Чи сумуєте ви за переглядами фільмів у кінотеатрах, як сумую за ними я? Якщо так, то ви напевне присвячуєте свої вихідні пошуку та перегляду хорошого кіно. Перший етап, до речі, часто-густо займає багато часу, адже знайти захоплюючу стрічку за допомогою одного лише Google виходить не завжди.
Аби допомогти уникнути цієї проблеми, я регулярно ділюся з вами рекомендаціями людей, котрі створюють українське кіно. Коли ви вже передивились усе, що нарадили режисери й актори, тримайте нову порцію фільмів must see. Тепер - від продюсерів.
На мою думку, зараз у всіх нас з'явився час, аби звернути увагу не лише на фільми, але й на серіали. Зупинюсь на трьох із них, що справили на мене яскраве враження за останні кілька років.
- «Роки»
Гадаю, всім цікаво знати, що буде в осяжному майбутньому. Цей серіал на прикладі життя британської родини розповідає, який світ на нас чекає найближчого десятиліття. Творці стрічки зібрали всі теперішні страхи, тренди суспільства і дуже талановито зазирнули у завтрашній день. Прогнози, зроблені авторами, вражають. Вони дуже життєві й актуальні.
- «Дивовижна місіс Мейзел»
Даний проект, на моє переконання, - те, чого нам зараз так бракує. Він покращує настрій і викликає посмішку. Блискучий гумор, іронія, неймовірна атмосфера 50-60-х років Америки. Надзвичайна акторська робота Рейчел Броснахен - вона з легкістю переходить із комічного стану у драматичний. Шоуранерам серіалу, чоловікові та дружині Емі Шерман-Палладіні й Деніелу Палладіні, котрі чудово знають, як влаштована фабрика розваг зсередини, вдалося створити розумну та зворушливу комедію.
- «Вбиваючи Єву»
Якщо можна так сказати, абсолютно «жіночий серіал» на території чоловічого матеріалу. «Вбиваючи Єву» придумала і написала шоуранер Фібі Воллер-Брідж за романами Люка Дженнінгса. Це шпигунський детектив, що порушує всі канони шпигунського детективу. В ролі спецагента - не якийсь Джеймс Бонд, а звичайнісінька жінка, котру гнітить рутина та лякає невідомість. У ролі жорстокого кілера - теж жінка, яка на повну експлуатує свої зовнішні дані для того, аби вбивати. Ще тут багато побуту, витончені вбивства, стильні вбрання і багато чорного гумору. Інтенсивність подій, дотепні й неочікувані рішення сцен, живі, симпатичні герої та чудова гра акторів точно полонять вашу увагу на декілька вечорів.
- Трилогія «Володар перснів»
Кожна частина цієї трилогії, виходячи на екрани, ставала подією світового масштабу, яку чекали мільйони людей. Остання частина «Повернення короля» одержала 11 «Оскарів» і посіла почесне місце серед найкращих стрічок усіх часів.
Під час карантину ми проводимо багато часу з рідними, і ця чудова трилогія просто ідеальна для перегляду всією родиною. Героїчні мандри маленького Фродо можуть стати хорошим прикладом для молодого покоління. Для перегляду трьох частин вам знадобиться декілька днів, а потім може стати доброю традицією - збиратись усім разом біля екрана.
- Документальний фільм «Американська фабрика»
Ми живемо у непростий і турбулентний час. Коронавірус змінив плани та життя всього людства. Усі ми, затамувавши подих, думаємо, хто стане наступним світовим лідером. Ним залишаться Штати чи це буде Китай?
Стрічка задовго до «зупинки світу» показала типову американську фабрику у штаті Огайо, в яку починає інвестувати китайський мільярдер. Чому американці дуже радіють, адже їхні робочі місця врятовані. Втім, коли робочі бачать, що китайські колеги продовжують працювати без пауз і набагато ефективніше за них самих, та ще й хочуть скасувати вплив профспілки, вони починають діяти всупереч новому власникові. Хто переможе: консервативні й ліниві американці або китайці, заточені під нові технології, для котрих люди - ніщо, а збільшення виробничих потужностей - усе? Це фільм про китайську мрію в Америці. Дотепний, смішний, справжній і актуальний.
Наостанок додам, що у проекту є «Оскар» як у найкращої документальної стрічки, а його продюсер - Барак Обама.
- Телевізійний серіал «Спіймати Кайдаша»
Для шанувальників американських серіалів найкращий час, аби переконатися: український продукт може бути не гірший!
