Незакінчена п'єса для переможців П'ятнадцятого конкурсу та інші рішення Ради з державної підтримки кінематографії

Цього тижня Рада з держпідтримки кінематографії провела засідання, на якому остаточно затвердила список переможців П'ятнадцятого конкурсного відбору Держкіно - вже після економічної оцінки проектів. І якщо ця новина сама по собі безперечно добра, то прелюдія до голосування, хоч і коротка, видалася малоприємною. Більше того, для учасників конкурсу ця процедура - не остання.

Глава Рада Артем Колюбаєв зазначив, що у фінансово-економічної комісії накопичилося безліч запитань щодо бюджетів відібраних проектів: «У нас дві сторінки зауважень. Тому ми приймаємо правку для всіх [проектів], що ухвалюємо їх у тому обсязі, з котрим подавались, але вони мусять захистити свої бюджети у виробничому відділі Державного агенства з питань кіно, підписуючи контракт. Якщо голосувати окремо, то не всі отримають фінансування цього року».

У перекладі з бюрократичної на зрозумілу це означає, що продюсерам доведеться різати бюджети, інших варіантів немає. Імена та цифри не називали, але, гадаю, скоро ми їх дізнаємося.

Переможці П'ятнадцятого конкурсного відбору

Двох експертів П'ятнадцатого конкурсу постфактум відсторонили через невиконання зобов'язань. Петро Нікітін, що раніше був у складі журі категорії «Ігрові повнометражні фільми / телевізійні фільми для широкої глядацької аудиторії», не надіслав жодної оцінки. А Олександр Чубко постійно запізнювався з оцінюванням напряму «Авторські ігрові / неігрові (документальні) фільми, фільми-дебюти (всіх видів), короткометражні фільми (всіх видів)». Тим більше, у Чубко вже було одне попередження.

Низці проектів у порядку денному не пощастило. Наприклад, члени Ради не підтримали промо кінопрокату фільму «13 автобус» виробництва «ММК Фільм Сервіс». Реліз планувався вже на 1 вересня, просили 350 тис. грн. Каменем спотикання стала угода з дистрибутором, яким могла виступити компанія Must See Movie. З невідомої для експертів причини (насправді очевидно, що вся справа у небажанні ризикувати своїми кровними) дистрибутор не захотів підписувати угоду і робити розпис, поки не побачить грошей Держкіно. Природно, Раді такий підхід не сподобався, адже звичайна практика передбачає, що дистрибутор береться за фільм, а вже потім разом із продюсерами просить фінансової підтримки.

Особливо сумно ситуація виглядає на тлі того, що «13 автобус» здали ще в серпні 2018-го: тобто фільм три роки припадає пилом на полиці Держкіно, і коли його побачить український глядач, незрозуміло.

Не підтримали члени Ради і проведення трьох українських фестивалів за кордоном: «Дні українського кіно в Італії в Національному музеї кіно в Турині», «Дні українського кіно у Мексиці» и «Дні українського кіно у Пловдиві» (Болгарія). На перші два КП «Київкінофільм» просило 299 тис. 170 грн і 300 тис. грн відповідно. Члени Ради відзначили схожість бюджетів і списків фільмів, хоча на показ більшості стрічок було надано лише усну згоду правовласників. Крім того, в списках переважали фільми, що стали комерційно успішними в прокаті або на фестивалях, а також отримували гроші ще під час виробництва. Деякі отримували кошти і на промокампанії. Щодо фестивалю в Болгарії, на який запросили 157,5 тис. грн, організатори не надали підписаних угод із правовласниками.

Питання про проведення «Карпатського Гірського Міжнародного Кінофестивалю (CMIFF)» снову перенесено - організатори змінили стратегію й бюджет, але не встигли вчасно надати документи. На фестиваль «Короткі Зустрічі» ім. Кіри Муратової ПрАТ «Одеська кіностудія» просило 814 тис. 240 грн, але Рада готова виділити тільки 500 тис.: зважаючи на карантин організаторам запропонували прибрати всю поліграфію й сувеніри, щоб скоротити бюджет.

Серед інших питань:

- фільму «Я, Побєда і Берлін» (ТОВ «Стар Медіа Продюсерський Хаб») затвердили збільшення бюджету на 1 млн грн - до 37 млн грн. Гроші додадуть продюсери, а частка Держкіно не зміниться.

- хронометраж фільму «Білий ворон» (ТОВ «АС «УМ-ГРУП») дозволили збільшити відразу на півгодини - до 120 хвилин і 29 секунд, а також використовувати 9,8% загальної тривалості реплік російською мовою. На запитання, як вдалося настільки збільшити хронометраж без змін у бюджеті, продюсери відповіли, що це нормальна практика - мовляв, на монтажі прибирається багато матеріалу, а тут «немає творчої необхідності скорочувати».

- термін здачі фільму «Будинок зі скалок» (ТОВ «Мун мен») продовжено на три місяці - до 1 березня 2022 року. Запізнюються іноземні продюсери.

- представники ТОВ «Трумен Продакшн» вкотре звернулися з проханням продовжити термін здачі фільму «Донбас- Гімалаї» - тепер уже на рік, аж до 26 серпня 2022-го. Але Рада вирішила дати часу лише до кінця 2021-го. А там, як то кажуть, буде видно. Проте іншому проекту компанії - фільму «Талісмани Романа» - відстрочили дедлайн до 24 грудня 2021-го. Це було перше продовження, тож питань у членів Ради не виникло.

- в межах міжнародного медіафоруму KYIV MEDIA WEEK 2021 відбудеться додатковий захід «Кінокомісії України: особливості, перспективи розвитку, ефективні моделі співпраці з іншими гравцями кіногалузі країни та вигоди для розвитку економіки регіонів», організований за підтримки Держкіно. Рада, звісно, ініціативу схвалила, погодившись виділити 198 тис. грн.

- хронометраж фільму «Відблиск» виробництва ТОВ «Арсенал філмз» збільшено до 126 хвилин 45 секунд.

- ГО «Докутолока» отримала добро на включення до стрічки «Казка про коника» реплік естонською та російською мовами обсягом 7% загального хронометражу. Також фільму дали 85 тис. 600 грн на рекламу перед прем'єрою.

- на промо стрічки «До щастя» (Grey Space Films), прем'єрні покази котрої очікуються 6 жовтня та 3 грудня, виділять 221 тис. 700 грн.

- на промо фільму «Чому я живий» (робоча назва «Тепер я турок, не козак») виробництва Одеської кіностудії замість запитуваних 400 тис. грн дали 250 тис. Та й то з великим небажанням, оскільки стрічка виходить в прокат на тлі потенційних блокбастерів, на кшталт «007: Не час помирати» і нової кіноадаптації «Дюни». Продюсерів просили відкласти прем'єру, але, за їхніми словами, дату і розпис «міняли вже разів десять». Тому вирішено - або зараз, або ніколи.