У перший день жовтня Рада з державної підтримки кінематографії провела засідання і розглянула довжелезний перелік питань, на вирішення котрих очікувала значна частина української кіноспільноти. Про розгляд звернення міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського та загалом ситуації навколо результатів 11-го пітчингу Держкіно я вам уже розповідала, а тому одразу перейдемо до розподілу коштів.
Члени Ради розпочали з надання держсубсидії для участі української делегації у Міжнародному фестивалі документального кіно IDFA, для проведення Міжнародної майстерні документального кіно та для створення П'ятого англомовного каталогу «Документальне кіно України 2017-2019». Їх можна об'єднати в один сегмент, адже з усіх питань доповідала команда Docudays UA, а саме: Геннадій Кофман, співзасновник фестивалю та продюсер Міжнародної майстерні документального кіно, програмна директорка Вікторія Лещенко та продюсерка Дар'я Бассель.
Нагадаю, про відбір учасників делегації на IDFA йшлося ще під час цьогорічного ОМКФ. На початку вересня організатори відібрали 10 документальних проектів, тож до складу делегації увійде один представник від кожного проекту, один журналіст та дві особи від організаторів. Загалом на IDFA поїдуть 13 представників від України.
Як зазначила Дар'я Бассель, українська індустрія документального кіно на фестивалі в Амстердамі буде вперше представлена як активний учасник, а не просто відвідувач. У середині жовтня організатори IDFA визначаться, яку українську стрічку (або стрічки) допустять до офіційного конкурсу. Фестиваль не передбачає національних стендів, тож Україну представлятимуть у межах пітчингу (4 проекти) та на двох нетворкінгових ланчах. Крім того, будуть організовані індивідуальні зустрічі для членів делегації.
Член Ради Андрій Халпахчі нагадав, що проведення ланчів не фінансується державним коштом, і поцікавився, якою буде частка держпідтримки із загального бюджету. Геннадій Кофман відповів, що ланчі планують фінансувати силами Docudays UA, а державна частка становитиме до 60%.
Оскільки захід був запланований, а бюджет не змінився, Рада його підтримала. Так само як і випуск П'ятого каталогу «Документальне кіно України 2017-2019», котрий також буде представлений на IDFA. Щоправда, з побажанням: наступного року виробити єдиний дизайн для всіх каталогів документального, ігрового та анімаційного кіно. Крім того, члени Ради звернули увагу на збільшення бюджету для видання каталогу на 14 тис. грн. Геннадій Кофман відповів - аби компенсувати цю різницю, був знижений бюджет Міжнародної майстерні документального кіно. Щодо майстерні члени Ради висловили побажання, аби матеріали події були викладені на сайті, у соцмережах і були доступні якомога більшій кількості людей. Наразі всі три питання Рада підтримала відповідно до сум, зазначених у кошторисі.
Далі розглядалося питання про підтримку промокампанії національного фільму «Ціна правди». Доповідали директорка студії «Кінороб» Наталія Юхно та директорка з маркетингу FILM.UA Group Поліна Толмачова. Коментуючи загальну стратегію з просування стрічки, Поліна повідомила, що фільм, хоч і не є розважальним, планує залучити максимальну кількість глядачів, особливо молоді та школярів віком від 12 років. Для цього крім традиційного промо передбачена реалізація спецпроектів і залучення зовнішньої реклами. Наприклад, на фасаді кінотеатру «Київська Русь» розмістять масштабний білборд. Кошти також використовуватимуть на діджитал-просування. Міжнародне промо не заплановане, позаяк ним займаються міжнародні дистрибутори, зокрема у Польщі та Сполучених Штатах.
Андрій Халпахчі поцікавився, яку суму очікують отримати від прокату стрічки. За словами Наталії Юхно, компанія розраховує загалом на понад 20 млн грн з українського прокату. Домогтися таких амбітних цілей планують за інформаційної підтримки телеканалу «Україна». Проголосувавши, Рада узгодила рішення про підтримку промо стрічки і відповідне виділення 400 тис. грн.
