Вчора в кінотеатрі «Планета кіно» стартував Тринадцятий пітчинг кінопроектів, що претендують на фінансування Держкіно. Через карантин кількість присутніх офлайн обмежили, що спричинило справжній хаос - впродовж дня відеотрансляцію так і не змогли налаштувати у нормальній якості, а альтернативний стрім з події глядачам довелося відшукувати самотужки. Через технічні проблеми презентації проектів у перший день закінчилися на дві години пізніше, ніж було заплановано. Детально, як все відбулося, ви можете почитати тут.
Сподіваюся, за цю ніч проблема була вирішена, і сьогодні ми вкладемося у запланований таймінг, встигнувши повечеряти тоді, коли це ще не шкодить фігурі.
Нагадую, що сьогодні учасники продовжують презентувати проекти в категорії «Ігрові повнометражні фільми-дебюти (національне і спільне виробництво)». За ними презентують «Ігрові короткометражні фільми-дебюти (національне і спільне виробництво)». Я стежитиму за презентаціями від початку й до кінця - тож не забувайте оновлювати цю сторінку!
На презентацію повнометражних дебютів, що залишилися, сьогодні відведено трохи більше години. Оцінюватимуть проекти Людмила Московчук, Олександр Красовицький, Тарас Босак, Геннадій Кофман, Дмитро Суханов і Михайло Петренко.
10:23
Почалося!
Через технічні проблеми вчора не зміг нормально презентуватися проект «Чорнобильський Робінзон» - відео, підготовлене учасниками, постійно переривалося, тож експерти не мали змоги чітко зрозуміти, що ж розповідав їм Мирослав Слабошпицький (не зміг бути присутнім особисто, але записав відеозвернення). Тому сьогодні компанії «Кіновир» дали другий шанс презентуватися. Докладніше про проект можна прочитати в моїй вчорашньої трансляції. А поки нагадаю, що продюсери проекта - Катерина Шевченко та Мирослав Слабошпицький (креативний). Режисер - Сергій Гаврилюк, автори сценарію - Мирослав Слабошпицький і Олег Ремпінський. Хронометраж: 90 хвилин. Жанр: драма. Бюджет: 11, 956 700 грн (просять 100% держпідтримки).
Головну роль у стрічці виконає Іван Шаран. Попередню домовленість про дистрибуцію в Україні вже уклали з компанією MMD UA. За словами продюсера, зацікавленість проектом вже висловили у Франції, Італії та скандинавських країнах.
Презентується проект «Куди б ти не пішла» від ТОВ «Сучасне Українське Кіно». Продюсери - Валерія Сочівець і Віктор Шевченко, режисер і автор сценарію - Богдана Смирнова. Хронометраж: 100 хвилин. Жанр: драма. Бюджет: 11, 998 900 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: 2015 рік. Українська експатка Яна, яка мешкає в Нью-Йорку, приїжджає на канікули до своєї неговіркої сім'ї в рідні Чернівці. Але її родину змінила війна, тож тепер Яна має ще раз зважити, де вона хоче жити і з ким.
Проект був одним з переможців Одинадцятого пітчингу, але тоді брав участь від компанії «Пронто Фільм», його продюсером був Максим Асадчий. Бюджет відтоді не змінився.
Головна героїня фільму живе в Нью-Йорку, як і автор сценарію/режисер. Валерія Сочівець розповідає, що її підкорив режисерський підхід Богдани Смирнової, а також оригінальність теми: через це вона й вирішила взятися за екранізацію цієї історії.
Богдана Смирнова прилетіти на пітчинг не змогла, тому записала відеозвернення для експертів. За словами режисера, її проект - драма дисфункціональної сім'ї. Головна героїня намагається налагодити стосунки з мамою та сестрою, яка знаходиться на війні. Фільм розповідає про сильних жінок, що вміють вчитися на власних помилках і брати відповідальність за своє життя. Головну роль виконає Оксана Казьміна. В роботі режисер має намір використовувати метод контрольованої імпровізації.
Те, що героїня, як і режисер, живе в Нью-Йорку, допоможе зробити образ центрального персонажа природнішим. За словами Богдани, за час життя в США у неї накопичилося багато пережитих проблем, які вона хотіла б перенести на екран. У фільму два оператора (точніше, операторки), що мають великий досвід документальної зйомки. Це, на думку режисера, дозволить дати акторам змогу поводитися так, як їм зручно, а камери просто це фіксуватимуть.
Знімати планують в Нью-Йорку і Чернівцях (можливо, в Ужгороді, якщо в плани втрутиться епідеміологічна обстановка).
Аліну - сестру головної героїні Яни - зіграє Анастасія Шевченко. Як і Аліна, Анастасія була добровольцем на війні. Також у фільмі зніматиметься Лариса Руснак (вчора я вже зазначала, що це - найзатребуваніша актриса на нинішньому пітчингу).
За словами продюсера, проектом на стадії девелопменту вже зацікавилися три міжнародних сейлз-агенти.
Цільова аудиторія фільму - українці, що живуть за кордоном. І, звичайно, стрічку планують показати на фестивалях. За останні роки зросли цифри трудової еміграції і кількість добровольців на фронті - творці вважають, що цим людям потрібно дати можливість розповісти про себе з екрану.
Презентується проект «Ля Палісіада» (ТОВ «ВІАТЕЛ»). Продюсери - Галина Криворчук та Сашко Чубко, режисер і автор сценарію - Філіп Сотниченко. Хронометраж: 90 хвилин. Жанр: пострадянський нуар. Бюджет: 13, 092 402 грн (просять 91% держпідтримки - 11 912 180 грн).
Синопсис: Україна. П'ять років з моменту проголошення незалежності, п'ять років до скасування смертної кари. В озері знаходять тіло вбитого міліціонера. Правоохоронці поспішають закрити справу до введення мораторію на страту. Олександр - шанований судовий психіатр, якому лишилося лише півроку до спокійного виходу на пенсію. Він має зіграти ключову роль у розслідуванні заплутаної справи та прийняти рішення, що визначить, жити підсудним чи померти. Тож - чи ризикне він власним життям, аби врятувати молодих людей від покарання, на яке вони не заслуговують?
