Позавчора до ТРЦ «Гулівер» нарешті повернувся його тезка - там відбувся преспоказ довгоочікуваної анімації «Гуллівер повертається» виробництва студії «Квартал 95» і дочірньої 95 Animation Studio. Безпосередньо виробництво, за словами продюсерів, тривало майже 5 років, а бюджет становив приблизно $10 млн, причому без держфінансування, позаяк 2016-го Зеленський зі скандалом зняв проект із пітчингу Держкіно. І от від сьогодні анімація на кіноекранах.
Я мультфільм уже подивилася, і якщо хто-небудь запитає, чи є в мене претензії, то щиро скажу - є. Не до картинки, а до сценарію, і доволі багато. Але зараз не про це - нехай висновки роблять глядачі. Я ж розповім про історію створення та презентацію проекту.
Почнемо, мабуть, із назви. З ходу можна заплутатися, оскільки тайтл «Гуллівер повертається» ніби натякає, що це продовження, сиквел. Але іншого мультфільму не існує, а автори посилаються на геть не дитячий сатиричний роман письменника Джонатана Свіфта. Ба більше, ті, хто книжку читав, під час перегляду знову ризикують заплутатись, бо з тим, що розказане в ній (і в оригіналі, і в скороченій «дитячій» версії), події анімації не дуже стикуються. Гуллівер тут не велетень, а звичайного людського (точніше, ліліпутського) зросту. Причому протягом мультфільму і головний герой, і ліліпути повсякчас перебувають у стані амнезії: Гуллівер не пам'ятає, як допомагав ліліпутам минулого разу, до «повернення», і яким чином витягнув кораблі ворожої Блефуску за якірні канати, про що в анімації ні слова, а ліліпути не пам'ятають, що Гуллівер зовсім не гігант, - забудькуватість ця, у принципі, пояснюється, але аж надто далеко за хронометражем.
Чому ж Гуллівер маленький? За словами Бориса Шефіра, одного з продюсерів проекту, в цьому вся сіль мультфільму: показати, що бути великим і творити великі справи може геть і не гігант, а людина звичайнісіньких габаритів. Просто напрошується цитата Тіріона Ланністера з «Гри престолів»: «Навіть маленька людина здатна відкидати дуже велику тінь». Як я згадала вище, нюанс маленького Гуллівера сюжетно пояснюється в анімації, і нинішнє покоління дітей, найімовірніше, незнайомих із книжковим першоджерелом, не зверне на це уваги, а головний посил зрозуміє.
Видається, Борис Шефір злегка відзначив прем'єру ще до пресконференції. А що, привід гідний!
А от Євген Кошовий спізнюється. Потім комік скаже, що річ у заторах. Але найімовірніше, йому не давали проходу шанувальниці - спробуй дістанься 7-го поверху «Гулівера» без автографів
Зверху за всім пильно спостерігає Богдан Батрух, засновник B&H Film Distribution, яка прокатує «Гуллівера»
Спершу авторами сценарію стали брати Сергій і Борис Шефіри, а також (на той час продюсер) Володимир Зеленський. Пізніше до них приєднався режисер, сценарист і продюсер Андрій Яковлєв. Головним ідейним натхненником був Зеленський. Саме він запропонував: «А давайте Гуллівер буде не гігантом, а звичайного зросту». Звідси, як то кажуть, і танцювали. Автори хотіли створити «уїдливий і дотепний» сценарій. І створили. Але коли порахували, скільки коштуватиме його втілення у формі ігрового фільму - не анімації, відклали у стіл. Водночас зробити проект дуже хотілося - хоч у формі вистави, хоч телесеріалу. Стали пропонувати інвесторам варіанти, й Олег Ходачук погодився вкласти кошти в анімацію. На цьому етапі залучили виконавчого продюсера Євгена Ярмілка.
Ярмілко в найяскравіших барвах згадує всі жахи продакшена
Досвіду в повнометражній анімації у «Кварталу 95» не було. Був лише в сегменті телевізійного анімаційного контенту: протягом тривалого часу на «Плюсах» виходив проект «Казкова Русь», яку за сценарієм «Кварталу 95» виробляла студія Animagrad (саме вона потім створить гучну анімацію «Викрадена принцеса»). Тому для «Гуллівера» шукали нових аніматорів, збирали «по крихтах». Коли знайшли, зробили 45-хвилинний тизер, який розкритикували буквально всі. Тоді продюсери вирішили звернутися до американського аніматора Тоні Бонілли. Той саме взяв перерву між диснеївськими проектами та сказав, що не проти подивитися. Проект його зацікавив.