Знайомий нам зі шкільної програми роман «Кайдашева сім'я» творці перенесли до наближених реалій. За 12 серій перед глядачами розкривається мозаїка типової української родини, що проживає екранний час життя від 90-х років до Революції Гідності. У сім'ї непрості та драматичні взаємини, майстерно написаний сценарій Наталки Ворожбит магнетично тримає з першої і до останньої серії. А суперечливі й об'ємні персонажі, які закохують глядача, феєрично зіграні нашими акторами, котрим точно віриш, та подеколи впізнаєш себе.
Цей проект заслуговує стати культовим і відкрити нову сторінку в історії українського серіального виробництва, адже є взірцевим прикладом поєднання цікавого сюжету, актуальної теми, талановитої гри і професійної команди, що стоїть за його створенням.
Олеся Ногіна
- Серіал «Ти»
Напрочуд чарівливий і такий, що підкупає своєю адекватністю, серійний вбивця у центрі сюжету. Наочна демонстрація того, як мобільний телефон та профілі в соцмережах можуть стати засобом контролю над вашим життям і як людина здатна «продовжувати жити» віртуально, якщо її гаджет потрапив до рук маніяка. Підкуповує також іронія авторів: у першому сезоні вони з усмішкою детально малюють життя нью-йоркської інтелектуальної еліти (одна лише родичка Селінджера серед героїнь чого варта), а в другому - світ лос-анджелеських хіпстерів, стендап-коміків, прихильників здорового способу життя і мажорів. Розумно, тонко, емоційно затягує від перших хвилин.
- «Десять відсотків»
Французький серіал Netflix, в англійській версії - Call My Agent: інсайдерський світ європейської кіноіндустрії, показаний через образи чотирьох агентів кінозірок. Усе, що супроводжує кінопроцес довкола знімальних майданчиків, курйози і драми, які відбуваються в агентстві зіркових менеджерів. Усе про сірих кардиналів кіно плюс колоритна joie de vivre, а як «ізюм» - поява всіх легенд французького кіно в різних серіях: Ізабель Юппер, Моніка Беллучі, Жан Дюжарден грають самих себе.
- «Епізоди» від Showtime
Смішнішого і точнішого про індустрію серіального виробництва немає нічого. Британські шоуранери їдуть підкорювати Америку та робити адаптацію свого успішного шоу в Лос-Анджелесі. Краще дивитися в оригіналі, аби не загубити жартів, побудованих на акцентах - британському й американському.
Карантин - час, коли можна подивитися улюблені фільми з кінокласики, простежити за серіальними трендами, як європейськими, так і американськими. Плюс переглянути коротенький веб-серіал - цей формат зараз набуває популярності. Тому я відстежую все цікаве, що з'являється у світі.
- «Розповіді з Петлі»
Свіжий серіал у жанрі фантастики, не схожий ні на що. Це радше з розряду філософської фантастики: що таке людина і в яких взаєминах вона з наукою. Художньо ближче до Терренса Маліка чи навіть Андрія Тарковського. Варто подивитися бодай кілька серій.
- «Вбиваючи Єву»
Шпигунський трилер з елементами чорної комедії. От уже третій сезон поспіль із неприхованою цікавістю спостерігаю за двобоєм офіцера британської спецслужби МI5 та божевільної кілерки у прекрасному виконанні чудових актрис Сандри О та Джоді Комер. Серіал передусім цінний тим, що ламає стереотипи жанру: розпочавшись у першому сезоні як детектив із чорним гумором, у третьому він перетворюється мало не на «Цирк дю Солей» із неймовірними і карколомними атракціонами. Це по-справжньому чудове видовище-шоу, забавно-смішне та водночас драматичне. Браво, британські кінематографісти!
- Фільми Анджея Вайди
Не перераховуватиму тут своїх улюблених режисерів, адже в мене їх дуже багато, я - глядач із 45-річним стажем. Зупинюсь, мабуть, на одному - польському кінокласику Анджеї Вайді. Раджу подивитися і сам переглядатиму такі його роботи: «Все на продаж», «Пейзаж після битви», «Березняк», «Панни з Вілька» і, звісно, мій улюблений фільм - «Земля обітована». Свого часу ці стрічки справили на мене колосальне враження, сформували мій художній смак.
Я - дитина кінородини, виріс у кінозалі. Мама дивилась та показувала мені різноманітне, красиве та якісне кіно, тому в дитинстві я дивився чудові роботи, і це було щастям.
