Коли на 12 дівчат тільки один чоловік - закоханостей не уникнути. І йдеться необов'язково про «Холостяка». Наприклад, у четвертому сезоні «Від пацанки до панянки» дворецькому вперше в історії проекту дозволили розмовляти і не прогадали - він одразу став об'єктом зацікавленості багатьох учасниць. Ба більше, читачі засипали мене (і пошук гугл) питаннями, хто ж він, той самий Пітер Пен (саме так дворецького назвали «пацанки». Чому? Логіки не шукайте).
Я не змогла проігнорувати ваші прохання та вирішила довідатися про Олексія Свинторжицького якнайбільше. Адже раніше було відомо лише те, що Олексій обіймає посаду виконавчого директора в одній з іноземних компаній. Те, що я вивідала в Пітера Пена особисто, розповім трішечки згодом, а поки - передісторія.
Напередодні зйомок нового сезону творці вирішили: дворецький розмовлятиме. «Шукали високого, красивого, розумного хлопця. Хотіли, аби він був харизматичним й одразу запам'ятовувався», - згадує керівник проекту Ксенія Бабенко. Власне, так кастинг-директор знайшла Олексія, котрий, як виявилось, і сам уже встиг подати заявку на роль дворецького.
За словами Ксенії, дворецькі у проекті надто довго мовчали. Але ж вони - права рука викладачів. Дівчатами за відсутності педагогів займається саме дворецький, тож годі мовчати, час стати «пацанкам» другом, порадником і навіть вихователем.
«Як таких трактів у нас не було. Лише один кастинг, - згадує Ксенія. - До знайомства з Олексієм ми передивилися багато типажів. Та не було того самого. Щойно Олексій Володимирович зайшов, стало зрозуміло - це він. Почавши говорити, одразу закохав у себе всіх нас. Свинторжицький - не професійний актор, тому в реаліті не грав роль дворецького, а проживав її. На пробах ми з режисером розігрували сценку, вдаючи «пацанок». Дивились на реакцію. Нам було важливо, аби дворецький не розгубився у складній ситуації, позаяк вони трапляються на знімальному майданчику повсякчас. Ми перевіряли, як людина реагуватиме на критику та загравання. Головний тракт для Олексія був першого дня зйомок, коли він знайомився з учасницями - ми його одразу закинули на «поле бою». Дуже хвилювався, адже це був його перший досвід у телепроекті, а дівчата - після похмілля, і ніхто не знав, як вони відреагують».
Що ж, розберімось, хто він, цей Пітер Пен. Пройдімося пункт за пунктом.
Дитинство
Народився Олексій на півдні України, в Миколаєві, і виріс у великій родині. У нього є дві молодші сестри, для яких він, за його словами, був «головним нянем». Тож Свинторжицький звик ладнати з дівчатами.
Мама дворецького «пацанок» - педагог, а робота батька пов'язана з біологією. Також важливу роль у житті Олексія відіграли бабуся з дідусем, котрі прищепили любов до читання - воно займає велику частину його вільного часу, але про це пізніше.
«Миколаїв я завжди любив, - пригадує Свинторжицький. - У ньому є все, що мені близьке. Старовинні верфі, старовинні будинки з дивовижною архітектурою. Зі свого дитинства чудово пам'ятаю красиві вулиці з особливою атмосферою. А ще мене дивувало, що в самому місті можна побачити урвища, простори, відчути запах степу. Мабуть, саме від усієї цієї краси в мені від дитинства з'явилась пристрасть до подорожей і пізнання світу».
Коли Олексій був студентом, відвідав Львів і так у нього закохався, що переїхав туди на три роки. Потім повернувся додому, та ненадовго - його запросили на стажування до Києва. Тут він живе вже 12 років.
Робота
Олексій запевняє, що не любить стояти на місці, і тому пробував себе в різних напрямах: туристичний бізнес, інвестиційна нерухомість, архітектура та дизайн.
«Зараз я працюю виконавчим директором у міжнародній компанії, назву якої мені б не хотілося називати, - каже Свинторжицький. - Наша діяльність пов'язана з архітектурою і дизайном, конкретно до моїх функціональних обов'язків входить планування, розробка та впровадження стратегічних планів компанії, організація економічно обґрунтованої операційної діяльності. А також це щоденна операційна діяльність, організація нарад і розробка бізнес-планів підприємства».
Особисте життя
На жаль, його Олексій захотів залишити в секреті, тож дізнатися, чи можуть «пацанки» та глядачки претендувати на його серце, не вийшло. Проте на припущення, що тепер він цілком може цілитись на роль холостяка в шоу СТБ, реагує так:
«Напевно, я не зміг би бути хорошим героєм «Холостяка». Адже переконаний - не можна грати з почуттями інших людей».
При цьому Свинторжицький наголошує, що ніколи не шукав дівчат певного типажу. Для нього важливо, щоби «людина, яка поруч, бачила світ моїми очима, аби нам було про що поговорити та про що помовчати. А головне, аби можна було безмежно довіряти. І відкривати разом світ, пізнаючи його». Романтик!
Вдача
У кадрі Олексій - терплячий і стриманий. Ну а як із пацанками по-іншому? Але цікаво, який він у реальному житті?