Метод сторітелінгу фільма - ретроспектива. Старий психіатр згадує свою останню справу та життя в Україні 1990-х. За словами режисера, він хоче показати, як невирішені проблеми тієї епохи впливають на те, що відбувається в країні зараз.
Фільм отримав фінансову підтримку УКФ. Вже відбувся кастинг у Києві та Тернополі (знайдено кілька претендентів на головні ролі), а також локейшн-скаутинг. Проект підтримує Тернопільська кінокомісія, оскільки зйомки частково відбуватимуться на Західній Україні.
Повністю укомплектовано команду, арт-департамент вже щосили працює над декораціями й костюмами. Сформовано ядро шанувальників проекту в соцмережах, які з часом допоможуть створити позитивний промо-«сарафан».
А також проектом серйозно зацікавилися два французьких сейлз-агенти, що працюють з найбільшими світовими кінофестивалями.
На питання експертів, у який спосіб творці збираються показати пострадянського часи, режисер відповідає, що фільм має виглядати як документальний.
Наступний проект - «Ной не нив і ти не ной» (ТОВ «Сістерз Продакшн»). Продюсер - Марина Писаренко, режисер і автор сценарію - Максим Черниш. Хронометраж: 95 хвилин. Жанр: драма, трилер. Бюджет: 11 млн 960 672 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Талановитий студент-фізик влаштовується підробляти офіціантом в дивний ресторан, і ця подія докорінно змінює його життя. Балансуючи на межі божевілля та смерті, він рухається до карколомного наукового відкриття, але за це потрібно заплатити високу ціну.
Проект був одним з переможців Одинадцятого пітчингу Держкіно, але потім був виключений зі списку рішенням Ради з питань державної підтримки кінематографії.
За рік в команді сталося поповнення: до неї приєдналася креативний продюсер Дар'я Трегубова, завдання якої зробити фільм більш глядацьким, орієнтованим на широку аудиторію. Також за цей рік відбувся докторинг сценарію (фахівцем, що працює з НВО), було знайдено всі локації та майже всіх виконавців головних ролей.
Головна проблема, яку піднімає фільм, - потужний відтік наукового потенціалу з нашої держави. Розбирати її планують за допомогою незвичного для України поєднання драми, трилеру та сай-фай, приправленого іронією й гумором. Режисер називає свого головного персонажа «новим українським героєм». Він - замкнений, але дуже талановитий фізик на прізвисько Тесла. Його вважають злегка не від світу сього. Поступово він стає впевненішим у собі й намагається зупинити свавілля, з яким стикається (виявляється, що в елітному ресторані, куди він влаштувався підробляти, готують страви з людей).
Крім іншого, Максим Черниш хоче показати студентське середовище та проблеми, з якими стикаються студенти, що шукають відповідь на питання - залишитися в країні або виїхати працювати за кордон.
Наступний проект - історія дорослішання «Я і Фелікс» (ТОВ «Лайм Лайт»). Продюсери - Володимир Яценко і Анна Соболевська, режисер - Ірина Цілик. Автори сценарію - Ірина Цілик та Артем Чех (адаптація роману Артема Чеха «Хто ти такий»). Хронометраж: 90 хвилин. Жанр: драма. Бюджет: 11, 998 592 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Це історія Тимофія та його стосунків із людьми, всупереч і завдяки яким він дорослішав у 1990-ті. Фелікс - співмешканець бабусі Тимофія, колишній контррозвідник і чоловік, глибоко травмований різними війнами, - зіграв в житті підлітка особливу роль. Роки минатимуть, і Тимофій зможе «приміряти його взуття» й навчитися прощати.
Ірина Цілик вирішила екранізували роман свого чоловіка, оскільки чула ці історії протягом 14-ти років, і практично зрослася з ними. Втім, сценарій йде за романом лише частково, тому що книга досить жорстка, а Ірина прагне зробити світліше кіно, додати до нього власні історії.
У головного героя є реальний прототип - ветеран афганської війни, складний персонаж з посттравматичним синдромом. Через кіно режисер хоче поговорити з батьками, котрі пережили непрості 1990-ті, та з їхніми дітьми - тобто, власними однолітками.
Акторів на головні ролі ще не затверджено, але на проби планують запросити сина Ірини, а також її друга, письменника Юрія Іздрика (обоє знялися в тізері). «Ми спостерігали цікаву хімію між ними, вони дуже живі, здатні імпровізувати», - каже Цілик. Крім того, вони україномовні, - а для режисера дуже важливо, щоб її актори не просто знали українську, а розмовляли нею в житті. Також на кастингах планують розглядати й непрофесійних акторів.
Оператор фільму - В'ячеслав Цвєтков, худпост - Влад Одуденко, звукорежисер - Сергій Степанський.
Референс фільму - «400 ударів», «Знайти Форрестера», «Що гризе Гілберта Грейпа», «Середина 90-х».
Через пандемію команда втратила цілих півроку, але в зйомки планують зайти вже у вересні, аби встигнути зняти частину літа. Кінотеатральний реліз заплановано на 4 листопада 2021 року. Як фестивальні майданчики розглядаються Канни, Венеція, Торонто та «Санденс».
Це був останній конкурсант в категорії повнометражних дебютів. Оголошено перерву до 11:50.
12:05
Переходимо до категорії «Ігрові короткометражні фільми-дебюти». Її оцінюватимуть Володимир Войтенко, Тарас Босак, Олександр Красовицький, Ліана Плісецька, Михайло Петренко, Валерія Сочивець і Тарас Ткаченко.
Презентується проект «11» (ТОВ «Медіа Сервіс Ресурс»). Продюсер - Володимир Григораш, режисер і автор сценарію - Павло Макарченко. Жанр: драма. Хронометраж: 19 хвилин. Бюджет 1 488 137 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Успішний бізнес-тренер Влад їде у відрядження в одному купе поїзда з агресивним колишнім військовим. Спілкуючись з ним, Влад дізнається про те, що саме він є наступною жертвою свого сусіда, - кілера з ПТРС.
Фільм показує зіткнення двох різних героїв, двох різних світів. Це - історія з відкритим фіналом, оскільки в нашому суспільстві ще не вирішена проблема з посттравматичним синдромом військових. Автори вважають, що настав час привернути увагу глядачів до цієї проблеми. За даними режисера, біля 370 тис. українців долучилися до ООС, і приблизно 30% з них повертається з ПТСР, який нерідко призводить до самогубств.
