Свобода слова і свобода вибору - безумовно, величезна розкіш, доступна далеко не всім. Улітку 2020 року в цьому зуміли переконатися і жителі Білорусі: підсумок президентських перегонів перевернув у країні все. Залишатися аполітичними не змогли навіть пересічні робітники, не кажучи вже про тих, хто володіє інформацією та доносить її людям, - я зараз про ЗМІ, звичайно.
До кінця серпня виявилося, що телеведучих, які звільнилися, на пальцях двох рук уже не перерахувати. І їх можна зрозуміти: коли у твоїй країні затримують і жорстоко б'ють мирних людей, складно робити новини про збір урожаю і тим паче про «майданутих наркоманів», які нібито виходять на нібито агресивні мітинги.
Кілька слів про ЗМІ в Білорусі та про те, чому основними джерелами інформації для країни і всього світу став телеграм. Абсолютно всі телеканали та практично всі радіостанції в країні - державні. Тобто можуть лише транслювати повідомлення про «могутність» влади й у жодному разі не критикувати її. А тому, висловлюючи в соцмережах свою думку, багато ведучих розуміли, що дорогу на білоруські телеканали для них закрито. Принаймні поки що.
До речі, звичні для України вимірювання телерейтингів зовсім незвичні для Білорусі: їх проводять або методом соцопитувань, або точково - на замовлення поодиноких підприємств (наприклад, якщо спонсор програми хоче дізнатися, як її подивилися). Як кажуть самі телевізійники, так ніхто раптом не зрозуміє, що новини насправді майже не дивляться. Нещодавно Мінінформ повідомив, що з 1 січня 2021-го в країні нарешті з'явиться єдиний вимірювач, але немає гарантії, що його підрахунки будуть правдивими.
Якщо в червні «ведучих нон-грата» на білоруському телебаченні було кілька, то в серпні список поповнився багатьма іменами. І взагалі, почалися страйки:
«Працівники БТ (основного держ. каналу) вийшли на страйк. У результаті в ефірі просто грала музика, а згодом і взагалі було вимкнено світло. Нереальний респект робочим БТ за їхню громадянську позицію». pic.twitter.com/DHENRw1Gpf
- РБ головного мозга (@belamova) August 17, 2020
Поки керівництво каналів вирішувало кадрову проблему з допомогою фахівців Russia Tоday, білоруські телевізійники почали роботу над власною мультимедійною платформою, де знайдеться місце для всіх звільнених.
Але про це - пізніше. А поки я підготувала для вас, панове українські телепродюсери, список вродливих, розумних, харизматичних і досвідчених ведучих, які цілком могли б зайняти місце в одному з проектів нашого телебачення. Для розуміння загальної картини розпитала тих, хто втратив роботу, чи надходили їм загрози, чи припускають, що доведеться переїхати з Білорусі (спойлер - одній ведучій уже довелося це зробити з міркувань безпеки), і довідалася, чи готові журналісти заради роботи на нашому ТБ вивчити українську.
Артеміс Ахпаш
На телеканалі ОНТ Артеміс не працював з червня цього року, але на сайті все ще був зазначений як ведучий програм «Хит на завтрак» (припинила існування рік тому) і «Удача в придачу». А потім він опублікував пост: «Щоразу, коли з екранів ТБ ви проголошуєте відверту брехню про події, які відбуваються зараз, що ви відчуваєте, приходячи додому? Невже у своїй «службовій квартирці» ви настільки забуваєте про все? Вас усе влаштовує? Для мене ви нічим не кращі, а то й гірші за тих представників «правоохоронних органів», які ні за що «пакують» людей до автозаків. […] Іншого способу висловити свої почуття й думку в нас не залишилося. Невже ви згодні і дихати за вказівкою?»
Наступного ж дня профіль ведучого із сайту ОНТ зник.
