконувати накази. Втім, її вільний вибір лише прискорить катастрофу людства.
Хороші новини: після глобальної екологічної катастрофи Україна залишиться останнім комфортним місцем для життя. Принаймні - в сценарії цього проекту. І нехай синопсис вас не бентежить: під час роботи над сценарієм в майстерні «Тераріум» відомий скрипт-доктор Моніка Франчак назвала цей проект «Аватаром» в локаціях «Лобстера» (втім, співавтор «Лобстера» Бабіс Макрідіс був одним із скрипт-докторів українського проекту і подібності не помітив).
Знімати планують у Києві, а також або в Кам'яній Могилі, або в Коростишівському каньйоні. Оператор проекту - Юрій Дунай, який вже розробив систему відображення в кадрі «вигаданої сонячної кіномови», худпост - Влад Одуденко, звукорежисер - Володимир Третьяков. У дрімкасти десятки акторів: Анастасія Орєхова, Анна Адамович, Дар'я Легейда, Віталій Салій, Юрій Кулинич, Роман Ясинівський та інші.
Під час промо-кампанії автори мають намір оголосити конкурс серед учнів художніх шкіл на кращий стріт-арт за мотивами фільму, а також провести опитування блогерів і лідерів думок.
Переходимо до довгоочікуваної комедії - проекту «Хороші дівчатка потрапляють в Рай» (ТОВ «Джой філмз»). Режисер і автор сценарію - Мирослава Хорошун, продюсер - Олександр Омельянов. Бюджет майбутнього фільму для широкої глядацької аудиторії - 11 млн 927 тис. 800 грн (100% фінансування).
Синопсис: «Хороша дівчинка», постійно прагне зробити щасливими інших, а не себе, отримує нарікання від близьких і зраду від коханого в день свого тридцятиріччя. І тоді вона вирішує стати поганою, але щасливою.
З цим проектом Хорошун намагалася дебютувати ще 2019-го на Одинадцятому пітчингу, а рік тому ми бачили його на Тринадцятому пітчингу. Але обидва рази картина фінансування не отримала, тому ми дивимося його тизер втретє. Що цікаво, бюджет проекту за ці роки не змінився. Натомість над сценарієм встиг попрацювати скрипт-доктор Віктор Громов, а режисер провела кастинг і знайшла виконавців усіх ролей.
Сюжет фільму близький не лише режисерові, але й продюсеру: у Олександра є юридична освіта, та це не зробило його щасливим.
Автори впевнені, що їхній фільм збере велику касу - хоча б тому, що це комедія, а український глядач їх любить. Проектом вже зацікавився дистрибутор B&H, прем'єру планують у жовтні 2022-го.
Віктор Андрієнко радить додати діалогам гумору й легкості, автори обіцяють приділити цьому увагу. Юрій Горбунов дякує за першу за весь день комедію.
Наступний проект - фантастична трагікомедія «Є лише дві нескінченні речі, блін!» (ТОВ «Бескид філмз»). Режисер і автор сценарію - Сергій Баженов, продюсер - Вероніка Степанчук. Категорія - авторський фільм, бюджет - 11 млн 987 тис. грн (100% фінансування).
.jpg)
Синопсис: Недалекий і ледачий хуліган на прізвисько Нейрон стає учасником таємничого експерименту, який в рази підвищує інтелект хлопця, а потім занурює його в світ великої мудрості і великої печалі.
Синопсис нагадує «Квіти для Елджернона» Деніела Кіза, але автор каже, що це більше з життя: всі ми, мовляв, стаємо учасниками такого експерименту, оскільки всі дорослішаємо. У касті - зірка «Спiйматі Кайдаша» Григорій Бакланов і - та-дам! - Роман Вінтонів, за допомогою якого в тому числі сподіваються залучити глядача в кіно.
Проект вже пітчився на Тринадцятому конкурсі, але бажаного результату не досяг. До речі, соціальну значущість фільму продюсер вбачає в тому, щоб підняти престиж українського кіно в очах українського глядача. Амбітно. Прем'єру картини автори хотіли б бачити на міжнародному кінофестивалі класу А, наприклад, у Карлових Варах.
Експерти цікавляться, як режисер має намір показати велику мудрість і велику печаль, на що він просто наводить приклади людської дурості і стандартної реакції на неї - злості й роздратованості. Шкода, звісно: я теж не проти побільше дізнатися про велику мудрість.
