У травні 2022 року, коли Україна, попри всі прогнози, продовжувала чинити опір російським загарбникам, а президент героїчної країни Володимир Зеленський був чи не найпопулярнішим політиком світу, польські медіа заговорили про створення локальної адаптації серіалу «Слуга народу». На той час творці сатиричного проекту, студія «Квартал 95» та його міжнародний дистрибутор Eccho Rights, уже пережили другу хвилю цікавості до серіалу, уклавши угоди на показ із британським Channel 4, грецьким ANT1, румунським PRO TV, іспанським Mediaset España й MBC Group із Близького Сходу (раніше ж права на показ серіалу були продані каналам у Болгарії, Молдові, Естонії, Франції, Фінляндії, Грузії, Південній Кореї та, прости господи, росії). Міжнародний стримінг-сервіс Netflix, що придбав «Слугу народу» ще 2016 року, з початком повномасштабної війни повернув серіал до бібліотеки, доступної у США. А у Польщі вирішили не просто показати український серіал, а зняти свою версію. Спочатку ця новина мала не надто переконливий вигляд, адже в різні роки формат Servant of the People вже продавали до США, Франції та Греції, але тамтешніх адаптацій ми так і не дочекалися. Втім, уже влітку виявилося, що цього разу все серйозно: Sługa narodu активно знімається та вийде в ефірі Polsat – одного з найпопулярніших польських телеканалів.
Виробництвом адаптації опікувався Polot Media – один із найбільших продакшенів країни, що станом на 2021 рік, коли став частиною групи Polsat, виробив понад 35 телевізійних шоу та серіалів (загалом понад 5 тис. епізодів). Спродюсували польського «Слугу народу» власники продакшена Тамара Аагтен-Маргол та Окіл Хамідов, а режисером став Мачей Бєлінський, у режисерському портфоліо котрого переважає комерційне відео, але є великий досвід редакторської роботи в серіалах.
У Польщі продюсер Окіл Хамідов представлення не потребує. Бодай тому, що саме він був продюсером і режисером серіального хіта Świat według Kiepskich («Справи Кепських»), який виходив на польському ТБ впродовж 23 (!) років, із 1999-го по 2022-й (до речі, у 2000-х ситком показували на українському ICTV, а 2010-го канал «Україна» навіть зняв власну адаптацію). Сам Хамідов народився в Таджикистані, навчався на оператора та знімав перші проекти у Москві, а у 90-х переїхав до Польщі, де згодом набув громадянство та побудував успішний медіабізнес.
«Слуга народу» – це не перший серіальний формат з України, який адаптує продакшен Polot Media. Якщо дослідити сайт компанії, поруч з адаптацією російської «Кухні» та власними розробками можна знайти польські версії серіалів «Свати», «Татусі» та «Будиночок на щастя». Премʼєра польського «Слуги народу» відбулася 4 березня 2023 року: щосуботи по два епізоди виходять у праймі Polsat, а одразу всі 24 серії першого сезону можна подивитися на стримінговому сервісі Polsat Box Go.
Цікаво, що польському глядачеві продають «Слугу народу» як серіал, «котрий привів Володимира Зеленського до влади»
Самі поляки сприйняли локальну версію «Слуги народу» полярно. Про це ж певною мірою свідчать цифри: на найбільшому польському кіносервісі Filmweb серіал має оцінку 6.1 (жодної публікації про телевізійні рейтинги мені знайти не вдалося). Стиль нарації та жартів у серіалі критики прирівнюють до тих, що були у попередній роботі Хамідова Świat według Kiepskich, називаючи цей гумор не надто високоінтелектуальним. «Після деяких жартів начебто і смієшся, але однаково є відчуття сорому та ніяковості», – йдеться в одній з рецензій.
Крім того, критики вказують на видимий брак бюджету: мовляв, Sługa narodu – це більше теленовела, ніж виробництво рівня HBO або Netflix. Проте питання бюджету має своє пояснення. Як зазначив в інтервʼю каналу Polsat Окіл Хамідов, на 2022 рік у продакшена було затверджено виробництво адаптації російського серіалу (назви він не вказав), але росія розпочала повномасштабну війну проти України, тому Polot Media разом із Polsat відмовилися від адаптації російського серіалу і вирішили зняти польського «Слугу народу». Проблема в тому, що бюджет на виробництво не змінився, а адаптація російського серіалу передбачала набагато меншу кількість акторів та локацій.
Багато рецензентів хвалять виконавця головної ролі – актора Марчіна Гицнара. Творці підійшли дуже відповідально до добору головного актора, аби він міг створити гідну конкуренцію Володимиру Зеленському. Через кастинг, за словами Окіла Хамідова, пройшло понад 150 акторів: як зірок, так і маловідомих осіб. А сам кастинг тривав понад пів року.
Водночас вище керівництво каналу хотіло на цю роль велику зірку, тому довго не погоджувало кандидатури Марчіна Гицнара. Зрештою Хамідов переконав усіх, що на роль польської версії Володимира Голобородька – 36-річного вчителя історії Ігнація Конєчного, який випадково стає президентом, – найбільше підходить саме Гицнар, показавши кадри тестів цього актора й інших.
«Я особисто відповідав за кастинг, під час вибору орієнтуючись на акторські здібності кандидатів та наскільки добре вони здатні відчути роль. Гицнар зробив це найкраще, і саме тому його обрали. Для багатьох це був шок: навіщо брати менш відомого актора? Очевидно, деякі актори – скажімо так, зірки, які вибули, – обурювалися, що не дістали ролі. Вони гадали, що кастинг для них – формальність. Але це не формальність, і я можу вас запевнити, що Гицнар переміг чесно», – розповів в одному з інтервʼю Окіл Хамідов.