«Мій пост не стосувався колег, які працюють у розважальному жанрі, - розповів мені Артеміс. - Хоча вони могли сприйняти це особисто і образитися, за що прошу в них вибачення. Я звертався до ведучих новин. Читаючи, як мирних людей б'ють і затримують, а через хвилину побачивши на ОНТ концерт, присвячений сторіччю російського цирку, я відчув когнітивний дисонанс... Не зміг промовчати й написав пост. Звичайно, уже тоді розумів, що двері на державні телеканали й радіостанції для мене зачинено».
Артеміс передбачає, що йому із сім'єю доведеться залишити Білорусь, - 24/7 вони стежать за ситуацією в країні та розглядають варіанти, зокрема й Україну: «Мені близька ця країна, мій дідусь із Маріуполя, та і я сам туди часто їздив, коли представляв інтереси грецької громади (за походженням Артеміс - грек. - МН). Якщо запропонують відповідний проект, то, звісно, зможу вивчити українську - щодо вивчення мов я здібний. У мене багато знайомих в Україні, і дуже подобається, коли вони говорять красивою мелодійною українською».
Розважальний жанр - те, у чому Артеміс хотів би працювати і далі. Особливо йому близькі вокальні шоу: ведучий сам співає і навіть тричі брав участь у Євробаченні як бек-вокаліст представників Білорусі.
Дмітрій Кохно
Дмітрія вважають одним із найпопулярніших ведучих Білорусі - близько п'яти років він веде програму «Удача в придачу» на ОНТ, святкові ефіри, а також «Песню года» і «Міс Білорусь». Однак доступ до всього цього йому закрили за один день - після червневого поста із закликом припинити насильство над мирними людьми (історія з магазином symbal.by).
«Людей, які стояли в черзі, почали бити й заштовхувати до автозаків, - згадує Кохно. - Вони злякались і стали розбігатися: особливо важко було бачити, як сива бабуся, ледве перебираючи ногами, намагалася втекти. Таке сталося вперше, усі були нажахані. Я зробив пост, у якому написав, що так не можна, насильства не має бути. Наступного дня мені знайомий надіслав повідомлення: для рекламних агентств зробили розсилку про неблагонадійних ведучих. І я в цьому списку».
Потім журналістові повідомили про рішення поміняти ведучих програми «Удача в придачу».
«Коли я писав, розумів, що втрачу всі переваги на каналі, - каже Дмітрій. - Але не думав, що просто заборонять. Мене вже прибирали з ефіру на кілька місяців за різкі жарти і за те, що я не завуальовано, а прямо сказав про подорожчання цукру на 15%. У нас в ефірі так не можна. Попри все, я не шкодую. Будьмо чесними, нам давно було соромно працювати на цьому телебаченні - це не комерційна організація, а політичний інструмент. Таке є скрізь, але в Білорусі - на 100 %».
Водночас він жартує, що переживає пік популярності за 13 років кар'єри, оскільки все, що забороняє білоруська влада, різко стає дуже затребуваним. Також не приховує: після першої ж загрози на адресу його родини не виключає переїзд.
«Уже три роки веду в Україні по 7-10 заходів на рік, і точно можу сказати, що з українцями в нас любов, - зізнається Кохно. - Так що я буду радий попрацювати на вашому телебаченні. Головне, щоб цей проект не виходив рано вранці: я вже доросла людина, навряд чи зможу вставати о 4 годині (сміється). Хоча вважаю, що немає нічого крутішого за ранковий ефір. Але найкраще в мене виходить вітати людей із тим, що вони стали трішки щасливішими й заможнішими. Я вмію щиро радіти чужому щастю. Про квоти ваші знаю, гадаю, вивчити українську буде не так складно - ось я зараз почав говорити білоруською, і ви мене розумієте. До речі, це може бути новий формат шоу, де білоруський ведучий вивчає українську».
Ідея непогана, туди б і парочку українських ведучих відправити - чим не новий формат?