Головні ролі у фільмі виконають Іван Шаран (військовий) і Влад Мамчур (бізнес-тренер). Попереду - кастинг на ролі другого плану.
Оператор - В'ячеслав Цвєтков, худпост - Влад Одуденко, композитор - Олександр Коханович.
Ліана Плісецька зазначає, що в заявці написано «драма», а в режисерському баченні виходить трагікомедія. Режисер каже, що в першій частині фільму плануються смішні моменти, - це краще резонуватиме з тим, що буде відбуватиметься далі.
Володимир Войтенко цікавиться, що режисер планує робити з поїздом: той має рухатися, а в заявці вказано, що зйомки відбуватимуться в нерухомому вагоні з використанням хромакея. Режисер відповідає, що вагон розгойдуватимуть, а подальші питання вирішать на постпродакшені.
Творці сподіваються на гарну фестивальну історію, щоб донести проблеми українців закордонному глядачеві.
Наступний проект - Filtered (ТОВ «Добранічфільм»). Продюсер - Світлана Рудюк, режисер - Ганна Перепелиця, автор сценарію - Ольга Богачевська. Хронометраж: 15 хвилин. Бюджет 1 498: 442 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Молода й амбітна дівчина Катя починає працювати модератором контенту у великий IT-корпорації. Її робота - фільтрувати заборонені відео та фото, щоб не допустити емоційних травм у користувачів. Та, виконуючи її, героїня сама отримує психологічну травму. За півроку «робота мрії» перетворюється на пекло.
На думку творців, тема актуальна для всього світу. Це пов’язано з тим, що штучний інтелект ще не в змозі самостійно модерувати контент, то співробітників, що займаються такою роботою, - особливо в країнах, що розвиваються - дуже багато. Згодом вони отримують психологічні розлади, адже для такої травми не обов'язково самому переживати насильство - достатньо просто його бачити.
Режисерові добре знайома ця тема, оскільки 2013-го вона працювала в медіа, зокрема - збирала й монтувала різний контент, тож знає, наскільки небезпечна така робота.
Фільм також має стати застереженням для людей: потрібно жити не лише віртуальним, але й реальним життям.
Головну роль виконає Світлана Косолапова, саундтрек до фільму пише Олександр Симоненко, оператор - В'ячеслав Цвєтков, худпост - Олена Пишна. У дрімкасті - Ангеліна Карякіна та Марк Реймонд Вілкінс.
Наступний проект - «Афера 419» (ТОВ «Табор»). Продюсер - Олена Яковицька, режисер - Яніна Кучер, автори сценарію - Яніна Кучер і Вікторія Трофименко. Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет: 1,5 млн грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Темношкірого хлопця, який приїхав в Україну на заробітки, заманив у пастку його співвітчизник - так хлопець втратив документи, гроші та свободу. Незнайома жінка, що випадково дізналася про його ситуацію, спонукає хлопця до втечі. Чи наважиться він?
419 - це стаття в Нігерії за інтернет-шахрайство. У фільмі підіймається проблема, яка, на думку авторів, недостатньо висвітлюється: мало хто замислюється, що інтернет-афери дуже небезпечні, оскільки все починається з вимагання, а закінчитися може рабством - ба навіть вбивством.
В основі сюжету лежить реальна історія чоловіка, що протягом 8 місяців був жертвою такої афери, - допоки у нього не з'явилася можливість втекти. І кожен третій хлопець з Африки, який брав участь у кастингу, розповів режисерові схожі історії.
Професійних акторів у фільмі не буде - лише звичайні студенти з африканських країн, які мешкають в Україні. Але на роль головного антагоніста (агента, який утримує своїх клієнтів) все ж шукають професійного актора - ймовірно, з Європи.
Втім, це історія «не про чорнуху, не про рабів», а про людей, які в певний момент свого життя проходять через важкі випробування. Це - історія дорослішання та інтеграції в суспільство через глобальну проблему.
Фільм буде кольоровим, але в стилістиці чорно-білого кіно (як референс називають роботи Девіда Фінчера). Оператор проекту - Сергій Михальчук, худпост - Кара Балеян, художник із костюмів - Ася Сутягина.
Наступний проект - «Батько» (ФОП Воронюк-Волошина Леся Олександрівна). Продюсер - Леся Воронюк-Волошина, режисер і автор сценарію - Сергій Кримський. Хронометраж: 12 хвилин. Бюджет 1 481 275 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Петрович, парамедик волонтерської швидкої допомоги, евакуює з передової важко пораненого бійця разом з тілом убитого військового, що загорнуте в брезент. Згодом Петрович випадково з'ясовує, що вбитий військовий - його син. В ту ж мить машина швидкої допомоги потрапляє в засідку ворога, і Петрович опиняється віч-на-віч із вбивцею сина. Перед героєм постає вибір: помститися за смерть дитини або врятувати життя пораненого бійця.
Продюсер відчуває великий фестивальний потенціал фільму та його актуальність для України в період гібридної війни. Фільм заснований на реальних подіях, об'єднаних в одну художню історію.
Композитор проекту - Петро Сказків, худпост - Юрій Денисенков, кастинг-директор - Алла Самойленко. Фільм зніматиметься в документальному стилі: переважно ручною камерою, деякі сцени - одним кадром.
У стрічці піднімається тема батьківської любові та жертовності. А ще - тема того, як знайти в собі сили жити далі, втративши на війні дитину.
На ролі вже затверджені Олег Мосійчук та Дмитро Тобольцев, є попередня домовленість з Андрієм Шараскіним. До зйомок також планують залучити українських військових.
На зйомках використовуватиметься розроблена оператором система підвісу з трьохосьовою стабілізуючою автоматичною головою. Вона, зокрема, дозволить мінімізувати присутність людей в машині, де відбувається частина дії фільму.
Наступний проект - «Біль» (ФОП Грачова Надія Сергіївна). Продюсер - Надія Грачова, режисер і автор сценарію - Денис Замрій. Хронометраж: 15 хвилин. Бюджет 1 235 246 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Коли ти точно знаєш, що смерть поруч - як сказати про це близьким? Вмираючи, ти не можеш знайти нікого, хто б просто зрозумів тебе. Фільм розповість про проблему налагодження комунікації з невиліковно хворою людиною, та про хоспіси як одну з можливостей гідно провести останні дні життя й полегшити страждання настільки, наскільки це взагалі можливо.