Андрієнко зазначив, що після набуття героєм цієї самої мудрості сценарій починає провисати. Порада: доопрацювати цю частину, можливо, додавши ще одну сюжетну лінію або персонажа, і не сподіватися на скрипт-докторів.
Переходимо до спортивної комедії «Тореадори» (ТОВ «Знімальній Цех Артура Якубова»). Режисер, автор сценарію і продюсер - Артур Якубов. Бюджет - 8 млн 982 тис. грн (100% фінансування).
Синопсис: Повернувшись з фронту з важким пораненням ноги, колишній професійний футболіст Андрій береться тренувати містечковий футбольний клуб «Тореадор». Це історія про те, як герой і молодий президент клубу збирають команду з простих робітників для участі в боротьбі за національний кубок країни.
Здається, що Артур Якубов в цьому проекті відповідальний взагалі за все. Але ні: оператором, наприклад, буде Володимир Моргунов, а художником-постановником - Васса Багаліка.
Віктор Андрієнко цікавиться, чи має Якубов комедійний досвід, на що той відповідає ствердно - в анамнезі є короткометражка. Експерт радить попрацювати над гумором в сценарії. Режисер у відповідь розкриває кілька симпатичних подробиць історії: наприклад, наявність в ній побудованого на контрасті дуету затятих уболівальників, а також дуету футбольних коментаторів.
Наступний проект - трилер «Донбас Драм'н'бас» (ТОВ «Вавилон 13 Продакшн»). Режисер - Роман Любий, автори сценарію - Валерій Пузік і Роман Любий, продюсер - Андрій Котляр. Бюджет майбутнього авторського фільму - 12 млн грн (100% фінансування).
Синопсис: Донецьк, початок 2014 року. У центр уваги сюжету потрапляє той, хто зазвичай тримається тіні, - мовчазний активіст із силової ланки проукраїнського руху з позивним Ніхто. З Києва, на допомогу партизанам, приїжджає Вітер. Ніхто стає своєрідним гідом для колишнього військового, натомість отримуючи інтенсив із ведення партизанської війни в умовах міста. На тлі холоду засідок і схованок, переслідувань і підозр тліють стосунки, схожі на зв'язок батька й сина.
За словами режисера, по суті його проект - про втрачені можливості. Роман хотів би, щоб його картина була максимально глядацької, тому для її створення вибрали жанр екшену. Сценарій пишеться за допомоги реальних учасників подій. Головна мета творців - розвіяти міф, що 2014-го опір Росії надавали завезені з Західної України люди, адже насправді це були звичайні місцеві жителі.
Співпродюсер проекту - Дар'я Бассель, команда якої займатиметься фестивальним просуванням фільму. Прогноз хороший, оскільки це «жанрове кіно з глибоким авторським поглядом на реальність».
Братищенко повідомляє, що не братиме участі в оцінюванні через конфлікт інтересів (вона в команді «Вавилон 13»). А Андрієнко просить додати в сценарій ... ні, не гумору - життєвості, оскільки зараз діалоги злегка картонні.
Останній перед перервою проект - музична драма «Мрія Кіри» (ТОВ «Гуд Монінг Дістрібьюшн»). Режисер - Денис Колесніков, автор сценарію - Анастасія Волкова, продюсер - Андрій Корнієнко. Категорія - авторський фільм, бюджет - 12 млн грн (100% фінансування).
Синопсис: Бібліотекар Кіра, яка не може реалізувати себе в професії, бореться за право отримати будь-яку легальну роботу в мегаполісі для офіційного стажу: Кіра плекає мрію емігрувати до Австралії, незважаючи на те, що самостійно виховує молодшу сестру, з якою пов'язана страшною таємницею минулого.
Чому мюзикл? За словами автора сценарію, спів - це шлях героїні до самої себе. Крім того, формат мюзиклу автори обрали з надією, що це збільшить глядацьку аудиторію.
Режисер зізнається, що йому близький сюжет стрічки, оскільки він сам багато років прожив за кордоном, а повернувшись 2014-го, почав задавати собі наріжні питання: що таке батьківщина і держава, що означає бути громадянином, що таке наша спільна національна мрія ? Творці сподіваються, що їхня стрічка стане аргументом на користь того, що необов'язково залишати Україну, аби знайти щастя.
Дебютант в проекті не лише режисер, але й автор сценарію, а також оператор Ярослав Науменко. У проекті вже є виконавці всіх ролей - головні зіграють Анастасія Пустовіт і Марія Лещенко. Композитор проекту - Андрій Бондаренко, тексти пісень напише Олена О'Лір.