Інша ситуація склалась із держпідтримкою промо фільму «Віддана», що також має статус національного (виробництво було підтримане Міністерством культури). Андрій Дончик зазначив, що ніхто з членів Ради попередньо не мав змоги подивитись стрічку, тож для ухвали рішення про держпідтримку для них має бути організований показ. До того ж фільм попередньо слід здати Міністерству культури. Отже, Рада вирішила відкласти розгляд цього питання.
Коли перейшли до надання державної субсидії для організації та проведення Всеукраїнського кінофестивалю екологічного документального кіно «Полтава Док» (з 29 вересня по 19 листопада 2019 року), Людмила Горделадзе поцікавилась, скільки стрічок були представлені торік, які локації та яка кількість глядачів відвідала захід. Організатор фестивалю Олександр Калашник доповів, що минулоріч було 26 учасників, заявлено 32 фільми, нагородження відбувається у двох номінаціях, кількість присутніх на показах у різні роки становила 200-500 осіб. Цього року фестиваль відбувся в кінозалі (без уточнення, в якому саме), а в попередні роки для показів використовували приміщення вузів.
Згідно з каталогом фестиваль уже відбувся 21-22 вересня, тому Олександр Шпилюк уточнив дати проведення заходу. Організатор підтвердив, що фактично фестиваль відбувся, але далі він мандруватиме містами області. На питання Шпилюка, чи подавали фестиваль на держпідтримку минулими роками, Калашник відповів, що 2018-го Держкіно підтвердило підтримку на 100 тис. грн (на таку саму суму організатори очікували нині).
Під час дискусії виявилося, що відбором стрічок займалися, зокрема, члени журі. «Виникає багато питань, коли чуєш, що члени журі є селекціонерами фільмів до конкурсу. Це дуже дивно звучить», - зауважив Андрій Халпахчі. Однак запропонував підтримати - з огляду на те, що фестиваль відбувся і зафіксований у плані. Колеги погодилися. Наступного року Рада зважатиме на невелику кількість глядачів, а тому цьогорічне виділення коштів для «Полтави Док» може стати останнім.
Наступною розглядалася можливість фінансування «Днів українського кіно в Мюнхені», що відбудуться 11-13 жовтня. Це рішення Рада ухвалювала складом із семи осіб, адже проект представляв Андрій Халпахчі й не мав права голосувати через конфлікт інтересів. Питання виносили на обговорення вдруге через пропозицію збільшення бюджету з 270 тис. до 350 тис. грн (позаяк «Мюнхен дорожчий навіть від Берліну»). Партнерами заходу є Мюнхенський культурний реферат та Генеральне консульство України в Мюнхені. У професійному кінотеатрі в центрі міста будуть презентовані п'ять українських стрічок: «Гуцулка Ксеня», «Додому», «Дике Поле», «Фокстер & Макс» та «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке». 10 жовтня Дні українського кіно відкриються концертом Dakh Daughters. Рада підтримала це звернення.
А от питання про підтримку промо національного фільму «Співає Івано-Франківськаобленерго» під час міжнародного кінофестивалю «Астра» в Румунії було зняте - гроші вже знайшлися у фонду Open Ukraine. Натомість продюсер Ілля Гладштейн просив Раду позачергово розглянути питання про підтримку прем'єрних показів стрічки. Забігаючи наперед, скажу, що Рада пропозицію ухвалила, але сума, яку запросив продюсер, не озвучена.
Під час засідання розглянули (причому не вперше) ще одне важливе питання - держпідтримку національного фільму «Додому» під час «оскарівської» кампанії. Зазначена сума чимала - 700 тис. грн, а захід, хоч і приємний, у бюджеті не був запланований, позаяк суму, яку можна виділити, мало визначити Держкіно. Олександр Шпилюк висловився за те, щоби наступного року внести у бюджет можливість потрапляння українських фільмів на «Оскар» без вказання назви стрічки.