Це - історія про те, що часто люди звертають увагу на своє здоров'я тоді, коли вже пізно. Соціальна мета фільму - нагадати глядачам не забувати звертатися до лікарів, а також привернути увагу до проблем хоспісів (як з'ясував режисер, дуже багато людей в нашій країні взагалі не знають, що це таке).
Головний конфлікт фільму - внутрішній, коли людина водночас відчуває фізичний і моральний біль. Головну роль виконає Влад Мамчур.
Екстер'єрні локації відібрані на київському Подолі, що, на думку режисера, відповідає внутрішньому світу героя: він, так само як і цей район столиці, старий і водночас модерновий, брудний і чистий... Інтер'єри підбираються «звичайні» - аби підкреслити, що таке може трапитися з кожним. З акторами працюватиме психолог: щоб вони не грали, а проживали ролі. Проект планує залучити консультантів з хоспісів.
Художній керівник проекту - Дмитро Томашпольський, інші члени команди зібрані на слайді. Референс стрічки - «Реквієм за мрією» та «P.S. Я кохаю тебе».
Наступний проект - драма «Близнюки» (ТОВ «Маніфесто 18»). Продюсери - Микола Короткий, В'ячеслав Гармаш, режисер і автор сценарію - Олена Звірик. Хронометраж: 10 хвилин. Бюджет 1 415 414 млн грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Марта втрачає чоловіка в автокатастрофі та просить його брата-близнюка Дена зачати їй дитину. Ден погоджується за умови, що вони одружаться. На все це пара має лише добу.
Це - ще один проект, який досліджує тему жінки в українському кіно. Героїня зі смертю чоловіка втратила все. Вона поставлена перед вибором: зламатися або продовжувати жити. Таким продовженням життя для неї стає дитина. Але за цей вибір доведеться серйозно заплатити.
Головні ролі виконають Павло Алдошин і зірка фільму «Коли падають дерева» Анастасія Пустовіт.
Крім участі в фестивалях (в першу чергу, міжнародних жіночих), автори планують комерційні покази в кінотеатрах, а також дистрибуцію на VoD-платформах.
Наступний проект - драма «Бог простить» (ФОП Людмила Сергіївна Пічугіна-Усенко). Продюсер - Людмила Пічугіна-Усенко, режисер і автор ідеї - Оганес Хачатрян, автор сценарію - Марина Артеменко. Хронометраж: 11 хвилин. Бюджет: 805 тис. Грн (просять 50% держпідтримки).
Синопсис: Український капелан, намагаючись вибратися з сірої зони, натикається на розстріляний конвой сепаратистів. Він має зробити вибір: допомогти смертельно пораненому найманцю чи продовжити тікати. Але раптом випадково наступає на протипіхотну міну.
Це - соціальна драма, в якій порушуються актуальні питання моралі та гідності. Проект вже підтримано Міністерством оборони України.
Режисер розповідає деякі подробиці сюжету: будучи капеланом, герой відмовив у благословенні молодому солдату, який в минулому був причетний до автокатастрофу, в якій загинула дружина священика. Планується динамічна камера (внутрішній стан героя мають підкреслювати великі плани на широку оптику), також - сцени зі складною постановкою, з піротехнікою, каскадерами та стріляниною. Автори саундтреку - група «Без обмежень».
Каст проекту вже підтверджено: Віктор Жданов, Тамара Морозова, Данило Брага, Сергій Шадрін.
Запитуваний бюджет вдалося скоротити завдяки другій премії конкурсу імені Кіри Муратової (організованого Одеською кіностудією за підтримки Мінкульту). Стратегія просування - подаватися на всі можливі фестивалі.
Наступний проект - «Боярка-86» (ТОВ «Бєлкастрєлка Ворлдвайд»). Продюсери - Ольга Олещенко, Юлія Мухоїд, Аксінья Куріна. Режисер - Сергій Дахін. Автор сценарію - Максим Курочкін (адаптація його ж п'єси «Толік-молочар»). Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет 1 499 650 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Історія єдиної київської родини, що не відмовилася влітку 1986 року від орендованої в Боярці дачі. На тлі Чорнобильської катастрофи подружжя - наукові співробітники - разом з дітьми і смугастим розкладним стільчиком намагаються «просто жити». Постачальник молока від єдиної «чистої» корови Боярки виявляється підозріло схожим на Тев'є-молочника - героя класичних оповідань Шолом-Алейхема.
Ностальгічна трагікомічна короткометражка - так позиціонують свій фільм автори. За словами режисера, коли гумор і трагедія йдуть пліч-о-пліч - це завжди потрапляє в самісіньке серце.
За словами автора сценарію, всі персонажі мають реальних прототипів, а для написання драфту він використовував власні спогади про життя в Боярці 1986 року. Максим Курочкін каже, що йому не подобаються сучасні фільми про старі часи: в них «або брешуть, або говорять комплементарно» - тож, його проект буде не таким.
У кадрі планують використовувати кінохроніку, котрої «майже не існує», - творцям пообіцяли дістати записи ефірів українських каналів, які «буквально по слову вичавлювали з себе інформацію про Чорнобиль».
Дрімкаст проекту: Сергій Солопай, Дарина Лобода, Олег Гуцуляк та Катерина Шенфельд. Проект знаходиться на етапі активного девелопменту.
Оператор - Дмитро Тяжлов (фільм зніматиметься в документальному стилі), композитор - Максим Рубан, художник з костюмів - Антоніна Белінська. Після подорожі фестивалями фільм вийде на одній з онлайн-платформ.
Валерія Сочивець звертає увагу, що в фільмографії режисера вже є повний метр (ба більше - знятий з російськими акторами за російські гроші). Здається, для експертів ця обставина стане серйозною проблемою.
