В який же все ж таки дивовижний час ми живемо. Взяти бодай пандемію COVID-19, що, з одного боку, заморозила величезну кількість виробничих процесів, улаштувала локдаун кінотеатрів і лишила без роботи безліч медійників у всьому світі, але з іншого - посприяла надшвидкісному розвитку цифрової медіасфери: стримінг, соцмережі, подкасти, видання за передплатою - і все, що стосується digital, здійснило якісний ривок, випередивши навіть найсміливіші очікування аналітиків.
Останні поки лише змушені констатувати: змінюється парадигма всього. Але хто в такому разі формує нові правила на медіаринку? Відповідь на це питання намагалися знайти учасники панельної дискусії «Європейський погляд: хто сьогодні формує нові правила у медіабізнесі?», що відбулася в межах KYIV MEDIA WEEK Special за підтримки Представництва ЄС в Україні.
У дискусії взяли участь директор BBC Studios Nordic Format & Productions, засновник і CEO компанії Missing Link Media Ян Селлінг (Данія), директор France 24 English Галлахер Фенвік (Франція) та директор Landesstudio Sachsen-Anhalt, ZDF Андреас Вайзе (Німеччина). Модерував бесіду експерт із довгострокових стратегій, член Наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький.
Перша тема, яку порушили учасники дискусії, - соцмережі та їхній вплив на людей. Як зауважив Євген, у світі, де немає довіри до медіа, люди схильні вірити тому, що поширюють саме в соцмережах, а не на державних каналах.
«Соцмережі - це прекрасно, бо в нас вільне суспільство, - вступив Ян. - Можливість висловити свою думку там - це свобода слова. Але потрібно розуміти, що така свобода накладає на тебе відповідальність. У жодного немає свободи ображати інших або постити фейки, головне в цій історії - поширювати благо, а не шкоду. І ми як медіа маємо допомогти споживачеві фільтрувати інформацію. До речі, в нас у Данії під час пандемії глядачі саме почали приходити по інформацію до ЗМІ, бо їм більше довіряють. Вони пішли не у фейсбук або твіттер, а до ВВС, наприклад».
У Німеччині ситуація з коронавірусом показала, що у критичних ситуаціях німці теж схильні йти по інформацію на ТБ, а не в соцмережі.
«Уся річ не у фінансуванні або політиці, а в тому, як ми подаємо інформацію, як аналізуємо та презентуємо факти, - наголосив Андреас. - Нам набагато більше довіряють, ніж соцмережам. А все тому, що ми просто даємо інформацію, а глядачі вже самі вирішують, що з нею робити та як реагувати. Зараз вони навіть на мітинги виходять - через дії влади щодо коронавірусу. Люди просять не нав'язувати їм своїх методів і правил, а дати вирішувати самим, як діяти. З іншого боку, ми можемо використовувати соцмережі у своїх же інтересах, і це плюс. Наприклад, аби відправити якусь скаргу чи зауваження, зараз не потрібно писати листи, досить просто зробити твіт. Ми можемо спілкуватися з нашим глядачем, зважати на його думку».
Галлахер же визнав, що у Франції ЗМІ такою довірою наразі похвалитись не можуть.
«Нашим глядачам зараз не потрібні факти, цифри, наукові дослідження, - констатував він. - Їх приваблюють емоції. А емоції завжди є у фейковий новинах. І нам дуже складно конкурувати з людьми та медіа, які їх поширюють. Наразі France 24 лише шукає варіанти, як привернути людей до свого контенту, якісного. Для цього як мінімум потрібне держфінансування, але з цим усе складно. Ясна річ, що під час пандемії держава виділятиме гроші на нас далеко не найперше».
Наступна тема - відмінності між державними та приватними телеканалами у країнах спікерів. За словами Євгена, якщо державні намагаються бути об'єктивними, то приватні майже завжди стають на чийсь бік, як, наприклад, CNN і Fox News. Данець Ян був лаконічний - скандинави надто «цивілізовані», аби потрапляти в такі пастки та йти на повідку у ЗМІ. Проте визнав, що навіть державні канали в Данії (як і скрізь) можуть припускатися помилок, повідомляти фейки - а все через людський фактор.