«Я навчився домовлятись і з собою, і з усіма своїми рисами характеру, - запевняє співрозмовник. - Хоча іноді завдає незручностей одна особливість - мій перфекціонізм. Досконалість складається з дрібниць, проте досконалість не дрібниця. Це слова Мікеланджело Буонарроті, і я повністю з ними погоджуюсь. Завжди намагаюся довести розпочате до ідеального результату, і часто це займає більше часу, ніж варто було б витратити».
Тож дамі серця Олексія напевне буде непросто. А вже який він керівник, навіть боюсь уявити...
Хобі
Їх у Пітера Пена дуже багато: література, подорожі, опера, театр, фотографія, кулінарія, велосипедні прогулянки, біг, малювання. При цьому він іще планує зайнятись кінним спортом, навчитися грати на гітарі та вивчити іспанську. А ви тут на карантині серіали дивитесь!
Подорожі
На декількох хобі Свинторжицького я би зупинилась детальніше. Одне з них - подорожі. Олексій розповідає, що навіть не намагався злічити кількість відвіданих ним країн.
«Приїжджаючи до нової країни, комфортність перебування там я завжди визначаю за трьома критеріями: культурна спадщина й архітектура, менталітет і приязність жителів та, певна річ, кухня, - каже Свинторжицький. - Адже кухня - одне з моїх хобі. За сумою цих критеріїв найкомфортніші країни, куди готовий повертатися знову і знову, - це Іспанія й Ізраїль».
Іспанію «дворецький» виокремлює за багату культурну спадщину, численні музеї і пам'ятки архітектури, теплий клімат та їжу. Його улюблені страви: сарсуела, ескабеш й ескалівада. Каже, це лише мала частина і він би сам уже міг проводити гастротури Іспанією.
«Ізраїль - країна дивовижної краси, її екзотичність і самобутність вражає, - аргументує свій вибір Олексій. - Країна спекотних пустель, змішення релігій та вічного сонця, де кожний камінь може розповісти тисячу й одну історію. Приїжджаючи туди, щоразу почуваюся археологом. З улюблених страв єврейської кухні я би зупинився на бабагануш - печених баклажанах, які подаються із соусом, кнафе - це козячий сир, флуден - солодкий пиріг, ну і фаршмак - класика. В Ізраїлі у кожної господині він виходить особливим, як в українських господинь борщ».
Та Свинторжицький запевняє: в Україні теж вдосталь красивих місць. Чого лише одна Миколаївська область вартує! Актовський каньйон, Кінбурнський півострів, селище Мигія - занотовуйте.
Література
На рік Олексій читає близько 50 книжок. Обожнює історію, теологію, психологію, автобіографії.
Ось його ТОП-5 на цей момент:
«Sapiens. Коротка історія людства» Юваля Ноя Харарі. «Вона змусила замислитись, ким ми хочемо стати, - каже Свинторжицький. - Узагалі-то ми є останніми з людського роду з такими біологічними характеристиками тіла й мозку. Автор занурює в історію цивілізацій, великих імперій і наприкінці дає футурологічний прогноз. Багато що переусвідомлюєш».
«Мемуари» Лені Ріфеншталь. За словами Олексія, книжка про одну з найбільш неоднозначних постатей у світовій історії, про талановиту жінку, яка чим лишень у житті не займалась. Якщо хочете опанувати себе та акумулювати - терміново читайте.
«Моє життя» Голди Меїр. Історія становлення Ізраїлю і внесок Голди Меїр у вторування шляху для жінок до вершин державної влади.
«Третя хвиля» Елвін Тоффлер. Серйозне дослідження, автор якого змальовує майбутнє з погляду концепції соціальних хвиль. «Книжка зацікавила мене версією того, що людство буде розділене на аналогове і цифрове. Після прочитання я довго розмірковував на тему духовності», - каже Олексій.
«Навпаки» Жоріса Карла Г'юїсманса. Саме ця книжка, до речі, зачарувала Доріана Грея.
«Пацанки»
Наостанок - власне про проект. Свинторжицький запевняє: працювалося йому легко, адже грати дворецького не довелось - він ним був. Ставлення дівчат до себе протягом п'ятнадцяти тижнів вважає шанобливим і ввічливим. Щоправда, за кадром він намагався ні з ким не спілкуватись, аби не порушувати процес навчання.
«Чи загравали вони до мене? - відповідає Олексій на популярне серед глядачок запитання. - При зустрічі поводилися коректно, принаймні. Так, я в курсі, що за кадром вони базікають різне, але… вони ж дівчата. І я їм це пробачаю».
Найскладнішим для Пітера Пена було не так знайти спільну мову з «пацанками», як звикнути до роботи на реаліті-шоу. За словами Олексія, від світу телебачення він був далекий і спершу багато часу йшло на звикання до камер. Але про цей досвід Свинторжицький не шкодує - каже, полюбляє пробувати щось нове і кидати виклики самому собі.
«Я шукав справу, що мене повністю захопить, і вона знайшла мене», - резюмує він.
Поспостерігати за роботою Олексія в ролі дворецького ви все ще можете щопонеділка о 19:00 на «Новому каналі». Невдовзі фінал!