Наступний проект - «Піпетка» (ФОП Плюта Олена Георгієвна). Продюсер - Олена Плюта, режисер - Олена Карабуля, автор сценарію - Олексій Черняк (адаптація однойменного оповідання Олександра «Фоззі» Сидоренко). Хронометраж: 13 хвилин. Бюджет 1 496 818 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Успішний бізнесмен потрапляє в серйозну халепу. Ховаючись від переслідування й відправивши сім'ю за кордон, він повертається в рідне місто, щоб розібратися з кривдниками, які в дитинстві цькували його в школі...
Головне завдання авторів - популяризація сучасної української літератури. Саме тому в основу сюжету вони поклали історію з книги фронтмену гурту ТНМК.
Це історія про булінг, дитячі образи та про вміння прощати. За словами автора сценарію, в дитинстві він сам був жертвою цькування, тому добре знає те, про що писав.
Режисер має намір використовувати «трансерфінг реальності», аби вкласти в декілька хвилин кілька років життя персонажа: головні герої історії будуть показані у віці 10, 15 і 30 років. У Олени є досвід роботи з дітьми, що важливо для цього проекту.
Саундтрек для фільму пише Фоззі. Також звучатимуть хіти 1990-х - наприклад, Dr. Alban.
Оператор - Дмитро Плюта. Він же - супервайзер візуальних ефектів.
ЦА фільму - батьки неповнолітніх дітей. Прем'єру планують зробити на кіностудії ім. Довженка за участі психологів, що розкажуть, як навчити дітей відповідати на агресію. Під час прем'єри буде розіграна сцена булінгу - її й розберуть психологи.
Перерва до 15:00.
15:25
Повідомляють, що проект «Будинок бажань» (ФОП Грачова Надія Сергіївна) з конкурсу виключено. Тож пообідній блок відкриває проект «Бурштин» (ТОВ «Відеосторітеллінг Продакшн»).
Продюсери - Ольга Гібелинда та Світлана Тарасова, режисер - Мішель Ладесов, автор сценарію - Юрій Хробуст. Хронометраж: 18 хвилин. Бюджет 1 302 837 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Простий хлопець з Полісся Сергій займається пошуком бурштину, мріє перебратися до Києва та потрапити на телебачення. На весіллі друга Сергій знайомиться з Іриною - успішної красунею, що вже здійснила свою мрію переїхати до столиці. Їм доведеться пройти випробування на щирість, зробити переоцінку цінностей і відповісти на виклик бути самими собою.
За словами режисера, фільм - про сучасну українську молодь з периферії, про її життя. Спочатку він збирався зняти документальну стрічку про видобуток бурштину, але пізніше вирішив, що це занадто серйозна тема, в якій немає місця гумору.
За словами сценариста, він цікавиться темою відтоді, як вона висвітлюється в ЗМІ. Але йому не подобається підхід, коли в усьому звинувачують людей, і в своєму сценарії він показує їх в деякій мірі жертвами обставин.
На головні ролі вже затверджені Володимир Гева та Ксенія Данилова, а до ролей другого плану творці мріють залучити медійних персон.
У стрічці буде розкрита не лише тема копання бурштину, але й змальоване типове українське весілля - аби розбавити серйозну проблему та додати історії контрасту. Цікавим є підхід до музичного супроводу: в лінії з весіллям мають намір використовувати традиційну українську музику, а в лінії з бурштином - обійтися майже без музичного супроводу.
Продюсери планують масштабну промокампанію на всіх етапах виробництва. Задля цього використовуватимуть інтерв'ю та матеріали в ЗМІ, а також соцмережі.
Референс проекту - «Чорна кішка, білий кіт» Кустуриці (для весілля), «Лобстер» (візуальний стиль) і серіал «Кінець ї***ого світу». Оператор - Юрій Барсук, худпост - Марія Денисенко.
Володимир Войтенко цікавиться, навіщо в діалогах «аж такий» суржик? Автори відповідають, що цей суржик - мова жителів Полісся, але вони мають намір продовжувати роботу над сценарієм зі скрипт-доктором, аби згладити зокрема й цей момент. Ще один експерт відзначає, що суржик може зіпсувати «органічність» багатьох сцен.
Наступний проект - «Валіза легко закрилася» (ФОП Малярчук Сергій Юрійович). Продюсери - Олексій Кашин і Сергій Малярчук, режисер - Едуард Георгадзе, автори сценарію - Едуард Георгадзе і Дарина Алексєєва. Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет 1 443 708 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Втративши роботу, Іван розуміє, що його життя не має сенсу. Мимоволі втягнутий колегами на відзначання звільнення, він на спір вирішує боротися з повсякденністю - за мрію, якої ще не знає.
Режисер приніс сценарій короткометражки продюсеру, і той, за його словами, відразу ж загорівся ідеєю, оскільки вона перегукується з його власним досвідом. Фільм розповідає про те, що в житті кожної людини є речі, які приносять їй задоволення, тож іноді просто потрібно прийняти рішення, яким би складним воно не було, і почати його реалізовувати.
Сценарій проекту був написаний два роки тому, а під час карантину автори вирішили, що зараз він актуальний як ніколи, адже через пандемію багато людей відклали своє життя на потім. Фільм, за визначенням режисера, про страхи і про те, як їх подолати.
Головні ролі виконають Сергій Пономаренко та Алла Мартинюк, а одного з друзів центрального героя зіграє Богдан Юсипчук. Візуальне рішення полягає в тому, щоб показати поступове наближення до героя. Музичним супроводом будуть короткі етюди, що відображають його внутрішні стани.
Наступний проект - драма «Вовчата» (ТОВ «ЗЕТ ПІКЧЕРЗ»). Продюсер - Злата Єфименко, режисер - Тетяна Дородніцина, автор сценарію - Марися Нікітюк. Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет 1 489 950 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Це - історія-притча про бездомних дітей, що шукають батька на лінії фронту. Брати виживають за всяку ціну, тому співпрацюють як з українськими, так і з російськими військовими. Стрічка покаже, як змінюються поняття дорослішання і «справжнього чоловіка», коли заважає жити посттравматичний синдром.
Режисер почала з питання про те, чи пам'ятають експерти момент, коли вони в дитинстві вперше залишилися одні, без батьків? Спиталася не просто так: на її думку, цей момент завжди викликає в дитини почуття страху, а якщо вже мова про дітей у зоні військових дій, то стрес неминучий.
