Усе буває вперше, і телебаченню цей принцип теж не чужий. Тому не дивно, що в ефірі розважального молодіжного «Нового каналу» наприкінці 2019 року таки з'явиться трилер. Та ще й гостросоціальний. Звісно, створювався він для аудиторії каналу - підлітків. Однак серіал «Перші ластівки» неодмінно потрібно дивитись і батькам, аби навчитися звертати увагу на поведінку дітей. Хто знає, можливо, це допоможе вберегти їх від суїциду.
З огляду на делікатність теми, «Новий канал» дуже заморочився з промо серіалу, щоб нікого не відлякати першою ж серією. Наприклад, позавчора в кінотеатрі «Жовтень» пройшов допрем'єрний показ одразу двох епізодів, а після - панельна дискусія, в межах якої спікери обговорювали проблеми підлітків та методи їхнього розв'язання.
Але про це трохи пізніше, а поки - фуршет та зустріч гостей
Адже ситий глядач - добрий глядач
Одним із перших прибув десант FILM.UA в особі Анни Єлісєєвої, Сергія Созановського та Поліни Толмачової. Friends Production представляв Олексій Гончаренко
Поки всі фотографувалися, Ірина Костюк проводила бесіди. Напевно про роботу
Здається, Євген Янович невдало пожартував
А ось і Дмитро Троїцький завітав
Даша Трегубова правила світського етикету знає: якщо вже прийшов на захід - зроби ласку, посміхайся на тлі банера
Один із головних акторів серіалу - Максим Самчик - поки скромно дає інтерв'ю
Ліворуч - Вікторія Литвиненко, яка зіграла його маму
Ксенію Бугримову, гадаю, відрекомендовувати не треба
Якраз до показу приспіла й Леся Нікітюк
Ну, час до залу. Дар'я Трегубова зайняла собі зручніше місце, щоби краще було видно
Як і продюсер Нана Суханова
Саша Ткаченко явно хвилюється, причому з подвійною силою - і як креативний директор каналу, і як один із продюсерів серіалу
Навіть сам Михайло Царьов прийшов подивитися прем'єру. Тепер розумієте, які ставки на серіал робить «Новий канал»?
Ну, почали!
Ольга Балабан просить усіх влаштуватися зручніше - попереду перегляд одразу двох серій. І закликає потім не розбігатись - адже ще панельна дискусія
Графіка - ефектна й така, що лякає
Утім, як і початок серіалу. Однак більше вам сказати не можу, щоб не порушити інтриги
Чи сподобалося глядачам побачене? Дивіться самі - зал аплодує стоячи
Усі причетні можуть трохи видихнути - принаймні до телепрем'єри
Ольга Балабан хвалить одного з авторів ідеї - Євгена Туніка
А Леся - гендиректора каналу й одного з продюсерів проекту Олексія Гладушевського
Що ж, розпочнімо дискусію. Познайомлю вас зі спікерами, раптом не знаєте. Модератор - головред Buro 24/7 Олексій Тарасов; телеведуча Маша Єфросиніна, котра була тут радше як посол ООН і мама підлітка; автор, продюсер та сценарист серіалу Євген Тунік; актриса серіалу Таїсія-Оксана Щурук; режисер і борець за права ЛГБТ Юрій Двіжон; гендиректор «Нового каналу» Олексій Гладушевський; психолог Наталія Єжова; головний редактор MBR Анастасія Рахманіна; блогер та інстаграм-інфлюенсер Роман Свечкоренко; координатор Національних «гарячих» ліній «Ла Страда-Україна» Олена Кривуляк.
«У себе в голові я вже підготував ТОП-10 найстрашніших коментарів, які нам можуть написати, - зізнався Євген Тунік, щоправда, озвучувати їх відмовився. - Тож ми готові до будь-чого. Я вже мало чого боюся. Звісно, негативні відгуки будуть, будуть питання, навіщо ми це зробили. Але я впевнений - треба пробувати».