Тетяна Бородкіна
Тетяна стала першою білоруською ведучою, яка була змушена покинути країну. Зараз вона із сім’єю перебуває в Україні. Найцікавіше, що в останні місяці Бородкіна з дітьми вела всього лише кулінарну рубрику на СТВ, але саме їй почали надходити погрози.
«Слово «вибори» взагалі не можна говорити вголос, навіть доярку за це звільнять, що вже говорити про журналістів! Країна просякнута цензурою, і так вийшло, що я - одна з перших журналістів, хто висловився щодо виборів і того, що відбувається насильство, - каже Тетяна. - І зробила це за 10 хвилин до того, як відключили інтернет. У результаті мій пост став поширюватися».
Історію Тетяни розповіла навіть ВВС.
Після цього ведучій стали відкрито погрожувати.
«Рівно за півгодини до виходу в ефір «Радіо Свобода», здається, до мене прийшов чоловік, пов'язаний із КДБ, - згадує Тетяна. - Ми з ним знайомі, але дуже віддалено, і не бачилися років зо два. Прийшов до мене додому, знаючи, що чоловіка немає, кричав, мовляв, така в нас прекрасна країна, що ти твориш, ти мусиш замовкнути, інакше втратиш усе. Я - людина забезпечена, він це знав, став показувати на мою машину, будинок, сказав, що завтра можуть прийти вже інші люди і спалити все це. А коли в мене задзвонив телефон, то дав зрозуміти, що в ефір краще не виходити. Отож ми зрозуміли - безпечніше буде виїхати, позаяк мого чоловіка просто могли забрати, оскільки він узагалі займався продажем футболок із національною символікою. В Україні маємо багато друзів, тому довго думати, куди їхати, не довелося».
Поки що Тетяні, зі зрозумілих причин, важко уявити, що вона повернеться до роботи в розважальному жанрі. Нині ведуча готова висвітлювати те, що болить, - події в Білорусі, навіть якщо це доведеться робити з України.
Андрій Макайонок
На телеканалі «Беларусь 1» Андрій був одним із ведучих ранкового шоу «Добрай ранiцы, Беларусь», а також співведучим єдиного в країні late night show «Макаенка 9». Євгенія Перліна, який його вів, часто називали білоруським Ургантом. Ходили чутки, що саме цей тандем буде вести білоруський «Х-фактор».
Однак у червні Перлін опинився в центрі скандалу через один коментар в інстаграмі: «Не можна віддати країну продажним корупціонерам. Збережемо незалежність!» За словами Андрія Макайонка, саме тоді він вирішив піти з програми.
«Роблячи гумористичне шоу, ти маєш залишатися гумористом, - коментує вчинок колеги Андрій. - Можна реагувати на ситуацію сатиристично, можна промовчати. А коли людина публічно висловлює свою політичну позицію, вона кидає тінь на всю програму і команду, яка її робить. Я нічого не говорив, але мені теж прилітало. У якийсь момент довелося ухвалити важке рішення й піти».
Ранкове шоу Андрій вів аж до серпня. Поки не почалися жорстокі побиття й затримання мирних жителів.
«У якийсь момент стало дивно говорити «доброго ранку» - ситуація загострилася, з'явилися перші жертви, - згадує Макайонок. - Люди писали мені: «Чи дійсно ранок для вас добрий?» Не міг я більше говорити, що в нас чудовий день, - у такій ситуації це звучить цинічно, а все жарти здаються блюзнірськими».
На питання, чи отримують ведучі від керівництва вказівки щодо того, що можна або не можна говорити в соцмережах, Андрій відповідає негативно. Однак напередодні виборів Іван Ейсмонт (голова БТ. - МН) зібрав усіх і підкреслив, що політична позиція може бути в кожного своя, але не варто забувати про корпоративну етику.
За словами ведучого, пропозиції від українських телевізійників йому вже надходили - наприклад, він має дружні стосунки з командою «Мамахохотала». А ще Макайонок брав участь у записі пілота місцевого Stand Uр, який так і не запустився.