Продюсер «Додому» Володимир Яценко зазначив, що 700 тис. грн навіть разом із допомогою Фонду Янковського та іншим наявним фінансуванням не покриває необхідні витрати у розмірі 1,3-1,7 млн грн. Палку заяву підтримав Андрій Халпахчі, адже робота Нарімана Алієва має великий потенціал і з великою вірогідністю потрапить до шорт-листа. Він запропонував проголосувати за 700 тис. грн, а якщо фільм увійде до оскарівського шорт-листа, розглянути додаткове фінансування цієї кампанії. Колеги не заперечували.
До речі, за словами Яценка, стрічка отримала запрошення ще й від премії «Золотий глобус». Тож виділені державні кошти частково підуть і на це.
Наступного українського номінанта на премію «Оскар» - короткометражний фільм «Штангіст» - представляли продюсерка Єва Ястржебська та режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук. Ястржебська розповіла, що до бюджету, необхідного для кампанії фільму, включена оплата роботи піарника, подорож, промоівент та деякі організаційні витрати, запропонувавши Раді виділити 350 тис. грн (вочевидь розраховуючи на половину бюджету, який щойно узгодили для стрічки «Додому»). На той момент іще перший заступник голови Держкіно Сергій Неретін зазначив, що така заява нагадує йому торги. Заступник голови Держкіно Сергій Недзельський повідомив, що до агентства надходили два кошториси: перший із сумою 600 тис. грн, другий - 456 тис. грн, і з боку Держкіно була пропозиція виділити 300 тис. грн на ці заходи.
Сергій Зленко запропонував номінантам на «Оскар» планувати спільні промозаходи, аби не витрачати додаткові гроші. Він також акцентував, що з огляду на вже профінансовані попередні проекти (деякі - всього на 500 глядачів) потреба у збільшенні бюджету оскарівських кампаній не має стати на заваді презентації країни в світі. Це не те, на думку Зленка, на чому можна заощаджувати.
Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук зазначив, що для промо фільму «Штангіст» знайшли західного публіциста. Проект, який цей публіцист просував минулого року, таки отримав статуетку, тож на нього дуже розраховують. А потрапляння короткометражки до шорт-листа, на думку режисера, прокладе шлях наступним українським стрічкам. Та він усе-таки вважає, що об'єднувати короткометражні і повнометражні фільми в один показ недоречно, бо їх мають дивитися різні кіноакадеміки.
Аргументи подіяли: Рада вирішила знайти у спецфонді додаткові 50 тис. грн і затвердити держпідтримку в сумі 350 тис. грн.
Цікаво, що оскарівські кампанії не були заплановані у цьогорічному бюджеті Держкіно, тому вони, як і всі позапланові заходи, фінансуватимуться зі спецфонду.
Наступні прохачі - «Дні українського кіно в Литві» та «Дні українського кіно в Софії». Обидва заходи планує КП «Київкінофільм». За словами першої заступниці директора Лариси Зубенко, орієнтовна частка Держкіно у бюджеті заходів складає 50%, у Держкіно просять 195 тис. грн. Решта коштів буде виділена Посольством України у Литві та Кіноцентром, який організовує круглий стіл. Загалом бюджет заходу становить близько 400 тис. грн. Координатор міжнародних проектів підприємства Олена Бабій повідомила, що планується показ п'яти сучасних стрічок: «Міф», «Дике Поле», кіноальманах «Все починається в Києві», «Скажене весілля» і «Толока», а також перекладений литовською мовою фільм 1971 року «Білий птах з чорною ознакою», котрий режисер Михайло Іллєнко особисто презентує під час заходу. Окремо вона відзначила співпрацю з відомими перекладачами та командою ілюстраторів Pictoric. На засіданні виникло запитання, чи долучилась до підтримки заходу міста-побратима КМДА. Олена Бабій відповіла, що у КМДА окремий бюджет, яким КП «Київкінофільм» не розпоряджається.