Оператор - В'ячеслав Цвєтков, худпост - Мітя Бугайчук, другий режисер - Андрій Литвиненко. Знімати планують у Києві та частково в ООС. У стрічці планують показати два світи - той, в якому головний герой Саня знаходиться у реальності (сухий і суворий) і його внутрішній світ (ніжний і барвистий).
У проекту дуже сміливі референси: «Іванове дитинство», «Вавилон», «Пофарбоване пташеня».
Що ж до кастингу, то Тетяна хоче шукати дітей-акторів серед переселенців і в дитбудинках, оскільки необхідно, щоб у героїв був складний бекграунд (підхід нагадує «Дау» Іллі Хржановського).
ЦА фільму - не лише фестивальна публіка, але й діти-сироти, переселенці, українські військові та їхні діти (для них плануються покази зокрема в кіноклубах).
Наступний проект - «Виходь за мене» (ТОВ «Табор»). Продюсер - Олена Яковицька, режисер і автор сценарію - Артем Соловйов. Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет 1 118 800 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Вона хоче від нього самоконтролю та надійності, він бажає, аби вона розмалювала яскравими фарбами його життя. А друзі хочуть весільний шашлик.
За словами продюсера, Артем Соловйов працював над сценарієм проекту ще з часів студентства, і тепер досяг досконалості, створивши дуже смішний і життєвий скрипт. Сам Соловйов каже, що спочатку писав мелодраму, але вийшла комедія, тоді як презентації взагалі виходять, наче у фільму жахів.
Головний герой - Саша (Олег Щербатюк), він закоханий і готується до весілля зі своєю дівчиною Настею (Валентина Кузьмич). Його друзів зіграють Максим Донець, Живко Йович, Петро Пастухов, Євген Ковирзанов. За словами режисера, актори не матимуть тексту - лише розуміння ситуації, виходячи з якого вони мають самі придумати, як діяти.
Головна локація - столична Троєщина, і режисер зазначає, що хотів би задіяти не лише акторів, але й реальних мешканців житлового масиву. Також серед локацій - інститут, де навчається пасія головного героя, супермаркет і натура (десь біля річки). Оператор - Михайло Любарський. Референси - American Honey, Florida Project, «Скотт Пілігрим проти всіх».
Володимир Войтенко подякував за презентацію, але висловив подив з приводу ремарки про те, що у акторів не буде тексту. Режисер його заспокоює: «Я документаліст, вже маю схожий досвід».
Наступний проект - «Виклик» (ТОВ «ВІАТЕЛ»). Продюсери - Галина Криворчук та Марина Лопушин, режисер і автор сценарію Едуард Томільченко (адаптація оповідання Андрія Любки «Ніч поїздом и кілька годин автобусом»). Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет 1 495 950 (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Історія, що сталася в одному з провінційних міст України. Історія про силу духу та витримку. Незважаючи на всі проблеми, головний герой Андрійко не втрачає надії повернутися в сім'ю, але доля розпорядилася інакше.
Проект був одним з переможців Одинадцятого пітчингу Держкіно, але потім був виключений зі списку рішенням Ради з державної підтримки кінематографії.
За словами режисера, фільм про одинадцятирічного хлопчика, якого розлучають з батьком, - і він потрапляє в сиротинець.
Жанр фільму - драма дорослішання, яка цікава героями: вони стикаються з системою дитбудинку і починають з нею боротися. Глядачам покажуть три долі: хлопчика (головного героя), виховательки дитячого будинку та його директора - самотніх людей, яких згодом об'єднає маленький Андрій.
Дві основні локації: дитячий будинок і лікарня. Сиротинець буде показаний в холодних тонах, що уособлюють систему. Режисер обіцяє «рвану динамічну» камеру і відповідний звук. Оператор фільму - Сергій Сахно, композитор - Олександр Чорний.
Аудиторія проекту - глядачі 14-55 років, а також читачі Андрія Любки, якого мають намір активно залучати до промокампанії. Міжнародну прем'єру планують на Берлінале (в секції фільмів про дітей), українську - на ОМКФ. Потому стрічка має вийти на ТБ та інтернет-платформах.
Заплановано покази за кордоном (насамперед, в Австрії, Польщі та Чехії, де цікавляться українським кіно), а також спеціальні покази за участю громадських організацій. Насамкінець режисер зазначає, що, хоча проект виглядає досить похмуро, у фільму - щасливий фінал.
Наступний проект - «Той, що відчіняє двері» (ТОВ «ВІАТЕЛ»). Продюсер - Галина Криворчук, режисер - Маркіян Мірошниченко, автори сценарію - Неда Неждана і Маркіян Мірошниченко (за п'єсою Неди Нежданої «Той, що відчіняє двері»). Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет 1 497 565 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Санітарка і дівчина, яку помилково вважали померлою, виявилися замкненими в морзі. Таємничі дзвінки невідомого провокують їх підозрювати найгірше: смерть, путч, війну, карантин або напад бандитів. Проте найстрашнішим виявляється дещо інше...
Продюсер відзначає, що в логлайн проекту буквально в останній момент вписали одне слово - карантин. А все тому, що дві головні героїні знаходяться в ситуації, коли їм потрібно вийти з ізоляції, а вони не знають, що чекає попереду.
Жанр стрічки - хорор-комедія: постійний саспенс, який зрештою викликає не страх, а сміх. Режисер зазначає, що на атмосферу працюватимуть музика та абсурдні діалоги.
Антоніна Хижняк та Олена Узлюк вже пройшли кастинг і дали згоду зіграти головних героїнь. Оператор фільму - Андрій Миронюк, худпост - Діана Тодоратьева, звукорежисер - Олексій Лелюк.
Проект мають намір відправити на різні кінофестивалі та на одному з них влаштувати міжнародну прем'єру. Фестивалі обиратимуть за трьома критеріями - вони мають спеціалізуватися на короткометражках, молодіжному кіно і, власне, жанрі хорор-комедії.
Оголошено перерву до 16:50.