Тоні зауважує, що йому серед іншого дуже хотілося вчити українських аніматорів. Але про Україну він не знав майже нічого
За пів року під шефством Тоні аніматори зробили дві хвилини «Гуллівера». Продюсери, що явно не розраховували на таке вироблення, стали тиснути на Ярмілка, той - на Тоні. Та Бонілла сказав: «Або якість у пріоритеті, або я йду». Втрачати Тоні ніхто не хотів, і продюсерам довелося йому довіритись.
Уперше завжди складно. За словами Шефіра, аніматори засипали продюсерів незрозумілими термінами. «Ну ось що це за рейнджеринг, шоти якісь?»
Рік по тому команда вийшла на вироблення 4-5 хвилин анімації на місяць, хоча дуже багато чого переробляли заново. Автори вихваляються, що все створювалось із нуля, асети інших студій не купувались. Загалом була створена майже тисяча персонажів, коли рахувати масовку, згенеровану за допомогою окремо написаного конструктора.
«Головних персонажів ми створювали в середньому за два місяці кожного, - каже супервайзер анімації Андрій Пушков. - Була величезна кількість виправлень»
До речі, на пресконфренції не раз згадали, що «Гуллівер повертається» - перша українська анімація. Ну, принаймні перша, зроблена за стандартами диснеївських мультфільмів. Правда, що це означає (і чому відцуралися щонайменше трьох повнометражних мультфільмів, які вийшли раніше), чітко пояснити ніхто не зміг.
Якщо виробництво анімації тривало п'ять років, то озвучування відбулося доволі швидко: наприклад, Кошовий озвучив вісім осіб короля ліліпутів за вісім годин
Усе зробив із першого дубля, ще й пісню заспівав!
Тоні Боніллу розсмішило питання про те, що Гуллівера малювали з нього - мовляв, персонажів затвердили до того, як він приєднався до проекту. «Тоді з Зеленського», - сказав хтось із залу
Спершу бюджет анімації становив майже $5 млн, але потім, з огляду на всі перипетії, він подвоївся. «Напевно Ходачук не раз пошкодував про те, що зв'язався з проектом», - підсумував Шефір. Кошторис, що цілком логічно, ніхто розкривати не став, але Ярмілко пожартував, що на виробництво витратили $1 млн, а на все решта - $9 млн. Безпосередньо над проектом працювали 150 людей.
На цьому пресконференція завершилася, і спікери почали розбігатись хто куди, але у мене ще лишалися питання, і Ярмілку сховатись не вдалося.
- 2016 року, забираючи «Гуллівера» з пітчингу, Зеленський казав, що робота над проектом ведеться вже років із 10...
- Це над сценарієм, так, 10 років. Саме стільки він писався.
- І потім сценарій ще віддавали американському сценаристові Майклу Раяну?
- Так, він його адаптував під західну анімацію.
- І як сильно Раян змінив вихідник?
- Він прибрав багато персонажів і діалогів, додав екшена. Сильно переробив.
- Ви говорили про продаж анімації до 60 країн. За умови що проект був узятий на дистрибуцію компанією All Rights Entertainement ще 2019-го, у вас були попередні продажі?
- Лише одна угода формату pre-sales, здається, в Німеччину. Решту ми уклали, коли проект був готовий. Мультфільм мав вийти в кінотеатрах 23 грудня [2020-го], ми домовлялися з прокатниками, але у зв'язку з карантином усе перенесли на квітень...
- Усі перенесення - виключно через карантин? Чи були ще якісь причини?
- Ні, тільки через карантин.
- Щодо онлайн-дистрибуції думали? Коли так, у складі яких платформ?
- 2019-го ми підписали низку договорів із дистрибуції. COVID-19 тоді лише починався, ніхто не розумів, як це серйозно. Зараз так, усе трохи змістилось більше у бік онлайн-платформ, ніж кінотеатрального вікна, але ми не зможемо змінити умови договорів.
- А щодо диснеївських стандартів? Неодноразово згадувалося, що анімацію робили відповідно до них. Про що конкретно йдеться?
- Ми прагнули до того рівня якості картинки. Ось Тоні [Бонілла] зараз приїхав зі студії Disney, у них працюють 110 аніматорів. А в нас їх було десь 35 людей. Але завдяки Тоні ми цього домоглися.
Тепер судити про якість картинки «Гуллівер повертається» вам, любі читачі. А я бажаю творцям анімації успішного прокату. А також сиквела, сценарій до якого вже пишуть. Сподіваюсь, що становлення - а не зародження - українського ринку повнометражної анімації тепер піде швидше.