Андрій Халпахчі запропонував підтримати обидва заходи (бо це є презентацією можливостей української кіноспільноти на міжнародному рівні), але сприяти долученню до заходів такого штибу і міської адміністрації. «Бо тільки за рахунок нової оренди кінотеатру «Київ» можна провести 26 закордонних заходів», - пожартував він.
Халпахчі також нагадав: за кошти Держкіно не можна відправляти у подорож держслужбовців. На це Олена Бабій відповіла, що вона, як і решта організаторів заходу, ним не є.
Членів Ради також цікавило, чи узгоджені права на закордонний показ усіх перелічених фільмів. Людмила Горделадзе навіть особисто телефонувала комусь під час засідання, аби уточнити дані. Організатори ж стверджували, що права отримали та узгодили присутність усіх членів делегації. Отож Рада підтримала пропозицію Андрія Халпахчі про виділення суми у 195 тис. грн на проведення заходів у Литві та в Болгарії.
Наступне питання до розгляду - надання державної субсидії для проведення V фестивалю «Кіномаршрут» у Львові, який на засіданні представляла Олеся Новосад. Вона розповіла, що фестиваль розпочнеться у Львові, а наступні події відбуватимуться в Жовкві. Окрім кінопоказів планують провести освітні заходи та майстерні: кіномайстерню, майстерні із субтитрування фільмів, анімації, проектів і сценаріїв. До роботи над фестивалем залучають молодь регіону. Загальний бюджет становить 120 тис. грн, із держбюджету просять 100 тис. грн. Раніше фестиваль підтримувала Львівська обласна рада, втім, цього року отримати фінансування не вдалося. На запитання Людмили Горделадзе, хто є суб'єктом звернення, Новосад відповіла: громадська організація «Кіновізія».
Сергій Неретін поцікавився, чи є у програмі фестивалю стрічки, які фінансовані Держкіно, але чіткої відповіді не отримав. Андрій Дончик повідомив, що фестиваль четвертий рік поспіль подається на держпідтримку і сума невелика, тому є пропозиція підтримати. Що, власне, і зробили члени Ради. Проте Неретін запропонував продюсерам надалі шукати частину фінансування локальних заходів із локальних джерел.
Передостаннє питання - підтримка промо національного фільму «Тільки диво». На запитання, хто дистрибутор проекту, режисер і продюсер Олена Каретник відповіла, що стрічка піде самокатом, а її маркетингова стратегія побудована «на роботі з цільовою аудиторією». Інформаційним спонсором є телеканал «1+1», його підтримують журнали «Лиза» і «Теленеделя», а трейлери «розміщує «Оушен Плаза», хай би що це означало. Копродюсер Лариса Величанська додала, що для промокампанії підключені фільмкомісії. Наразі на промо просять 400 тис. грн. Рада вирішила перенести питання на наступне засідання, аби продюсери мали час підготувати детальний план опрацювання державних коштів.
Нагадаю, стрічка стала переможцем 10-го пітчингу Держкіно (з третьої спроби). Кошторис фільму становив 62 млн грн, з них 44 млн - державні гроші.
Наостанок Рада розглянула питання надання державної субсидії для організації та проведення Луцького кіноз'їзду. Від організаторів звітував Сергій Шараєвський, директор продакшен-студії «Правда PRO». Людмила Горделадзе знову поцікавилась, який суб'єкт звертається по держпідтримку і який кінодосвід має сам Шараєвський. Він відповів, що, на жаль, захід не вдалось зареєструвати від кінокомісії, тому подались від продакшену, котрим він керує. Виснажені багатогодинним засіданням члени Ради вирішили відкласти розгляд до детального представлення проекту від організаторів та подання від кінокомісії.
Питання щодо підтримки промо фільму «Залишенець. Чорний ворон» від ТОВ «ТЕТ-Продакшн» вирішили буквально за лічені хвилини. Тож після напружених 4,5 годин обговорень засідання було закрите. Тепер питання, чи буде наступне засідання для Ради цього складу?
