У Захара Беркута в однойменному фільмі – обличчя американського актора Роберта Патріка, що прорізане зморшками, наче карпатськими ущелинами. Його пронизливі блакитні очі ніби дивляться крізь гори, крізь час – немов провидять наближення неминучої біди. В них – мудрість, печаль і незламна воля, а геть не крижане презирство та жорстокість – як тоді, коли він грав машину вбивства Т-1000 у «Термінатор-2: Судний день». Таке перевтілення – приклад хорошої акторської роботи. Так само як і рішення запросити голлівудську зірку – приклад грамотного підходу української компанії Kinorob (FILM.UA Group) та американської Cinema Day до продюсування фільму, що розрахований на міжнародний прокат: обличчя такого проекту має бути впізнаваним скрізь.