За останній рік у команди з'явилися зв'язки з багатьма фестивалями, а Варшавський кінофестиваль вже чекає фільм для участі. Раніше проект отримав підтримку УКФ (зокрема, за ці гроші зняли продемонстрований тизер), також «Мрія Кіри» нещодавно перемогла на Boat Meeting в межах КМКФ «Молодість», а бюджет фільму вже збільшився до 15 млн грн (за рахунок чого, не уточнили).
Віктор Андрієнко радить звернутися до досвіду бродвейських мюзиклів і додати в проект більше яскравості й динаміки.
Повертаємося після короткої перерви. Презентується трагікомедія «Буна» (ТОВ «Скрін Медіа Юкрейн»). Режисер і автор сценарію - Давид Петросян, продюсер - Олена Стеценко. Категорія - фільм для широкої глядацької аудиторії, бюджет - 11 млн 930 тис. грн (100% фінансування).
Синопсис: Історія двох жінок, що лишились напризволяще у покинутому буковинському селі. Дев'яносторічна бабуся (на місцевому діалекті - буна) та її онука втрачені в часі й просторі: одна намагається відстояти свій світ, інша - прагне вирватися з нього. Буна - це буковинський Уроборос, який згорнувся в світ свого минулого і зжирає життя своєї онуки, а потім і правнучки.
Стрічку хочуть створити на основі однойменної п'єси Віри Маковій, яку зараз ставить театр ім. Франко. Режисер вистави, до слова, той самий Давид Петросян. Він зізнається, що не бажає перетворити фільм на документальну хроніку життя села, тому має намір використовувати елементи нуару. Це дозволить показати візуальний конфлікт між персонажами за допомогою світла і тіні (як у фільмі «Процес» Орсона Уеллса). Коли в кадрі будуть і онука, і бабуся, використовуватимуть ширококутний об'єктив, а коли тільки онука - ручну камеру. Так режисер хоче показати різницю характерів і їхнє протистояння. Підкреслювати ритми фільму буде й музика: від сучасних композицій до Баха.
Дрімкаст на головну роль - Наталя Сумська, Олена Хохлаткіна та Галина Корнєєва. Кожну з них режисер має намір спробувати.
Продюсери бачать фестивальний потенціал стрічки, до того ж у виборі майданчика досить амбітні: міжнародну прем'єру планують у Каннах, а українську - на ОМКФ.
Наступний проект - драма «Таке довге коротке життя» (ТОВ «Тремпель фільмз»). Режисер, автор сценарію і продюсер Юрій Леута. Категорія - авторський фільм, бюджет - 12 млн грн (100% фінансування).
Синопсис: На початку 2020 року пандемія випадково знайомить молоду жінку й чоловіка та назавжди змінює їхнє життя. Усвідомлення раптовості смерті запалює в героях пристрасть, прославляючи їх над буденністю.
Автор проекту, що називається, на вістрі: пандемія ще не закінчилася, а він вже хоче зняти про це фільм. Причому не просто зняти, але й відрефлексувати тему в драматичному ключі.
Замість того, щоб переказувати сюжет, режисер вирішив зосередитися на зауваженнях експертів. Питання до мотивації героїв він нівелює тим, що вони закохані, використання закадрового тексту називає режисерським ходом, а фрагментарність сюжету (розповідь розбито на 10 днів) пояснює тим, що ну просто ось так.
Участь в проекті вже підтвердили оператор Валерій Махнєв, худпост Юрій Григорович і композитор Вадим Шер. Виконавиця головної ролі також знайдена - Марія Петренко з дніпровського театру «Віримо» (її партнера поки шукають). За словами режисера, проект вже має міжнародного дистрибутора (якого саме - не уточнює), а також інтерес українського прокатника (якого - теж невідомо).
Народилася пропозиція для наступних пітчингів: експертам потрібно видавати помідори, щоб ті, хто затягує або погано пітчиться, знали, що їм загрожує реальна небезпека. Ось побачите, тоді презентації стануть набагато коротшими й змістовнішими!
Наступний проект - соціальна драма «Трідем» (ТОВ «Ріал пікчерз»). Режисер і автор сценарію - Юлія Дегліна, продюсер - Олексій Гладушевський. Категорія - авторський фільм, бюджет - 12 млн грн (100% фінансування).
Синопсис: Інга та Андрій разом 10 років - кожен з них переживає особисту кризу. Вони хочуть розуміння, тепла й любові, та щоб отримати це, їм доводиться дивитися в очі своїм страхам і бажанням. Все змінюється, коли в житті героїв з'являється Кирило.