Польському глядачеві Марчін Гицнар більш відомий як актор театру – на екрані він зʼявлявся радше епізодично. Проте він є популярним актором дубляжу: наприклад, його голосом у Польщі говорять Зимовий Солдат, Сонік і Стюарт Літтл. Та паралелей з Володимиром Зеленським, якби хтось запитав про трансформацію медійної популярності у політичну, проводити все ж немає сенсу. Адже український «Слуга народу», написаний командою «Кварталу», що роками виробляла політичну сатиру, містив виразні алюзії на політичне життя України, рефлексував реальні болі суспільства та пропонував розв'язання, апелюючи до інфантильних мрій глядачів. Саме тому серіал сприймався багатьма дуже реалістично, спрацювавши на стирання межі між екранним Василем Голобородьком та реальним Володимиром Зеленським. Польська ж версія, на думку творців, має сприйматися радше як альтернативна реальність – political fiction, за формулюванням самого продюсера (хоча деякі критики відзначають, що проголосували б на виборах за кандидата, схожого на Ігнація Конєчного).
Аби поставити крапку, процитую актора Марчіна Гицнара, котрий в інтервʼю Dziennik.pl заперечив будь-яку свою політичну діяльність у майбутньому: «Це питання мені ставлять найчастіше відтоді, як стало зрозуміло, що в польській версії я буду Ігнацієм Конєчним. Відповідаю категорично. Абсолютно. Я захищатимуся від політики руками та ногами. Я не планую жодної політичної кар'єри, а залишаюся з акторством і режисурою».
Крім того, творці попереджають, що не варто чекати в їхньому серіалі гострої критики польської політичної реальності, адже багато речей, які зображені в українському «Слузі народу», просто відсутні у Польщі. Наприклад, Парламент тут має більше повноважень, ніж президент, а олігархії, що грала дуже важливу роль в українському серіалі, – немає. Тому продюсери й наголошують, що Sługa narodu – це комедія, а не політичний фільм.
Те саме стосується і жартів. Хоч виробники намагалися мінімально змінювати репліки з української версії, це не завжди вдавалося. За вісім років, що минули з виробництва першого сезону українського «Слуги народу», політична ситуація (та, відповідно, теми для жартів) геть змінилася. Та передусім складнощі виникали з адаптацією моментів, побудованих на суто українських реаліях: наприклад, шикарний жарт про «путін – Hublot» дослівно відтворити у польській версії не вдалося.
Польські творці йшли максимально близько до формату навіть у дрібницях: наприклад, Конєчний, як і в оригіналі, сплачує кредит у відділенні банку, що польські рецензенти називають дивним («тридцятирічна людина зробила б це переказом»), та їздить на велосипеді, підколюючи штани прищіпками
Окрім виконавця головної ролі критики також хвалять Кшиштофа Драча, що зіграв прем'єр-міністра Цезаря Куджаву. І Славоміра Оржеховського, котрий втілив на екрані батька головного героя. До речі, сам продюсер Окіл Хамідов виконав у серіалі епізодичну роль: самого себе, тобто режисера на знімальному майданчику. Втім, як він згадує з усмішкою, керівництво каналу Polsat з усіх 24 серій вирізало лише це камео.
Загалом шлях створення польського «Слуги народу» розпочався набагато раніше. Окіл Хамідов розповідав, що познайомився зі студією «Квартал 95» у Каннах іще 2018 року, коли його продакшен перебував у пошуках нових комедійних проектів. Попередні обговорення відбулися на MIP, а вже потім Володимир Зеленський, який тоді ще керував «Кварталом», особисто приїхав до Польщі, аби завершити угоду. Спочатку, за словами Хамідова, йшлося про створення художнього фільму (не «Слуга народу») з Володимиром Зеленським та польською акторкою у головних ролях. Крім того, продюсера цікавив формат серіалу «Свати». Придбання прав на «Слугу народу» взагалі не було в планах, адже «ніхто у Польщі не хотів робити політичну комедію». Потім, однак, Хамідов пристав на пропозицію купити ще й «Слугу народу»: «Після певної кількості вина ми з партнеркою Тамарою (співвласницею Polot Media Тамарою Аагтен-Маргол. – MBR) подумали, якщо це буде недорого, то окей, купимо разом зі «Сватами», – згадує продюсер.
На той час пропозиція реалізувати «Слугу народу» польський медіаринок не зацікавила – Polsat дав зелене світло тільки на зйомки «Сватів». А після 24 лютого 2022 року правами на «Слугу народу» зацікавилося 19 країн, зокрема й «прокинулись» інші польські продакшени: попри те що права на адаптацію в Польщі вже були продані Хамідову, дехто називав набагато більшу ціну, аби перекупити права. Та «Слуга народу» залишився на Polsat, а його виробництво продовжив контролювати Хамідов.
«До речі, польську версію серіалу бачив і сам Володимир Зеленський. Його номер, який є у мене, ще ніби існує – сигнал є, але ніхто не відповідає. Та я зателефонував його помічниці: вона попросила надіслати першу серію, і ми це зробили. Пізніше ж вона переказала, що Зеленському сподобалася наша адаптація. Він вважає серіал класним і радий, що ми його зробили», – поділився Окіл Хамідов в одному з інтервʼю.
Попри велику кількість позитивних відгуків, деякі критики ставлять питання, чи потрібно було робити польську версію замість того, щоб просто показати український оригінал? Мені видається, відповідь очевидна: Polsat уже створює другий сезон адаптації.