За словами Туніка, він втомився від одноманітності на ТБ - і контенту, і героїв - а тому захотів зробити неоднозначних персонажів, які будуть хороші та погані водночас. Він переконаний, що глядача це затримає біля екранів.
Далі слово надали Юрію Двіжону - представнику ЛГБТ-спільноти, який і сам колись зіткнувся з неприйняттям із боку суспільства. До речі, Юрій - режисер фільму «Не ховай очей - 2» про життя українських представників ЛГБТ в Америці. Він був презентований на YouTube-каналі «Нового каналу».
«Що швидше наше суспільство зрозуміє, що ми нічим не відрізняємось від інших людей, то швидше ми наблизимося до тієї самої Європи й Америки, - впевнений Юрій. - Я дуже вдячний «Новому каналу», що вони ідеально підібрали персонажа на цю роль (школяра, закоханого в однокласника. - МН). Він точно такий самий, як і його однокласники. Його не показують перебільшено, як роблять у серіалах інших каналів. Такі продукти мають бути на ТБ, аби підлітки, котрі з цим зіткнулися, знали, що вони не самі. У мій час інтернет був не такий доступний, тож було дуже важко. У нинішнього ж покоління є підтримка, вони після перегляду таких от серіалів можуть припинити думати про суїцид».
За словами психолога Наталії Єжової, є три головні моменти, три «перші ластівки», за якими можна розпізнати підлітка, що думає про суїцид. Перший - порушення сну. У такому разі дитина може проводити час у соціальних мережах чи за відеоіграми (аби позбутися нав'язливих думок), а батьки часом її цього позбавляють, використовуючи як метод покарання. Другий «дзвіночок» - порушення апетиту: або переїдання, або небажання вживати їжу. Третій - у підлітка апатія, небажання щось робити. У такі моменти, за словами Наталії, з дитиною потрібно розмовляти, а не сварити, дати їй відчути себе у безпеці.
Блогер та інфлюенсер Роман вважає, що не всі глядачі можуть зрозуміти причини таких вчинків героїв, бо проблеми порушені надто акуратно, а тому попросив творців, якщо можливо, зробити на сайті таку собі транскрипцію, роз'яснення. І порадив дивитись серіал усією сім'єю, щоби батьки вчилися підтримувати своїх дітей.
Маша Єфросиніна - не просто посол доброї волі ООН, але ще й мати 15-річного підлітка, а тому як ніхто знає, з якими проблемами стикаються батьки.
«Цей серіал б'є у найболючіші місця, - запевняє Єфросиніна. - Мені здається, його буде важко дивитись абсолютно всім, бо кожен проживе цю історію по-своєму. Хтось почуватиметься неідеальною дитиною, хтось - неідеальним батьком. У нашого покоління прикладом поведінки завжди були батьки, а зараз у світі інтернету у дітей дуже багато ікон та ідолів. Тепер ми для підлітків просто люди, котрим треба відзвітувати, куди ти ходив, що робив, як минув день. Я не хотіла, аби дочка закрилася від мене, тому багато вивчала це питання. І категорично наполягаю на тому, що більшість проблем підлітків криється саме в їхніх стосунках із матерями. Я обрала для себе позицію не мама-друг, а мама-авторитет. Донька чи син мають бачити, що мама - не жертва, а особистість, котра відбулася та живе своїм повноцінним життям, успішна й може бути прикладом. На мою думку, це сучасний шлях до тієї дружби з дитиною, про яку всі говорять. Дружба через повагу, а не через страх та сльози».
До речі, одну з актрис серіалу - Таїсію-Оксану Щурук - свого часу від буллінгу врятували саме батьки. Дівчина вважає, що їй із ними дуже пощастило - щойно вона відверто їм усе розповіла, її одразу перевели до іншої школи. І хоч Таїсія й побоювалася, що там історія повториться, цього не сталось.