Олексій Гладушевський окреслює жанр проекту як арт-мейнстрім, а референсами називає фільми «Перед світанком» Річарда Лінклейтера, «Мрійники» Бернардо Бертолуччі, «Любов утрьох» Тома Тиквера та «Новизна» Дрейка Дорімуса. Кастинг вже стартував: на головні ролі знайшли претендентів, які тепер мають пройти ансамблеві проби.
Автори намагалися показати концепт-трейлер проекту, але навіть з третього разу їм це не вдалося.
Особливе місце у фільмі займає сучасна українська музика, якою автори сподіваються зацікавити глядача не лише у нас, але й за кордоном. Судячи з усього, фільм планується сміливий - Гладушевський каже, що показати його на ТВ можна буде тільки пізно вночі.
Віктору Андрієнку знову не вистачає іронічності, та режисер пояснила, що історія буде легкою, а після перегляду глядач запитає, а що може зробити щасливим саме його.
Переходимо до проекту «Запізнення» (ТОВ «Операторські технології.ЮА»). Режисер і автор сценарію - Костянтин Лінартович, продюсер - Євген Дяченко, категорія - авторський фільм, бюджет - 12 млн грн (100% фінансування).
Синопсис: Дуже часто в вирі життєвих подій ми кудись мчимо, забуваючи зупинитися хоча б на хвилинку, аби проаналізувати свій шлях. Та найстрашніше - забуваємо про близьких. І лише втрата рідної людини змушує нас зупинитися, але вже пізно ...
Продюсер відразу уточнив, що проект - хоч і драма, але з елементами комедії, оскільки без комедії українського глядача в кінотеатр не затягнеш. Головне ж питання, яке хвилює режисера-дебютанта, - це наша ментальність, і їй він планує присвятити цілий фільм.
У дрімкасті проекту Богдан Бенюк, Віктор Жданов та Володимир Кузнєцов, а на жіночу роль - Олена Лозова, Олена Хижна й Галина Корнєєва. Оператор - Володимир Гуєвський, худпост - Влад Дудко.
Здавалося б, Андрієнко має бути задоволений: режисер обіцяє багато гумору та іронії. Але ні, тепер Віктор вимагає динаміки.
Наступний проект - трагікомедія «Сатири» (ТОВ «Трумен продакшн»). Режисер - Тамара Трунова, автор сценарію - Павло Ар'є (Павло Алексєєв), продюсер - Валерій Калмиков. Категорія - авторський фільм, бюджет - 11 млн 980 тис. грн (просять 100%).
Синопсис: Успішний поважний чиновник, що працює в кіноіндустрії, влаштовує бенкет з нагоди свого дня народження. Обстановка невимушена й святкова, від колег на адресу ювіляра звучать компліменти та приємні слова. У розпал свята жарти поступово перетворюються в потоки критики всіх до всіх, та в першу чергу закиди і колючі зауваження колег звучать на адресу іменинника. Остаточним поганим сюрпризом для ювіляра і його гостей стане самовикриття посудомийки Оксани.
За словами режисера, назва картини відсилає до грецьких міфічних істот, які зайняті лише задоволенням «нижньої чакри». Власне, герої - чиновники від кіноіндустрії - і є відсиланням до цих сатирів.
У проекті вже погодилися брати участь актриси Віталіна Біблів, Ірма Вітовська, Анастасія Карпенко та Олеся Жураковська. Композитори - Роман Григорів та Ілля Разумейко. А ще над ним працюватимуть художники, які зараз задіяні у новому проекті Стівена Спілберга.
Воно й зрозуміло, Влада Одуденка на всіх не вистачить.
Автори проекту «Поцілунок на мільйон» знялися з пітчингу, тому переходимо до останнього на сьогодні учасника - комедії «З Новим кРоком» (ТОВ «МО Філмз»). Режисер - Віра Шафранська, автор сценарію - Артем Кобзан (за книгою Анни Демидової «П'яна ялинка»), продюсер - Олександр Галицький. Бюджет майбутнього фільму для широкої глядацької аудиторії - 14 млн 849 тис. грн (у держави просять 11 млн 821 тис. грн).
