24 жовтня в кінотеатрі «Жовтень» стартував Третій київський тиждень критики, в межах якого вже традиційно вручається премія кінокритиків «Кіноколо». Цього разу організатори фестивалю вирішили нагородити номінантів до старту кінопоказів - аби нікого не змушувати хвилюватися. Кого ж вирішили заохотити найприскіпливіші глядачі, прийшла подивитись і я: список переможців можна знайти тут, а сьогодні - фотозвіт і всі подробиці.
Перед початком заходу піар-менеджер «Артхаус Трафік» Тетяна Мала жваво про щось розмовляла з Аліком Шпилюком
А Поліна Толмачова - з Наріманом Алієвим
Гостей, звісно ж, не могли залишити без вина. Критиків - теж
Бачите, як на настрій впливає - Дарія Бадьйор та Іван Козленко он які щасливі
Та й усі гості в принципі
А ось і Денис Іванов завітав
Зустрівши Дениса, я не могла не запитати, чи вплинули гарні продажі квитків на окупність заходу. І, як виявилося, йому є багато чого сказати на цю тему: «Цього року Київський тиждень критики проходить втретє. Якщо в перший рік фестиваль був пілотним проектом і робився «на колінах», без стороннього фінансування взагалі, то до другого року фестиваль підтримали Держкіно України та Український культурний фонд.
На жаль, Київський тиждень критики цього року недофінансований. Ми змогли втілити задумане, в кращому випадку, на 50%, і тільки завдяки підтримці Державного агентства України з питань кіно, офіційному партнеру фестивалю Samsung Galaxy Note 10+ і нашим глядачам. Через регламентні обмеження Український культурний фонд не може підтримувати одну і ту ж подію більше одного року. Продаж квитків і абонементів на такі фестивалі, як правило, не покриває і 20% витрат. Зазвичай від 20% до 40% витрат європейських фестивалів покривається з бюджетів на культуру місцевої влади. На превеликий жаль, КМДА проігнорувала Тиждень критики як минулого, так і цього року. Також позбавлені місцевої підтримки інші ключові кіноподії столиці - фестивалі DOCUDAYS, Київський фестиваль короткометражного кіно та багато інших. Мені здається, що ця ситуація не є нормальною для культурної європейської столиці і її обов'язково потрібно змінювати».
Не змогла пропустити дійство і Людмила Горделадзе
Ось і продюсер фільму «Додому» Володимир Яценко наспів
Фільм Ярослава Лодигіна теж серед номінантів
Десант фільму «Мої думки тихі»
Ахтем Сеітаблаєв та Наріман Алієв готуються забрати статуетку кожен у своїй номінації (а Наріман їх, як ви пам'ятаєте, відхопив одразу дві)
В очікуванні перемоги й Валерія Сочивець
Ласкаво просимо в зал. Та перших рядів не займати - вони для номінантів
Усі зібралися
Дарія Бадьйор фіксує момент
Статуетки готові відправитися до своїх власників
Без зайвих передмов Дарія Бадьйор вітає з перемогою анімаційний фільм «Кохання»
Олександр Гусєв оголошує, що найкращою короткометражною стрічкою стала «У нашій синагозі»
І нагороду отримує композитор формації NOVA OPERA Роман Григорів - чи не єдиний представник команди фільму на церемонії
Ігор Грабович вручає статуетку творцям стрічки «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго»
Свою перемогу в номінації «Найкращий документальний фільм» вони присвячують тим, чия праця недооцінена: комунальникам, вчителям та навіть кінокритикам
Відкриття року - стрічка «Мої думки тихі»
Найкращою актрисою другий рік поспіль стала Ірма Вітовська і цього разу навіть змогла особисто забрати статуетку
Ну а найкращим актором передбачувано визнали Ахтема Сеітаблаєва. Користуючись нагодою, він вкотре згадав, що не проти зіграти в комедії
Сергій Ксаверов оголосив усім, що найкращим режисером критики назвали Нарімана Алієва
Якому довелося затриматись
Бо потім Володимир Войтенко оголосив, що стрічка Алієва «Додому» визнана найкращим фільмом
Тут вже і Володимир Яценко на сцену піднявся
Щоб разом із Наріманом подякувати критикам за визнання
З такої нагоди без загального фото - ніяк
І численних знімків щасливих переможців
Яких розривали на інтерв'ю
А я в цей час вирушила брати інтерв'ю в іншої людини - Дарії Бадьйор, - щоб довідатися всі подробиці фестивалю цього року
- Даріє, торік ви говорили, що програму складно сформувати, бо критики не були на жодному великому кінофестивалі. Судячи з програми цього року, ситуація змінюється.