- «Рокко та його брати»
В юності мене приголомшила ця стрічка. Досі пам'ятаю персонажів Алена Делона й Анні Жирардо і при першому перегляді майже плакав. А може, й плакав. Це дуже потужний фільм. Нещодавно його передивлявся: абсолютно нестаріюча сімейна сага, тонка та глибока психологічна драма - вона чіпляла і тоді, і тепер.
- «Загибель богів»
Вражаюча стрічка Лукіно Вісконті. Повертаюсь до неї завжди. Зрозуміло, що справа не лише в історії родини, яка в ній розказана, а передусім у глибокому розумінні людської природи: в роботі є відповідь на питання про те, що в основі фашизму лежить перверсія, і це, на мою думку, дуже важливо.
- «Таксист»
Завдяки цьому фільму Мартіна Скорсезе я вперше зрозумів: кінематограф може бути як музика, в даному випадку - джаз. Стрічка дивовижно знята, тонко, вона демонструє, що діалог може не бути головним медіумом у кіно.
- «Сонцестояння»
Стрічка, яку раджу подивитися, адже вважаю її недооціненою. Дуже цікаві драматургія та візуальне рішення по світлу. Перевтілення головної героїні, режисерська робота з акторами, костюми - я була у захваті. Це мій улюблений фільм 2019 року.
- «Приховане»
Фільми Міхаеля Ханеке можна передивлятися вічно, так майстерно вони зроблені. Чарівна Жульєт Бінош, бездоганна драматургія, що не відпускає з першого кадру. 2005 року ця робота отримала диплом від кінокритиків на Каннському кінофестивалі.
- «Дитина Розмарі»
Одним із номінантів на останній «Оскар» був фільм «Одного разу в Голлівуді». Якщо ви не знаєте історії, яка сталася з Романом Поланскі після виходу стрічки «Дитина Розмарі», раджу подивитись кіно та почитати про історію Поланскі.
Звісно, можна апелювати до різноманітної класики і шедеврів минулих років, проте я би хотів усе ж таки зупинити вибір на фільмах свіжих. А саме тих, котрі вийшли у 2019-2020 роках і які мені сподобалися. Певна річ, таких стрічок набагато більше, ніж три. Втім, позаяк часи зараз непрості, я б акцентував увагу на тих, що підіймають настрій на карантині. Дві з цієї трійки - вже точно.
- «Кафе бажань» («Прекрасна епоха»)
Фільм про кохання, про кризи у коханні і те, як їх, власне, можна подолати. Чудовий французький ромком.
- «Клаус»
Іспанська анімаційна повнометражна стрічка для сімейного перегляду з дітьми. Вона номінувалась на «Оскар» і таки мала його одержати. Хоча «Історія іграшок - 4» теж хороший твір, «Клаус», як на мене, все ж зворушливіший.
- «Платформа»
От чого з дітьми точно дивитись не варто. Теж іспанський фільм, з елементами трилера та жахів. Притому що я не прихильник таких жорстких форм, проект мені сподобався. Ця притча про наше суспільство і проблеми його облаштування.
- «Малхолланд Драйв»
Дуже хороший фільм. Можна сказати, шедевр. Можу передивлятися багато разів.
- «Новітній заповіт»
Дуже смішна стрічка Жако ван Дормаля. Допоможе відволіктися від невеселої реальності та подарує масу яскравих моментів.
- «Лобстер»
Чудова абсурдистська антиутопія. Якщо не бачили, дуже рекомендую переглянути.
Карантин - хороший час, аби проаналізувати, які запити в людей на комерційні фільми.
- «Пральня»
Ця стрічка Cтівена Спілберга базується на реальних подіях. Думаю, всі знають історію з «Панамським досьє». Чудове кіно про цінність грошей та їхнє відмивання у виконанні Антоніо Бандераса, Гаррі Олдмена і Меріл Стріп.
- «Неортодоксальна»
Мінісеріал про життя у хасидській общині. Прекрасна робота на дуже делікатну тему. Знов-таки заснована на реальних подіях.
- «Дулітл»
Мій лідер для покращення настрою, особливо рекомендую до перегляду з дітьми. Фільм чимось нагадав суміш «Піратів Карибського моря» та «Книги джунглів», але загалом він дуже динамічний, добрий і масштабний.
На цьому - все, проте не перемикайтесь, у мене в запасі ще достатньо кінопорад: до кінця карантину вистачить.