17:00
Останній блок сьогоднішнього пітчингу відкриває проект «Джаз» (ТОВ «Трілобіт Фільм»). Продюсери - Олексій Уманський, Андрій Євстратенко, Сергій Баженов, режисер - Анастасія Костроміна, автори сценарію - Андрій Євстратенко і Олексій Уманський. Хронометраж: 10 хвилин. Бюджет 1 496 174 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Київ, історичний район. Вночі літні джазисти грають в квартирі з відкритим вікном. До них з вулиці залазить молодий мультиплікатор. Те, що він там дізнається, змінить його життя.
Насамперед автор сценарію пояснив, що історія автобіографічна - дещо схоже трапилося з ним за часів студентства, а і згодом він потоваришував з літньою парою, яка запросила його до себе. Режисер додає, що ця історія про представників двох різних поколінь, які живуть в одному місті, але не помічають одне одного. Картина актуальна для Анастасії особисто: в її житті траплялися ситуації, коли вона ставила роботу понад усе і в результаті втрачала близьких.
Чому джаз? Тому, що це перш за все імпровізація, а ще цей стиль асоціюється у режисера з Києвом. У картині використовуватиметься як сам джаз, так і його поєднання з традиційною українською музикою.
У проекті вже є актори, і головний з них сам є музикантом, а тому доповнив сценарій великою кількістю цікавих ідей. Стилістичний референс проекту - стрічки Вуді Аллена.
Михайло Петренко як звукорежисер поцікавився, яким чином записуватимуть музику до фільму. Автори кажуть, що оскільки багато акторів - музиканти, то вони гратимуть в кадрі, а потім чистий звук запишуть у студії. А взагалі у проекту вже є звукорежисер, Віктор Бєлогловский, - людина, котра розуміє, як і що треба робити.
На питання про те, як розподілятиметься бюджет, автори відповідають: по-перше, планують знімати вночі, а це дорожче. По-друге, не хочуть економити на локаціях і знімати поспіхом.
Презентується проект «Душа айсбергу» (ТОВ «Наш Продакшн ЛТД»). Продюсери - Наталя Шевчук та Аліна Копйова, режисер і автор сценарію - Катерина Коцюба. Жанр: трагікомедія. Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет 1 499 754 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Щоб не дарма прожити останні дні свого життя, головний герой погоджується на науковий експеримент - зануритися у власну підсвідомість. Чи вдасться йому вийти з трансу, з якого ще ніхто не повертався живим?
Сценарій було написано минулого року. Цікаво те, що, за словами продюсера, в скрипті певним чином відображено пандемію й карантин.
Проект - трагікомедія з головною ідеєю про те, що саме в складних ситуаціях розкривається підсвідомість людини. Різні кольорові гами відображатимуть настрої героя: сцени страху будуть бордовими, дитинства - зеленими, пристрасті - червоними, фінальна сцена з водою (метафорою очищення) - синьою.
Оператор - Андрій Болотін, на головні ролі вже затверджені Орест Пасічник, Зоя Барановська, Римма Зюбіна та Дмитро Лалєнков.
Режисер каже, що раніше фінансувала свої роботи самостійно, а тепер просить держфінансування, оскільки хоче зробити все максимально якісно.
Наступний проект - «Водний світ» (ФОП Шевченко Віктор Вікторович). Продюсер - Віктор Шевченко, режисер і автор сценарію - Олена Подолянко. Хронометраж: 19 хвилин. Бюджет 1 499 780 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: дві подруги, Віка та Марта, живуть звичайним життям у великому місті - знімають квартиру, веселяться, шукають себе. Все змінюється, коли одного разу їм, наче сніг на голову, звалюється молодша сестра Віки - Ліля. Її поява призводить до виселення дівчат із квартири, а потім й до серйозніших проблем.
Це драма дорослішання про дівчинку-підлітка, котра втікає з дому через жорстоке поводження й знаходить прихисток у своєї сестри та її подруги. Другий героїні 25 років, проте в проекті хочуть розкрити тему того, що і в цьому віці люди ще залишаються по суті дітьми.
Важлива тема, яку піднімають автори, - насильство в сім'ї, але відкрито її показувати не збираються: лише проговорять словами. Та головною для фільму, за словами режисера, є тема дружби. Автори прагнуть розвіяти стереотип про те, що жіночої дружби не буває.
Незважаючи на те, що екранного часу героїні матимуть приблизно порівну, в центрі історії - дівчина на ім'я Марта, оскільки глядач бачитимуть все через призму її сприйняття. Локацій у фільмі багато, але основні - дві квартири, що підкреслюють контраст між світами дівчат: захаращеним і незатишним (квартира Лілі) і теплим, світлим та затишним (квартира Вікі й Марти). А зрештою на їхній основі з'явиться третій світ, що об'єднає перші два.
Зняти фільм планують за шість днів на початку осені. Світову прем'єру хочуть зробити на Берлінале (дитяча секція), а українську - на «Молодості» або ОМКФ. Після фестивалів, як сподіваються автори, картина увійде в один з українських кіноальманахів.
ЦА проекту - загальна фестивальна, а також підлітки 14-18 років.
Наступний проект - «Добрі наміри» (ТОВ «Формат Фільм»). Продюсер - Олег Коляда, режисер і автор сценарію - Марина Ілляхова (адаптація книги Кобо Абе «Вторгнення»). Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет: 1 142 377 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Інтелігентний Сергій спокійно живе в квартирі, що залишилася у спадок від бабусі. Але раптом в його помешканні з'являється група незнайомців, які стверджують, що квартира належить їм, а мета їхнього візиту - зробити Сергія щасливим. Чи вдасться герою протистояти «добрим намірам» і відстояти власну ідентичність? Або він перетвориться в мовчазного виконавця нав'язаних правил і інтересів нахабного сімейства?
Оператор проекту - Ігор Матицький, худпост - Анна Морозова.
Стрічка розповідатиме про боротьбу особистості за власні права та свободу, про протистояння більшості, що порушує особисті кордони, про пошук власної ідентичності. Продюсер упевнений, що це загальновідомі й близькі кожній людині теми. Власне, звідси і назва - від «благих намірів», яким іноді потрібно протистояти заради збереження власного «Я».
Група незнайомців лишає головного героя без документів, грошей, квартири (він змушений жити в коморі й прислужувати чужинцям), і ніхто - ані поліція, ані ЖЕК, ані сусіди - не можуть йому допомогти. Та кінець фільму абсолютно несподіваний, і якщо ви боїтеся спойлерів, закривайте очі: отже - вся історія виявляється розіграшем, влаштованим нареченою головного героя!