«З огляду на те, що моя кар'єра на білоруському ТБ поки на паузі, я розмірковую про роботу на вашому, - каже Андрій. - Тим паче у мене в Україні живе брат. Перше шоу, яке хотів би вести, - «Давай одружимо Андрія Макайонка» (сміється). Не «Холостяк», а саме так. І щоб 50 дівчат було - більше ефірів усе-таки. А якщо серйозно, то я люблю все несерйозне. Тому завжди буду комфортно почуватися в гумористичних шоу. Схожість української та білоруської мов - 60%, я писав курсову на цю тему. Так що мову вивчити зможу, звісно».
Отже, панове телепродюсери, якщо надумаєте зробити ще одну спробу запустити late night show (або просто гумористичне) - ось вам відмінний кандидат.
Сергій Козлович
В одній із найскладніших ситуацій опинився Сергій Козлович: на відміну від інших героїв цього матеріалу, він вів новини на «Білорусь 1». Сергій з екрану телевізора говорив про провокації з боку мітингувальників, яких насправді не існувало, про «агресивно налаштовану молодь» тощо. 10 серпня він не витримав, попросивши в керівництва тритижневу відпусткуабо звільнення.
«Потрібно було вийти в ефір 10 серпня й озвучити перші дані ЦВК. Я відпрацював два ефіри - о 7 і 8 ранку, - згадує Козлович. - Вийшли сюжети про провокаторів та міліцію, яка розігнала їх . О 12:00 мені вже треба було розповідати про браве МВС, яке з'ясувало, хто був у перших рядах провокаторів. Інформація подавалася однобоко - так, щоб залякати тих, хто знову збирався на мітинг. І я відчув іще більший стрес, ніж під час першого прямого ефіру. Розумів же, що на площі були мої знайомі, вони взагалі не наркомани і вже точно не кидалися б на ОМОН. Я зателефонував дружині, спитав, який вигляд це мало з боку. Відчувалося, що не дуже. Я зрозумів: більше так не зможу».
Проте звільнити Сергія могли тільки через три тижні відпустки. Весь цей час він тактовно мовчав із міркувань корпоративної етики. А потім отримав зарплату в 10 білоруських рублів - приблизно 120 грн. Це за липень і початок серпня.
«Напевно, економлять, щоб було чим платити російським фахівцям, - каже Козлович. - Неприємно, адже я не йшов, грюкнувши дверима, не висловлювався в соцмережах, не хайпував на цій темі, а зі мною так повелися».
Зараз Сергій розвиває свій YouTube-канал, який запустив, «ніби розуміючи, що чекає попереду».
І розглядає варіант із переїздом до України.
«З одного боку, простіше, тому що я маю дружину, але не маю дітей, не така відповідальність, - каже ведучий. - З іншого - весілля та корпоративи були, є й будуть, роботу ведучі розважального жанру завжди знайдуть. У мене ж ситуація інша. Я завжди захоплювався професіоналізмом ваших телевізійників, і працівників новин зокрема. Стежив за висвітленням минулорічних виборів, тим, як ви вільні у вираженні своїх поглядів. Думаю, я цілком упорався б із веденням новин, і підтягнув би українську заради цього - адже жив у місті на кордоні з Україною, наші діалекти тісно переплетені, так що вивчити буде неважко».
Так, ТСН, «Вікна-Новини», «Факти», «Сьогодні» та інші, зверніть увагу!
Антон Мартиненко
На телеканалі СТВ Антон пропрацював близько 11 років. Упродовж останніх чотирьох вів білоруський КВК і передачу «Утро. Студия хорошего настроения» (наприкінці 2019 го програма змінила назву й переїхала на «РТР-Беларусь»). Але з липня Мартиненко не числиться працівником СТВ: після короткого поста на підтримку магазину symbal.by керівництво запропонувало йому написати заяву за власним бажанням. Антон відмовився, на що отримав відповідь, що роботу в кадрі буде «зведено до мінімуму» і його переведуть до редакторського відділу. Після цього вирішив піти.