А якщо підтримки шукати ніде - завжди є «гаряча лінія». За словами Олени Кривуляк, там спробують допомогти абсолютно всім, хай би якою критичною здавалась проблема. І закликала ЗМІ частіше висвітлювати підліткові депресії, а також публікувати контакти «гарячих ліній». Ось що, до речі, й роблю: 0 800 500 225 зі стаціонарного та 116 111 з мобільного.
У відповідь на питання Олексія Тарасова, як такі теми висвітлюють ЗМІ, головний редактор видання MBR Анастасія Рахманіна констатувала - погано. І як приклад навела історію з матеріалом «Новой газеты», що викликала у суспільстві справжню паніку, котру підтримали багато ЗМІ. У статті стверджувалось, що підлітки скоюють самогубства виключно під впливом так званих «груп смерті», хоча жодного доказу прямого взаємозв'язку автор не навів - ані статистики, ані інформації від правоохоронців, ані слів релевантних експертів: усі твердження ґрунтувалися на розповіді однієї людини - мами загиблої дитини. Вихідний матеріал прочитали понад 3 млн осіб, його передрукувала або процитувала величезна кількість ЗМІ - на всьому пострадянському просторі й у західних виданнях. Однак практично ніхто не спромігся по-справжньому розібратися в питанні: журналісти, вслід за автором «Новой», твердили, що саме інтернет, а не проблеми в родині, школі й інші чинники, змушує підлітків чинити суїцид, проте ніхто цього не довів.
Як безпорадно з темою працювали на українському телебаченні, я свого часу розповідала отут.
За словами Анастасії, працюючи з такими темами, потрібно зібрати сильну доказову базу, думки фахівців і, звісно, практичні поради, як уникнути такого результату й куди бігти, аби врятувати свою дитину, а не вимагати «терміново закрити інтернет».
Позаяк часу спікерам відвели небагато, після панелі я попросила Анастасію детальніше розповісти, на що ЗМІ, котрі пишуть про «групи смерті», було би варто звернути увагу.
«Передусім самим розібратися в питанні, зібрати статистику та ще раз перевірити кожне твердження автора, щоби довести або спростувати його, - каже Рахманіна. - Уникати оціночних суджень і в цілому дотримуватися нейтрального тону, адже теми на кшталт підліткового суїциду, звичайно, викликатимуть певні емоції. Ці емоції не повинні впливати на журналіста під час складання доказової бази, позаяк вийде підтасовування фактів і порушення причинно-наслідкових зв'язків, як у випадку з «Новой газетой». Намагатися не лише описувати проблему, а й шукати шляхи її вирішення. Використовувати формати пояснювальної журналістики: крок за кроком, максимально зрозумілою мовою пояснювати аудиторії, що відбувається. І головне - усвідомлювати ступінь відповідальності та вагу своїх слів. Два роки тому матеріал «Новой газеты» не просто посіяв паніку у великій кількості країн, але й призвів до появи закону про «групи смерті». Він дозволяє притягнути людину до кримінальної відповідальності за одну фразу, яку можна підвести під «втягнення неповнолітнього у вчинення протиправних дій, небезпечних для його життя». Умовно, ти запостив у соцмережі рядок із пісні, а в неї неоднозначне трактування - все, винен. Наших законодавців, до слова, ця хвиля паніки також зачепила: 2017 року в Раду був внесений законопроект «Про кримінальну відповідальність за доведення до самогубства або самокалічення за допомогою груп у соціальних мережах, ігор та квестів». Однак комітети, розібравшись у питанні, його відхилили».
Останнім слово дали Олексію Гладушевському. Той своєю чергою висловив подяки Володимирові Локотку та Михайлові Царьову, який схвалив ініціативу створення такого серіалу. До речі, Гладушевський зізнався, що робити серіал могли й інші люди - окремий продакшен. Усе ж Євген Тунік до цього ніколи не був шоураннером серіалів. Та авторам вирішили дати шанс, адже в такому проекті важлива не лише якість зйомок, а й сама історія.