Мета проекту - показати: особиста свобода кожної людини - понад усе.
Вже було проведено попередній кастинг (онлайн), головний герой - Олександр Пасека. Також у касті - Олексій Горбунов, Ліза Русіна, Валентина Матіцин, Олександр Висоцький, Владислав Заболотний, Олена Хижна, Володимир Ямненко, Наталія Волинець, Станіслав Гавриш, Юрій Доник.
Режисер пропонує три візуальних рішення: перше - звичайна «кіношна» картинка з теплими тонами, друге - реаліті-шоу з використанням синіх тонів і високої контрасності, третє - сон героя, який покажуть у червоних відтінках.
Володимир Войтенко зазначає, що проект великий і складний, за презентацією більше схожий на повний метр. Експертові здається, що сценарна основа занадто літературна - чи не видаватиметься те, що відбувається на екрані, дещо театральним? Творці обіцяють цього не допустити.
Презентується проект «Баланс білого» (ТОВ «Стейдж Сервіс»). Продюсери - Денис Халяпін і Сергій Амеличев, режисер і автор сценарію - Андрій Остріковський. Хронометраж: 14 хвилин. Бюджет 1 484 100 грн (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Головний герой працює балансом білого на знімальних майданчиках. Жодна зйомка не почнеться, поки оператори не виставлять світло на його білій футболці. Його життя здається ідеальним, аж допоки на майданчику не з'являється «баланс сірого». З цього моменту життя героя кардинально змінюється.
Режисер починає з того, що першу сцену планує зняти одним кадром, щоб показати, що світ крутиться навколо головного героя: він - ключова фігура. Плутано розповідаючи про сцени майбутньої короткометражки, Андрій намагається пояснити своє бачення, але зрозуміти його важко. Хіба ось що: колір у фільмі передаватиме емоційний стан героя.
Не втомлююся повторювати: якщо ви сподіваєтеся отримати держфінансування, то до пітчингу треба готуватися. Навіщо - запитайте потім у Андрія.
Продюсер зрозумів, що ситуацію треба рятувати, тому просить експертів про поблажливість до схвильованого режисера-дебютанта. Але особливо додати йому нічого - окрім того, що він має великий досвід і в усьому допоможе режисерові.
Експертам вдалося вибити з режисера пояснення головної ідеї фільму: в будь-якій сфері на заміну одній людині може несподівано прийти хтось інший. Але комісія вирішила ще трохи помучити його питаннями - зокрема про те, як автор вирішуватиме питання з правами на кадри інших відомих стрічок, які хочуть використати в роботі. Той каже, що сподівається домовитися (або купити футажі), оскільки хронометраж таких вставок дуже невеликий - 10-15 секунд.
За словами продюсера, стрічка націлена на фестивалі, в першу чергу - на «Молодість», і її намагатимуться зробити такою, аби людям, що не входять до кіношної тусовки, теж було цікаво.
Наступний проект - «Гра» (ТОВ «Стейдж Сервіс»). Продюсери - Денис Халяпін і Сергій Амеличев, режисер - Антон Комяхов, автор сценарію - Андрій Гнатенко. Хронометраж: 7 хвилин. Бюджет: 826 634 (просять 100% держпідтримки).
Синопсис: Сучасний підліток - це людина з гаджетом, підключеним до інтернету, соціальних мереж і месенджерів. Батьки й велика частина суспільства недооцінюють негативного впливу соцмереж на молодь, а можлива плата за це - життя дитини.
Ідея сценарію з'явилася, коли автор побачив статистику: діти проводять в інтернеті по 9 годин на добу. Підлітки стають залежними від інтернету та гаджетів, а дорослі про це навіть не здогадуються. Та інтернет-життя буває не лише розвиваючим, але й небезпечним. Ба більше - іноді на кону стоїть життя дитини. Таку історію й розповідають у проекті: все йде до того, що герой-підліток має накласти на себе руки, але його рятує перше кохання (і гормони).
За словами режисера, деякі київські школи вже зацікавлені показувати його фільм своїм учням. Тому, крім фестивальної історії, проект чекає ще й соціальна (використання в тренінгах для підлітків, щоб убезпечити їх в інтернеті).
Автори, звісно, згадали історію з грою «Синій кит».
Планується візуально розділити два світи - віртуальний, в якому підліток веде власне соціальне життя, і реальний, де герой зрештою зустрічає кохання. Один - похмурий, майже чорно-білий, інший - яскравий і кольоровий.
Експерти відзначають, що реалізація проекту сильно залежатиме від виконавця головної ролі, яка, судячи з поданих документів, є дуже складною. Але кандидата у авторів поки немає - обіцяють докласти до пошуку максимум зусиль (можливо - залучити професійного актора, максимально схожого на підлітка).
Невелика технічна перерва перед презентацією останнього проекту.
Отже, трагікомедія «Живи» (ФОП Дружініна Марина Миколаївна). Продюсер, режисер і автор сценарію - Марина Дружиніна. Хронометраж: 20 хвилин. Бюджет 1 498 046 грн (просить 100% держпідтримки).
Синопсис: Соціально-драматичний фільм із елементами життєвої іронії про самотність літньої людини в сучасній Україні.
Автор презентує свій проект віддалено - через це й знадобилася перерва. Причина дуже сучасна: ще тиждень Марина має перебувати на самоізоляції. Незрозуміло, чи Марина кудись літала, чи перехворіла на коронавірус, але презентацію вона записала заздалегідь. У ній режисер пояснює, що в своїй роботі хоче підняти прості, але важливі істини: любов, надія і життя. Й хоч у стрічці автор планує підняти складні питання, зробити її вона обіцяє легкою та оптимістичною.
Сценарій стрічки вже отримав нагороду конкурсу короткого метра ім. Кіри Муратової. Оператор проекту - Сергій Колбінєв.
Презентація вийшла меншою, ніж планувала автор: на початку березня вона хотіла зняти кілька сцен, проте завадив карантин.
Фільм обіцяють зробити цікавим для максимально широкої аудиторії.
Питань у експертів немає, тож на сьогодні пітчинг оголошено закритими. До зустрічі завтра о 10:00!