- Так, двоє критиків поїхали до Венеції, що вже багато про що говорить. Також ми були у Роттердамі, я їздила до Канн. Гадаю, наступного року буде так само, ми захопимо Канни, Венецію та, мабуть, Берлін.
- Чи вдалося залучити гранти, аби профінансувати ці поїздки?
- Ні, всі поїздки були за рахунок спонсорських вкладень і за рахунок бюджету фестивалю.
- За який час сформували програму?
- Ну от за місяць до фестивалю ми її оголосили, а формували мало не до останньої хвилини.
- А за якими критеріями відбирали фільми цього разу?
- Нам хотілося відібрати стрічки, котрі щось повідомлять про кінематограф цього року. Є два фільми про зомбі, ясна річ, що це важливі фільми. Той самий «Маяк», з яким нам пощастило - його тримали до Торонто і нікуди більше не віддавали. Та сама «Атлантика». Зрозуміло, що і «Пофарбоване пташеня» буде цікаво подивитися на цій території. Ми керувалися презентацією певних кінематографій: Східної Європи, Скандинавії, Штатів... Загалом, хотіли продемонструвати головні фільми цього року. І звісно, важливий критерій - щоби стрічки ще не були показані в Україні.
- Хто цього року складав програму?
- Кураторів фестивалю стало четверо, в нас зменшилася кількість людей. Нова учасниця команди - Аня Дацюк, випусковий редактор Vertigo та радіоведуча. Також у команді режисер і засновник інтернет-журналу про авторське кіно Cineticle Станіслав Битюцький та кінокритик, автор видань LB.ua, «Фокус» і DTF MAGAZINE Сергій Ксаверов. Ну і я.
- Цього року на кіносеансах справжній аншлаг, квитків практично не залишилося. Як думаєте, спрацювало промо чи сарафанне радіо?
- Насправді й те, й інше. Гадаю, розмов після минулого фестивалю було багато, тому люди і йдуть. Плюс «Артхаус Трафік» чудово працює у плані промо, тож і це напевно подіяло.
- Наскільки сильним був цього року конкурс? Чи змінилася якість українського кіно?
- Ой, я не знаю, дуже складно сказати. Не хочу узагальнювати. Є знакові фільми, це факт. Але як на мене, ми зараз не на тій стадії розвитку, коли можна мірятися певною якістю.
- Цього року у премії нова номінація - «Найкраща анімація». Чи мала вона попит? Скільки заявок надійшло?
- А ми не відбираємо за заявками: розглядаємо всі фільми, які вийшли в певний період. Хочуть вони того чи ні (сміється). Номінацію ми ввели тому, що анімація дуже важлива для України, та й професіоналів у нас багато.
- Є вже плани на наступний рік? Може, плануєте розширення?
- Ми поки нічого не планували, хочемо подивитися на відвідуваність та відгуки. Цей рік буде знаковий - після зробимо аналіз і зрозуміємо, як нам рухатись далі.
Сподіваюся, мої читачі - серед щасливчиків, котрі встигли вхопити квитки на найгучніші фільми програми. А якщо ні - покваптеся: Київський тиждень критики триватиме до 30 жовтня, і на деякі сеанси ще можна встигнути.