Після закінчення дискусії я не змогла відпустити Олексія, не поставивши йому декілька запитань.
- У вас залишилися дві серіальні прем'єри - «Новенька» та «Перші ластівки». Складається враження, що другому приділяють набагато більше уваги в плані того самого промо. Чому?
- Тому що ми до нього ставимося як до спецпроекту. Це проект, котрого ще не було ані на «Новому каналі», ані взагалі на українському телебаченні. Його намагаються порівнювати зі «Школою», хоча це зовсім різні речі. У «Перших ластівках» зачіпається дуже багато тонких тем, ми довго радились, які варто висвітлювати, а які ні. Там є і суїцид, і ЛГБТ-лінія, і наркотики. Тому ми ретельніше продумували, як його презентувати глядачеві, аби не злякати. «Новенька» - дуже добре зроблений серіал, але це радше підліткова мелодрама.
- Проте там фігурують і вбивства, і наркотики, і буллінг. Однак він позиціонується як мелодрама, а «Перші ластівки» - як соціальний трилер.
- У проекті «Новенька» все ж таки центральна лінія - романтична. Це серіал про закоханих підлітків, про музику. До речі, теж ризикована історія для нас, адже на «Новому каналі» раніше не було мелодрам. Ми навіть входимо в конкуренцію з «Україною» та СТБ за аудиторію.
- Повертаючись до «Перших ластівок». Ви згадували, що під трейлером на YouTube практично не було негативних коментарів, хоча в ньому навіть показана сцена поцілунку двох хлопців. Виходить, стримінгові сервіси з їхніми провокаційними серіалами суспільство трохи перевиховали?
- Гадаю, так. І все йде до того, що в Україні має з'явитися свій стримінговий сервіс. Сподіваюсь, зовсім скоро ми вам оголосимо хороші новини щодо цього. Утім, поки його немає, такий контент можна робити на ТБ.
- Як перестраховку, якщо раптом не піде на ТБ, плануєте діджитальне продовження?
- Цілком. Якщо не зайде, всі сили кинемо на інтернет. Ми навіть плануємо зробити прем'єру в YouTube за тиждень до телепрем'єри, а також як промо запустити відео сьогоднішньої панельної дискусії про проблеми, що порушені в серіалі.
- Чому лише вісім серій? Щоби не відлякувати? У проекту «Новенька» їх 20.
- З одного боку, так. «Новенька» - таки зрозуміліший Україні жанр. З іншого, все як і планувалося: хлопці від початку принесли вісім серій. Не було такого, що вони написали 15, а ми скорочували до восьми.
- Якщо чесно, надихались серіалом «13 причин чому»? Аналогія так і напрошується.
- Ну ви не порівнюйте бюджети і можливості (сміється). Ми тільки-но робимо перші кроки. Порівняння, звісно, напрошуються, і нашим хлопцям вони особливо образливі, адже драфти перших шести серій лежали у мене на столі ще тоді, коли «13 причин чому» ще не вийшов на Netflix. Тож ідея від самого початку була сама по собі.
І все-таки певну аналогію із серіалом Netflix я наведу: на момент виходу (березень 2017-го) «13 причин чому» став другим за популярністю оригінальним серіалом стримера. І єдиним, що показував не зменшення, а зростання аудиторії щотижня (на 18% протягом перших 30 днів). За сім днів після прем'єри першого сезону про серіал написало більше людей, ніж про будь-яке інше оригінальне шоу Netflix за той самий період. Усе це, а також факт, що серіал прожив три сезони і був продовжений на четвертий, каже - такі теми справді затребувані глядачем: передусім самими підлітками. І я дуже сподіваюся, що українська телеаудиторія не обділить увагою «Перших ластівок».
Прем'єра серіалу відбудеться на «Новому» 19 листопада о 22:00. Олексій, до речі, просить не робити висновків із першої серії - за його відчуттями, найцікавіше починається з четвертої.