«Я багато років працюю на ТБ та радіо, і розумів, що мій пост буде своєрідною заявою про звільнення, - каже ведучий. - Допис не був емоційним, просто в наших реаліях сказати щось не «ура-патріотичне» - уже погано. А заклики - то взагалі кримінальний злочин. Тоді ще не було такого сплеску насильства, і багато колег не розуміли, чому я в це лізу, якщо відповідаю за розважальний контент. Зараз люди, які казали це, самі звільняються».
За словами Антона, співробітникам телеканалу повторювали як мантру: «Працюючи в державній структурі, ти - провідник ідей держави, а президент - це і є держава. Отже, не маєш права говорити нічого проти».
Антон Мартиненко - єдиний ведучий «РТР-Беларусь», який пішов із каналу. За його словами, на ТБ немає цехової солідарності як такої: «Тільки один приклад мене дуже потішив - державна радіостанція «Столица» пішла повністю після того, як звільнили їхнього директора. А в нас на каналі... У тому ж таки «Доброе утро, Беларусь» троє ведучих іще працюють, гадаю, до них приєднаються російські фахівці».
З огляду на ситуацію, що склалася, Антон припускає, що йому із сім'єю доведеться виїхати до України й шукати тут роботу.
«Я розмовляв із Сергієм Кузіним, з яким ми поверхово знайомі. Він сказав, що в Україні без української мови в медіа робити нема чого. Якщо дістану гарну пропозицію - я відразу ж згадаю, що народився в Харкові, мама в мене з Ужгорода, а прадід - із Чернігова. Так що буду напам'ять цитувати Лесю Українку», - жартує Мартиненко.
До речі, ведучий називає себе фанатом українського телебачення. Особливо йому подобається «Хата на тата», так що раджу телеканалу СТБ придивитися - раптом планується щось такого формату.
Катерина Питлєва
Катерина втратила роботу на ТБ ще в червні - через пост у фейсбуці. Вона теж висловилася на підтримку магазину symbal.by і людей, які постраждали від дій ОМОНу.
«Наступного дня після мого допису голова Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт зібрав усіх ведучих прямого ефіру. Довго говорив, що нічого не забороняв нам писати, однак це порушення корпоративної етики. Мене прямо не звільнили, але усунули від ефірів у програмі «День в большом городе». Я розуміла, що піду сама, оскільки хочу бути чесною з глядачем», - згадує Катерина.
За її словами, масові звільнення медійників пов'язані з поширенням агресії - коли неможливо відвернутися і сказати «я в хатці». Ведуча зізнається, що їй погрожували в соцмережах, а після історії з Тетяною Бородкіною вона також вирішила поїхати із сім'єю з Мінська на пару днів - про всяк випадок.
Зараз Катерина працює на радіостанції, фрилансить на порталі Onliner і займається створенням мультимедійної платформи, на якій зможуть працювати всі, хто був звільнений (або звільнився сам) із телебачення через свою позицію. Команда, до якої входить і Питлєва, консультується з юристами та інвесторами, щоб створити робоче місце для досвідчених медіаспеціалістів.
Від'їзд із Білорусі Катерина планує тільки в надзвичайному випадку, однак попрацювати в якомусь проекті на українському телебаченні не відмовилася б. Тим паче за свою двадцятирічну кар'єру вже зрозуміла, як можна за вихідні зняти програм на цілий місяць. До речі, свого часу Питлєва працювала на українському каналі А1, якого вже не існує. І українську готова вивчити - каже, на YouTube часто дивиться саме українськомовний контент.
Нин ведучій цікаві ток-шоу, інтерв'ю та соціальна журналістика, отож якщо ви маєте пропозиції - сміливо звертайтеся.
На цьому все, але, гадаю, варто додати слово «поки», оскільки звільняються медійники щодня, тільки встигай стежити.
