Звідси випливає «по-третє». Показати внутрішнє на екрані. Перенести в зону видимого переживання й фантазії оповідачки Стефи, що на сторінках роману перетворюють Станіславів (нині Івано-Франківськ) на своєрідну подобу містечка Макондо зі «Ста років самотності», де так само нескінченно йде дощ, де предмети оживають, а люди грузнуть у часі – в постійно повторюваних ситуаціях, станах і почуттях, наче мухи в бурштині, – це, погодьтеся, ще те завдання. Завдання, з яким чудово впоралась команда проекту: режисер Христина Сиволап, для котрої «Віддана» стала повнометражним дебютом, продюсер Надія Зайончковська, сценаристи Аліна Семерякова та Софія Андрухович, оператор Олексій Ламах, художник із гриму Марія Коломієць, художник-постановник Олександр Батенєв і художник із костюмів, котра також сформувала загальне стилістичне бачення стрічки, Леся Патока.
Вони та багато інших, певна річ, включно з виконавцями головних ролей – Маріанною Янушевич (Стефанія Чорненько), Алесею Романовою (Адель Сколик), Романом Луцьким (Петро Сколик) – працювали над тим, аби зробити історію максимально красивою. Адже без цього – без детально проробленої візуальної складової – її магія просто не спрацювала б.