«А ми, знаєте, не такі цивілізовані, - парирував німець Андреас. - Так, у нас є приватні канали, там теж намагаються робити новини збалансованими. Мені здається, ми з ними однаково висвітлюємо події, однаково достовірно. Хоча, наприклад, особисто я пережив нападки людей 2014 року, коли був в Україні та висвітлював події Майдану. Нас звинувачували в тому, що ми підтримуємо фашизм».
Галлахер же із сумом констатував, що французи в цьому плані «найнецивілізованіші з усіх» [країн, представлених у панелі]. За його словами, канали, що працюють у Франції 24/7, саме йдуть за схемою Fox News.
«Я не думаю, що вони прямо ставлять собі за мету нав'язати якусь ідеологію - радше намагаються породити конфлікт, аби зробити свій контент популярним, - пояснив Фенвік. - Ми на France 24 English намагаємося висвітлювати новини об'єктивно. Особливо таку «несексапільну» та неклікабельну тему, як пандемія».
За словами медійників, змінювати ситуацію потрібно не за допомогою законодавства, а за допомогою освіти. В епоху, коли інформації катастрофічно багато, варто вчити людей її правильно споживати, розвивати в них критичне мислення. І починати потрібно зі школи, тільки не просто факультативами або дводенними майстер-класами, а повноцінним уведенням медіаграмотності як предмета.
Ще одна глобальна проблема державних каналів, яку обговорили на панельній дискусії, - звісно ж, держфінансування.
«Нам увесь час доводиться доказувати державі, що ми потрібні, що нас не треба закривати, - каже данець Ян. - І бути обережними. От, наприклад, один данський мовник повсякчас висвітлював і засуджував провокаційні заяви правих політиків. Потім вони прийшли до влади та... скоротили цьому каналу фінансування на 55%. Чим його просто «вбили». Така от помста».
«Ми в цьому плані трохи відрізняємося, бо в нас інша система фінансування, - підкреслив Андреас. - У Німеччині державні телеканали існують не за рахунок податкових надходжень. У нас незалежна система, і скоротити нам фінансування не можуть» (більша частина бюджету держканалів у Німеччині - надходження від податку за користування теле- та радіоприймачами, а контролюються такі мовники громадськими радами. - МН).
Потім Євген поставив питання від себе особисто: чи не здається європейським колегам, що Україна завжди на передовій нових викликів? Якщо дослівно, то «Україна сьогодні - це ваші країни завтра».
За всіх заходився відповідати французький спікер, який озвучив непідробне захоплення мужністю українських працівників телерадіомовлення.
«Так, поки ми собі тихенько сиділи в зоні комфорту, ви нас перехитровували, були на крок попереду, - визнав Галлахер. - Хоча виклики у вас були більші. Але, Євгене, чи не видається вам дещо гордовитим ваш тон? Ви зараз чимось нагадуєте Путіна (сміється). Я б жодного не дискримінував, бо вважаю, що рух уперед можливий лише в тому разі, коли він одночасно відбувається в усіх країнах».
Наостанок Євген поцікавився, чи варто телебаченню готуватись до втрати довіри глядача та своїх позицій загалом, на що Андреас заперечив - мовляв, усе не так кепсько.
«Так, на телебаченні та радіо останніми роками багато чого змінилося, але ми існуватимемо ще багато років, - певен він. - Просто потрібно стежити за новими винаходами, тримати руку на пульсі та впроваджувати їх у свою роботу. От, наприклад, ми нещодавно запустили мобільний застосунок, там можна дивитися всі наші новини. Тож я не думаю, що ми втрачатимемо позиції».
На цій оптимістичній ноті й завершили. Але не перемикайтесь - це не останні новини з KMW.