Синопсис: Як Новий рік зустрінеш - таким він і буде! Тільки не кажіть цього нашим героям, які 31 грудня потрапили в справжню катастрофу: когось кинули дружина й коханка, комусь доведеться зустрічати новий рік в купе з незнайомцем, що випадково відрізав собі палець, комусь - в таксі до Львова, комусь - на вокзалі з холодцем, а хтось взагалі замовив власне вбивство! Але наших героїв об'єднує те, що вчинок кожного впливає на долю інших - як ліхтарики на новорічній гірлянді.
Про що нам каже тизер проекту? Правильно, про те, що в Україні давно мали з'явитися власні «Ялинки». Ось і сценарист вважає, що нам відчайдушно не вистачає української новорічної комедії. А головне, вона може принести багато грошей: це величезний потенціал для сіквелів і нескінченна повторюваність на ТБ перед промовою президента в наступні роки.
Залишилося лише добре зробити проект - сподіваюся, сценарист серіалу «Пес» із цим впорається.
Акторський склад ще не затверджений: поки що до проекту готові долучитися Ольга Сумська, Слава Камінська і Тарас Цимбалюк. Якщо все вийде, прем'єра відбудеться наприкінці 2022 року.
З того, що говорить режисер, складається враження, що фільм може стати не «українським новорічним фільмом», а банальною калькою з тих самих «Ялинок». Хотілося б, звичайно, помилитися - можливо, дебютант всіх нас здивує.
Експерти уточнюють, сім новел - чи це не забагато? Сценарист запевняє, що багатьом в індустрії давав читати сценарій, і всі хвалили.
Віктор Андрієнко хоче більше чого? Правильно, гумору в діалогах. І, до речі, він теж бачить потенціал для сіквелів, які чомусь називає рімейками.
Свято повнометражних дебютів підійшло до кінця, і на цьому моя трансляція закінчується. Експертам Держкіно лишилося засідати ще один день, але, сподіваюся, вони обійдуться без мене - інші події в світі медіа теж є, тож комусь треба і про них розповідати.
UPDATE
Якщо ви уважно стежите за другим етапом П'ятнадцятого конкурсу Держкіно, то знаєте, що презентацію однієї з неігрових повнометражок було перенесено через те, що представники проекту не змогли дістатися до пітчингу вчасно. Отже, знайомимося з неігровим повнометражним дебютом «Глядєлов» (ФОП Кравцова Оксана Ігорівна) зараз. Режисер - Ксенія Кравцова, продюсер і автор сценарію - Інокентій Вировий. Фільм призначений для широкої глядацької аудиторії, його бюджет - 936 тис. грн (просять 100% фінансування).
Синопсис: Цей фільм присвячений неповторному українському майстрові фотожиттєпису Олександрові Глядєлову та його унікальному шляху висвітлення ментальної еволюції людини у фотографіях останніх десятиріч. Шляху, який ніколи не був простим, бо таким є свідомий вибір майстра світла та тіні. Бо такими є його трагічні та магічні світлини.
Для початку автори вибачилися за те, що через них у експертів проблеми з перервою. За їхніми словами, стрічку вже почали знімати, але роботи ще багато. Фільм планується чорно-білим, його героями стануть не лише Олександр, а й його фотографії, а також люди, що на них зображені.
Один з візуальних ходів проекту - автори демонструватимуть знімки Глядєлова та показуватимуть героїв цих світлин, багатьох з яких їм вдалося знайти і записати з ними інтерв'ю. Особливу увагу хочуть приділити російсько-українській війні, яку Олександр висвітлював як фотограф.
Через фото автори хочуть розповісти історію нашої країни - через 1990-ті, «нульові» й 2010-ті до сучасності, а також будуть переплетіння з іншими конфліктами (наприклад, в Карабасі), які знімав Глядєлов.
До слова, буквально сьогодні творці фільму дізналися, що знайшовся герой однієї з найвідоміших фотографій Олександра - хлопчика з птахом з Одеси. Йому зараз 25 років, він танцюрист, і тепер автори хочуть зробити його одним із героїв стрічки.
Команда планує поїздити з фільмом по фестивалях, а також бачить в ньому потенціал для широкого прокату - в першу чергу, через соціальну значущість, яку стрічка, на їхню думку, в собі несе.
Експерти цікавляться, на чому буде сконцентровано увагу фільму - на особистості Глядєлова або на його фотографіях і подіях, свідком яких ставав Олександр. Режисер каже, що кульмінаційним моментом буде російсько-українська війна, а референсом називає «Сіль землі» Віма Вендерса, де через фотографії розповідається історія. Глядєлов буде головним документальним героєм, через особистість і творчість якого покажуть історію нашої країни.
